Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Сучасний переклад
Стало ся ж тими днями, вийшло повелїннє від кесаря Августа переписати всю вселенну.
На той час вийшов наказ Августа цезаря провести перепис населення по всій Римській імперії.
Ся перепись була перва за правлення Киринея в Сириї.
То був найперший перепис, й проводився він, коли Кириній був губернатором Сирії.
Ійшли всї вписуватись, кожен у свій город.
Усі люди пійшли реєструватися, і кожен пішов до свого рідного міста.
Пійшов же й Йосиф із Галилеї, з города Назарета, в Юдею, в город Давидів, що зветь ся Витлеєм: (був бо він з дому й роду Давидового)
Тож Йосип також вирушив з Назарета Ґалилейського, де він жив, до Юдеї, до Давидового міста, яке зветься Віфлеємом, оскільки він походив з родини Давидових нащадків.
вписатись із Мариєю, зарученою йому жінкою, що була тяжка.
Він узяв з собою Марію, тому що був заручений з нею; у тий час вона вже чекала дитину.
Стало ж ся, як були вони там, сповнились днї родити їй.
Так сталося, що поки вони були там, настав строк Марії стати матір’ю, і вона народила свого першого Сина. Сповивши Дитину у полотно, Марія поклала Його в ясла, оскільки в заїжджому дворі вільних місць не було.
І вродила Сина свого перворідня, і сповила Його, й положила Його в ясла, бо не було їм місця в гостинницї.
І були пастухи в сторонї тій, що ночлїгували та стерегли сторожею в ночі отари своєї.
Кілька пастухів тієї місцевості лишилися на ніч у чистім полі стерегти свої отари.
І ось ангел Господень став коло них, і слава Господня осияла їх; і полякались страхом великим.
І з’явився їм Ангел Господній, і сяйво Слави Господньої пролилося на них. Страх охопив пастухів.
І рече їм ангел: Не бійтесь, ось бо благовіщу вам радість велику, що буде всїм людям.
Та Ангел сказав їм: «Не бійтеся, я приніс вам добру звістку, яка дасть велику радість людям.
Бо народивсь вам сьогоднї Спас, що єсть Христос Господь, у городї Давидовому.
Тому що сьогодні в місті Давидовім народився для вас Спаситель — Христос Господь.
І се вам ознака: Знайдете дитинку сповиту, лежачу в яслах.
І знак вам буде такий: ви знайдете в яслах Дитину, загорнуту у полотно».
І зараз явилось із ангелом множество воїнства небесного, хвалячи Бога й глаголючи:
Раптом до Ангела приєдналася сила-силенна інших Ангелів, які славили Бога зі словами:
Слава на вишинах Богу, а на землї впокій, між людьми благоволеннє.
«Слава Господу на Небесах, і хай мир панує на землі між людьми, які Богу милі».
І сталось, як пійшли від них на небо ангели, пастухи казали один до одного: Ходїмо ж аж у Витлеєм, та побачимо слово се, що сталось, що Господь обявив нам.
Коли Ангели залишили пастухів і повернулися на Небо, пастухи заговорили між собою: «Ходімо до Віфлеєма й подивимося на те, що там сталось, про що Господь дав нам знати».
І пійшли з поспіхом, та й знайшли Марию і Йосифа, й дитинку лежачу в яслах.
Тож вони поспішили й знайшли Марію з Йосипом і Дитиною, Яка лежала в яслах.
І побачивши, обявили слово, сказане їм про хлопятко се.
Побачивши Немовля, пастухи всім розповіли про звістку, яку вони одержали про цю Дитину.
І всї, слухаючи, дивувались тим, що розказували пастухи перед ними.
І розказана ними історія дивувала всіх, хто чув її.
Мария ж ховала всї слова сї, роздумуючи в серцї своїм.
Марія ж, мов скарб, збирала все це й складала в своєму серці. [5]
І вернулись пастухи, прославляючи та хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як казано до них.
А пастухи повернулися додому, хвалячи й прославляючи Бога за все те, що вони почули й побачили — точнісінько так, як було їм сказано.
І як сповнилось вісїм днїв, щоб обрізати хлопятко, наречено Йому імя Ісус, наречене від ангела, перш нїж зачавсь Він в утробі.
Коли сповнилося вісім днів і настав час робити Хлопчику обрізання, Його нарекли Ісусом. Це було ім’я, яке дав Йому Ангел ще до Його зачаття в материній утробі.
І, як сповнились днї очищення її по закону Мойсейовому, понесли Його в Єрусалим, поставити перед Господом,
А як настав час їхнього очищення, згідно з Мойсеєвим Законом, батьки взяли Ісуса до Єрусалиму, щоб явити Його перед Господом, як то написано у Законі Господнім: «кожен хлопчик-первісток мусить бути посвячений Господові»,[6] й покласти жертву, як того вимагає Закон Господній: «принести в пожертву пару горлиць або голуб’ят».
як написано в законї Господньому: Що всяке мужеське, відчинивши утробу, сьвяте Господеві звати меть ся;
і принесли жертву, по сказаному в законї Господньому: Пару горлиць або двоє голубенят.
І ось був чоловік у Єрусалимі на ймя Симеон; і чоловік сей праведний та побожний сподївавсь потїхи Ізраїлеві; й Дух сьвятий був на йому.
