Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
Як же скінчив усї глаголи свої в слух людям, увійшов у Капернаум.
Коли Ісус скінчив усі слова свої до народу, який слухав його, ввійшов у Капернаум.
В одного ж сотника слуга недугуючи мав умирати, котрий був йому дорогий.
А був там в одного сотника слуга хворий, що мав умирати; він був дорогий для нього.
Почувши ж про Ісуса, післав до Него старших Жидівських, благаючи Його, щоб, прийшовши, спас слугу його.
Почувши про Ісуса, він послав до нього старших юдейських, благаючи його, щоб прийшов і вирятував слугу його.
Вони ж, прийшовши до Ісуса, благали Його пильно, говорячи: Що достоєн він, щоб йому зробив се:
Прийшли ті до Ісуса й почали наполегливо його просити, кажучи: “Він достойний, щоб ти йому зробив це:
Ісус же пійшов з ними. І як вже він недалеко був од будинка, вислав до Него сотник другів, говорячи Йому: Господи, не трудись, бо я недостоєн, щоб Ти під стелю мою ввійшов;
І пішов Ісус з ними. Та як він уже недалеко був від дому, сотник вислав друзів, щоб йому сказати: “Господи, не трудися, бо я недостойний, щоб ти зайшов під мою крівлю.
тим і себе не вважав достойним до Тебе прийти; тільки промов слово, то й одужає слуга мій.
Тому я й не насмілився іти до тебе; але скажи лиш слово, й одужає слуга мій.
Бо й я чоловік під властю поставлений, маючи під собою воїнів; і скажу сьому: Йди, то й іде, а другому: Прийди, то й прийде, а слузї моєму: Роби оце, то й зробить.
Бо й я чоловік, що стою під владою, маю вояків під собою і кажу одному: Іди, і той іде; а іншому: Ходи сюди, і той приходить; і слузі моєму: Зроби це, і той робить.”
Почувши ж се Ісус, дивувавсь йому, й, обернувшись до йдучого за собою народу, рече: Глаголю вам: Навіть в Ізраїлї, такої віри не знайшов я.
Почувши це Ісус, здивувався ним, і, обернувшись, сказав до народу, що йшов за ним: “Кажу вам, що навіть в Ізраїлі я не знайшов такої віри.”
І вернувшись послані у будинок, знайшли недужнього слугу здоровим.
І коли послані повернулися додому, знайшли слугу здоровим.
І сталось опісля, ійшов Він у город, званий Наін, і йшло з Ним доволї учеників Його, й багато народу.
Потім пішов у місто, що зветься Наїн, а з ним ішли його учні й сила народу.
Як же наближив ся до городських воріт, аж ось винесено мертвого, сина єдиного в матері своєї, вона ж була вдова; й багато народу з городу було з нею.
Коли ж вони наблизились до міської брами, якраз виносили мертвого сина, єдиного в матері своєї, що була вдовою; і було з нею досить людей з міста.
І побачивши її Господь, змилосердивсь над нею, і рече їй: Не плач.
Побачивши її, Господь зглянувся над нею і сказав до неї: “Не плач.”
І приступивши, приторкнув ся до мар; ті ж, що несли, з'упинились. І рече: Молодче, тобі глаголю: встань.
І приступивши, доторкнувсь до мар, і ті, що несли, зупинились. Тоді Ісус сказав: “Юначе, кажу тобі, встань!”
І сїв мерлець, і почав говорити. І оддав його матері його.
І мертвий підвівся і почав говорити. І він віддав його матері.
Обняв же страх усїх; і прославляли вони Бога, кажучи: Що пророк великий устав між нами, й навідав Бог людей своїх.
Страх огорнув усіх, і вони прославляли Бога та й говорили: “Великий пророк устав між нами”, і: “Бог навідався до народу свого.”
І розійшлось слово се по всїй Юдеї про Него й по всїй околицї.
Чутка про Ісуса розійшлася по всій Юдеї і по всій країні.
