Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (Луки 23) | (Івана 1) →

Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Луки 24

Luke 24

  • 1
    Первого ж дня тижня, вельми рано, прийшли вони на гріб, несучи, що наготовили, пахощі, і другі з ними.
  • 1
    He Is Risen

    Now on the first day of the week, very early in the morning, they, [a]and certain other women with them, came to the tomb bringing the spices which they had prepared.
  • 2
    Знайшли ж камінь відкочений від гробу.
  • 2
    But they found the stone rolled away from the tomb.
  • 3
    І ввійшовши не знайшли тїла Господа Ісуса.
  • 3
    Then they went in and did not find the body of the Lord Jesus.
  • 4
    І сталось, як здумілись вони від сього, ось два чоловіки стояли перед ними в шатах ясних.
  • 4
    And it happened, as they were [b]greatly perplexed about this, that behold, two men stood by them in shining garments.
  • 5
    Як же полякались вони й нахилили лице до землї, рекли до них: Чого шукаєте живого між мертвими?
  • 5
    Then, as they were afraid and bowed their faces to the earth, they said to them, “Why do you seek the living among the dead?
  • 6
    Нема Його тут, а встав. Згадайте, як Він промовляв до вас, ще бувши в Галилеї,
  • 6
    He is not here, but is risen! Remember how He spoke to you when He was still in Galilee,
  • 7
    глаголючи: Що мусить Син чоловічий бути виданим у руки чоловіків грішників, і бути розпятим, і третього дня воскреснути.
  • 7
    saying, ‘The Son of Man must be delivered into the hands of sinful men, and be crucified, and the third day rise again.’ ”
  • 8
    І згадали слова Його,
  • 8
    And they remembered His words.
  • 9
    і, вернувшись од гробу, сповістили про се все одинайцятьох і всїх инших.
  • 9
    Then they returned from the tomb and told all these things to the eleven and to all the rest.
  • 10
    Була ж Мария Магдалина, та Йоанна, та Мария Яковова, й инші з ними, що оповідали перед апостолами се.
  • 10
    It was Mary Magdalene, Joanna, Mary the mother of James, and the other women with them, who told these things to the apostles.
  • 11
    І явились перед ними яко видумка слова їх, і не поняли віри їм.
  • 11
    And their words seemed to them like [c]idle tales, and they did not believe them.
  • 12
    Петр же, вставши, побіг до гробу; й нахилившись побачив тільки полотно, що лежало, й пійшов, сам у собі дивуючись тим, що сталось.
  • 12
    But Peter arose and ran to the tomb; and stooping down, he saw the linen cloths [d]lying by themselves; and he departed, marveling to himself at what had happened.
  • 13
    І ось двоє з них ійшло того ж дня на село, зване Емаус, гоней з шістьдесять од Єрусалиму.
  • 13
    The Road to Emmaus

