Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
І сталось одного з тих днїв, як навчав Він народ у церкві та благовіствував, поприходили архиєреї та письменники з старшими,
І сталося одного дня, коли навчав Він народ у храмі й благовістив, то прийшли первосвященики та книжники зі старшими
і промовили до Него, кажучи: Скажи нам, якою властю се робиш? або хто дав Тобі власть сю?
і промовили до Нього, запитуючи: Скажи нам, якою владою Ти це робиш, або хто дав Тобі цю владу?
Відказуючи ж рече до них: Спитаю вас і я про одну річ, і скажіть менї:
У відповідь Він сказав їм: Запитаю вас і Я [одну] річ; скажіть Мені:
Вони ж міркували в собі говорячи: Коли скажемо: З неба, казати ме: Чом же не поняли ви віри йому?
Вони міркували собі, кажучи: Коли скажемо: З неба, — відкаже: Чому ж ви не повірили йому?
Коли ж скажемо: Від людей, то ввесь народ покаменує нас; певен бо він, що Йоан пророк.
Якщо ж скажемо: Від людей, — увесь народ поб’є нас камінням, бо впевнений, що Іван — пророк.
А Ісус їм рече: То й я не скажу вам, якою властю я се роблю.
А Ісус сказав їм: То і Я не скажу вам, якою владою це роблю!
Почав же до народу глаголати приповість сю: Один чоловік насадив виноградник, та й дав його виноградарям, та й відїхав на довгий час.
І почав Він розповідати людям таку притчу: Один чоловік насадив виноградник, віддав його робітникам, та й відбув на довгий час.
І післав у пору до виноградарів слугу, щоб з овощу винограднього дали йому; виноградарі ж, побивши його, відослали впорожнї.
У певну пору послав до робітників раба, щоби дали йому з врожаю виноградника, а робітники, побивши його, відіслали ні з чим.
І післав ще другого слугу; вони ж і того, побивши та обезчестивши, відослали впорожнї.
І знову послав другого раба; вони й того побили, зневажили, та й відіслали ні з чим.
І післав ще третього; вони ж і сього, поранивши, прогнали.
І знову послав — третього; вони й цього, завдавши йому ран, вигнали.
Рече ж пан виноградника: Що робити? пішлю сина мого любого: може, того побачивши, посоромлять ся.
Сказав тоді господар виноградника: Що маю робити? Пошлю свого улюбленого сина, — може, [побачивши] його, посоромляться?
Побачивши ж його виноградарі, казали між собою, говорячи: Се наслїдник; ходїмо вбємо його, щоб наше було наслїддє.
Угледівши його, робітники міркували собі, кажучи: Це ж спадкоємець! Убиймо його, щоби спадщина стала наша!
І, викинувши його за виноградник, убили. Що ж робити ме пан виноградника?
І, викинувши його геть з виноградника, вбили. Що ж зробить їм господар виноградника?
Прийде та й вигубить виноградарів сих, і дасть виноградник иншим. Почувши ж, сказали: Борони Боже!
Прийде й вигубить цих робітників та віддасть виноградника іншим! Почувши, вони сказали: Хай так не буде!
Він же, поглянувши на них, рече: Що ж се написано? Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла?
Він же, поглянувши на них, сказав: Що означає написане: Камінь, який відкинули будівничі, цей став наріжним?
Всякий, хто впаде на той камінь, розібєть ся, на кого ж він упаде, розітре його.
Кожний, хто впаде на той камінь, розіб’ється, [а] на кого він сам упаде, того розчавить.
І шукали архиєреї та письменники наложити на Него руки тієї години, та боялись народу; зрозуміли бо, що до них приповість сю сказав.
Саме в той час хотіли первосвященики та книжники накласти руки на Нього, бо зрозуміли, що цю притчу Він сказав проти них, та побоялися народу.
І, назираючи Його, післали підглядників, що видавали себе за праведних, щоб схопити Його на слові та віддати старшинї та властї ігемоновій.
Стежачи, вони послали підглядачів, які видавали себе за праведних, щоби спіймати Його на слові та видати Його урядові й владі намісника.
І питали вони Його, кажучи: Учителю, знаємо, що право говориш, і навчаєш, і не дивиш ся на лице, а по правдї на путь Божий наставляєш.
