Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
King James Bible
Був же один, що нездужав, Лазар з села Мариї та Марти, сестри її.
The Death of Lazarus
Now a certain man was sick, named Lazarus, of Bethany, the town of Mary and her sister Martha.
Now a certain man was sick, named Lazarus, of Bethany, the town of Mary and her sister Martha.
Була ж се Мария, що намастила Господа миром і обтерла ноги Його волоссєм своїм, котрої брат Лазар нездужав.
(It was that Mary which anointed the Lord with ointment, and wiped his feet with her hair, whose brother Lazarus was sick.)
Післали тодї сестри до Него, кажучи: Господи, ось той, що Ти любиш, нездужає.
Therefore his sisters sent unto him, saying, Lord, behold, he whom thou lovest is sick.
Почувши Ісус, рече: Ся болїсть не на смерть, а про славу Божу, щоб прославивсь Син Божий через неї.
When Jesus heard that, he said, This sickness is not unto death, but for the glory of God, that the Son of God might be glorified thereby.
Любив же Ісус Марту, й сестру її, і Лазаря.
Now Jesus loved Martha, and her sister, and Lazarus.
Як же почув, що нездужає, тодї зоставсь у тому місцї, де був, ще два днї.
When he had heard therefore that he was sick, he abode two days still in the same place where he was.
Після того ж рече ученикам: Ходїм знов у Юдею.
Then after that saith he to his disciples, Let us go into Judaea again.
Кажуть Йому ученики: Рави, тепер шукали Тебе Жиди каменувати, й знов ійдеш туди!
His disciples say unto him, Master, the Jews of late sought to stone thee; and goest thou thither again?
Відказав Ісус: Хиба не дванайцять годин у днї? Коли хто ходить у день, не спотикаєть ся, бо сьвітло сьвіта сього бачить.
Jesus answered, Are there not twelve hours in the day? If any man walk in the day, he stumbleth not, because he seeth the light of this world.
Коли ж хто ходить поночі, спотикаєть ся, бо нема сьвітла в йому.
But if a man walk in the night, he stumbleth, because there is no light in him.
Се промовив, і після того рече їм: Лазар, друг наш, заснув; та я пійду, щоб розбудити його.
These things said he: and after that he saith unto them, Our friend Lazarus sleepeth; but I go, that I may awake him out of sleep.
Казали тодї ученики Його: Господи, коли заснув, то й одужає.
Then said his disciples, Lord, if he sleep, he shall do well.
Говорив же Ісус про смерть його; вони ж думали, що про спочинок сонний каже.
Howbeit Jesus spake of his death: but they thought that he had spoken of taking of rest in sleep.
І я радуюсь задля вас, що не був там, щоб ви увірували. Та ходїмо до него.
And I am glad for your sakes that I was not there, to the intent ye may believe; nevertheless let us go unto him.
Рече тодї Тома, на прізвище близняк, товаришам ученикам: Ходїмо й ми, щоб умерти з Ним.
Then said Thomas, which is called Didymus, unto his fellowdisciples, Let us also go, that we may die with him.
Прийшовши тодї Ісус, застав його, що він чотирі днї вже у гробі.
Jesus Comforts Martha and Mary
Then when Jesus came, he found that he had lain in the grave four days already.
Then when Jesus came, he found that he had lain in the grave four days already.
Була ж Витания поблизу Єрусалиму, гоней на пятьдесять.
Now Bethany was nigh unto Jerusalem, about fifteen furlongs off:
І багато Жидів поприходило до Марти та Мариї, щоб розважати їх по братові їх.
And many of the Jews came to Martha and Mary, to comfort them concerning their brother.
Марта ж, як почула, що Ісус прийшов, вибігла назустріч Йому; Мария ж сидїла в хатї.
Then Martha, as soon as she heard that Jesus was coming, went and met him: but Mary sat still in the house.
Каже тодї Марта до Ісуса: Господи, коли б був єси тут, брат мій не вмер би.
Then said Martha unto Jesus, Lord, if thou hadst been here, my brother had not died.
Тільки ж і тепер знаю, що, чого попросиш у Бога, дасть Тобі Бог.
But I know, that even now, whatsoever thou wilt ask of God, God will give it thee.
Каже Марта до Него: Я знаю, що воскресне у воскресенню останнього дня.
Martha saith unto him, I know that he shall rise again in the resurrection at the last day.
Рече їй Ісус: Я воскресеннє і життє. Хто вірує в мене, коли й умре, жити ме.
Jesus said unto her, I am the resurrection, and the life: he that believeth in me, though he were dead, yet shall he live:
І всякий, хто живе й вірує в мене, не вмре по вік. Чи віруєш сьому?
And whosoever liveth and believeth in me shall never die. Believest thou this?
Каже Йому: Так, Господи, я увірувала, що Ти єси Христос, Син Божий, грядущий на сьвіт.
She saith unto him, Yea, Lord: I believe that thou art the Christ, the Son of God, which should come into the world.
І, се промовивши, пійшла та й покликала Марию, сестру свою, нишком, кажучи: Учитель прийшов, і кличе тебе.
And when she had so said, she went her way, and called Mary her sister secretly, saying, The Master is come, and calleth for thee.
Вона ж, як почула, встає хутко, і йде до Него.
As soon as she heard that, she arose quickly, and came unto him.
Ще ж не прийшов у село Ісус, а був на місцї, де зустріла Його Марта.
Now Jesus was not yet come into the town, but was in that place where Martha met him.
Тодї Жиди, що були з нею в хатї та розважали її, побачивши Марию, що хутко встала та вийшла, пійшли за нею, кажучи: Що йде до гробу, щоб плакати там.
