Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Сучасний переклад
Приближували ся ж до Него всї митники й грішники, слухати Його.
Довкола Ісуса зібралися послухати збирачі податків і грішники.
І нарекали Фарисеї та письменники, кажучи: Що сей грішників приймає і їсть із ними.
А фарисеї та книжники почали дорікати: «Цей Чоловік водиться з грішниками й, навіть, їсть із ними!»
Которий чоловік з вас, мавши сотню овечок, та загубивши одну з них, не зоставить девятьдесять і девять у степу, та не пійде за загубленою, доки знайде її?
«Якщо хтось із вас має сто овець, і одна з них відіб’ється від отари, чи не залишить він решту дев’яносто дев’ять на вигоні і шукатиме одну заблудлу, аж доки не знайде її?
А знайшовши, положить на плечі собі, радїючи.
А як знайде, то радісно візьме на плечі й понесе додому.
І, прийшовши до дому, скликає другів та сусїд, кажучи їм: Радуйтесь зо мною, бо я знайшов овечку мою загублену.
І прийшовши додому, покличе друзів і сусідів і скаже їм: „Порадійте разом зі мною: адже я знайшов мою заблудлу вівцю!”
Глаголю вам, що оттак радість буде на небі над одним грішником каючим ся, більше нїж над девятьдесять і девятьма праведниками, котрим не треба покаяння.
Повірте, так само й на Небі більше буде втіхи з одного грішника, який розкається, ніж із дев’яноста дев’яти праведників, котрим немає потреби каятися».
Або котора жінка, мавши десять драхім, коли згубить драхму одну, не сьвітить сьвітла, та не вимітає хати, та не шукає пильно, доки знайде?
«Або уявіть собі жінку, яка має десять срібних драхм.[52] Якщо вона загубить одну з них, то чи не засвітить вогонь, і чи не местиме ретельно у хаті в пошуках монети, доки не знайде її?
А знайшовши кличе подруг та сусїдок, кажучи: Радуйтесь зо мною, бо я знайшла драхму, що була згубила.
А коли знайде, то покличе подруг і сусідок, і скаже їм: „Порадійте разом зі мною: адже я знайшла загублену драхму!”
Так, глаголю вам, радість буде перед ангелами Божими над одним грішником каючим ся.
Повірте, так само радіють і Ангели Божі за кожного грішника, який розкаявся в гріхах своїх».
і сказав молодший з них батькові: Отче, дай менї частину маєтку, що впадає менї. І роздїлив їм прожиток.
Молодший син якось попросив: „Батьку, віддай мені мою частку майна”. І батько розділив своє добро між синами.
І не по многих днях, зібравши все молодший син, від'їхав у землю далеку, та й протратив там маєток свій, живучи блудно.
А незабаром молодший син продав майно, забрав усі гроші й вирушив у далекі краї. Жив він там безладно й розтринькав усі гроші.
Як же проїв усе, настала голоднеча велика в землї тій; і почав він терпіти недостаток.
І коли він витратив останнє, напав на ту країну, де він мешкав, жорстокий голод, та син впав у нужду.
І пійшовши пристав до одного з міщан землї тієї; і післав той його на поля свої пасти свинї.
Тоді він пішов і найнявся до одного з мешканців тієї країни. Той послав його в свій маєток годувати свиней.
І бажав він сповнити живіт свій лушпиннєм, що їли свинї, та й нїхто не давав йому.
Годуючи свиней, він ладен був набити живіт хоча б лушпинням, що їли свині, але й того йому не давали.
Опамятавшись же, сказав: Скільки наймитів у батька мого надто мають хлїба! я ж голодом погибаю.
Опам’ятавшись, він сказав собі: „Наймані робітники в мого батька мають їжі вволю, а я тут з голоду гину!
Уставши, пійду до батька мого, й скажу йому: Отче, згрішив я на небо й перед тобою,
Відразу вирушу до свого батька і скажу йому: „Батьку, я грішний перед Богом і перед тобою; я не гідний більше називатися твоїм сином. Дозволь мені бути одним із твоїх наймитів””.
і вже недостоєн зватись сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх.
І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й змилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцїлував його.
І підвівшись, він подався до свого батька. Батько ще здалеку побачив, що він наближається, і сповнився милосердя до нього. Він побіг назустріч синові, обняв його й поцілував.
Каже ж йому син: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже не достоєн зватись сином твоїм.
Син промовив до нього: „Батьку, я грішний перед Небом і перед тобою. Я більше не гідний називатися твоїм сином”.
Каже ж батько до слуг своїх: принесїть шату найпершу та й одягнїть його; й дайте перстень на руку йому, й чоботи на ноги;
Але батько наказав слугам: „Мерщій принесіть найкраще вбрання і вдягніть його. Надіньте перстень на руку йому й сандалі на його ноги.
і, привівши теля годоване, заколїть і ївши веселїмось:
І приведіть вгодоване теля. Заріжте його й приготуйте обід — ми будемо святкувати!
бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись.
Бо цей мій син, який помер, а тепер повернувся до життя; загубився, а тепер знайшовся!” І вони почали святкувати.
Був же син його старший на полї, і, як ідучи зближавсь до господи, почув сьпіви да танцї.
Тим часом старший син був у полі. Коли він, повертаючись, наблизився до дому, то почув музику й танці.
І покликавши одного з слуг, питав, що б се було таке.
Він покликав одного із слуг і поцікавився, що це все означає.
Той же каже йому: Що брат твій прийшов, і заколов батько твій теля годоване, що здорового його прийняв.
Слуга відповів: „Твій брат прийшов. Батько твій звелів зарізати вгодоване теля на радощах, що повернувся його син живий і здоровий”.
Розсердив ся ж і не схотїв увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його.
Старший син розлютився й не хотів заходити до хати. Отже батько вийшов і намагався заспокоїти його.
Він же, озвавшись, рече батькові: Ось стільки лїт служу тобі, й нїколи заповідї твоєї не переступив, та й нїколи менї не дав єси козеняти, щоб з приятелями моїми повеселитись;
Та він відповів батькові: „Послухай! Усі ці роки я вірно служив тобі, й жодного разу не було так, щоб я не виконав твій наказ! Але ти жодного разу не дозволив мені зарізати навіть козу, щоб я міг запросити своїх друзів повеселитися!
як же син твій сей, проївши свій прожиток з блудницями, прийшов, заколов єси йому теля годоване.
А коли до тебе повернувся твій син, який розтринькав все твоє добро з повіями, ти наказав зарізати для нього вгодоване теля!”
Він же рече йому: Дитино, ти все зо мною єси, і все, що моє, твоє;
Тоді батько сказав йому: „Сину мій, ти завжди зі мною. Все, що я маю, належить тобі.