Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (Луки 7) | (Луки 9) →

Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Луки 8

Luke 8

  • 1
    І сталось опісля, проходив Він городи й села, проповідуючи й благовіствуючи царство Боже; а дванайцять з ним,
  • 1
    Many Women Minister to Jesus

    Now it came to pass, afterward, that He went through every city and village, preaching and [a]bringing the glad tidings of the kingdom of God. And the twelve were with Him,
  • 2
    і деякі жінки, що були сцїлені од духів лихих і недуг: Мария, на прізвище Магдалина, що з неї сїм бісів вийшло,
  • 2
    and certain women who had been healed of evil spirits and [b]infirmities — Mary called Magdalene, out of whom had come seven demons,
  • 3
    і Йоанна, жінка Хузана, Іродового приставника, й Сусанна, й инших багато, що послугували Йому з добра свого.
  • 3
    and Joanna the wife of Chuza, Herod’s steward, and Susanna, and many others who provided for [c]Him from their [d]substance.
  • 4
    Як же зійшлось багато народу та з усяких городів поприходили до Него, промовив приповістю:
  • 4
    The Parable of the Sower

    And when a great multitude had gathered, and they had come to Him from every city, He spoke by a parable:
  • 5
    Вийшов сїяч сїяти насїннє своє; і, як він сїяв, инше впало край шляху; й попритоптувано його, й птаство небесне пожерло його.
  • 5
    “A sower went out to sow his seed. And as he sowed, some fell by the wayside; and it was trampled down, and the birds of the air devoured it.
  • 6
    А инше впало на камінь; і посходивши, посохло, бо не мало вогкости.
  • 6
    Some fell on rock; and as soon as it sprang up, it withered away because it lacked moisture.
  • 7
    А инше впало між тернину; й розвившись тернина з ним, поглушила його.
  • 7
    And some fell among thorns, and the thorns sprang up with it and choked it.
  • 8
    А инше впало на землю добру, й, зійшовши, дало овощ у сотеро. Се промовивши, покликнув: Хто має уші слухати, нехай слухає.
  • 8
    But others fell on good ground, sprang up, and yielded [e]a crop a hundredfold.” When He had said these things He cried, “He who has ears to hear, let him hear!”
  • 9
    Питали ж Його ученики Його, кажучи: Що се за приповість оця?
  • 9
    The Purpose of Parables

    Then His disciples asked Him, saying, “What does this parable mean?”
  • 10
    Він же рече: Вам дано знати тайни царства Божого, другим же в приповістях, щоб дивлячись не бачили, й слухаючи не розуміли.
  • 10
    And He said, “To you it has been given to know the [f]mysteries of the kingdom of God, but to the rest it is given in parables, that
    ‘Seeing they may not see,
    And hearing they may not understand.’
  • 11
    Єсть же ся приповість: Насїннє, се слово Боже.
  • 11
    The Parable of the Sower Explained

    “Now the parable is this: The seed is the word of God.
  • 12
    Ті, що край шляху, се, що слухають; опісля ж приходить диявол, та й забирає слово з серця їх, щоб віруючи не спасли ся.
  • 12
    Those by the wayside are the ones who hear; then the devil comes and takes away the word out of their hearts, lest they should believe and be saved.
  • 13
    Що ж на каменї, се, що, вислухавши, з радістю приймають слово, та сї кореня не мають; до часу вірують, а під час спокуси відпадають.
  • 13
    But the ones on the rock are those who, when they hear, receive the word with joy; and these have no root, who believe for a while and in time of [g]temptation fall away.
  • 14
    Що ж між тернину впало, се, ті, що вислухавши, відходять, і журбою, та багацтвом, та роскошами життя поглушені, не дають овощу.
  • 14
    Now the ones that fell among thorns are those who, when they have heard, go out and are choked with cares, riches, and pleasures of life, and bring no fruit to maturity.
  • 15
    Що ж у добрій землї, се ті, що, вислухавши слово, в серцї щирому й доброму держять, і дають овощ у терпінню.
  • 15
    But the ones that fell on the good ground are those who, having heard the word with a noble and good heart, keep it and bear fruit with patience.[h]
  • 16
    Нїхто ж, засьвітивши сьвічку, не покрива її посудиною, або під ліжко її ставить; тільки ж на сьвічнику ставлять, щоб входячі бачили сьвітло.
  • 16
    The Parable of the Revealed Light

