Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Наближало ся ж сьвято опрісноків, зване пасха.

1

The Plot to Kill Jesus

Now the Feast of Unleavened Bread drew near, which is called Passover.

2

І шукали архиєреї та письменники, як би погубити Його; боялись бо народу.

2

And the chief priests and the scribes sought how they might kill Him, for they feared the people.

3

Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскариоцького, що був з числа дванайцяти.

3

Then Satan entered Judas, surnamed Iscariot, who was numbered among the twelve.

4

І пійшовши говорив з архиєреями та воєводами, як Його зрадити їм.

4

So he went his way and conferred with the chief priests and captains, how he might betray Him to them.

5

І зрадїли вони, й вмовились йому срібла дати.

5

And they were glad, and agreed to give him money.

6

І обіцяв ся, і шукав нагоди, щоб видати Його їм потай народу.

6

So he promised and sought opportunity to betray Him to them in the absence of the multitude.

7

Прийшов же день опрісноків, як треба було колоти пасхове ягня.

7

Jesus and His Disciples Prepare the Passover

Then came the Day of Unleavened Bread, when the Passover must be [a]killed.

8

І післав Петра та Йоана, глаголючи: Йдїть та приготовте нам пасху їсти.

8

And He sent Peter and John, saying, “Go and prepare the Passover for us, that we may eat.”

9

Вони ж сказали Йому: Де хочеш, щоб приготовити?

9

So they said to Him, “Where do You want us to prepare?”

10

Він же рече їм: Ось, як увійдете в город, зустріне вас чоловік, глек води несучи. Йдїть слїдом за ним у господу, куди ввійде.

10

And He said to them, “Behold, when you have entered the city, a man will meet you carrying a pitcher of water; follow him into the house which he enters.

11

І скажіть господареві дому: Каже тобі учитель: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми їсти?

11

Then you shall say to the master of the house, ‘The Teacher says to you, “Where is the guest room where I may eat the Passover with My disciples?” ’

12

І той вам покаже гірницю велику застелену; там приготовте.

12

Then he will show you a large, furnished upper room; there make ready.”

13

Пійшовши ж знайшли, як сказав їм, і приготовили пасху.

13

So they went and found it just as He had said to them, and they prepared the Passover.

14

І, як настала година, сїв Він, й дванайцять апостолів з Ним.

14

Jesus Institutes the Lord’s Supper

When the hour had come, He sat down, and the [b]twelve apostles with Him.

15

І рече до них: Бажаннєм забажав я сю пасху їсти з вами, перш нїж прийму муки:

15

Then He said to them, “With fervent desire I have desired to eat this Passover with you before I suffer;

16

глаголю бо вам: Що більш не їсти му її, доки сповнить ся в царстві Божому.

16

for I say to you, I will no longer eat of it until it is fulfilled in the kingdom of God.”

17

І, взявши чашу, й оддавши хвалу, рече: Прийміть се та подїлить собі:

17

Then He took the cup, and gave thanks, and said, “Take this and divide it among yourselves;

18

глаголю бо вам: Що не пити му вже від плоду винограднього, доки царство Боже прийде.

18

for I say to you, [c]I will not drink of the fruit of the vine until the kingdom of God comes.”

19

І, взявши хлїб, та оддавши хвалу, переломив, і дав їм, глаголючи: Се єсть тїло моє, що за вас даєть ся. Се чинїть на мій спомин.

19

And He took bread, gave thanks and broke it, and gave it to them, saying, “This is My body which is given for you; do this in remembrance of Me.”

20

Так само й чашу після вечері, глаголючи: Ся чаша новий завіт у крові моїй, що за вас пролита буде.

20

Likewise He also took the cup after supper, saying, “This cup is the new covenant in My blood, which is shed for you.

21

Та ось рука зрадника мого зо мною на столї.

21

But behold, the hand of My betrayer is with Me on the table.

22

Син то чоловічий іде, як постановлено наперед, тільки ж горе чоловікові тому, що зрадить Його!

22

And truly the Son of Man goes as it has been determined, but woe to that man by whom He is betrayed!”

23

І стали вони перепитуватись між собою, хто б з них був, що се має зробити.

23

Then they began to question among themselves, which of them it was who would do this thing.

24

Постало ж і змаганнє між ними, хто з них здаєть ся бути більшим.

24

The Disciples Argue About Greatness

Now there was also a dispute among them, as to which of them should be considered the greatest.

25

Він же рече їм: Царі в поган панують над ними, й ті, що власть над ними мають, добродїями звуть ся.

25

And He said to them, “The kings of the Gentiles exercise lordship over them, and those who exercise authority over them are called ‘benefactors.’