The Jews then which were with her in the house, and comforted her, when they saw Mary, that she rose up hastily and went out, followed her, saying, She goeth unto the grave to weep there.
Мария ж, як прийшла, де був Ісус, і побачила Його, то впала в ноги Йому, кажучи до Него: Господи, коли б був єси тут, не вмер би брат мій.
Then when Mary was come where Jesus was, and saw him, she fell down at his feet, saying unto him, Lord, if thou hadst been here, my brother had not died.
Ісус же, як побачив її, що плаче, і прийшовших з нею Жидів, що плачуть, засмутив ся духом, і зворушив ся,
When Jesus therefore saw her weeping, and the Jews also weeping which came with her, he groaned in the spirit, and was troubled,
і рече: Де положили його? Кажуть Йому: Господи, йди та подивись.
And said, Where have ye laid him? They said unto him, Lord, come and see.
Деякі ж з них казали: Чи не міг Сей, що відкрив очі слїпому, зробити, щоб і він не вмер?
And some of them said, Could not this man, which opened the eyes of the blind, have caused that even this man should not have died?
Тодї Ісус, зітхнувши знов у собі, пійшов до гробу. Була ж печера, й камінь лежав на нїй.
Jesus Raises Lazarus
Jesus therefore again groaning in himself cometh to the grave. It was a cave, and a stone lay upon it.
Jesus therefore again groaning in himself cometh to the grave. It was a cave, and a stone lay upon it.
Рече Ісус: Зніміть каменя. Каже Йому сестра умершого Марта: Господи, уже смердить; чотири бо днї йому.
Jesus said, Take ye away the stone. Martha, the sister of him that was dead, saith unto him, Lord, by this time he stinketh: for he hath been dead four days.
Рече їй Ісус: Чи не казав я тобі, що, коли вірувати меш, побачиш славу Божу?
Jesus saith unto her, Said I not unto thee, that, if thou wouldest believe, thou shouldest see the glory of God?
Зняли тодї каменя, де положено мерця. Ісус же звів очі вгору, і рече: Отче, дякую Тобі, що почув єси мене.
Then they took away the stone from the place where the dead was laid. And Jesus lifted up his eyes, and said, Father, I thank thee that thou hast heard me.
Я ж знав, що всякого часу мене чуєш, тільки задля народу, що навколо стоїть, сказав, щоб увірували, що Ти мене післав.
And I knew that thou hearest me always: but because of the people which stand by I said it, that they may believe that thou hast sent me.
І, се промовивши, покликнув голосом великим: Лазаре, вийди!
And when he thus had spoken, he cried with a loud voice, Lazarus, come forth.
І вийшов мрець з завязаними в полотно ногами й руками, й лице його хусткою було завязане. Рече їм Ісус: Розвяжіть його й пустїть, нехай іде.
And he that was dead came forth, bound hand and foot with graveclothes: and his face was bound about with a napkin. Jesus saith unto them, Loose him, and let him go.
Тодї многі з Жидів, що поприходили до Мариї, і видїли, що зробив Ісус, увірували в Него.
The Plot to Kill Jesus
Then many of the Jews which came to Mary, and had seen the things which Jesus did, believed on him.
Then many of the Jews which came to Mary, and had seen the things which Jesus did, believed on him.
Деякі ж з них пійшли до Фарисеїв, та й сказали їм, що зробив Ісус.
But some of them went their ways to the Pharisees, and told them what things Jesus had done.
Зібрали тодї архиєреї та Фарисеї раду, і казали: Що нам чинити? бо сей чоловік багато робить ознак.
Then gathered the chief priests and the Pharisees a council, and said, What do we? for this man doeth many miracles.
Коли оставимо Його так, усї увірують в Него; й прийдуть Римляне, та й заберуть у нас і місце і нарід.
If we let him thus alone, all men will believe on him: and the Romans shall come and take away both our place and nation.
Один же з них, Каяфа, бувши архиєреєм року того, каже їм: Ви не знаєте нїчого,
And one of them, named Caiaphas, being the high priest that same year, said unto them, Ye know nothing at all,
і не думаєте, що лучче нам, щоб один чоловік умер за людей, а не ввесь народ загинув.
Nor consider that it is expedient for us, that one man should die for the people, and that the whole nation perish not.
Се ж не від себе промовив, а, бувши архиєреєм того року, пророкував, що має Ісус умерти за людей,
And this spake he not of himself: but being high priest that year, he prophesied that Jesus should die for that nation;
і не тільки за людей, а щоб і дїти Божі розсипані зібрати в одно.
And not for that nation only, but that also he should gather together in one the children of God that were scattered abroad.
З того ж дня нарадились, щоб убити Його.
Then from that day forth they took counsel together for to put him to death.
Ісус же більш не ходив явно по Юдеї, а пійшов звідтіля в землю близько пустинї, у город званий Єфрем, і там пробував із учениками своїми.
Jesus therefore walked no more openly among the Jews; but went thence unto a country near to the wilderness, into a city called Ephraim, and there continued with his disciples.
Була ж близько пасха Жидівська; і йшло багато в Єрусалим із сіл перед пасхою, щоб очищати себе.
And the Jews' passover was nigh at hand: and many went out of the country up to Jerusalem before the passover, to purify themselves.
Шукали тодї Ісуса, й говорили між собою, стоячи в церкві: Як вам здаєть ся? чи не прийде на сьвято?
Then sought they for Jesus, and spake among themselves, as they stood in the temple, What think ye, that he will not come to the feast?