Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,
А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йорда́ну, і Дух на пустиню Його попрова́див.
і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля зголоднїв.
Сорок день там диявол Його спокуша́в, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчи́лись вони, то вкінці зголодні́в.
І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.
І диявол до Нього сказав: „Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому ка́меневі, щоб хлі́бом він став!“
І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим жити ме чоловік, а кожним словом Божим.
А Ісус відповів йому: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним Словом Божим!“
І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.
І він вивів Його на го́ру високу, і за хвилину ча́су показав Йому всі царства на світі.
І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо менї передано, й кому я схочу, дам її.
І диявол сказав Йому: „Я дам Тобі всю оцю вла́ду та їхню славу, бо мені це пере́дане, і я даю, кому хочу, її.
Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все.
Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“
І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.
І промовив Ісус йому в відповідь: „Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“
І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсїля вниз:
І повів Його в Єрусалим, і на нарі́жнику храму поставив, та й каже Йому: „Як Ти Син Божий, — кинься звідси додолу!
писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,
Бо написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, щоб Тебе берегли!“
і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об камінь ногою Твоєю.
і: „Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!“
І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокушувати Господа Бога твого.
А Ісус відказав йому в відповідь: „Сказано: Не спокуша́й Господа Бога свого́!“
І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу.
І диявол, скінчи́вши все цеє споку́шування, відійшов від Нього до ча́су.
І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околицї про Него,
А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього розне́слась по всій тій країні.
І навчав Він по школах їх, славлений од усїх.
І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його сла́вили.
І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.
І прибув Він до Назаре́ту, де був ви́хований. І звича́єм Своїм Він прийшов дня суботнього до синаго́ги, і встав, щоб читати.
І подано Йому книгу Ісаїї пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
І подали́ Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:
Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,
„На Мені Дух Господній, бо Мене Він пома́зав, щоб Добру Нови́ну звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоне́ним визво́лення, а незрячим прозрі́ння, відпустити на волю пому́чених,
І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всїх у школї були звернені на Него.
І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Ньо́го.
Почав же глаголати до них: Що сьогоднї справдилось писаннє се в ушах ваших.
І почав Він до них говорити: „Сьогодні збуло́ся Писа́ння, яке ви почули!“
І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?
І всі Йому стверджували й дивувались словам благода́ті, що ли́нули з уст Його. І казали вони: „Чи ж то Він не син Йо́сипів?“
І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країнї.
Він же промовив до них: „Ви Мені конче скажете при́казку: „Лікарю, — уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчи́зні Своїй, що́ сталося — чули ми — у Капернау́мі“.
Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.
І сказав Він: „Поправді кажу вам: Жоден пророк не буває приємний у вітчи́зні своїй.
По правдї ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяцїв, і голоднеча велика стала по всїй землї;
Та правдиво кажу́ вам: Багато вдовиць перебува́ло за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було́ зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,
та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовицї.
а Ілля́ не до жодної з них не був посланий, тільки в Саре́пту Сидо́нську до овдові́лої жінки.
І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.
І багато було́ прокаже́них за Єлисе́я пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очи́стився, крім Неєма́на сирі́янина“.
І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,
І всі в синагозі, почувши оце, перепо́внились гнівом.
і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели́ аж до кра́ю гори, на якій їхнє місто було побудо́ване, щоб скинути додолу Його.
і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.
І прийшов Він у Капернау́м, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.
І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.
І дивувались науці Його, бо слово Його було вла́дне.
І був у школї чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,
І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого де́мона, і він закричав гучни́м голосом:
кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
„Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, — Божий Святий“.
І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нїчого не зашкодивши йому.
А Ісус заборони́в йому, кажучи: „Замовчи, і вийди з нього!“ І, кинувши де́мон того насере́дину, вийшов із нього, нічо́го йому не пошко́дивши.
І обняв страх усїх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелїває нечистим духам, і виходять?
І всіх жах обгорнув, і питали вони один о́дного, кажучи: „Що́ то за наука, що ду́хам нечистим наказує з вла́дою й силою, — і виходять вони?“
І розійшов ся поголос про Него скрізь по всїй околицї.
І не́слася чутка про Нього по всіх місцях кра́ю.
Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.
А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Си́мона. Теща ж Си́монова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.
І, ставши над нею, погрозив пропасницї, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм.
І, ставши над нею, Він заборони́в тій гарячці, — і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуго́вувала.
Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.
Коли ж сонце захо́дило, то всі, хто мав яких хворих на різні неду́ги, до Нього приво́дили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровля́в.
Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.
Із багатьох же вихо́дили й де́мони, кричачи́ та гово́рячи: „Ти Син Божий!“ Та Він їм забороня́в, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.
Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них.
Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відхо́див.
Він же рече до них: Що й иншим городам благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий.
Він же промовив до них: „І іншим містам Я повинен звіщати Добру Нови́ну про Боже Царство, — бо на те Мене по́слано“.