26

Ви ж не так: тільки ж найбільший між вами нехай буде як найменший, і хто старший — як слуга.

26

But not so among you; on the contrary, he who is greatest among you, let him be as the younger, and he who governs as he who serves.

27

Хто бо більший: хто за столом, чи хто послугує? хиба не хто за столом? я ж між вами, як слуга.

27

For who is greater, he who sits at the table, or he who serves? Is it not he who sits at the table? Yet I am among you as the One who serves.

28

Ви ж пробували зо мною в спокусах моїх.

28

“But you are those who have continued with Me in My trials.

29

І я завітую вам, як завітував менї Отець мій, царство,

29

And I bestow upon you a kingdom, just as My Father bestowed one upon Me,

30

щоб їли й пили за столом моїм у царстві моєму, і сидїли на престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.

30

that you may eat and drink at My table in My kingdom, and sit on thrones judging the twelve tribes of Israel.”

31

Рече ж Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав собі вас, щоб просївати, як пшеницю;

31

Jesus Predicts Peter’s Denial

[d]And the Lord said, “Simon, Simon! Indeed, Satan has asked for you, that he may sift you as wheat.

32

я ж молив ся за тебе, щоб не поменшала віра твоя, і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.

32

But I have prayed for you, that your faith should not fail; and when you have returned to Me, strengthen your brethren.”

33

Він же каже Йому: Господи, з Тобою готов я і в темницю, і на смерть іти.

33

But he said to Him, “Lord, I am ready to go with You, both to prison and to death.”

34

Він же рече: Глаголю тобі, Петре, не запіє сьогоднї півень, перш нїж тричі відречеш ся, що не знаєш мене.

34

Then He said, “I tell you, Peter, the rooster shall not crow this day before you will deny three times that you know Me.”

35

І рече їм: Як посилав вас я без сакви, й торбини, й обувя, чи чого недоставало вам? Вони ж казали: Нїчого.

35

Supplies for the Road

And He said to them, “When I sent you without money bag, knapsack, and sandals, did you lack anything?”
So they said, “Nothing.”

36

Рече тодї їм: А тепер хто має сакву, нехай бере так само й торбину: а хто не має, нехай продасть одежу, та купить меч.

36

Then He said to them, “But now, he who has a money bag, let him take it, and likewise a knapsack; and he who has no sword, let him sell his garment and buy one.

37

Глаголю бо вам, що ще й се написане мусить справдитись на менї: І з беззаконними полїчено його: бо все про мене сповняєть ся.

37

For I say to you that this which is written must still be [e]accomplished in Me: ‘And He was numbered with the transgressors.’ For the things concerning Me have an end.”

38

Вони ж сказали: Господи, ось мечів тут два. Він же рече їм: Доволї.

38

So they said, “Lord, look, here are two swords.”
And He said to them, “It is enough.”

39

І вийшовши пійшов по звичаю на гору Оливну; ійшли ж слїдом за Ним і ученики Його.

39

The Prayer in the Garden

Coming out, He went to the Mount of Olives, as He was accustomed, and His disciples also followed Him.

40

Прибувши ж на місце, рече їм: Молїть ся, щоб не ввійти в спокусу.

40

When He came to the place, He said to them, “Pray that you may not enter into temptation.”

41

А сам відступив од них, так як кинути каменем, і, приклонивши колїна, молив ся,

41

And He was withdrawn from them about a stone’s throw, and He knelt down and prayed,

42

глаголючи: Отче, коли хочеш, мимо неси чашу сю від мене: тільки ж не моя воля, а Твоя нехай буде.

42

saying, “Father, if it is Your will, take this cup away from Me; nevertheless not My will, but Yours, be done.”

43

Явив ся ж Йому ангел з неба, підкріпляючи Його.

43

[f]Then an angel appeared to Him from heaven, strengthening Him.

44

І, бувши в смертній боротьбі, ще пильнїще молив ся; був же піт Його як каплї крови, каплючі на землю.

44

And being in agony, He prayed more earnestly. Then His sweat became like great drops of blood falling down to the ground.

45

І, вставши від молитви, й прийшовши до учеників своїх, знайшов їх сплячих від смутку,

45

When He rose up from prayer, and had come to His disciples, He found them sleeping from sorrow.

46

і рече їм: Чого спите? уставши молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу.

46

Then He said to them, “Why do you sleep? Rise and pray, lest you enter into temptation.”

47

Ще ж Він промовляв, ось народ і званий Юда, один з дванайцяти, йшов поперед них, і приступив до Ісуса, поцїлувати Його.