    “No one, when he has lit a lamp, covers it with a vessel or puts it under a bed, but sets it on a lampstand, that those who enter may see the light.
  • 17
    Нема бо нїчого тайного, що не виявить ся, і нїчого втаєного, що не взнаєть ся і на яв не вийде.
  • 17
    For nothing is secret that will not be revealed, nor anything hidden that will not be known and come to light.
  • 18
    Вважайте оце, як слухаєте: хто бо має, дасть ся тому; а хто не має, і що, здаєть ся, має, візьметь ся від него.
  • 18
    Therefore take heed how you hear. For whoever has, to him more will be given; and whoever does not have, even what he [i]seems to have will be taken from him.”
  • 19
    Прийшла ж тодї до Него мати й брати Його, та й не могли зійтись із Ним за народом.
  • 19
    Jesus’ Mother and Brothers Come to Him

    Then His mother and brothers came to Him, and could not approach Him because of the crowd.
  • 20
    І сповістили Його, кажучи: Мати Твоя та брати Твої стоять надворі: хочуть Тебе бачити.
  • 20
    And it was told Him by some, who said, “Your mother and Your brothers are standing outside, desiring to see You.”
  • 21
    Він же, озвавшись, рече до них: Мати моя та брати мої ті, хто слово Боже слухає і чинить його.
  • 21
    But He answered and said to them, “My mother and My brothers are these who hear the word of God and do it.”
  • 22
    Стало ся ж одного дня, увійшов Він у човен, і ученики Його; й рече до них: Попливемо на той бік озера. І відчалили.
  • 22
    Wind and Wave Obey Jesus

    Now it happened, on a certain day, that He got into a boat with His disciples. And He said to them, “Let us cross over to the other side of the lake.” And they launched out.
  • 23
    Як же плили, заснув Він; і найшла буря вітряна на озеро, й заливало їх, і були вони в опасностї.
  • 23
    But as they sailed He fell asleep. And a windstorm came down on the lake, and they were filling with water, and were in [j]jeopardy.
  • 24
    Приступивши ж розбудили Його, кажучи: Наставниче, наставниче, погибаємо! Він же вставши, погрозив вітрові та буянню води; й з'пинились, і настала тишина.
  • 24
    And they came to Him and awoke Him, saying, “Master, Master, we are perishing!”
    Then He arose and rebuked the wind and the raging of the water. And they ceased, and there was a calm.
  • 25
    Рече ж їм: Де ж віра ваша? Вони ж полякані дивувались, кажучи один до одного: Хто ж оце сей, що й вітрам повелїває, і водї, і слухають Його?
  • 25
    But He said to them, “Where is your faith?”
    And they were afraid, and marveled, saying to one another, “Who can this be? For He commands even the winds and water, and they obey Him!”
  • 26
    І переплили в землю Гадаринську, що по тім боцї Галилеї.
  • 26
    A Demon-Possessed Man Healed

