Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
І сталось одного з тих днїв, як навчав Він народ у церкві та благовіствував, поприходили архиєреї та письменники з старшими,
Одного дня, як навчав народ у храмі й звіщав Добру Новину, приступили первосвященики і книжники з старшинами
і промовили до Него, кажучи: Скажи нам, якою властю се робиш? або хто дав Тобі власть сю?
і сказали так до нього: “Скажи нам, якою владою ти це робиш, або хто тобі дав владу цю?”
Відказуючи ж рече до них: Спитаю вас і я про одну річ, і скажіть менї:
Він у відповідь сказав: “Я теж спитаю вас одне. Скажіть мені:
Вони ж міркували в собі говорячи: Коли скажемо: З неба, казати ме: Чом же не поняли ви віри йому?
А вони так міркували в собі: Якщо ми скажемо: З неба, — він спитає: Чому ж ви йому не повірили?
Коли ж скажемо: Від людей, то ввесь народ покаменує нас; певен бо він, що Йоан пророк.
А як ми скажемо: Від людей, — увесь народ нас поб'є камінням, бо був певний, що Йоан пророк.
А Ісус їм рече: То й я не скажу вам, якою властю я се роблю.
А Ісус сказав їм: “То й я вам не скажу, якою владою я це чиню.”
Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й відїхав на довгий час.
І він почав народові казати оцю притчу: “Один чоловік насадив був виноградник, винайняв його виноградарям і відійшов на довший час.
І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожнї.
Та своєчасно послав він до виноградарів слугу, щоб ті дали йому частку з плодів виноградних; а виноградарі, побивши його, відіслали ні з чим.
І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожнї.
І знов послав він другого слугу, та вони, й того побивши й обезчестивши, відпустили з порожніми руками.
І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.
Послав ще й третього, та вони й цього, тяжко поранивши, прогнали.
Рече ж пан виноградника: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.
Сказав тоді власник виноградника: Що мені робити? Послати хібащо мого улюбленого сина? Може його пошанують?
Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходїмо вбємо його, щоб наше було наслїддє.
Виноградарі ж, побачивши його, так почали міркувати між собою: Це спадкоємець, убиймо його, щоб спадщина нам дісталась.
І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?
І вивели його за виноградник і вбили. Що, отже, зробить їм власник виноградника?
Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!
Прийде і вигубить тих виноградарів, а виноградник дасть іншим.” Почувши це, вони сказали: “Нехай це не станеться!”
Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
Ісус же глянув на них пильно й мовив: “Що, отже, значить оце написане: Камінь, що його відкинули будівничі, власне той став наріжним?
Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.
Кожний, хто впаде на той камінь, розіб'ється; на кого ж він впаде — роздавить.”
І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо, що до них приповість сю сказав.
Первосвященики та книжники шукали зараз же накласти на нього руки, але боялися народу, бо зрозуміли, що проти них сказав цю притчу.
І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшинї та властї ігемоновій.
І назираючи за ним, вони послали підглядачів, що з себе праведних удавали, щоб його піймати на слові й видати начальству і владі намісника.
І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правдї на путь Божий наставляєш.
І ті спитали його: “Учителю, ми знаємо, що ти говориш і навчаєш правильно, і не дивишся на обличчя, але навчаєш Божої путі по правді.
Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокушуєте?
Він же, побачивши їх лукавство, промовив до них:
Покажіть менї денария. Чиє має обличчє і надпись? Озвавши ся ж сказали: Кесареве.
“Покажіть мені динарій. Чий на ньому образ і напис?” Ті відповіли: “Кесарів.”
Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові.
І він сказав їм: “Віддайте, отже, що кесареве — кесареві, а що Боже — Богові.”
І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.
І не могли піймати його перед людьми на слові та, дивувавшися його відповіді, замовкли.
Приступивши ж тодї деякі з Садукеїв, котрі перечять, що є воскресеннє, питали Його,
Деякі з садукеїв, що кажуть, ніби нема воскресіння, приступили
говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездїтний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.
й спитали його: “Учителю, Мойсей приписав нам: Коли чийсь брат, одружений, умре бездітним, нехай його брат візьме за себе його жінку й відродить потомство братові своєму.
Сїм оце братів було; й первий, взявши жінку, умер бездїтний.
Сім ото братів було. Перший узяв жінку й помер бездітним.
І третій узяв її, та й не зоставили дїтей, і повмирали.
і третій, і так семеро умерли, не зоставивши дітей по собі.
Оце ж у воскресенню кому з них буде жінкою? сїм бо мали її за жінку.
Жінка та, отже, при воскресінні, кому буде за жінку, бож семеро мали її за жінку.”
І відказуючи рече їм Ісус: Сини сьвіту сього женять ся й видають заміж:
Ісус відповів їм: “Сини цього світу женяться і виходять заміж.
которі ж удостоють ся дождати віку того й воскресення з мертвих, ті нї женять ся анї віддають заміж:
Ті ж, що будуть достойні осягнути того віку й воскресіння з мертвих, не женяться і не виходять заміж;
бо анї вмерти не можуть, рівні бо ангелам і сини вони Божі, воскресення синами бувши.
бо й вмерти вже не можуть, тому що, до ангелів подібні, вони — сини Божі, бувши синами воскресіння.
А що встають мертві, то й Мойсей показав коло купини, як зве Господа Богом Авраама, й Богом Ісаака, й Богом Якова.
А що мертві воскресають, — це й Мойсей при кущі дав був зрозуміти, де він назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака й Богом Якова.
Бог же не мертвих, а живих, всї бо Йому живуть.
Бог же не є Бог мертвих, але живих, усі бо живуть для нього.”
Озвавши ся ж деякі з письменників, казали: Учителю, добре глаголав єси.
Деякі з книжників, озвавшися, заговорили: “Учителю, ти добре сказав.”
І більш не сьміли питати Його нї про що.
І не насмілювались вони більше ні про що його питати.
Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?
І тоді він до них промовив: “Як же це кажуть, що Христос син Давида?
А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,
Бож сам Давид у книзі Псалмів мовить: Господь сказав Владиці моєму: Сиди праворуч мене,
доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх.
поки я не покладу твоїх ворогів підніжком тобі під ноги.
Давид оце Господом Його зве: як же Він син Його?
Давид, отже, зве його Господом. Як же він може бути його сином?”
Як же слухав увесь народ, рече ученикам своїм:
І коли ввесь народ слухав, він сказав своїм учням: “Остерігайтеся книжників,
Остерегайтесь письменників, що бажають ходити в шатах, та люблять витання на торгах, та перві сїдалища по школах, та перві місця на бенкетах;
що ходять залюбки в довгих шатах, люблять вітання на майданах, перші сидження в синагогах та перші місця на бенкетах;