Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Луки 9) | (Луки 11) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Турконяка

  • Після ж сього настановив Господь і других сїмдесять, та й післав їх по двоє перед лицем своїм у кожний город і місце, куди мав сам ійти.
  • Після того призначив Господь інших сімдесят двох і послав їх по два попереду Себе до кожного міста й місцевості, куди Сам мав іти.
  • Рече ж до них: Жниво велике, робітника ж мало: просїть же Господа жнива, щоб випровадив робітників на жниво своє.
  • І Він промовив до них: Жниво велике, а женців мало; тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на Свої жнива.
  • Ійдїть; ось я посилаю вас, як ягнят між вовки.
  • Ідіть: Я посилаю вас, як ягнят між вовків!
  • Не носїть калитки, нї торбини, нї обувя, і нїкого в дорозї не витайте.
  • Не беріть ні торби, ні палиці, ні взуття, і нікого в дорозі не вітайте.
  • У котру ж господу ввійдете, перше кажіть: Впокій домові сьому;
  • До якого тільки дому ввійдете, спочатку кажіть: Мир цьому дому!
  • і коли там буде син упокою, спочине на йому впокій ваш; коли ж нї, до вас вернеть ся.
  • І коли буде там син миру, спочине на ньому мир ваш; коли ж ні, — до вас повернеться.
  • У тім же дому зоставайтесь, ївши й пивши, що є в них: достоєн бо робітник нагороди своєї. Не ходїть од хати до хати.
  • У тому ж домі перебувайте, їжте й пийте, що там є, бо робітник гідний своєї платні. Не переходьте з дому в дім.
  • І в которий город увійдете, й приймуть вас, їжте що поставлять перед вами,
  • І в яке тільки місто ввійдете, і де приймуть вас, їжте те, що покладуть вам;
  • і сцїляйте в ньому недужих, і кажіть їм: Наближилось до вас царство Боже.
  • оздоровляйте недужих, які там є, кажіть їм: Наблизилося до вас Боже Царство!
  • У которий же город прийдете й не приймуть вас, вийшовши на улицї його, скажіть:
  • А коли в якесь місто прийдете і вас не приймуть, вийдіть на вулицю його, та й скажіть:
  • І порох, що поприлипав до нас із города вашого, обтрушуємо вам; тільки ж се знайте, що наближилось до вас царство Боже.
  • Навіть пил із вашого міста, що припав нам до ніг, струшуємо. Але знайте: наблизилося [до вас] Боже Царство!
  • Глаголю ж вам, що Содомлянам дня того одраднїщ буде, нїж городові тому.
  • Кажу вам, що жителям Содома того дня буде легше, ніж тому місту.
  • Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коли б у Тирі та Сидонї стались чудеса, що стали ся в вас, давно б, у веретищі та в попелї сидячи, покаялись.
  • Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Витсаїдо: бо якби в Тирі й Сидоні сталися чудеса, які сталися у вас, вони вже давно покаялися б, сидячи у волосяниці та в попелі.
  • Тільки ж Тирові й Сидонові одраднїщ буде на судї, нїж вам.
  • Однак Тиру й Сидону на суді буде легше, ніж вам.
  • І ти, Капернауме, що аж до неба підняв ся, аж у пекло провалиш ся.
  • А ти, Капернауме, хіба до неба піднесешся? До аду зійдеш!
  • Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; хто ж мною гордує, гордує Пославшим мене.
  • Хто слухає вас, — той Мене слухає, а хто гордує вами, — Мною гордує; хто ж гордує Мною, — гордує Тим, Хто послав Мене.
  • І вернулись сїмдесять назад з радощами, кажучи: Господи, й біси корять ся нам в імя Твоє.
  • Повернулися сімдесят два з радістю, кажучи: Господи, навіть біси коряться нам через Твоє Ім’я!
  • Рече ж їм: Видїв я сатану, як блискавку з неба падаючого.
  • А Він сказав їм: Бачив Я сатану, який, наче блискавка, з неба впав.
  • Ось даю вам силу наступати на гадюки й на скорпиони, й на всю силу ворожу, й нїщо вам не шкодити ме.
  • Ось дав Я вам владу наступати на зміїв і скорпіонів, на всю ворожу силу, — і ніщо вам не пошкодить.
  • Тільки ж бо сим не втїшайтесь, що духи вам корять ся; втїшайте ся ж більш, що імена ваші написані на небесах.
  • Однак не радійте з того, що вам підкоряються духи, але радійте, що імена ваші записані на небесах!
  • Того часу зрадїв духом Ісус, і рече: Дякую Тобі, Отче, Господи неба й землї, що втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив недолїткам. Так, Отче: бо так воно вподобалось перед Тобою.