    Then they sailed to the country of the [k]Gadarenes, which is opposite Galilee.
  • 27
    Як же вийшов Він на землю, зустрів Його один чоловік з города, що мав біса з давнього часу, й одежі не вдягав, і в хатї не пробував, тільки по гробах.
  • 27
    And when He stepped out on the land, there met Him a certain man from the city who had demons [l]for a long time. And he wore no clothes, nor did he live in a house but in the tombs.
  • 28
    Побачивши ж Ісуса і закричавши, припав до Него, й голосом великим промовив: Що менї і Тобі, Ісусе, Сину Бога Вишнього? благаю Тебе, щоб мене не мучив.
  • 28
    When he saw Jesus, he cried out, fell down before Him, and with a loud voice said, “What have I to do with You, Jesus, Son of the Most High God? I beg You, do not torment me!”
  • 29
    Повелїв бо духові нечистому вийти з чоловіка: почасту бо схоплював його; й заковувано його в залїза та пута, й стережено; й, розбиваючи окови, бував гнаний од біса в пустиню.
  • 29
    For He had commanded the unclean spirit to come out of the man. For it had often seized him, and he was kept under guard, bound with chains and shackles; and he broke the bonds and was driven by the demon into the wilderness.
  • 30
    Питав же його Ісус, глаголючи: Яке тобі імя? Він же каже: Легион; бо бісів багато ввійшло в него.
  • 30
    Jesus asked him, saying, “What is your name?”
    And he said, “Legion,” because many demons had entered him.
  • 31
    І благали Його, щоб Він не велїв їм ійти в безодню.
  • 31
    And they begged Him that He would not command them to go out into the abyss.
  • 32
    Був же там великий гурт свиней, що пас ся на горі; і благали Його, щоб дозволив їм в них увійти. І дозволив їм.
  • 32
    Now a herd of many swine was feeding there on the mountain. So they begged Him that He would permit them to enter them. And He permitted them.
  • 33
    Вийшовши ж біси з чоловіка, увійшли в свинї; і кинув ся гурт із кручі в озеро, та й потонув.
  • 33
    Then the demons went out of the man and entered the swine, and the herd ran violently down the steep place into the lake and drowned.
  • 34
    Побачивши ж пастухи, що сталось, повтїкали, й, пійшовши, сповістили по городах і по селах.
  • 34
    When those who fed them saw what had happened, they fled and told it in the city and in the country.
  • 35
    Повиходили ж дивитись, що сталось, і прийшли до Ісуса, й знайшли сидячого чоловіка, що з него біси вийшли, одягненого й при розумі, в ногах у Ісуса, й злякались.
  • 35
    Then they went out to see what had happened, and came to Jesus, and found the man from whom the demons had departed, sitting at the feet of Jesus, clothed and in his right mind. And they were afraid.
  • 36
    Сповістили ж їх і ті, що бачили, як спас ся біснуватий.
  • 36
    They also who had seen it told them by what means he who had been demon-possessed was [m]healed.
  • 37
    І благав Його ввесь народ околицї Гадаринської вийти від них, бо страх великий обняв їх; Він же, ввійшовши в човен, вернув ся.
  • 37
    Then the whole multitude of the surrounding region of the [n]Gadarenes asked Him to depart from them, for they were seized with great fear. And He got into the boat and returned.
  • 38
    Благав же Його чоловік, з котрого вийшли біси, щоб бути з Ним; відпустив же його Ісус, глаголючи:
  • 38
    Now the man from whom the demons had departed begged Him that he might be with Him. But Jesus sent him away, saying,
  • 39
    Вернись до дому твого та розкажи, скільки зробив тобі Господь. І пійшов він по всьому городу, проповідуючи, скільки зробив йому Ісус.
  • 39
    “Return to your own house, and tell what great things God has done for you.” And he went his way and proclaimed throughout the whole city what great things Jesus had done for him.
  • 40
    Стало ся ж, як вернувсь Ісус, прийняв Його народ: всї бо дожидали Його.
  • 40
    A Girl Restored to Life and a Woman Healed