Тож вони запитали Його, кажучи: Учителю, знаємо, що правильно говориш і навчаєш, не дивишся на обличчя, але по правді наставляєш на Божу дорогу.
Постерігши ж їх підступ, рече до них: Що мене спокушуєте?
Зрозумівши їхню підступність, Він сказав їм: [Чому Мене спокушаєте?]
Покажіть менї денария. Чиє має обличчє і надпись? Озвавши ся ж сказали: Кесареве.
Покажіть Мені динарій [1]. Чий там образ і напис? [У відповідь] вони сказали: Кесаря.
Він же рече їм: Оддайте ж оце кесареве кесареві, а Боже Богові.
А Він відказав їм: Тож кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові!
І не могли вони схопити Його на слові перед народом; і, дивуючись одповіддю Його, мовчали.
І не могли піймати Його на слові перед народом, і здивувавшись Його відповіддю, вони замовкли.
Приступивши ж тодї деякі з Садукеїв, котрі перечять, що є воскресеннє, питали Його,
Підійшли деякі з садукеїв [2] , які стверджували, що немає воскресіння, та й запитали Його,
говорячи: Учителю, Мойсей написав нам: Коли чий брат умре, мавши жінку, й сей бездїтний умре, щоб узяв брат його жінку й воскресив насїннє братові своєму.
кажучи: Учителю, Мойсей записав нам, що якби у когось помер брат, котрий має дружину, і помер бездітний, то нехай його брат візьме її за дружину та відновить потомство для свого брата.
Сїм оце братів було; й первий, взявши жінку, умер бездїтний.
Отже, було сім братів. Перший, узявши дружину, помер бездітним.
І взяв другий жінку, та й сей умер бездїтний.
І другий, [узявши дружину, також помер бездітним].
І третій узяв її, та й не зоставили дїтей, і повмирали.
І третій узяв, — і так само всі семеро; жодний не залишив дітей, усі померли.
Оце ж у воскресенню кому з них буде жінкою? сїм бо мали її за жінку.
У воскресінні котрому з них вона буде дружиною? Бо ж семеро мали її за дружину.
І відказуючи рече їм Ісус: Сини сьвіту сього женять ся й видають заміж:
Ісус же [у відповідь] сказав їм: Сини цього віку женяться і виходять заміж,
которі ж удостоють ся дождати віку того й воскресення з мертвих, ті нї женять ся анї віддають заміж:
а ті, які будуть гідні досягнути того віку й воскреснуть з мертвих, не женяться і не виходять заміж,
бо анї вмерти не можуть, рівні бо ангелам і сини вони Божі, воскресення синами бувши.
адже вони більше вмерти не можуть, оскільки є рівні ангелам, є Божими синами, будучи синами воскресіння.
А що встають мертві, то й Мойсей показав коло купини, як зве Господа Богом Авраама, й Богом Ісаака, й Богом Якова.
А що мертві встають, то й Мойсей показав біля куща, коли назвав Господа Богом Авраама, і Богом Ісаака, і Богом Якова.
Бог же не мертвих, а живих, всї бо Йому живуть.
Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі для Нього живуть!
Озвавши ся ж деякі з письменників, казали: Учителю, добре глаголав єси.
У відповідь деякі з книжників сказали: Учителю, добре Ти сказав!
І більш не сьміли питати Його нї про що.
Тож більше не наважувалися Його ні про що запитувати.
Рече ж до них: Як се кажуть, що Христос син Давидів?
А Він промовив до них: Як же це кажуть, що Христос є сином Давида?
А сам Давид говорить у книзї псальм: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,
Таж сам Давид говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене,
доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх.
поки не покладу ворогів Твоїх підніжком для Твоїх ніг!
Давид оце Господом Його зве: як же Він син Його?
Отже, Давид називає Його Господом, як же Він йому син?
Остерегайтесь письменників, що бажають ходити в шатах, та люблять витання на торгах, та перві сїдалища по школах, та перві місця на бенкетах;
Стережіться книжників, які бажають ходити в шатах і люблять вітання на майданах та перші місця в синагогах і перші місця на гостинах,