Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
І сталось другої суботи після першої, ійшов Він через засїви, й рвали ученики Його колоссє, та й їли, потерши в руках.
Одного разу в суботу, коли Ісус проходив засіяними ланами, учні його зривали колоски й, розтерши їх руками, їли.
Деякі ж з Фарисеїв казали їм: На що робите, чого не годить ся робити в суботу?
Деякі з фарисеїв їм сказали: “Чому ви робите те, чого не годиться робити в суботу?”
І, озвавшись до них, рече Ісус: Хиба й того не читали, що зробив Давид, як зголоднїв він і ті, що були з ним:
Ісус відповів їм: “Хіба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднів, він сам і ті, що були з ним?
як, увійшовши він у дом Божий, хлїби показні взяв і їв, і дав також тим, що були з ним, котрих не годилось їсти, хиба одним священикам?
Як він увійшов у дім Божий, взяв жертовні хліби, їв їх і давав тим, що були з ним, — хліби, яких не дозволено їсти, хіба що тільки самим священикам?”
І рече їм: Син чоловічий — Він Господь і суботи.
Далі сказав їм: “Син Чоловічий — Владика і суботи.”
І сталось також другої суботи: ввійшов Він у школу та й навчав; а був там чоловік, що рука в него права була суха.
Раз якось, другої суботи, ввійшов він у синагогу й почав навчати. А був там чоловік з сухою правою рукою.
Назирали ж Його письменники та Фарисеї, чи в суботу сцїляти ме, щоб знайти вину на Него.
От книжники та фарисеї почали за ним назирати, чи він оздоровить у суботу, щоб знайти якенебудь оскарження на нього.
Він же знав думки їх, і рече чоловіку сухорукому: Устань і стань на середину. Він же, вставши, стояв.
Ісус же знав думки їхні і сказав до чоловіка, який мав суху руку: “Підведись і стань посередині!” Підвівся той і став.
Рече ж Ісус до них: Спитаю вас: Що годить ся по суботам: добре робити, чи лихе робити? душу спасати, чи погубляти?
Тоді Ісус до них промовив: “Питаю вас: Чи годиться в суботу добро чинити, чи зло робити? Спасти життя, чи погубити?”
І, споглянувши кругом по всїх їх, рече чоловікові: Простягни руку твою. Він же зробив так, і стала рука його здорова, як і друга.
І поглянувши кругом на всіх них, сказав до нього: “Простягни свою руку!” Той зробив так, і його рука стала здорова.
Вони ж сповнились лютостю і говорили один до одного, що б зробити Ісусові.
Вони ж наповнилися люті й змовлялися між собою, що їм Ісусові зробити б.
Стало ж ся тими днями, вийшов Він на гору молитись, і був усю ніч на молитві Богу.
Тими днями він вийшов на гору молитись і провів усю ніч на молитві до Бога.
А, як настав день, покликав учеників своїх; і, вибравши з них дванайцятьох, котрих і апостолами назвав:
А як настав день, "покликав своїх учнів і вибрав з них дванадцятьох, яких назвав апостолами:
Симона, що назвав Петром, та Андрея брата його, Якова та Йоана, Филипа та Вартоломея,
Симона, якого назвав Петром, Андрія, його брата, Якова, Йоана, Филипа, Вартоломея,
Маттея та Тому, Якова Алфеєвого та Симона, на прізвище Зилота,
Матея, Тому, Якова, сина Алфея, Симона на прізвище Зилота,
Юду Якового та Юду Іскариоцького, що й став ся зрадником;
Юду, сина Якова та Юду Іскаріотського, який став зрадником.
і зійшовши з ними, став на місцї рівному, й товариство учеників Його, і множество велике людей з усієї Юдеї і Єрусалиму, й з побережжя Тирського та Сидонського, що поприходили слухати Його і сцїляти ся від недуг своїх,
Зійшовши з ними, він став на рівнім місці, й була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону.
і мучені від духів нечистих; і сцїляли ся.
Вони прийшли послухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись.
І ввесь народ шукав приторкнутись до Него: бо сила від Него виходила, й сцїляла всїх.
Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла.
І знявши Він очі свої на ученики свої, рече: Блаженні вбогі, бо ваше царство Боже.
Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати: “Блаженні вбогі, — бо ваше Царство Боже.
Блаженні голодні тепер, бо насититесь. Блаженні плачущі тепер, бо сьміяти метесь.
Блаженні, голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись.
Блаженні, коли ненавидїти муть вас люде, й коли проженуть вас, і осоромлять, і викинуть імя ваше, як зло, задля Сина чоловічого.
Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім'я Сина Чоловічого ради.
Радуйтесь того дня і веселїтесь, ось бо нагорода ваша велика на небі; так бо чинили пророкам батьки їх.
Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика в небі. Так само бо поводилися з пророками батьки їхні.
Горе ж вам, багатим! бо прийняли ви утїху вашу.
Горе ж вам, багатим, бо ви одержали втіху вашу.
Горе вам, ситим! бо голодувати мете. Горе вам, що сьмієтесь тепер; бо сумувати мете да плакати мете.
Горе вам, що ситі нині, бо будете голодувати. Горе вам, що смієтеся нині, бо будете ридати й сумувати.
Горе вам, коли добре говорити муть про вас усї люде; так бо робили лжепророкам батьки їх.
Горе вам, коли про вас усі люди будуть добре говорити. Так само бо з ложними пророками поводилися батьки їхні.