І сповістили Йоана ученики його про все те.
Учні Йоана сповістили його про це все. Тоді Йоан покликав двох із своїх учнів
І покликавши двох учеників своїх Йоан, післав до Ісуса, кажучи: Ти єси грядущий, чи иншого ждати нам?
і послав їх до Господа сказати: “Ти той, що має прийти, чи іншого нам ждати?”
Прийшовши ж до Него чоловіки, казали: Йоан Хреститель прислав нас до Тебе, кажучи: Ти єси грядущий, чи иншого ждати нам?
Прийшовши ті мужі до нього, кажуть: “Йоан Христитель послав нас до тебе спитати: Ти той, що має прийти, чи іншого нам ждати?”
Того ж часу сцїляв Він многих від недуг і ран, і духів лихих, і многим слїпим давав прозрїннє.
Саме того часу Ісус оздоровив багатьох від недуг, немочей та від злих духів і багатьом сліпим дарував прозріння.
І озвавшись Ісус, рече їм: Ідїть сповістїть Йоана, що бачили й чули: як слїпі прозирають, криві ходять, прокаженні очищають ся, глухі чують, мертві встають, і вбогі благовіствують.
У відповідь Ісус сказав їм: “Ідіть, повідомте Йоана, що ви бачили й що чули: сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищуються, глухі чують, мертві воскресають, бідним звіщається Добра Новина;
Як же пійшли посланцї Йоанові, почав глаголати до народу про Йоана: Чого виходили ви дивитись у пустиню? На тростину, що вітер колише?
А коли Йоанові посланці відійшли, Ісус почав говорити до народу про Йоана: “На що ви вийшли дивитися в пустиню? На тростину, що її колише вітер?
Або чого ж виходили ви дивитись? На чоловіка, в мягку одежу одягненого? Ось ті, що в одежі пишній та роскоші, панують у царських дворах.
На що ж вийшли ви глядіти? На чоловіка, одягненого в м'які шати? Таж ті, що в пишних шатах і в розкошах, сидять у царських палацах.
Або чого виходили ви дивитись: На пророка? Так, глаголю вам, і більш пророка.
На що ж тоді ви вийшли подивитись? На пророка? Так, кажу вам, і навіть більше, ніж пророка.
Се той, про кого написано: Ось я посилаю ангела мого перед лицем Твоїм, що приготовить дорогу Твою перед Тобою.
Це той, про кого написано: Ось я посилаю посланця мого перед твоїм обличчям, що приготує путь твою перед тобою.
Глаголю бо вам: Більшого між нарожденими від жінок пророка над Йоана Хрестителя нема; найменший же у царстві Божім більший від него.
Кажу вам: Між народженими з жінок нема нікого більшого понад Йоана; а найменший у Царстві Божім — більший від нього.”
І ввесь народ слухаючий, і митники, оправдили Бога, хрестившись хрещеннєм Йоановим.
І ввесь народ, що його слухав, навіть і митарі, визнали справедливість Божу й христилися хрищенням Йоана.
Фарисеї ж та законники раду Божу про них відкинули, не хрестившись від него.
А фарисеї та законники відкинули Божий про них намір і не христились від нього.
Рече ж Господь: Кому ж оце уподоблю людей роду сього? й кому подобні вони?
“До кого, отже, мені порівняти людей оцього роду? До кого ж вони подібні?
Подобні вони дїтям, що сидять на торгу та гукають одно на одного, та й кажуть: Ми сурмили вам, а ви не скакали; ми голосили вам, а ви не плакали.
Вони подібні до дітваків, що на майдані сидять і одні до одних кличуть та промовляють: Ми грали вам на сопілці, та ви не танцювали! Ми вам співали жалобної, та ви не плакали!
Прийшов бо Йоан Хреститель, що хлїба не їсть, анї вина не пє, і кажете: Диявола має.