    So it was, when Jesus returned, that the multitude welcomed Him, for they were all waiting for Him.
  • 41
    І ось прийшов чоловік, котрому ймя Яір (а сей був старшиною над школою), і, припавши до ніг Ісусові, благав Його, щоб увійшов у господу його.
  • 41
    And behold, there came a man named Jairus, and he was a ruler of the synagogue. And he fell down at Jesus’ feet and begged Him to come to his house,
  • 42
    Бо дочка єдина була в него лїт дванайцяти, і та вмирала. Як же йшов Він, народ тиснув ся до Него;
  • 42
    for he had an only daughter about twelve years of age, and she was dying.
    But as He went, the multitudes thronged Him.
  • 43
    і одна жінка, бувши в кровотічі років дванайцять, котра, на лїкарів витративши ввесь прожиток, не могла нї від кого вигоїтись,
  • 43
    Now a woman, having a flow of blood for twelve years, who had spent all her livelihood on physicians and could not be healed by any,
  • 44
    і, приступивши ззаду, приторкнулась до краю одежі Його, й зараз перестала кровотіч її.
  • 44
    came from behind and touched the border of His garment. And immediately her flow of blood stopped.
  • 45
    І рече Ісус: Хто приторкнув ся до мене? Як же всї відпирались, сказав Петр і ті, що з Ним: Наставниче, народ товпить ся та тиснеть ся до Тебе, а Ти кажеш: Хто приторкнувсь до мене?
  • 45
    And Jesus said, “Who touched Me?”
    When all denied it, Peter [o]and those with him said, “Master, the multitudes throng and press You, [p]and You say, ‘Who touched Me?’ ”
  • 46
    Ісус же рече: Приторкнув ся до мене хтось; я бо чув, що сила вийшла з мене.
  • 46
    But Jesus said, “Somebody touched Me, for I perceived power going out from Me.”
  • 47
    Бачивши ж жінка, що не втаїть ся, трясучись приступила й, припавши перед Ним, з якої причини приторкнулась до Него, сповістила Його перед усїм народом, і як одужала зараз.
  • 47
    Now when the woman saw that she was not hidden, she came trembling; and falling down before Him, she declared to Him in the presence of all the people the reason she had touched Him and how she was healed immediately.
  • 48
    Він же рече їй: Бодрись, дочко: віра твоя спасла тебе; йди з упокоєм.
  • 48
    And He said to her, “Daughter, [q]be of good cheer; your faith has made you well. Go in peace.”
  • 49
    Ще Він промовляв, приходить один від шкільного старшини, кажучи Йому: Вмерла дочка твоя; не труди учителя.
  • 49
    While He was still speaking, someone came from the ruler of the synagogue’s house, saying to him, “Your daughter is dead. Do not trouble the [r]Teacher.”
  • 50
    Ісус же, почувши, озвав ся до него, глаголючи: Не бій ся; тільки віруй, то й спасеть ся.
  • 50
    But when Jesus heard it, He answered him, saying, “Do not be afraid; only believe, and she will be made well.”
  • 51
    Увійшовши ж у господу, не пустив увійти нїкого, тільки Петра, та Якова, та Йоана, та батька дитини й матїр.
  • 51
    When He came into the house, He permitted no one to go [s]in except [t]Peter, James, and John, and the father and mother of the girl.
  • 52
    Плакали ж усї й голосили по нїй; Він же рече: Не плачте; не вмерла, а спить.
  • 52
    Now all wept and mourned for her; but He said, “Do not weep; she is not dead, but sleeping.”
  • 53
    І сьміялись вони з Него, знаючи, що вмерла.
  • 53
    And they ridiculed Him, knowing that she was dead.
  • 54
    Він же, випровадивши надвір усїх, і взявши за руку її, покликнув, глаголючи: Дївчинко, встань.
  • 54
    But He [u]put them all outside, took her by the hand and called, saying, “Little girl, arise.”
  • 55
    І вернув ся дух її, і встала зараз; і звелїв їй дати їсти.
  • 55
    Then her spirit returned, and she arose immediately. And He commanded that she be given something to eat.
  • 56
    І дивувались родителї її; Він же заповів їм нїкому не казати, що сталось.
  • 56
    And her parents were astonished, but He charged them to tell no one what had happened.
    • ← (Луки 7) | (Луки 9) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025