Мешкав тоді в Єрусалимі чоловік на ймення Симеон. Був він людиною праведною й побожною. Він чекав, коли Господь прийде, та порятує Ізраїль, і Святий Дух був з ним.
І було йому сповіщено від Духа сьвятого, що не бачити ме він смерти, перш нїж побачить Христа Господнього.
То Дух Святий відкрив йому, що він не спізнає смерті, доки не побачить на власні очі Господнього Христа.
І прийшов він Духом у церкву; й, як принесли батько-мати хлопятко Ісуса, щоб зробити їм, що треба, по звичаю законному для Него,
Осяяний Духом, прийшов Симеон у Храм, і коли батьки внесли малого Ісуса, щоб зробити все для Нього згідно з традицією Закону, Симеон узяв Дитину на руки, й благословив Бога мовивши:
узяв він Його на руки свої, і благословив Бога, і сказав:
Нинї відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм:
«Тепер, Господи, відпусти слугу Свого з миром, як обіцяв Ти, оскільки очі мої бачили Твоє Спасіння,[7] Яке Ти приготував перед усіма народами. Він — Світло для прозріння поганам і на славу Твоєму народу ізраїльському».
бо видїли очі мої спасеннє твоє,
що приготовив єси перед лицем усїх людей,
сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля.
І дивувавсь Йосиф і мати Його тим, що сказано про Него.
Батько й мати були вражені тим, що було сказане про їхнього Сина.
І благословив їх Симеон, і рече до Мариї, матери Його: Ось Сей лежить на паданнє і вставаннє многих в Ізраїлї і на ознаку, проти котрої говорити муть,
Симеон благословив їх сказавши Марії, Ісусовій матері: «Він призначений багатьох в Ізраїлі піднести або скинути додолу, Він покликаний бути знаменням, яке люди відкинуть, і потаємні думки багатьох людей відкриються, та це буде так боляче тобі, неначе меч пронизає серце твоє».
(і тобі самій перейде душу меч,) щоб відкрились многих сердець думки.
І була Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асирового; ся зістарілась у днях многих, живши з чоловіком сїм років од дївування свого;
У той самий час пророчиця Анна, дочка Фануїлова з роду Ашера, знаходилася у Храмі. Вона була дуже стара. Сім років прожила вона з чоловіком після одруження, а потім вдовувала аж до вісімдесятичотирирічного віку. Не відлучаючись із Храму, день і ніч вона постом і молитвами служила Господу.
і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день.
І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всїм, що сподївали ся збавлення в Єрусалимі.
Анна підійшла до Ісусових батьків саме тоді, коли вони розмовляли з Симеоном. Вона подякувала Богові й розповіла про Ісуса всім, хто чекав визволення Єрусалиму.
І, як скінчили все по закону Господньому, вернулись у Галилею, у город свій Назарет.
Коли Йосип та Марія виконали все, що вимагалося Законом Господнім, вони повернулися до Ґалилеї, у своє рідне місто Назарет.
Хлопятко ж росло й міцнїло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому.
А Дитя росло, наливалося силою, мудрістю, і Божа благодать була на Ньому.
І ходили батько-мати Його щороку в Єрусалим у сьвято пасхи.
Щороку батьки Його вирушали до Єрусалиму на свято Пасхи.
І як було Йому дванайцять років, пійшли вони в Єрусалим сьвятковим звичаєм,
Подалися вони, як завжди, й того року, коли Ісусові сповнилося дванадцять.
і, сповнивши днї, як вертались, зостав ся хлопчик Ісус у Єрусалимі; й не знав Йосиф і мати Його,
Як скінчилося свято, батьки верталися додому, а Хлопчик Ісус лишився в Єрусалимі, хоч батьки не знали про те.
а думаючи, що Він між товариством, увійшли на день ходи; й шукали Його між родиною та знакомими.
Цілий день вони йшли, вважаючи, що Він десь тут, у гурті. Потім почали шукати Його серед своїх родичів та друзів.
І, не знайшовши Його, вернулись у Єрусалим, шукаючи Його.
І, не знайшовши, повернулися до Єрусалиму, сподіваючись знайти Його там.
І сталось, через три днї знайшли Його в церкві, сидячого серед учителїв, і слухаючого їх, і питаючого.
І так сталося, що знайшли вони Його аж через три дні у Храмі. Ісус сидів серед учителів, слухав їхню науку й ставив їм запитання.
Дивували ся ж усї, хто слухав Його, розумом і відповідями Його.
І всі, хто чули Його, були здивовані Його розумінням та відповідями.
І, побачивши Його, здивувались вони, й сказала мати Його до Него: Дитино, що се зробив єси з нами? ось батько Твій і я, болїючи, шукали Тебе.
Побачивши Його, батьки були вражені, а Його мати звернулася до Нього: «Дитино, чому Ти зробив з нами таке? Твій батько і я страшенно переживали, розшукуючи Тебе».
І рече Він до них: Чого ж шукали мене? хиба ж не знали, що в тому, що єсть Отця мого, треба бути менї?
А Він відповів: «Чому ви шукали Мене? Чи ви не знали, що Я мушу бути у домі Батька Мого [8]?»
І пійшов з ними, й прийшов у Назарет, і був слухняний їм; і мати Його ховала всї слова тиї в серцї своїм.
Тоді Ісус повернувся із ними до Назарета, і Він слухався їх. Та Його мати зберігала все це в своїм серці.