    Now behold, two of them were traveling that same day to a village called Emmaus, which was [e]seven miles from Jerusalem.
  • 14
    І розмовляли вони між собою про все те, що стало ся.
  • 14
    And they talked together of all these things which had happened.
  • 15
    І сталось, як розмовляли вони та перепитувались, і сам Ісус наближившись, ійшов з ними.
  • 15
    So it was, while they conversed and reasoned, that Jesus Himself drew near and went with them.
  • 16
    Очі ж їх були вдержані, щоб не пізнали Його.
  • 16
    But their eyes were restrained, so that they did not know Him.
  • 17
    Рече ж до них: Що се за речі, про котрі розмовляєте між собою йдучи, та сумуєте?
  • 17
    And He said to them, “What kind of conversation is this that you have with one another as you [f]walk and are sad?”
  • 18
    Озвав ся ж один, на ймя Клеопа й каже до Него: Хиба Ти один захожий у Єрусалимі, і не знаєш, що стало ся в йому сими днями?
  • 18
    Then the one whose name was Cleopas answered and said to Him, “Are You the only stranger in Jerusalem, and have You not known the things which happened there in these days?”
  • 19
    І рече їм: Що ж таке? Вони ж сказали Йому: Про Ісуса Назарянина, що був муж пророк, сильний дїлом і словом перед Богом і всїм народом,
  • 19
    And He said to them, “What things?”
    So they said to Him, “The things concerning Jesus of Nazareth, who was a Prophet mighty in deed and word before God and all the people,
  • 20
    як видали Його архиєреї та князї наші на суд смертний і розпяли Його.
  • 20
    and how the chief priests and our rulers delivered Him to be condemned to death, and crucified Him.
  • 21
    Ми ж уповали, що се Він, що має збавити Ізраїля; а до всього того третїй се день іде сьогоднї, як се стало ся;
  • 21
    But we were hoping that it was He who was going to redeem Israel. Indeed, besides all this, today is the third day since these things happened.
  • 22
    тільки ж і жінки деякі з наших налякали нас, бувши рано при гробі,
  • 22
    Yes, and certain women of our company, who arrived at the tomb early, astonished us.
  • 23
    і, не знайшовши тїла Його, прийшли оповідуючи, що явленнє ангелів бачили, котрі глаголють, що Він живий.
  • 23
    When they did not find His body, they came saying that they had also seen a vision of angels who said He was alive.
  • 24
    І пійшли деякі з наших до гробу, й знайшли так, як і жінки казали; Його ж не бачили.
  • 24
    And certain of those who were with us went to the tomb and found it just as the women had said; but Him they did not see.”
  • 25
    І рече Він до них: о безумні і лїниві серцем вірувати всьому, що промовили пророки!
  • 25
    Then He said to them, “O foolish ones, and slow of heart to believe in all that the prophets have spoken!
  • 26
    Чи не мусїв се терпіти Христос і ввійти в славу свою?
  • 26
    Ought not the Christ to have suffered these things and to enter into His glory?”
  • 27
    І, почавши від Мойсея і від усїх пророків, виясняв їм у всїх писаннях про Него.
  • 27
    And beginning at Moses and all the Prophets, He [g]expounded to them in all the Scriptures the things concerning Himself.
  • 28
    І наближились до села, куди йшли, й Він зробив, нїби хоче йти далїй.
  • 28
    The Disciples’ Eyes Opened

    Then they drew near to the village where they were going, and He [h]indicated that He would have gone farther.
  • 29
    Вони ж удержували Його, кажучи: Зостань ся з нами; бо вже надвечір, і нахилив ся день. І ввійшов, щоб зостатись із ними.
  • 29
    But they constrained Him, saying, “Abide with us, for it is toward evening, and the day is far spent.” And He went in to stay with them.
  • 30
    І сталось, як сидїв Він за столом з ними, взявши хлїб, благословив, і переломивши, подав їм.
  • 30
    Now it came to pass, as He sat at the table with them, that He took bread, blessed and broke it, and gave it to them.
  • 31
    Їм же відкрились очі, й пізнали вони Його; й став ся Він невидимий їм.
  • 31
    Then their eyes were opened and they knew Him; and He vanished from their sight.
  • 32
    І казали вони один до одного: Хиба ж серце наше не горіло в нас, як промовляв до нас у дорозї, і як розкривав нам писання?
  • 32
    And they said to one another, “Did not our heart burn within us while He talked with us on the road, and while He opened the Scriptures to us?”
  • 33
    І, вставши тієї ж години, вернулись у Єрусалим і знайшли згромаджених одинайцять, і тих, що були з ними,
  • 33
    So they rose up that very hour and returned to Jerusalem, and found the eleven and those who were with them gathered together,
  • 34
    як говорили: Що встав Господь справдї і явив ся Симонові.
  • 34
    saying, “The Lord is risen indeed, and has appeared to Simon!”
  • 35
    І розповіли вони, що сталось у дорозї, і як пізнали Його в ламанню хлїба.
  • 35
    And they told about the things that had happened on the road, and how He was [i]known to them in the breaking of bread.
  • 36
    Як же се вони говорили, сам Ісус став посеред них, і рече їм: Упокій вам.
  • 36
    Jesus Appears to His Disciples

