Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Луки 15) | (Луки 17) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

  • Промовив же і до учеників своїх: Один чоловік був багатий, що мав приставника; і обвинувачено сього йому, що розсипає маєток його.
  • І сказав (Ісус) до учнів: “Був один чоловік багатий і мав він управителя, якого обвинувачували, що марнує його добра.
  • І, покликавши його, каже йому: Що се чую про тебе? Дай менї перелїк з твого приставництва, бо не можна вже тобі бути приставником.
  • Покликав він його та й каже: Що я про тебе чую? Дай звіт про твоє управління, бо ти не можеш більше рядити.
  • Каже ж у собі приставник: Що менї робити, що пан мій бере приставництво від мене? Копати не вмію, просити соромлюсь.
  • І почав управитель міркувати: Що мені робити, бож пан мій в мене відбирає управління? Копати землю? Сил не маю. Просити? Соромлюся.
  • Знаю, що зроблю, щоб, як відставлений буду від приставництва, прийняли мене в господи свої.
  • Знаю, що зроблю щоб, коли буду скинутий з управління, прийняли мене до себе.
  • І покликавши кожного з довжників пана свого, каже первому: Скільки ти винен панові моєму?
  • Покликав він одного по однім довжників свого пана й до першого промовив: Скільки ти винен панові моєму?
  • Він же каже: Сто мір оливи. І каже йому: Візьми твою розписку, та сївши хутко, пиши пятьдесять.
  • Сто мір оливи, — відповів той. А він сказав до нього: Візьми твою розписку та сядь і напиши швидко п'ятдесят.
  • Потім другому каже: Ти ж скільки винен? Він же каже: Сто мір пшеницї. І каже йому: Візьми твою розписку, та напиши вісїмдесять.
  • Потім до другого промовив: А ти скільки то винен? — Сто корців пшениці, відповів той. — Візьми твою розписку, напиши вісімдесят.
  • І похвалив пан приставника неправедного, що мудро вчинив; сини бо віку сього мудріщі над синів сьвітла в родї своїм.
  • І похвалив пан нечесного управителя за те, що той вчинив мудро, бо діти цього світу мудріші, в їхньому роді, від дітей світла.
  • І я вам глаголю: Робіть собі приятелів від мамони неправди, щоб, як будете в недостатках, прийняли вас у вічні оселї.
  • І я кажу вам: Придбайте собі друзів мамоною неправою, щоб коли її не стане, вас прийняли в намети вічні.
  • Вірний у найменшому, і в великому вірний, а в найменшому неправедний, і в великому неправедний.
  • Хто вірний у найменшім, той і в великому вірний; а хто нечесний у найменшім, той і в великому нечесний.
  • Коли ж оце у неправедній мамонї вірні не будете, то правдиве хто вам звірить?
  • Коли ви, отже, з неправними грішми не були вірні, то хто довірить вам добро правдиве?
  • І коли у чужому вірні не були, ваше хто вам дасть?
  • І коли ви в чужім добрі не були вірні, хто вам дасть ваше?
  • Жаден слуга не може двом панам служити: або одного ненавидїти ме, а другого любити ме; або до одного прихилить ся, а другим гордувати ме. Не можете Богові служити й мамонї.
  • Жадний слуга не може двом панам служити, бо він або одного зненавидить, а другого полюбить, або буде триматися одного, а другим понехтує. Не можете служити Богові й мамоні.”
  • Чули ж се все й Фарисеї, що були сріблолюбцями, та й насьміхались із Него.
  • Чули все це фарисеї, які любили гроші, і насміхалися з нього.
  • І рече їм: Ви оправдуєте себе перед людьми, Бог же знає серця ваші, бо що в людей високе, те огида перед Богом.
  • А він до них промовив: “Ви видаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші; бо що в людей високе — осоружне Богові.
  • Закон і пророки до Йоана. З того ж часу царство Боже благовіствуєть ся, і кожен силою здобуває його.
