Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Після ж сього настановив Господь і других сїмдесять, та й післав їх по двоє перед лицем своїм у кожний город і місце, куди мав сам ійти.
Після цього Господь призначив сімдесят двох інших і послав їх перед собою в кожне місто й місце, куди сам мав прийти.
Рече ж до них: Жниво велике, робітника ж мало: просїть же Господа жнива, щоб випровадив робітників на жниво своє.
Він до них промовив: “Жнива великі, а робітників мало. Просіть, отже, Господа жнив, щоб послав робітників на свої жнива.
Не носїть калитки, нї торбини, нї обувя, і нїкого в дорозї не витайте.
Не беріть із собою ні калитки, ні торби, ні сандалів, і нікого в дорозі не вітайте.
У котру ж господу ввійдете, перше кажіть: Впокій домові сьому;
В який же дім не ввійшли б ви, скажіть перше: Мир домові цьому!
і коли там буде син упокою, спочине на йому впокій ваш; коли ж нї, до вас вернеть ся.
І коли там є котрийсь син миру, мир ваш покоїтиметься на ньому; а коли ні, до вас він повернеться.
У тім же дому зоставайтесь, ївши й пивши, що є в них: достоєн бо робітник нагороди своєї. Не ходїть од хати до хати.
І зоставайтесь у тім домі, споживайте та пийте, що в них є: достоїн бо робітник своєї нагороди. Не переходіть із хати до хати.
І в которий город увійдете, й приймуть вас, їжте що поставлять перед вами,
І в яке місто ви не ввійшли б, і вас приймуть, їжте, що поставлять перед вами;
і сцїляйте в ньому недужих, і кажіть їм: Наближилось до вас царство Боже.
оздоровляйте в ньому хворих і кажіть їм: Наблизилося до вас Царство Боже.
У которий же город прийдете й не приймуть вас, вийшовши на улицї його, скажіть:
Коли ж ви ввійдете в якесь місто, і вас не приймуть, то, вийшовши на їхні вулиці, скажіть:
І порох, що поприлипав до нас із города вашого, обтрушуємо вам; тільки ж се знайте, що наближилось до вас царство Боже.
Ми вам обтрушуємо й порох з вашого міста, що прилип до наших ніг; тільки знайте, що Царство Боже близько.
Глаголю ж вам, що Содомлянам дня того одраднїщ буде, нїж городові тому.
Кажу вам: Того дня навіть Содомові буде легше, ніж тому місту.
Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коли б у Тирі та Сидонї стались чудеса, що стали ся в вас, давно б, у веретищі та в попелї сидячи, покаялись.
Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чуда, що зроблені у вас, вони б давно покаялися, сидячи у веретищі й попелі!
Тільки ж Тирові й Сидонові одраднїщ буде на судї, нїж вам.
Та Тирові й Сидонові легше буде під час суду, ніж вам.
І ти, Капернауме, що аж до неба підняв ся, аж у пекло провалиш ся.
Та й ти, Капернауме, невже піднімешся аж до неба? Аж до самого пекла провалишся!
Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; хто ж мною гордує, гордує Пославшим мене.
Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; а хто гордує мною, гордує тим, хто послав мене.”
І вернулись сїмдесять назад з радощами, кажучи: Господи, й біси корять ся нам в імя Твоє.
Повернулись сімдесят два з радістю, кажучи: “Господи, навіть і біси коряться нам з-за твого імени.”
Рече ж їм: Видїв я сатану, як блискавку з неба падаючого.
Він же сказав їм: “Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба.
Ось даю вам силу наступати на гадюки й на скорпиони, й на всю силу ворожу, й нїщо вам не шкодити ме.
Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу — й ніщо вам не пошкодить.
Тільки ж бо сим не втїшайтесь, що духи вам корять ся; втїшайте ся ж більш, що імена ваші написані на небесах.
Одначе, не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що ваші імена записані на небі.”
