Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Сучасний переклад
Первого ж дня тижня, вельми рано, прийшли вони на гріб, несучи, що наготовили, пахощі, і другі з ними.
У перший день тижня, [87] рано-вранці жінки, взявши з собою пахощів, які вони приготували, прийшли до гробниці, де було поховано Ісуса.
Знайшли ж камінь відкочений від гробу.
Вони побачили, що той величезний камінь, який затуляв вхід до гробниці, було відкочено вбік.
І ввійшовши не знайшли тїла Господа Ісуса.
Жінки ввійшли в склеп, але тіла Господа Ісуса там не знайшли.
І сталось, як здумілись вони від сього, ось два чоловіки стояли перед ними в шатах ясних.
Поки вони дивувалися тим, що трапилося, поруч із ними раптом з’явилися двоє чоловіків у сліпучому вбранні.
Як же полякались вони й нахилили лице до землї, рекли до них: Чого шукаєте живого між мертвими?
Налякані, жінки впали долілиць. Тоді чоловіки заговорили до них: «Чому ви шукаєте серед мертвих Того, Хто є живий?
Нема Його тут, а встав. Згадайте, як Він промовляв до вас, ще бувши в Галилеї,
Тут Його немає; Він воскрес! Згадайте, що Він говорив вам у Ґалилеї.
глаголючи: Що мусить Син чоловічий бути виданим у руки чоловіків грішників, і бути розпятим, і третього дня воскреснути.
Він казав, що Сина Людського має бути віддано грішникам і розіп’ято, але на третій день Він воскресне знов».
і, вернувшись од гробу, сповістили про се все одинайцятьох і всїх инших.
Вони повернулися до міста й розповіли про все це одинадцятьом апостолам і всім іншим учням Ісусовим.
Була ж Мария Магдалина, та Йоанна, та Мария Яковова, й инші з ними, що оповідали перед апостолами се.
Ті жінки були Марія Маґдалена, Іоанна й Марія, мати Якова. Вони, та інші жінки, які були з ними, розповіли апостолам про все, що сталося.
І явились перед ними яко видумка слова їх, і не поняли віри їм.
Але апостолам їхня розповідь здалася безглуздою, і вони жінкам не повірили.
Петр же, вставши, побіг до гробу; й нахилившись побачив тільки полотно, що лежало, й пійшов, сам у собі дивуючись тим, що сталось.
Та Петро встав і побіг до могили. Він зайшов у печеру, але не знайшов там нічого, крім лляної тканини, в яку було завернуте тіло Ісуса. Він пішов назад, дивуючись — що то могло статися? [88]
І ось двоє з них ійшло того ж дня на село, зване Емаус, гоней з шістьдесять од Єрусалиму.
Того ж дня двоє Ісусових учнів йшли до містечка Емауса, що в дванадцяти кілометрах [89] від Єрусалиму.
І розмовляли вони між собою про все те, що стало ся.
По дорозі вони обговорювали все, що сталося.
І сталось, як розмовляли вони та перепитувались, і сам Ісус наближившись, ійшов з ними.
І от саме під час цієї розмови Сам Ісус наблизився до них, й пішов далі з ними разом.
Рече ж до них: Що се за речі, про котрі розмовляєте між собою йдучи, та сумуєте?
Ісус запитав їх: «Що це за речі, які ви обговорюєте між собою дорогою?» Вони зупинилися й сумно подивилися на Нього.
Озвав ся ж один, на ймя Клеопа й каже до Него: Хиба Ти один захожий у Єрусалимі, і не знаєш, що стало ся в йому сими днями?
Один із них, якого звали Клеопа, сказав Ісусу: «Ти, мабуть, один такий, хто мешкає у Єрусалимі й не знає про те, що там сталося останніми днями».
І рече їм: Що ж таке? Вони ж сказали Йому: Про Ісуса Назарянина, що був муж пророк, сильний дїлом і словом перед Богом і всїм народом,
Та Ісус спитав: «Про що це ти говориш?» А вони кажуть: «Про те, що сталося з Ісусом з Назарета. То був Чоловік, Який виявився пророком, могутній ділом і словом, перед Богом і всіма людьми.
як видали Його архиєреї та князї наші на суд смертний і розпяли Його.
І як наші головні священики й вожді віддали Його, щоб присудити до страти і розіп’яття на хресті.
Ми ж уповали, що се Він, що має збавити Ізраїля; а до всього того третїй се день іде сьогоднї, як се стало ся;
Ми сподівалися, що це був саме Той, Котрий збирався визволити Ізраїль. Але попри все, сьогодні, третього дня відтоді, як Його було страчено,
тільки ж і жінки деякі з наших налякали нас, бувши рано при гробі,
деякі наших жінок приголомшили нас: рано вранці вони пішли до могили, де Його було поховано, але не знайшли там Його тіла.
і, не знайшовши тїла Його, прийшли оповідуючи, що явленнє ангелів бачили, котрі глаголють, що Він живий.
Вони прийшли й розповіли нам, що їм було видіння — вони бачили Ангелів. І Ангели сказали їм, що Ісус живий.
І пійшли деякі з наших до гробу, й знайшли так, як і жінки казали; Його ж не бачили.
Тоді дехто з тих, хто був з нами, пішли до могили. Вони знайшли все точно так, як жінки розповіли, але не побачили Його».
І рече Він до них: о безумні і лїниві серцем вірувати всьому, що промовили пророки!
Тоді Ісус сказав їм: «Ви такі нерозумні! І як тяжко вам повірити у те, про що говорили пророки!
