Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
Стало ся ж тими днями, вийшло повелїннє від кесаря Августа переписати всю вселенну.
І трапилося тими днями, — вийшов нака́з царя А́вгуста переписати всю землю.
Ся перепись була перва за правлення Киринея в Сириї.
Цей пе́репис перший відбувся тоді, коли вла́ду над Си́рією мав Квірі́ній.
Пійшов же й Йосиф із Галилеї, з города Назарета, в Юдею, в город Давидів, що зветь ся Витлеєм: (був бо він з дому й роду Давидового)
Пішов теж і Йо́сип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеє́м, бо похо́див із дому та з роду Давидового,
вписатись із Мариєю, зарученою йому жінкою, що була тяжка.
щоб йому записатись із Марією, із ним зару́ченою, що була́ вагітна́.
Стало ж ся, як були вони там, сповнились днї родити їй.
І сталось, як були́ вони там, то настав їй день породити.
І вродила Сина свого перворідня, і сповила Його, й положила Його в ясла, бо не було їм місця в гостинницї.
І породила вона свого Пе́рвенця Сина, і Його сповила́, і до я́сел поклала Його́, — бо в за́їзді місця не стало для них.
І були пастухи в сторонї тій, що ночлїгували та стерегли сторожею в ночі отари своєї.
А в тій стороні були́ пастухи, які пильнували на полі, і нічно́ї пори вартували отару свою.
І ось ангел Господень став коло них, і слава Господня осияла їх; і полякались страхом великим.
Аж ось а́нгол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня ося́яла їх. І вони перестра́шились стра́хом великим,
І рече їм ангел: Не бійтесь, ось бо благовіщу вам радість велику, що буде всїм людям.
Та а́нгол промовив до них: „Не лякайтесь, бо я ось благовіщу́ вам радість велику, що станеться лю́дям усім.
Бо народивсь вам сьогоднї Спас, що єсть Христос Господь, у городї Давидовому.
Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
І се вам ознака: Знайдете дитинку сповиту, лежачу в яслах.
А ось вам ознака: Дитину сповиту ви зна́йдете, що в я́слах лежатиме“.
І зараз явилось із ангелом множество воїнства небесного, хвалячи Бога й глаголючи:
І ось ра́птом з'явилася з а́нголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
Слава на вишинах Богу, а на землї впокій, між людьми благоволеннє.
„Слава Богу на висоті, і на землі спокій, у людях добра воля!“
І сталось, як пійшли від них на небо ангели, пастухи казали один до одного: Ходїмо ж аж у Витлеєм, та побачимо слово се, що сталось, що Господь обявив нам.
І сталось, коли анголи́ відійшли від них в небо, пастухи зачали́ говори́ти один о́дному: „Ходім до Вифлеєму й побачмо, що́ сталося там, про що́ сповістив нас Господь“.
І пійшли з поспіхом, та й знайшли Марию і Йосифа, й дитинку лежачу в яслах.
І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йо́сипа, та Дитинку, що в я́слах лежала.
І побачивши, обявили слово, сказане їм про хлопятко се.
А побачивши, розповіли́ про все те, що́ про Цю Дитину було́ їм зві́щено.
І всї, слухаючи, дивувались тим, що розказували пастухи перед ними.
І всі, хто почув, дивувались тому, що́ їм пастухи говорили.
Мария ж ховала всї слова сї, роздумуючи в серцї своїм.
А Марія оці всі слова́ зберігала, розважаючи, у серці своїм.
І вернулись пастухи, прославляючи та хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як казано до них.
Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
І як сповнилось вісїм днїв, щоб обрізати хлопятко, наречено Йому імя Ісус, наречене від ангела, перш нїж зачавсь Він в утробі.
Коли ж ви́повнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був а́нгол назвав, перше ніж Він в утро́бі зачався.
І, як сповнились днї очищення її по закону Мойсейовому, понесли Його в Єрусалим, поставити перед Господом,
А коли — за Зако́ном Мойсея — минулися дні їхнього очи́щення, то до Єрусалиму прине́сли Його, щоб поставити Його перед Господом,
як написано в законї Господньому: Що всяке мужеське, відчинивши утробу, сьвяте Господеві звати меть ся;
як у Зако́ні Господнім написано: „Кожне дитя чоловічої ста́ті, що розкриває утро́бу, має бути посвя́чене Господу“,
і принесли жертву, по сказаному в законї Господньому: Пару горлиць або двоє голубенят.
