Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Приближували ся ж до Него всї митники й грішники, слухати Його.
Усі митарі й грішники приходили до нього, щоб його почути.
І нарекали Фарисеї та письменники, кажучи: Що сей грішників приймає і їсть із ними.
А фарисеї з книжниками нарікали: “Цей грішників приймає і їсть разом з ними.”
Которий чоловік з вас, мавши сотню овечок, та загубивши одну з них, не зоставить девятьдесять і девять у степу, та не пійде за загубленою, доки знайде її?
“Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і одну з них загубивши, не зоставить дев'ятдесят дев'ять у пустелі та не піде шукати загублену, поки її не знайде?
І, прийшовши до дому, скликає другів та сусїд, кажучи їм: Радуйтесь зо мною, бо я знайшов овечку мою загублену.
й, повернувшися додому, скликає друзів та сусідів і до них каже: Радійте зо мною, бо я знайшов овечку, що була загубилась.
Глаголю вам, що оттак радість буде на небі над одним грішником каючим ся, більше нїж над девятьдесять і девятьма праведниками, котрим не треба покаяння.
Отак, кажу вам, що на небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев'ятдесят дев'ятьма праведниками, що їм не треба покаяння.
Або котора жінка, мавши десять драхім, коли згубить драхму одну, не сьвітить сьвітла, та не вимітає хати, та не шукає пильно, доки знайде?
Або котра жінка, маючи десять драхм, і як одну загубила, не засвітить світла, не замітатиме своєї хати й не шукатиме її старанно, поки не знайде?
А знайшовши кличе подруг та сусїдок, кажучи: Радуйтесь зо мною, бо я знайшла драхму, що була згубила.
А, знайшовши, скличе подруг і сусідок і їм каже: Радійте зо мною, бо я знайшла ту драхму, що була загубила.
Так, глаголю вам, радість буде перед ангелами Божими над одним грішником каючим ся.
Отак, кажу вам, буває між ангелами Божими радість над одним грішником, що кається.”
і сказав молодший з них батькові: Отче, дай менї частину маєтку, що впадає менї. І роздїлив їм прожиток.
Молодший з них сказав батькові: Тату, дай мені ту частину маєтку, що мені припадає. І батько розділив між ними свій маєток.
І не по многих днях, зібравши все молодший син, від'їхав у землю далеку, та й протратив там маєток свій, живучи блудно.
Кілька днів потім, молодший, зібравши все, подавсь у край далекий і там розтратив свій маєток, живши розпусно.
Як же проїв усе, настала голоднеча велика в землї тій; і почав він терпіти недостаток.
І от як він усе прогайнував, настав великий голод у тім краю, і він почав бідувати.
І пійшовши пристав до одного з міщан землї тієї; і післав той його на поля свої пасти свинї.
Пішов він і найнявся до одного з мешканців того краю, і той послав його на своє поле пасти свині.
І бажав він сповнити живіт свій лушпиннєм, що їли свинї, та й нїхто не давав йому.
І він бажав би був наповнити живіт світ стручками, що їх їли свині, та й тих ніхто не давав йому.
Опамятавшись же, сказав: Скільки наймитів у батька мого надто мають хлїба! я ж голодом погибаю.
Опам'ятавшись, він сказав до себе: Скільки то наймитів у мого батька мають подостатком хліба, а я тут з голоду конаю.
Уставши, пійду до батька мого, й скажу йому: Отче, згрішив я на небо й перед тобою,
Встану та й піду до батька мого і скажу йому: Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе!
і вже недостоєн зватись сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх.
Я недостойний більше зватися твоїм сином. Прийми мене як одного з твоїх наймитів.
І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й змилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцїлував його.
І встав він і пішов до батька свого. І як він був іще далеко, побачив його батько його й, змилосердившись, побіг, на шию йому кинувся і поцілував його.
Каже ж йому син: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже не достоєн зватись сином твоїм.
Тут син сказав до нього: Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином.
Каже ж батько до слуг своїх: принесїть шату найпершу та й одягнїть його; й дайте перстень на руку йому, й чоботи на ноги;
А батько кликнув до слуг своїх: Притьмом принесіть найкращу одіж, одягніть його, дайте йому на руку перстень і сандалі на ноги.
і, привівши теля годоване, заколїть і ївши веселїмось:
Та приведіть годоване теля і заріжте, і їжмо, веселімся,
бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись.
бо цей мій син був мертвий, і ожив, пропав був, і знайшовся. І вони заходились веселитися.
Був же син його старший на полї, і, як ідучи зближавсь до господи, почув сьпіви да танцї.
А старший його син був у полі; коли ж він, повертаючись, наблизився до дому, почув музику й танці.
І покликавши одного з слуг, питав, що б се було таке.
Покликав він одного із слуг і спитав, що воно таке було б.
Той же каже йому: Що брат твій прийшов, і заколов батько твій теля годоване, що здорового його прийняв.
Той же сказав йому: Брат твій повернувся, і твій батько зарізав годоване теля, бо знайшов його живим-здоровим.
Розсердив ся ж і не схотїв увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його.
Розгнівався той і не хотів увійти. І вийшов тоді батько й почав його просити.
Він же, озвавшись, рече батькові: Ось стільки лїт служу тобі, й нїколи заповідї твоєї не переступив, та й нїколи менї не дав єси козеняти, щоб з приятелями моїми повеселитись;
А той озвався до батька: Ось стільки років служу тобі й ніколи не переступив ні однієї заповіді твоєї, і ти не дав мені ніколи козеняти, щоб з друзями моїми повеселитись.
як же син твій сей, проївши свій прожиток з блудницями, прийшов, заколов єси йому теля годоване.
Коли повернувся цей син твій, що проїв твій маєток з блудницями, ти зарізав для нього годоване теля.
Він же рече йому: Дитино, ти все зо мною єси, і все, що моє, твоє;
Батько ж сказав до нього: Ти завжди при мені, дитино, і все моє — твоє.