Тільки ж глаголю вам, слухаючим: Любіть ворогів ваших, добре робіть ненавидникам вашим,
А вам, що слухаєте, кажу: Любіть ворогів ваших, добро чиніте тим, які вас ненавидять,
благословляйте кленучих вас, і молїть ся за обидників ваших.
благословляйте тих, які вас проклинають, моліться за тих, що вас зневажають.
Хто бє тебе у щоку, підстав і другу; а хто бере твою свиту, й жупанка не борони.
Тому, хто б'є тебе в одну щоку, підстав і другу; хто ж бере в тебе свиту, не борони й одежі.
Всякому, хто просить у тебе, дай, і хто бере що твоє, не допевняй ся.
Дай кожному, хто тебе просить; хто бере щось твоє, не допоминайся.
І, як хочете, щоб чинили вам люде, так і ви чинїть їм.
І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само.
І коли любите тих, хто любить вас, яка вам дяка? бо й грішники тих, хто їх любить, люблять.
Коли ви любите тих, що вас люблять, яка вам заслуга? Таж бо й грішники люблять тих, що їх люблять.
І коли добро робите тим, хто добро робить вам, яка вам дяка? бо й грішники те саме чинять.
І коли чините добро тим, що вам чинять, яка вам заслуга? Та й грішники те саме чинять.
І коли позичаєте тим, від кого маєте надїю одержати, яка вам дяка? бо й грішники грішникам позичають, щоб одержати стільки ж.
І коли ви позичаєте тим, від кого маєте надію назад узяти, яка вам заслуга? Адже і грішники грішникам позичають, щоб відібрати від них рівне.
Нї, любіть ворогів ваших, і добро робіть, і позичайте, нїчого від них не сподїваючись; а буде нагорода ваша велика, й будете синами Вишнього; бо Він благий до невдячних і лихих.
Ви ж любіть ворогів ваших, добро чиніте їм, і позичайте, не чекаючи назад нічого, а велика буде ваша нагорода, й будете Всевишнього синами, бо він благий для злих і невдячних.
Будьте ж оце милосерні, як і Отець ваш милосерден.
Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний.
І не судїть, то й не будете суджені; не осуджуйте, то й не будете осуджені; прощайте, то й буде вам прощено.
Не судіть, і не будете суджені; не засуджуйте, й не будете засуджені; простіть, і вам проститься.
Давайте, то й вам буде дано; міру добру, наталовану, й струснуту, й надто пересипану давати муть вам на лоно ваше. Такою бо мірою, якою міряєте, відміряєть ся вам.
Дайте, то й вам дасться: міру добру, натоптану, потрясену, переповнену дадуть вам. Якою бо мірою ви міряєте, такою й вам відміряють.”
Сказав же приповість їм: Чи може слїпий слїпого водити? хиба обидва в яму не впадуть?
Він їм сказав також і притчу: “Чи може сліпий водити сліпого? Хіба вони обидва не впадуть у яму?
Нема ученика над учителя свого; звершений же — буде кожен, як учитель його.
Учень не більший за вчителя, але, навчившися, кожний буде, як його вчитель.
Чого ж дивиш ся на порошину в оцї брата твого, полїна ж у своєму оцї не чуєш?
Чому дивишся на скалку в оці твого брата, колоди ж у власнім оці не відчуваєш?
І як можеш казати братові твоєму: Брате, дай вийму порошину, що в оцї твоїм, сам в оцї своїм полїна не бачивши? Лицеміре, викинь перше ломаку з ока твого, а тодї бачити меш вийняти порошину з ока брата твого.
І як можеш сказати братові твоєму: Дай, брате, вийму скалку, що в твоїм оці, — ти, що не бачиш колоди, що у твоїм оці? Лицеміре, вийми перше колоду з ока свого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого.
Нема бо дерева доброго, що родить овощ пустий; анї дерева пустого, що родить овощ добрий.
Немає доброго дерева, що родило б плід поганий, ані дерева поганого, що родило б плід добрий.
Кожне бо дерево по свому овощу пізнаєть ся; не збирають бо з тернини смокви, анї збирають з ожини винограду.
Кожне бо дерево за своїм власним плодом пізнається; не зривають бо з тернини смокви, ані з ожини не збирають винограду.
Добрий чоловік з доброго скарбу серця свого виносить добре; а лихий чоловік з лихого скарбу серця свого виносить лихе: бо з переповнї серця промовляють уста його.
Добра людина з доброго скарбу серця свого виносить добре; лиха ж — з лихого (серця) лихе виносить, бо з переповненого серця говорять його уста.
На що ж мене звете Господи, Господи, й не робите, що я глаголю?
Чому ви мене звете: Господи, Господи, а не робите, що я говорю?
Всякий, хто приходить до мене, й слухає слова мої, та й чинить їх, покажу вам, кому він подобен:
Кожний, хто приходить до мене, слухає мої слова й виконує їх, — покажу вам на кого він схожий.
подобен він чоловікові, будуючому будинок, що викопав глибоко, й положив підвалину на каменї; як же повідь настала, наперла бистрінь на будинок той, та не змогла схитнути його: збудовано бо його на каменї.
Він схожий на чоловіка, що, будуючи дім, викопав глибоко й поклав підвалину на камінь. І як настала злива, води наперли на дім той, але не могли його захитати, бо він збудований був добре.
Хто ж слухає, та не чинить, подобен чоловікові, будуючому будинок на землї, без підвалини, на котрий наперла бистрінь, і зараз упав, і була руїна будинка того велика.
Той же, хто слухає й не чинить, схожий на чоловіка, який збудував дім свій на землі, без підвалин. Води наперли на нього, й він відразу завалився, і руїна того дому була велика.”