Переклад Куліша та Пулюя

New Living Translation

І сталось одного з тих днїв, як навчав Він народ у церкві та благовіствував, поприходили архиєреї та письменники з старшими,

1

The Authority of Jesus Challenged

One day as Jesus was teaching the people and preaching the Good News in the Temple, the leading priests, the teachers of religious law, and the elders came up to him.

2

і промовили до Него, кажучи: Скажи нам, якою властю се робиш? або хто дав Тобі власть сю?

2

They demanded, “By what authority are you doing all these things? Who gave you the right?”

3

Відказуючи ж рече до них: Спитаю вас і я про одну річ, і скажіть менї:

3

“Let me ask you a question first,” he replied.

4

Хрещеннє Йоанове з неба було, чи від людей?

4

“Did John’s authority to baptize come from heaven, or was it merely human?”

5

Вони ж міркували в собі говорячи: Коли скажемо: З неба, казати ме: Чом же не поняли ви віри йому?

5

They talked it over among themselves. “If we say it was from heaven, he will ask why we didn’t believe John.

6

Коли ж скажемо: Від людей, то ввесь народ покаменує нас; певен бо він, що Йоан пророк.

6

But if we say it was merely human, the people will stone us because they are convinced John was a prophet.”

7

І відказали, що не знають, звідкіля.

7

So they finally replied that they didn’t know.

8

А Ісус їм рече: То й я не скажу вам, якою властю я се роблю.

8

And Jesus responded, “Then I won’t tell you by what authority I do these things.”

9

Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й відїхав на довгий час.

9

Parable of the Evil Farmers

Now Jesus turned to the people again and told them this story: “A man planted a vineyard, leased it to tenant farmers, and moved to another country to live for several years.

10

І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожнї.

10

At the time of the grape harvest, he sent one of his servants to collect his share of the crop. But the farmers attacked the servant, beat him up, and sent him back empty-handed.

11

І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожнї.

11

So the owner sent another servant, but they also insulted him, beat him up, and sent him away empty-handed.

12

І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.

12

A third man was sent, and they wounded him and chased him away.

13

Рече ж пан виноградника: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.

13

“‘What will I do?’ the owner asked himself. ‘I know! I’ll send my cherished son. Surely they will respect him.’

14

Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходїмо вбємо його, щоб наше було наслїддє.

14

“But when the tenant farmers saw his son, they said to each other, ‘Here comes the heir to this estate. Let’s kill him and get the estate for ourselves!’

15

І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?

15

So they dragged him out of the vineyard and murdered him.
“What do you suppose the owner of the vineyard will do to them?” Jesus asked.

16

Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!

16

“I’ll tell you — he will come and kill those farmers and lease the vineyard to others.”
“How terrible that such a thing should ever happen,” his listeners protested.

17

Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?

17

Jesus looked at them and said, “Then what does this Scripture mean?
‘The stone that the builders rejected
has now become the cornerstone.’a

18

Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.

18

Everyone who stumbles over that stone will be broken to pieces, and it will crush anyone it falls on.”

19

І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо, що до них приповість сю сказав.

19

The teachers of religious law and the leading priests wanted to arrest Jesus immediately because they realized he was telling the story against them — they were the wicked farmers. But they were afraid of the people’s reaction.

20

І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшинї та властї ігемоновій.

20

Taxes for Caesar

Watching for their opportunity, the leaders sent spies pretending to be honest men. They tried to get Jesus to say something that could be reported to the Roman governor so he would arrest Jesus.

21

І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правдї на путь Божий наставляєш.

21

“Teacher,” they said, “we know that you speak and teach what is right and are not influenced by what others think. You teach the way of God truthfully.

22

Годить ся нам кесареві данину давати, чи нї?

22

Now tell us — is it right for us to pay taxes to Caesar or not?”

23

Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокушуєте?

23

He saw through their trickery and said,

24

Покажіть менї денария. Чиє має обличчє і надпись? Озвавши ся ж сказали: Кесареве.

