Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Луки 10) | (Луки 12) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Турконяка

  • І сталось, як Він молив ся на одному місцї, і як перестав, сказав один з учеників до Него: Господи, навчи нас молитись, як і Йоан навчив учеників своїх.
  • І сталося, що Ісус молився в одному місці, а коли закінчив, то один з Його учнів сказав Йому: Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів.
  • Рече ж їм: Коли молитесь, кажіть: Отче наш, що на небесах! Нехай святить ся імя Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землї.
  • Він же промовив до них: Коли молитеся, то кажіть: Отче [наш, Який на небесах], нехай святиться Ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; [нехай буде воля Твоя — як на небі, так і на землі].
  • Хлїб наш щоденний дай нам сьогоднї.
  • Хліб наш насущний дай нам кожного дня,
  • І прости нам довги наші, як і ми прощаємо кожному довжникові нашому; й не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого.
  • і прости нам гріхи наші, як і ми самі прощаємо кожному боржникові нашому, і не введи нас у спокусу, [але визволи нас від лукавого].
  • І рече до них: Хто з вас мати ме приятеля, і прийде до него о півночі, і скаже йому: Друже, позич менї три хлїби,
  • І сказав їм: Хто з вас, маючи друга, піде до нього опівночі та скаже йому: Друже, позич мені три хліби,
  • бо приятель мій прийшов до мене з дороги, й не маю що поставити перед ним;
  • бо приятель мій прийшов до мене з дороги, і не маю що йому дати!
  • а той із середини, озвавшись, скаже: Не турбуй мене; вже двері зачинені, і дїти мої зо мною в постелї; не можу, вставши, дати тобі:
  • А той зсередини у відповідь каже: Не турбуй мене! Вже двері замкнені й діти мої зі мною на ліжку; не можу встати й дати тобі!
  • глаголю вам: Хоч і не дасть йому, вставши, що він йому друг, та задля докучання його, вставши, дасть йому, скільки йому треба.
  • Кажу вам, якщо він не встане і не дасть йому заради дружби, то через його настирливість устане і дасть йому, скільки той потребує.
  • І я вам глаголю: Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й одчинить ся вам.
  • І кажу вам: просіть — і дасться вам; шукайте — і знайдете; стукайте — і відчинять вам.
  • Кожен бо, хто просить, одержує; і хто шукає, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють.
  • Бо кожний, хто просить, — одержує; і хто шукає, — знаходить, а тому, хто стукає, — відчиняють.
  • У которого ж з вас, батьків, просити ме син хлїба, чи каменя подасть йому? а як риби, чи замість риби гадюку подасть йому?
  • Коли в когось з вас, батьків, попросить син [хліба, то невже подасте йому камінь? Або] риби, — чи замість риби подасте йому змію?
  • Або коли просити ме яйця, чи подасть йому скорпиона?
  • Або коли попросить яйце, чи подасте йому скорпіона?
  • Коли ж ви, лихими бувши, знаєте добрі дари давати дїтям вашим, як же більш Отець із неба, не дасть Духа сьвятого тим, що просять у Него?
  • Отже, якщо ви, будучи злими, умієте добрі дари давати вашим дітям, то наскільки більше Небесний Отець дасть Святого Духа тим, які в Нього просять?
  • І вигнав біса, а той був нїмий. Стало ся ж, як диявол вийшов, промовив нїмий; і дивувавсь народ.
  • Якось Він виганяв біса, який був німий. Сталося так, коли біс вийшов, німий заговорив, — а люди дивувалися.
  • Деякі ж з них казали: Вельзевулом, князем бісовським, виганяє біси.
  • Деякі ж з них сказали: Вельзевулом [1] , князем бісівським, Він бісів виганяє!
  • Другі ж, спокушуючи Його, ознаки від Него шукали з неба.
  • А інші, випробовуючи, вимагали від Нього ознаки з неба.
  • Він же, знаючи думки їх, рече їм: Кожне царство, проти себе роздїлившись, пустїє; і господа — проти господи, падає.
  • Знаючи їхні думки, Він сказав їм: Кожне царство, яке саме в собі розділилося, запустіє; і дім, який розділився сам у собі, впаде.
  • Коли ж і сатана проти себе роздїлить ся, як устоїть царство його? Бо кажете, що Вельзевулом виганяю біси.
  • Коли ж сатана сам у собі розділився, то як встоїть його царство? Ви ж кажете, нібито Я Вельзевулом виганяю бісів.