    Now as they said these things, Jesus Himself stood in the midst of them, and said to them, “Peace to you.”
  • 37
    Вони ж, полякавшись і перестрашившись, думали, що духа бачять.
  • 37
    But they were terrified and frightened, and supposed they had seen a spirit.
  • 38
    І рече їм: Чого стрівожились? і чого думки встають у серцях ваших?
  • 38
    And He said to them, “Why are you troubled? And why do doubts arise in your hearts?
  • 39
    Дивіть ся на руки мої і ноги мої, що се сам я. Дотикайтесь мене й вбачайте; бо дух тїла й костей не має, як бачите, що я маю.
  • 39
    Behold My hands and My feet, that it is I Myself. Handle Me and see, for a spirit does not have flesh and bones as you see I have.”
  • 40
    І, се глаголючи, показав їм руки й ноги.
  • 40
    [j]When He had said this, He showed them His hands and His feet.
  • 41
    Ще ж як не поняли вони віри з радощів та дивувались, рече їм: Маєте що їсти тут?
  • 41
    But while they still did not believe for joy, and marveled, He said to them, “Have you any food here?”
  • 42
    Вони ж Йому подали риби печеної частину та медового стільника (крижку).
  • 42
    So they gave Him a piece of a broiled fish [k]and some honeycomb.
  • 43
    І взявши, їв перед ними.
  • 43
    And He took it and ate in their presence.
  • 44
    Рече ж їм: Оце ж слова, що глаголав я до вас, ще бувши з вами, що мусить справдити ся все, писане в законї Мойсейовому, й пророках, і псальмах про мене.
  • 44
    The Scriptures Opened

    Then He said to them, “These are the words which I spoke to you while I was still with you, that all things must be fulfilled which were written in the Law of Moses and the Prophets and the Psalms concerning Me.”
  • 45
    Тодї розкрив їм розум розуміти писання,
  • 45
    And He opened their understanding, that they might comprehend the Scriptures.
  • 46
    і рече їм: Що так написано й так треба було терпіти Христу й воскреснути з мертвих третього дня;
  • 46
    Then He said to them, “Thus it is written, [l]and thus it was necessary for the Christ to suffer and to rise from the dead the third day,
  • 47
    і проповідуватись в імя Його покаянню і відпущенню гріхів між усїма народами, почавши від Єрусалиму.
  • 47
    and that repentance and remission of sins should be preached in His name to all nations, beginning at Jerusalem.
  • 48
    Ви ж сьвідки сього.
  • 48
    And you are witnesses of these things.
  • 49
    І ось я посилаю обітуваннє Отця мого на вас; ви ж сидїть у городї Єрусалимі, поки одягнетесь силою звиш.
  • 49
    Behold, I send the Promise of My Father upon you; but tarry in the city [m]of Jerusalem until you are endued with power from on high.”
  • 50
    І вивів їх геть аж до Витаниї, і, знявши руки свої, благословив їх.
  • 50
    The Ascension

    And He led them out as far as Bethany, and He lifted up His hands and blessed them.
  • 51
    І сталось, як благословляв їх, одступив од них і вознїс ся на небо.
  • 51
    Now it came to pass, while He blessed them, that He was parted from them and carried up into heaven.
  • 52
    Вони ж, поклонившись Йому, вернулись у Єрусалим, з радощами великими;
  • 52
    And they worshiped Him, and returned to Jerusalem with great joy,
  • 53
    і пробували раз у раз у церкві, хвалячи й благословлячи Бога. Амінь.
  • 53
    and were continually in the temple [n]praising and blessing God. [o]Amen.
    • ← (Луки 23) | (Івана 1) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025