Чи не мусїв се терпіти Христос і ввійти в славу свою?
Чи не мусив Христос прийняти ці страждання, а потім увійти у Славу Свою?»
І, почавши від Мойсея і від усїх пророків, виясняв їм у всїх писаннях про Него.
І так, починаючи з Мойсея, зупиняючись на кожному з пророків, Ісус пояснив тим двом Своїм учням те, що сказано про Нього в усьому Святому Писанні.
І наближились до села, куди йшли, й Він зробив, нїби хоче йти далїй.
Вони підійшли до містечка, до якого прямували, та Ісус удав, ніби хоче йти далі.
Вони ж удержували Його, кажучи: Зостань ся з нами; бо вже надвечір, і нахилив ся день. І ввійшов, щоб зостатись із ними.
Але вони дуже вмовляли Його: «Зостанься з нами, бо день майже закінчився й вже вечоріє». Тож Він погодився й залишився з ними.
І сталось, як сидїв Він за столом з ними, взявши хлїб, благословив, і переломивши, подав їм.
Коли вони сіли за стіл, Ісус узяв хліб і віддав дяку, а потім розломив його й роздав їм.
Їм же відкрились очі, й пізнали вони Його; й став ся Він невидимий їм.
І тут їхні очі відкрилися, й вони впізнали Ісуса, але Він зник.
І казали вони один до одного: Хиба ж серце наше не горіло в нас, як промовляв до нас у дорозї, і як розкривав нам писання?
І один із учнів сказав другому: «Чи не горіли наші серця в грудях, коли Він говорив з нами по дорозі, пояснюючи нам Святе Писання?»
І, вставши тієї ж години, вернулись у Єрусалим і знайшли згромаджених одинайцять, і тих, що були з ними,
Тієї ж миті вони підвелися й пішли назад до Єрусалиму. Вони знайшли одинадцятьох апостолів і інших учнів Христа, котрі зібралися разом з ними.
як говорили: Що встав Господь справдї і явив ся Симонові.
Апостоли та інші учні сказали: «Господь справді воскрес! Він з’явився Симонові».
І розповіли вони, що сталось у дорозї, і як пізнали Його в ламанню хлїба.
Тоді ті двоє учнів розповіли про все, що з ними сталося на дорозі, і як вони впізнали Ісуса, коли Він розломив хліб.
Як же се вони говорили, сам Ісус став посеред них, і рече їм: Упокій вам.
Коли вони все це розповідали, Сам Ісус став між ними, сказавши: «Мир вам!»
Вони ж, полякавшись і перестрашившись, думали, що духа бачять.
Але їх охопив страх. Вони затремтіли, бо подумали, що бачать привід.
І рече їм: Чого стрівожились? і чого думки встають у серцях ваших?
Але Він сказав їм: «Чого ви так стривожилися? Чому сумніви заворушилися в ваших серцях?
Дивіть ся на руки мої і ноги мої, що се сам я. Дотикайтесь мене й вбачайте; бо дух тїла й костей не має, як бачите, що я маю.
Погляньте на Мої руки й ноги. Ви ж бачите: це справді Я. Торкніться Мене й подивіться на Мене. Привиди не мають м’яса й кісток. Як ви бачите — Я маю».
Ще ж як не поняли вони віри з радощів та дивувались, рече їм: Маєте що їсти тут?
Поки вони ще не вірили, і дивувалися, і раділи, Ісус спитав їх: «Чи маєте ви тут щось поїсти?»
Вони ж Йому подали риби печеної частину та медового стільника (крижку).
Апостоли дали Йому шмат печеної риби.
Рече ж їм: Оце ж слова, що глаголав я до вас, ще бувши з вами, що мусить справдити ся все, писане в законї Мойсейовому, й пророках, і псальмах про мене.
І сказав їм Ісус: «Це слова, що казав Я вам, коли ще був із вами: все сказане про Мене в Законі Мойсеєвім, у пророків і в псалмах — мусить збутися».
Тодї розкрив їм розум розуміти писання,
І Він розкрив їх розум, щоб вони могли розуміти Святе Писання.
і рече їм: Що так написано й так треба було терпіти Христу й воскреснути з мертвих третього дня;
І промовив Ісус: «Так сказано у Святому Писанні: Христос страждатиме й воскресне з мертвих на третій день.
і проповідуватись в імя Його покаянню і відпущенню гріхів між усїма народами, почавши від Єрусалиму.
Ви — свідки цих подій. Ви повинні проповідувати покаяння для прощення гріхів усім народам, починаючи з Єрусалиму.
Ви ж сьвідки сього.
І ось я посилаю обітуваннє Отця мого на вас; ви ж сидїть у городї Єрусалимі, поки одягнетесь силою звиш.
Пам’ятайте, що Я пошлю вам Того, Кого обіцяв Отець Мій, але залишайтеся в місті, аж доки ви одержите силу з Небес».
І вивів їх геть аж до Витаниї, і, знявши руки свої, благословив їх.
Потім Ісус вивів учнів Своїх із Єрусалиму, та повів аж до Віфанії, а опісля, піднявши руки, благословив їх.
І сталось, як благословляв їх, одступив од них і вознїс ся на небо.
Благословляючи, Ісус залишив їх і був вознесений на Небо.
Вони ж, поклонившись Йому, вернулись у Єрусалим, з радощами великими;
Апостоли вклонилися Йому, а потім повернулися до Єрусалиму, сповнені великої радості.