Прийшов бо Йоан Христитель, що не їсть хліба і не п'є вина, а ви кажете: Він біса має!
Прийшов Син чоловічий, що їсть і пє, і кажете: Ось чоловік прожора та пяниця, митникам друг і грішникам.
Прийшов Син Чоловічий, що їсть і п'є, а ви кажете: Це ненажера і п'яниця, приятель митарів та грішників.
Просив же хтось Його з Фарисеїв, щоб їв з ним. І, ввійшовши в господу Фарисеєву, сїв за столом.
Просив його хтось із фарисеїв, щоб їв з ним. І ввійшов Ісус до фарисея в хату й сів за столом.
І ось жінка у городї, що була грішниця, довідавшись, що сидить за столом у господї Фарисеєвій, принїсши любастровий збаночок мира,
Аж тут жінка, що була грішниця у місті, довідавшись, що він був за столом у хаті фарисея, принесла алябастрову, повну пахощів, плящинку
і ставши коло ніг Його ззаду, плачучи, почала обмивати ноги Його слїзми, й волоссєм голови своєї обтирати; й цїлувала ноги Його, й мастила миром.
і ставши, вся у сльозах, коло ніг Ісуса ззаду, почала обмивати слізьми йому ноги, потім волоссям своєї голови обтирати, та й цілувати ноги й мастити пахощами.
Бачивши ж Фарисей, що запросив Його, казав сам у собі, говорячи: Коли б сей був пророк, знав би, хто й яка се жінка, що приторкуєть ся до Него; бо грішниця вона.
Побачивши те фарисей, що покликав його, міркував собі, кажучи: Якби це був пророк, він знав би, хто й яка це жінка, що доторкається його: це ж грішниця!
І озвавшись Ісус, рече до него: Симоне, маю тобі щось сказати. Він же каже: Учителю, скажи.
Тоді Ісус заговорив до нього: “Симоне, маю тобі щось сказати.” Той відповів: “Кажи, Учителю”.
Два довжники були в одного вірителя: один завинив пятьсот денариїв, другий же пятьдесять.
“Два довжники були в одного позикодавця; один був винен п'ятсот динаріїв, а другий п'ятдесят.
Як же не мали чим оддавати, обом простив він. Хто ж оце з них, скажи, більш його любити ме?
А що вони не мали звідки віддати, обидвом він простив. Котрий, отже, з них більше буде його любити?”
Озвав ся ж Симон і каже: Думаю, що той, кому більш простив він. Він же рече йому: Право судив єси.
Озвався Симон і каже: “Гадаю, той, якому подарував більше.” Ісус сказав до нього: “Ти судив добре.”
І, обернувшись до жінки, рече Симонові: Чи бачиш ти сю жінку? Увійшов я в твою господу, — води на ноги мої не дав єси; ся ж слїзми обмила ноги мої, і волоссєм голови своєї обтерла.
І, обернувшися до жінки, промовив до Симона: “Ти бачиш оцю жінку? Прибув я у твій дім, і ти не дав води мені на ноги. Вона ж слізьми обмила мені ноги й витерла своїм волоссям.
Цїлування не дав єси менї; ся ж, відколи ввійшов я, не перестала цїлувати ноги мої.
Поцілунку ти мені не дав; вона ж, відколи я ввійшов, не перестала цілувати мені ноги.
Оливою голови моєї не намастив єси; ся ж миром намастила ноги мої.
Оливою не намастив ти голови моєї; вона ж миром пахучим намастила мені ноги.
Тим глаголю тобі: Оставляють ся гріхи її многі, бо возлюбила много; кому ж мало оставляєть ся, мало любить.
Тому кажу тобі, прощаються її гріхи численні, бо багато полюбила. Кому ж мало прощається, той мало любить.”
І почали ті, що вкупі сидїли, казати в собі: Хто сей, що й гріхи відпускає?
І почали ті, що з ним за столом сиділи, говорити між собою: “Хто це такий, що й гріхи відпускає?