і щоб жертву скла́сти, як у Зако́ні Господньому сказано, — „пару горлича́т або двоє голубеня́т“.
І ось був чоловік у Єрусалимі на ймя Симеон; і чоловік сей праведний та побожний сподївавсь потїхи Ізраїлеві; й Дух сьвятий був на йому.
І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семе́н, — люди́на праведна та благочести́ва, — що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
І було йому сповіщено від Духа сьвятого, що не бачити ме він смерти, перш нїж побачить Христа Господнього.
І від Духа Святого йому було зві́щено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
І прийшов він Духом у церкву; й, як принесли батько-мати хлопятко Ісуса, щоб зробити їм, що треба, по звичаю законному для Него,
І Дух у храм припрова́див його. І як внесли Дитину Ісуса батьки́, щоб за Нього вчинити звича́єм зако́нним,
узяв він Його на руки свої, і благословив Бога, і сказав:
тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
Нинї відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм:
„Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля.
Світло на просвіту поганам і на славу наро́ду Твого Ізраїля!“
І дивувавсь Йосиф і мати Його тим, що сказано про Него.
І дивувалися ба́тько Його й мати тим, що про Нього було́ розповіджене.
І благословив їх Симеон, і рече до Мариї, матери Його: Ось Сей лежить на паданнє і вставаннє многих в Ізраїлї і на ознаку, проти котрої говорити муть,
А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: „Ось призначений Цей багатьо́м на падіння й устава́ння в Ізраїлі, і на знак спереча́ння, —
(і тобі самій перейде душу меч,) щоб відкрились многих сердець думки.
і меч душу проши́є самій же тобі, — щоб відкрились думки́ сердець багатьох!“
І була Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асирового; ся зістарілась у днях многих, живши з чоловіком сїм років од дївування свого;
Була й Анна пророчиця, дочка́ Фануїлова з племени Аси́рового, — вона дожила́ до глибокої старости, живши з мужем сім ро́ків від свого дівува́ння,
і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день.
удова ро́ків вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі поста́ми й моли́твами.
І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всїм, що сподївали ся збавлення в Єрусалимі.
І години тієї вона надійшла, Бога сла́вила та говорила про Нього всім, хто визво́лення Єрусалиму чекав.
І, як скінчили все по закону Господньому, вернулись у Галилею, у город свій Назарет.
А як виконали за Зако́ном Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
Хлопятко ж росло й міцнїло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому.
А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробува́ла.
І ходили батько-мати Його щороку в Єрусалим у сьвято пасхи.
А батьки́ Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
І як було Йому дванайцять років, пійшли вони в Єрусалим сьвятковим звичаєм,
І коли мав Він дванадцять ро́ків, вони за звича́єм на свято пішли.
і, сповнивши днї, як вертались, зостав ся хлопчик Ісус у Єрусалимі; й не знав Йосиф і мати Його,
Як дні ж свята скінчи́лись були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лиши́вся, а Йо́сип та мати Його не знали того.
а думаючи, що Він між товариством, увійшли на день ходи; й шукали Його між родиною та знакомими.
Вони ду́мали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж ро́дичами та знайо́мими.
І, не знайшовши Його, вернулись у Єрусалим, шукаючи Його.
Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
І сталось, через три днї знайшли Його в церкві, сидячого серед учителїв, і слухаючого їх, і питаючого.
І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислу́хував їх, і запитував їх.
Дивували ся ж усї, хто слухав Його, розумом і відповідями Його.
Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
І, побачивши Його, здивувались вони, й сказала мати Його до Него: Дитино, що се зробив єси з нами? ось батько Твій і я, болїючи, шукали Тебе.
І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: „Дитино, — чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбо́ю шукали Тебе“.
І рече Він до них: Чого ж шукали мене? хиба ж не знали, що в тому, що єсть Отця мого, треба бути менї?
А Він їм відказав: „Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?“
Та й вони не зрозуміли слова, що промовив їм.
Та не зрозуміли вони того сло́ва, що Він їм говорив.
І пійшов з ними, й прийшов у Назарет, і був слухняний їм; і мати Його ховала всї слова тиї в серцї своїм.
І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухня́ний. А мати Його зберігала оці всі слова́ в своїм серці.