  • Коли ж я Вельзевулом виганяю біси, то сини ваші ким виганяють їх? Тим суддями вашими вони будуть.
  • Коли Я Вельзевулом виганяю бісів, то ким сини ваші виганяють? Тому вони будуть вам суддями.
  • Коли ж пальцем Божим виганяю біси, то конче пристигло до вас царство Боже.
  • Коли ж Я перстом Божим виганяю бісів, то Боже Царство вже прийшло до вас.
  • Коли ж сильний, в'оружившись, стереже свого двору, то в спокою добро його.
  • Коли сильний, озброївшись, стереже свій двір, — його майно в безпеці.
  • Коли ж сильнїщий над него, прийшовши, подужає його, то всю зброю його бере, що на неї вповав, та й роздає здобич його.
  • Коли ж хто дужчий від нього нападе й переможе його, то забере всю його зброю, на яку покладався, і розділить свою здобич.
  • Хто не зо мною, той проти мене; і хто не збирає зо мною, розсипає.
  • Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає.
  • Як же нечистий дух вийде з чоловіка, то блукає по безвіддях, шукаючи впокою, і, не знайшовши, каже: Вернусь до домівки моєї, звідкіля вийшов.
  • Коли нечистий дух виходить з людини, то блукає безводними місцями, шукаючи спокою, і не знаходить. Тоді каже: Повернуся до свого дому, звідки я вийшов!
  • І прийшовши знайде її виметену й прибрану.
  • І, прибувши, знаходить його заметеним і прибраним.
  • Тодї йде та бере сїм инших духів, злїщих над себе; і, ввійшовши, домують там; і буде останнє чоловіка того гірше першого.
  • Тоді йде, бере сім інших духів, лукавіших за себе, і, ввійшовши, живуть там. І стає останнє тій людині гіршим від попереднього.
  • Стало ся ж, як промовляв Він се, піднявши одна жінка зміж народу голос, каже Йому: Блаженна утроба, що носила Тебе, й соски, що ссав єси.
  • Сталося, коли говорив Він це, якась жінка з натовпу, підвищивши голос, сказала Йому: Блаженна утроба, яка носила Тебе, і груди, які Ти ссав!
  • Він же рече: Блаженні ж і ті, що слухають слово Боже, та й хоронять його.
  • А Він відказав: Дійсно блаженні ті, які слухають Боже слово і бережуть його!
  • Як же народ громадив ся, почав глаголати: Кодло се лукаве; воно ознаки шукає, і не дасть ся ознака йому, тільки ознака Йони пророка.
  • А коли збиралися люди, почав говорити: Цей рід — лукавий: він ознаки шукає, та ознаки не буде дано йому, — хіба що ознака [пророка] Йони.
  • Бо, як Йона був ознакою Ниневянам, так буде й Син чоловічий кодлу сьому:
  • Бо як Йона став ознакою для ніневійців, таким буде й Син Людський для цього роду.
  • Цариця полуденна встане на суд із чоловіками кодла сього, та й осудить їх: бо прийшла вона з краю землї послухати премудростї Соломонової; а ось більший Соломона тут.
  • Цариця Півдня підніметься на суд з мужами цього роду і засудить їх, бо вона прийшла з кінця світу, щоби послухати мудрість Соломона. А ось тут — більше від Соломона.
  • Ниневяне встануть на суд із кодлом сим, та й осудять його; бо покаялись по проповідї Йониній; а ось більший Йони тут.
  • Мужі ніневійські встануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялися після проповіді Йони, а ось тут — більше від Йони.
  • Нїхто ж, засьвітивши сьвічку, на потайному не ставить, нї під посудину, а на сьвічнику, щоб хто входить, сьвітло бачив.
  • Запаливши світильник, ніхто не ставить його ні в сховок, ні під посудину, але на свічник, щоб ті, які входять, бачили світло.
  • Сьвітло тїлу око; коли ж оце око твоє ясне буде, то й все тїло твоє сьвітле: коли ж лихе буде, то й тїло твоє темне.
  • Світильником тіла є твоє око. Якщо твоє око буде чисте, то й усе твоє тіло буде світле; коли ж воно буде лукаве, то й твоє тіло буде темне.
  • Гледи ж оце, щоб сьвітло, що в тобі, не була темрява.
  • Отже, пильнуй, щоби світло, яке в тобі, не було темрявою.
  • Коли ж тїло твоє все сьвітле, не маючи нїякої частини темної, то буде сьвітле все, як би сьвічка сяєвом просьвічувала тебе.