Того часу зрадїв духом Ісус, і рече: Дякую Тобі, Отче, Господи неба й землї, що втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив недолїткам. Так, Отче: бо так воно вподобалось перед Тобою.
Того часу Ісус був зрадів Святим Духом і промовив: “Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося.
Усе передане менї від Отця; і нїхто не знає, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити.
Все передав мені Отець мій, і ніхто не знає, хто є Син, крім Отця, і хто є Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити!”
І, обернувшись до учеників на самотї, рече: Блаженні очі, котрі бачять, що ви бачите:
Потім, звернувшися до самих учнів, він промовив: “Щасливі очі, що бачать, що ви бачите.
глаголю бо вам: Що многі пророки й царі хотїли бачити, що ви бачите, та й не бачили, й чути, що ви чуєте, та й не чули.
Кажу бо вам, що багато пророків і царів хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.”
І ось, законник один устав, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, що робивши, життє вічнє наслїджу?
І ось якийсь законовчитель устав, щоб його випробувати, та й каже: “Учителю, що мені робити, щоб вічне життя осягнути?”
Він же рече до него: В законї що написано? як читаєш?
А Ісус мовив до нього: “В законі що написано? Як там читаєш?”
Він же, озвавшись, каже: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого.
Озвався той і каже: “Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю; а ближнього твого, як себе самого.”
Рече ж йому: Право відказав єси. Се чини, то й жити меш.
“Ти добре відповів”, сказав (Ісус), “роби це й будеш жити.”
Він же, хотївши оправдити себе, каже до Ісуса: Хто ж мій ближнїй?
Та той, бажаючи себе самого виправдати, каже до Ісуса: “А хто мій ближній?”
Підхопивши ж Ісус, рече: Чоловік один ійшов з Єрусалиму в Єрихон, і попав ся розбійникам, котрі, обдерши його й рани завдавши, пійшли, зоставивши півмертвого.
Мовив тоді Ісус, кажучи: “Один чоловік спускався з Єрусалиму до Єрихону й потрапив розбійникам, що його обдерли й побили тяжко та й пішли геть, зоставивши півмертвого.
Случаєм ійшов якийся священик дорогою тією, і, побачивши його, пройшов мимо.
Випадком ішов якийсь священик тією дорогою; побачив він його й, збочивши, пройшов мимо.
Так само ж і левит, лучившись на те місце, приступивши й подивившись, пройшов мимо.
Так само й левіт прийшов на те місце, глянув на нього й пройшов мимо.
Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся,
Але один самарянин, що був у дорозі, зненацька надійшов (на нього) й, побачивши його, змилосердився.
і, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино, й, посадивши його на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його;
Він приступив до нього, перев'язав йому рани, полив їх оливою і вином; потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув за ним.
а назавтра, одходячи, вийняв два денариї, дав гостинникові, та й каже йому: Доглядай його, і що над се видаси, я, вернувшись, оддам тобі.
На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив: Доглядай за ним, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся.
Хто ж оце з тих трох здаєть ся тобі ближнїм тому, що попавсь між розбійники?
Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки?”
Він же каже: Хто зробив милость йому. Рече тодї йому Ісус: Іди й ти чини так.
Він відповів: “Той, хто вчинив над ним милосердя.” Тоді Ісус сказав до нього: “Іди і ти роби так само.”
Стало ся ж, як ійшли вони, увійшов Він ув одно село; жінка ж одна, на ймя Марта, прийняла Його в господу свою.
Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім'я, прийняла його в хату.
А була в неї сестра, звана Мария, котра, сївши в ногах у Ісуса, слухала слово Його.
Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова.
Марта ж зайнялась великою послугою; ставши ж каже: Господи, чи байдуже Тобі, що сестра моя одну мене зоставила послугувати? Скажи ж їй, щоб менї помагала.
Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: “Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла.”
Озвавши ся ж рече їй Ісус: Марто, Марто, журиш ся та побиваєш ся про многе,
Озвався Господь до неї і промовив: “Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато,