Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Сказав же й приповість їм про те, що треба по всяк час молитись, а не внивати,
Він розповів їм притчу, що треба завжди молитися і не занепадати духом,
глаголючи: Один суддя був у якомусь городї, й Бога не бояв ся, і чоловіка не соромив ся.
кажучи: В якомусь місті був один суддя, який Бога не боявся і людей не соромився.
Вдовиця ж була одна у городї тім, і прийшла до него, кажучи: Помстись за мене над противником моїм.
Була в тому місті й вдова, яка приходила до нього й говорила: Захисти мене від мого супротивника!
І не хотїв довго, потім же каже в собі: Хоч і Бога не боюсь, і чоловіка не соромлюсь,
А він певний час не хотів, та згодом сказав собі: Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся,
то, що докучає менї вдова ся, помщусь за неї, щоб, без перестану ходячи, не докучала менї.
але через те, що мені докучає ця вдова, захищу її, щоб не приходила й не надокучала мені!
Рече ж Господь: Слухайте, що суддя неправедний каже!
І промовив Господь: Слухайте, що каже неправедний суддя.
Бог же чи не помстив ся б за вибраних своїх, що голосять до Него день і ніч, хоч довго терпить про них?
То хіба Бог не захистить вибраних Своїх, які кличуть до Нього день і ніч? Чи буде Він зволікати щодо них?
Глаголю вам, що помстить ся за них незабаром. Тільки ж Син чоловічий прийшовши, чи знайде віру на землї?
Кажу вам: Він оборонить їх негайно! Однак, як прийде Людський Син, то чи знайде Він віру на землі?
Сказав же й до инших, що вповали на себе, що вони праведні, та гордували другими, приповість сю:
А для тих, які надіються на себе, ніби вони праведні й за ніщо мають інших, розповів таку притчу:
Два чоловіки ввійшли в церкву помолитись: один Фарисей, а другий митник.
Два чоловіки ввійшли до храму помолитися: один фарисей, а другий митник.
Фарисей, ставши, так у собі молив ся: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як инші люде, здирщики, неправедні, перелюбні, або як оцей митник.
Фарисей, ставши, про себе так молився: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, — грабіжники, несправедливі, перелюбники, або як оцей митник;
Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що придбаю.
я пощу двічі на тиждень, даю десятину з усього, що надбаю.
А митник, оддалеки ставши, не хотїв і очей до неба звести, а бив у груди себе, кажучи: Боже, милостивий будь менї грішному.
А митник, здалека стоячи, не смів навіть очей звести до неба, але бив себе в груди, промовляючи: Боже, будь милосердний до мене, грішного!
Глаголю вам: пійшов сей до дому свого оправданий більш, нїж той; бо кожен, хто несеть ся вгору, принизить ся; хто ж принижуєть ся, пійде вгору.
Кажу вам, що цей повернувся до свого дому оправданий більше, ніж той, бо кожний, хто підноситься, — буде понижений, а хто себе понижує, — піднесений буде!
Приносили ж Йому й дїтей, щоб до них приторкнувсь; бачивши ж ученики, заказували їм.
Приносили ж до Нього й немовлят, щоби до них доторкнувся; учні, побачивши, забороняли їм.
Ісус же, покликавши їх, рече: Пустїть дїток приходити до мене й не боронїть їм; таких бо царство Боже.
А Ісус покликав їх, та й каже: Пустіть дітей, хай приходять до Мене, не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже!
Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як дитина, не ввійде в него.
Запевняю вас: хто не прийме Божого Царства, як дитина, той не ввійде до нього!
І питав Його один старшина, кажучи: Учителю благий, що робивши життє вічнє наслїджу.
І запитав Його якийсь знатний, кажучи: Учителю добрий, що мені робити, аби успадкувати вічне життя?
Рече ж йому Ісус: Чого мене звеш благим? нїхто не благий, тільки один, Бог.