47

Betrayal and Arrest in Gethsemane

And while He was still speaking, behold, a multitude; and he who was called Judas, one of the twelve, went before them and drew near to Jesus to kiss Him.

48

Ісус же рече йому: Юдо, цїлуваннєм Сина чоловічого зраджуєш?

48

But Jesus said to him, “Judas, are you betraying the Son of Man with a kiss?”

49

Бачивши ж ті, що коло Него, до чого доходить, казали Йому: Господи, чи вдарити нам мечем?

49

When those around Him saw what was going to happen, they said to Him, “Lord, shall we strike with the sword?”

50

І вдарив один хтось із них слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве.

50

And one of them struck the servant of the high priest and cut off his right ear.

51

І озвавшись Ісус, рече: Оставте аж до сього. І, приторкнувшись до уха його, сцїлив його.

51

But Jesus answered and said, “Permit even this.” And He touched his ear and healed him.

52

Рече ж Ісус до прийшовших на Него архиєреїв і воєвод, і церковних старших: Як на розбійника ви прийшли з мечами та киями?

52

Then Jesus said to the chief priests, captains of the temple, and the elders who had come to Him, “Have you come out, as against a robber, with swords and clubs?

53

Як щодня був я з вами в церкві, не простягали рук на мене; та се ваша година й власть темряви.

53

When I was with you daily in the temple, you did not try to seize Me. But this is your hour, and the power of darkness.”

54

Узявши ж Його, повели, й привели Його в двір архиєрейський. Петр же йшов слїдом оддалеки.

54

Peter Denies Jesus, and Weeps Bitterly

Having arrested Him, they led Him and brought Him into the high priest’s house. But Peter followed at a distance.

55

Як же запалили огонь серед двора та посїдали вкупі, сїв і Петр серед них.

55

Now when they had kindled a fire in the midst of the courtyard and sat down together, Peter sat among them.

56

Побачивши ж Його одна служниця, як сидїв коло сьвітла, й, придивляючись на него, сказала: І сей з Ним був.

56

And a certain servant girl, seeing him as he sat by the fire, looked intently at him and said, “This man was also with Him.”

57

Він же одрік ся Його, кажучи: Жінко, не знаю Його.

57

But he denied [g]Him, saying, “Woman, I do not know Him.”

58

А згодя другий, побачивши його, сказав: І ти з них єси. Петр же каже: Чоловіче, нї.

58

And after a little while another saw him and said, “You also are of them.”
But Peter said, “Man, I am not!”

59

І мало що не через одну годину, инший хтось ствердив, кажучи: Справдї і сей з Ним був, бо й Галилеєць він.

59

Then after about an hour had passed, another confidently affirmed, saying, “Surely this fellow also was with Him, for he is a Galilean.”

60

Каже Петр: Чоловіче, не знаю, що кажеш. І зараз, як ще говорив він, запіяв півень.

60

But Peter said, “Man, I do not know what you are saying!”
Immediately, while he was still speaking, [h]the rooster crowed.

61

І обернувшись Господь, поглянув на Петра. І згадав Петр слово Господнє, як глаголав йому: Що перш нїж півень запіє, відречеш ся мене тричі.

61

And the Lord turned and looked at Peter. Then Peter remembered the word of the Lord, how He had said to him, “Before the rooster [i]crows, you will deny Me three times.”

62

І вийшовши геть Петр, заплакав гірко.

62

So Peter went out and wept bitterly.

63

А чоловіки, що держали Ісуса, насьміхались із Него, бючи.

63

Jesus Mocked and Beaten

Now the men who held Jesus mocked Him and beat Him.

64

І, закривши Його, били в лице Його, та й питали Його, кажучи: Проречи, хто вдарив Тебе.

64

[j]And having blindfolded Him, they struck Him on the face and asked Him, saying, “Prophesy! Who is the one who struck You?”

65

І иншого багато, хуливши, казали на Него.

65

And many other things they blasphemously spoke against Him.

66

А як настав день, зібралась старшина людська, та архиєреї і письменники, та й повели Його в раду свою, кажучи:

66

Jesus Faces the Sanhedrin

As soon as it was day, the elders of the people, both chief priests and scribes, came together and led Him into their council, saying,

67

Чи Ти єси Христос? скажи нам. Рече ж їм: Коли вам скажу, не піймете віри;

67

“If You are the Christ, tell us.”
But He said to them, “If I tell you, you will by no means believe.

68

коли ж і спитаю вас, не відповісте менї й не відпустите.

68

And if I [k]also ask you, you will by no means answer [l]Me or let Me go.

69

Від нинї сидїти ме Син чоловічий по правицї сили Божої.

69

Hereafter the Son of Man will sit on the right hand of the power of God.”