  • Закон і пророки були до Йоана; відтоді благовіститься Царство Боже, і кожен з трудом увіходить до нього.
  • Легше ж небу та землї перейти, нїж із закону одній титлї пропасти.
  • Легше минутися небу й землі, ніж одній рисці пропасти з закону.
  • Всякий, хто розводить ся з жінкою своєю, і женить ся з иншою, робить перелюб; і всякий, хто женить ся з розведеною з чоловіком, робить перелюб.
  • Кожний, хто відпускає свою жінку й одружується з іншою, чинить перелюб; і той, хто одружується з розведеною з чоловіком, чинить перелюб.
  • Один же чоловік був заможний, і одягавсь у кармазин та висон, і жив щодня пишно.
  • Був один чоловік багатий, що одягавсь у кармазин та вісон та бенкетував щодня розкішне.
  • Убогий же один був, на ймя Лазар, що лежав перед ворітьми його ввесь у струпі,
  • Убогий же якийсь, на ім'я Лазар, лежав у нього при воротях, увесь струпами вкритий;
  • і бажав погодуватись окрушинами, що падали з стола багатиревого; тільки ж і собаки приходячи лизали рани його.
  • він бажав насититися тим, що падало в багатого зо столу; ба навіть пси приходили й лизали рани його.
  • Стало ся ж, що вмер убогий, і перенесли його ангели на лоно Авраамове; умер же й багатир і поховали його.
  • Та сталося, що помер убогий, і ангели занесли його на лоно Авраама. Помер також багатий, і його поховали.
  • І в пеклї зняв він очі свої, бувши в муках, і побачив оддалеки Авраама, й Лазаря на лонї його.
  • В аді, терплячи тяжкі муки, зняв він очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні,
  • І покликнувши він, каже: Отче Аврааме, помилуй мене та пішли Лазаря, нехай умочить конець пальця свого в воду та прохолодить язик мій; бо я мучусь у поломї сьому.
  • і він закричав уголос: Отче Аврааме, змилуйся надо мною і пошли Лазаря, нехай умочить у воду кінець пальця свого й прохолодить язик мій, бо я мучуся в полум'ї цім.
  • Рече ж Авраам: Дитино, спогадай, що прийняв єси добре твоє в життю твоїм, а Лазар так само лихе; тепер же він тут утїшаєть ся, а ти мучиш ся.
  • Авраам же промовив: Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само, як і Лазар свої лиха. Отже, тепер він тішиться тут, а ти мучишся.
  • Та ще й до того, між нами й вами пропасть велика утвердилась, щоб которі схотїли перейти звідсїля до вас, не здолїли; анї звідтіля до нас не перейшли.
  • А крім того всього між нами й вами вирита велика пропасть, тож ті, що хотіли б перейти звідси до вас, не можуть; ані звідти до нас не переходять.
  • Каже ж він: Благаю ж тебе, отче, щоб післав його до дому батька мого:
  • Отче, сказав багатий, благаю ж тебе, пошли його в дім батька мого;
  • маю бо пять братів; нехай сьвідкує їм, щоб і вони не прийшли у се місце муки.
  • я маю п'ять братів, нехай він їм скаже, щоб і вони також не прийшли в це місце муки.
  • Рече йому Авраам: Мають вони Мойсея і пророків; нехай слухають їх.
  • Авраам мовив: Мають Мойсея і пророків; нехай їх слухають.
  • Він же каже: Нї, отче Аврааме; тільки ж, коли б хто з мертвих прийшов до них, покають ся.
  • Той відповів: Ні, отче Аврааме, але коли до них прийде хто з мертвих, вони покаються.
  • Рече ж йому: Коли Мойсея і пророків не слухають, то, коли б хто й з мертвих воскрес, не піймуть віри.
  • А той відозвавсь до нього: Як вони не слухають Мойсея і пророків, то навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять.”

  • ← (Луки 15) | (Луки 17) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025