Ісус же йому відповів: Чому звеш Мене добрим? Ніхто не є добрий, тільки Сам Бог.
Заповідї знаєш: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не сьвідкуй криво, Поважай батька твого й матїр твою.
Заповіді знаєш: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідчи неправдиво, шануй батька свого та матір [свою]?
Почувши ж се Ісус, рече йому: Ще одного тобі недостає: усе, що маєш, продай та й роздай убогим, і мати меш скарб на небі; та й приходь, ійди слїдом за мною.
Почувши це, Ісус сказав йому: Ще одного бракує тобі: усе, що маєш, продай і роздай бідним — і будеш мати скарб на небесах, та приходь і слідуй за Мною.
Він же, почувши се, став вельми сумний, був бо дуже багатий.
Він же, почувши це, зажурився, бо був дуже багатий.
Побачивши ж його Ісус, що вельми сумний став, рече: Як тяжко багацтва маючи увійти в царство Боже!
Коли Ісус побачив, що той зажурився, то сказав: Як тяжко багатим увійти до Божого Царства!
Легше бо верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.
Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти до Божого Царства.
Казали ж ті, що чули: То хто ж може спастись?
А ті, які слухали, запитали: То хто ж тоді може спастися?
Він же рече: Неможливе у людей — можливе у Бога.
Він же відповів: Неможливе для людей є можливе для Бога.
Каже ж Петр: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.
І промовив Петро: Ось ми, залишивши своє, пішли за Тобою.
Він же рече їм: Істино, істино глаголю вам: Що нема нїкого, хто покинув господу, або родителїв, або братів, або жінку, або дїти задля царства Божого,
Він же сказав їм: Запевняю вас, що немає нікого, хто, залишивши дім, або дружину, або братів, або батьків, або дітей заради Божого Царства,
та й не приняв багато більше часу сього, а в віку будучому життє вічнє.
не одержав би значно більше тепер, а в прийдешньому віці — вічне життя!
Узявши ж дванайцятьох, рече до них: Оце йдемо в Єрусалим, і станеть ся все, що написано через пророків, Синові чоловічому.
Узявши дванадцятьох, Він промовив до них: Ось ідемо в Єрусалим, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського,
Буде бо виданий поганам, і насьміхати муть ся з Него, й зневажати муть Його, й плювати муть на Него,
бо Він буде виданий язичникам, буде висміяний, зневажений, опльований;
і бивши убють Його; а третього дня воскресне.
після бичування вб’ють Його, але третього дня Він воскресне!
А вони нїчого того не зрозуміли; й було слово се закрите від них, і не розуміли глаголаного.
Та вони нічого того не збагнули; це слово було приховане від них, — і вони не розуміли сказаного.
Стало ся ж, як наближав ся до Єрихона, один слїпий сидїв при дорозї просячи;
І сталося, коли Він наближався до Єрихона, якийсь сліпий сидів при дорозі й жебрав.
чувши ж, що народ йде мимо, спитав, що б се було.
Почувши юрбу, яка проходила, він запитав, що це таке.
І покликнув, кажучи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене.
І він закричав, гукаючи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене!
А ті, що йшли попереду, сварили на него, щоб мовчав; він же ще більш кричав: Сину Давидів, помилуй мене.
А ті, які йшли попереду, погрожували йому, щоби замовк, та він ще дужче кричав: Сину Давидів, помилуй мене!
Ставши ж Ісус, звелїв його привести до себе; як же наближив ся він, спитав його,
Спинившись, Ісус наказав привести його до Себе. Коли він наблизився, запитав його:
глаголючи: Що хочеш, щоб зробив тобі? Він же каже: Господи, щоб прозрів.
Що ти хочеш, щоб Я для тебе зробив? Він же сказав: Господи, щоб я знову бачив!
А Ісус рече йому: Прозри: віра твоя спасла тебе.
Ісус сказав йому: Прозрій, твоя віра спасла тебе!