  • Бо коли все твоє тіло у світлі, і воно не має жодної темної частини, то і все буде світле, наче світильник осяяв тебе промінням!
  • Як же Він промовляв, просив Його Фарисей один, щоб обідав у него; ввійшовши ж, сїв за столом.
  • Коли Він говорив, один фарисей запросив Його до себе на гостину. Він прийшов і сів до столу.
  • Фарисей же, побачивши, здивував ся, що перше не обмив ся перед обідом.
  • Фарисей, побачивши, що перед обідом Він не зробив обмивань, здивувався.
  • Рече ж Господь до него: Тепер ви, Фарисеї, верх чаші і блюда очищаєте; середина ж ваша повна здирства та лукавства.
  • А Господь промовив до нього: Тепер ви, фарисеї, чистите ззовні чаші та миски, а ваше нутро повне здирства і лукавства.
  • Безумні! хиба, хто зробив верх, і середини не зробив.
  • Нерозумні, чи не Той, Хто створив зовнішнє, створив і внутрішнє?
  • Тільки давайте милостиню з того, що є, і ось усе чисте вам буде.
  • Тож те, що всередині, дайте як милостиню, і все для вас буде чисте.
  • Та горе вам, Фарисеї! бо даєте десятину з мяти, рути і всякого зїлля, а минаєте суд і любов Божу. Се повинні були чинити, да й того не залишати.
  • Горе вам, фарисеям, бо ви даєте десятину з м’яти й рути та всякого зілля, але обминаєте суд і Божу любов; і це належить робити, і того не залишати!
  • Горе вам, Фарисеї! бо любите перві сїдалища по школах і витання на торгах.
  • Горе вам, фарисеям, бо ви любите перші місця в синагогах і вітання на майданах.
  • Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! бо ви мов гроби, що їх невидко, й люде, ходячи поверх них, не знають.
  • Горе вам, [книжники і фарисеї — лицеміри], бо ви, наче невидимі гроби: люди по них ходять і не знають того!
  • Озвав ся ж один з законників, і каже Йому: Учителю, так говорячи, ти й нас обижаєш.
  • У відповідь один із законників каже Йому: Учителю, кажучи так, Ти ображаєш і нас.
  • Він же рече: І вам, законникам, горе! що накладуєте людям тягарі, котрі важко носити, а самі одним пальцем вашим не приторкнетесь до тягарів.
  • А Він сказав: Горе й вам, законникам, бо ви накладаєте на людей тягарі, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не доторкуєтеся до тягарів.
  • Горе вам! що будуєте гроби пророкам, батьки ж ваші повбивали їх.
  • Горе вам, бо будуєте пам’ятники пророкам, яких батьки ваші повбивали.
  • Правдиво ви сьвідкуєте, і любі вам учинки батьків ваших; бо се вони повбивали їх, ви ж будуєте їм гроби.
  • Отже, свідчите і схвалюєте вчинки своїх батьків, бо ті вбивали їх, а ви будуєте [їм надгробки].
  • Тим і премудрість Божа глаголе: Пішлю до них пророків та апостолів, і инших з них вони вбивати муть та гонити муть,
  • Через те й Божа мудрість сказала: Пошлю до них пророків та апостолів, і з них декого вб’ють і будуть переслідувати,
  • щоб відомстити за кров усїх пророків, пролиту від основання сьвіта, кодлу сьому,
  • щоб від цього роду домагатися крові всіх пророків, що пролита від створення світу;
  • від крові Авеля аж до крові Захарії, що полїг між жертївнею й храмом. Так, глаголю вам, відомстить ся кодлу сьому.
  • від крові Авеля до крові Захарії, який загинув між жертовником і храмом; так, кажу вам, вимагатимуть звіт за це в цього роду!
  • Горе вам, законники! що ви взяли ключ розуміння: самі не ввійшли, й тим, що входять, заборонили.
  • Горе вам, законникам, бо ви взяли ключ пізнання, та самі не ввійшли, і тим, які входять, перешкодили!
  • Як же промовляв Він се до них, стали письменники та Фарисеї вельми наступати на Него, й допитуватись у Него про многі речі,
  • А коли Він виходив звідти, книжники і фарисеї почали сильно нападати й дуже випитувати Його,
  • чигаючи на Него й шукаючи вхопити що з уст Його, щоб обвинувати Його.
  • сподіваючись упіймати Його на слові, [щоб Його звинуватити].

  • ← (Луки 10) | (Луки 12) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025