24

“Show me a Roman coin.b Whose picture and title are stamped on it?”
“Caesar’s,” they replied.

25

Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові.

25

“Well then,” he said, “give to Caesar what belongs to Caesar, and give to God what belongs to God.”

26

І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.

26

So they failed to trap him by what he said in front of the people. Instead, they were amazed by his answer, and they became silent.

27

Приступивши ж тодї деякі з Садукеїв, котрі перечять, що є воскресеннє, питали Його,

27

Discussion about Resurrection

Then Jesus was approached by some Sadducees — religious leaders who say there is no resurrection from the dead.

28

говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездїтний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.

28

They posed this question: “Teacher, Moses gave us a law that if a man dies, leaving a wife but no children, his brother should marry the widow and have a child who will carry on the brother’s name.c

29

Сїм оце братів було; й первий, взявши жінку, умер бездїтний.

29

Well, suppose there were seven brothers. The oldest one married and then died without children.

30

І взяв другий жінку, та й сей умер бездїтний.

30

So the second brother married the widow, but he also died.

31

І третій узяв її, та й не зоставили дїтей, і повмирали.

31

Then the third brother married her. This continued with all seven of them, who died without children.

32

Опісля ж усїх умерла й жінка.

32

Finally, the woman also died.

33

Оце ж у воскресенню кому з них буде жінкою? сїм бо мали її за жінку.

33

So tell us, whose wife will she be in the resurrection? For all seven were married to her!”

34

І відказуючи рече їм Ісус: Сини сьвіту сього женять ся й видають заміж:

34

Jesus replied, “Marriage is for people here on earth.

35

которі ж удостоють ся дождати віку того й воскресення з мертвих, ті нї женять ся анї віддають заміж:

35

But in the age to come, those worthy of being raised from the dead will neither marry nor be given in marriage.

36

бо анї вмерти не можуть, рівні бо ангелам і сини вони Божі, воскресення синами бувши.

36

And they will never die again. In this respect they will be like angels. They are children of God and children of the resurrection.

37

А що встають мертві, то й Мойсей показав коло купини, як зве Господа Богом Авраама, й Богом Ісаака, й Богом Якова.

37

“But now, as to whether the dead will be raised — even Moses proved this when he wrote about the burning bush. Long after Abraham, Isaac, and Jacob had died, he referred to the Lordd as ‘the God of Abraham, the God of Isaac, and the God of Jacob.’e

38

Бог же не мертвих, а живих, всї бо Йому живуть.

38

So he is the God of the living, not the dead, for they are all alive to him.”

39

Озвавши ся ж деякі з письменників, казали: Учителю, добре глаголав єси.

39

“Well said, Teacher!” remarked some of the teachers of religious law who were standing there.

40

І більш не сьміли питати Його нї про що.

40

And then no one dared to ask him any more questions.

41

Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?

41

Whose Son Is the Messiah?

Then Jesus presented them with a question. “Why is it,” he asked, “that the Messiah is said to be the son of David?

42

А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,

42

For David himself wrote in the book of Psalms:
‘The Lord said to my Lord,
Sit in the place of honor at my right hand

43

доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх.

43

until I humble your enemies,
making them a footstool under your feet.’f

44

Давид оце Господом Його зве: як же Він син Його?

44

Since David called the Messiah ‘Lord,’ how can the Messiah be his son?”

45

Як же слухав увесь народ, рече ученикам своїм:

45

Then, with the crowds listening, he turned to his disciples and said,

46

Остерегайтесь письменників, що бажають ходити в шатах, та люблять витання на торгах, та перві сїдалища по школах, та перві місця на бенкетах;

46

“Beware of these teachers of religious law! For they like to parade around in flowing robes and love to receive respectful greetings as they walk in the marketplaces. And how they love the seats of honor in the synagogues and the head table at banquets.

47

що жеруть доми вдовиць, і для виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд.

47

Yet they shamelessly cheat widows out of their property and then pretend to be pious by making long prayers in public. Because of this, they will be severely punished.”

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

New Living Translation

Луки 20

Luke 20