  • Тієї години [Ісус] звеселився Святим Духом і сказав: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба і землі, бо приховав Ти це від премудрих та розумних і відкрив це немовлятам. Так, Отче, бо так було Тобі до вподоби!
  • Усе передане менї від Отця; і нїхто не знає, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити.
  • [Звернувшись до учнів, Він сказав]: Усе передав Мені Мій Отець; і ніхто не знає, Хто Син, — один тільки Отець; і Хто Отець, — один тільки Син, — і кому Син захоче відкрити.
  • І, обернувшись до учеників на самотї, рече: Блаженні очі, котрі бачять, що ви бачите:
  • Звернувшись до учнів наодинці, Він сказав: Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите.
  • глаголю бо вам: Що многі пророки й царі хотїли бачити, що ви бачите, та й не бачили, й чути, що ви чуєте, та й не чули.
  • Кажу вам, що численні пророки й царі бажали бачити те, що ви бачите, але не побачили, і почути те, що ви чуєте, але не почули!
  • І ось, законник один устав, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, що робивши, життє вічнє наслїджу?
  • І ось, один законник підвівся і сказав, випробовуючи Його: Учителю, що маю зробити, аби осягнути вічне життя?
  • Він же рече до него: В законї що написано? як читаєш?
  • Він же відповів йому: Що в Законі написано? Як читаєш?
  • Він же, озвавшись, каже: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого.
  • Той у відповідь сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всією думкою своєю, і ближнього свого, як самого себе.
  • Рече ж йому: Право відказав єси. Се чини, то й жити меш.
  • Сказав же йому: Правильно ти відповів. Роби це, — і житимеш!
  • Він же, хотївши оправдити себе, каже до Ісуса: Хто ж мій ближнїй?
  • А той, бажаючи виправдати себе, запитав Ісуса: А хто є моїм ближнім?
  • Підхопивши ж Ісус, рече: Чоловік один ійшов з Єрусалиму в Єрихон, і попав ся розбійникам, котрі, обдерши його й рани завдавши, пійшли, зоставивши півмертвого.
  • У відповідь Ісус промовив: Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон і потрапив до рук розбійників, які його пограбували й завдали йому ран, та відійшли, залишивши його ледь живим.
  • Случаєм ійшов якийся священик дорогою тією, і, побачивши його, пройшов мимо.
  • Та випадково тією дорогою проходив один священик і, побачивши його, обминув;
  • Так само ж і левит, лучившись на те місце, приступивши й подивившись, пройшов мимо.
  • так само і левіт, прийшовши на те місце, поглянув — і оминув.
  • Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся,
  • А якийсь самарієць, проходячи, підійшов до нього і, побачивши, змилосердився.
  • і, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино, й, посадивши його на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його;
  • Він підійшов, перев’язав його рани, поливши на них олії та вина, посадив його на худобину, привіз до гостиниці й подбав про нього.
  • а назавтра, одходячи, вийняв два денариї, дав гостинникові, та й каже йому: Доглядай його, і що над се видаси, я, вернувшись, оддам тобі.
  • А другого дня, [як відходив], вийняв два динарії [1] , дав власникові гостиниці та сказав: Подбай про нього, а якщо більше витратиш, то віддам тобі, коли повертатимуся.
  • Хто ж оце з тих трох здаєть ся тобі ближнїм тому, що попавсь між розбійники?
  • Кого з цих трьох ти вважаєш ближнім тому, який попався розбійникам?
  • Він же каже: Хто зробив милость йому. Рече тодї йому Ісус: Іди й ти чини так.
  • Він відповів: Того, хто змилосердився над ним! Тож сказав йому Ісус: Іди і ти чини так само.
  • Стало ся ж, як ійшли вони, увійшов Він ув одно село; жінка ж одна, на ймя Марта, прийняла Його в господу свою.
  • А коли вони подорожували і Він Сам увійшов до якогось села, то одна жінка на ім’я Марта прийняла Його [до свого дому].
  • А була в неї сестра, звана Мария, котра, сївши в ногах у Ісуса, слухала слово Його.
  • Мала вона сестру, котра звалася Марією, яка, сівши біля ніг Господа, слухала Його слова.
  • Марта ж зайнялась великою послугою; ставши ж каже: Господи, чи байдуже Тобі, що сестра моя одну мене зоставила послугувати? Скажи ж їй, щоб менї помагала.
  • А Марта клопоталася різним приготуванням; тож спинившись, сказала: Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла!
  • Озвавши ся ж рече їй Ісус: Марто, Марто, журиш ся та побиваєш ся про многе,
  • У відповідь Господь сказав їй: Марто, Марто, ти журишся і клопочешся багато чим,
  • одного ж треба. Мария добру частину вибрала, що не відніметь ся від неї.
  • а потрібне — одне. Марія ж вибрала кращу частку, яка не відбереться від неї!

  • ← (Луки 9) | (Луки 11) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025