Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Синодальный перевод
Після сього було сьвято Жидівське; і прийшов Ісус у Єрусалим.
После сего был праздник Иудейский, и пришёл Иисус в Иерусалим.
У Єрусалимі ж коло Овечих воріт є купіль, що зветь ся по єврейськи Ветезда, з пятьма ходниками.
Есть же в Иерусалиме у Овечьих ворот купальня, называемая по-еврейски Вифезда, при которой было пять крытых ходов.
В них лежало велике множество недужих, слїпих, кривих, сухих, що дожидали движення води.
В них лежало великое множество больных, слепых, хромых, иссохших, ожидающих движения воды,
Ангел бо певного часу спускавсь у купіль і збивав воду: хто ж первий улазив після збивання води, одужував, якою б нї мучив ся болестю.
ибо Ангел Господень по временам сходил в купальню и возмущал воду, и кто первый входил в неё по возмущении воды, тот выздоравливал, какою бы ни был одержим болезнью.
Був же там один чоловік, що трийцять і вісїм років був у недузї.
Тут был человек, находившийся в болезни тридцать восемь лет.
Сього побачивши Ісус лежачого, й відаючи, що довгий уже час нездужає, рече йому: Хочеш одужати?
Иисус, увидев его лежащего и узнав, что он лежит уже долгое время, говорит ему: хочешь ли быть здоров?
Відповів Йому недужий: Господи, чоловіка не маю, щоб, як зібєть ся вода, вкинув мене в купіль; як же прийду я, инший поперед мене влазить.
Больной отвечал Ему: так, Господи; но не имею человека, который опустил бы меня в купальню, когда возмутится вода; когда же я прихожу, другой уже сходит прежде меня.
Рече йому Ісус: Устань, візьми постїль твою, та й ходи!
Иисус говорит ему: встань, возьми постель твою и ходи.
І зараз одужав чоловік, і взяв постїль свою, та й ходив; була ж субота того дня.
И он тотчас выздоровел, и взял постель свою и пошёл. Было же это в день субботний.
І казали Жиди сцїленому: Субота; не годить ся тобі брати постелї.
Посему Иудеи говорили исцелённому: сегодня суббота; не должно тебе брать постели.
Відказав їм: Хто оздоровив мене, той менї сказав: Візьми постїль твою, та й ходи.
Он отвечал им: Кто меня исцелил, Тот мне сказал: «возьми постель твою и ходи».
Питали ж його: Що то за чоловік, що сказав тобі: Візьми постїль твою, та й ходи?
Его спросили: кто Тот Человек, Который сказал тебе: «возьми постель твою и ходи»?
Той же, що одужав, не знав, хто Він; бо Ісус відійшов геть, як народ був на місцї тому.
Исцелённый же не знал, кто Он, ибо Иисус скрылся в народе, бывшем на том месте.
Опісля знаходить його Ісус у церкві, і рече йому: Оце одужав єси; не гріши більш, щоб гіршого тобі не стало ся.
Потом Иисус встретил его в храме и сказал ему: вот, ты выздоровел; не греши больше, чтобы не случилось с тобою чего хуже.
Пійшов чоловік, та й сповістив Жидів, що се Ісус, що оздоровив його.
Человек сей пошёл и объявил Иудеям, что исцеливший его есть Иисус.
За се гонили Ісуса Жиди й шукали Його вбити, що се зробив у суботу.
И стали Иудеи гнать Иисуса и искали убить Его за то, что Он делал такие дела в субботу.
Ісус же відказав їм: Отець мій і досї робить і я роблю.
Иисус же говорил им: Отец Мой доныне делает, и Я делаю.
За се ж ще більш шукали Його Жиди вбити, що не то ламле суботу, а ще й Отцем своїм зве Бога, рівним себе ставлячи Богу.
И ещё более искали убить Его Иудеи за то, что Он не только нарушал субботу, но и Отцом Своим называл Бога, делая Себя равным Богу.
Озвав ся ж Ісус і рече їм: Істино, істино глаголю вам: Не може Син нїчого робити від себе, коли не бачить, що Отець те робить: що бо Той робить, те й Син так само робить.
На это Иисус сказал: истинно, истинно говорю вам: Сын ничего не может творить Сам от Себя, если не увидит Отца творящего: ибо, что творит Он, то и Сын творит также.
Отець бо любить Сина, і все показує Йому, що сам робить; і більші сих покаже Йому дїла, щоб ви дивувались.
Ибо Отец любит Сына и показывает Ему всё, что творит Сам; и покажет Ему дела больше сих, так что вы удивитесь.
Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.
Ибо, как Отец воскрешает мёртвых и оживляет, так и Сын оживляет, кого хочет.
Бо Отець і не судить нїкого, а суд увесь дав Синові,
Ибо Отец и не судит никого, но весь суд отдал Сыну,
щоб усї шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що післав Його.
дабы все чтили Сына, как чтут Отца. Кто не чтит Сына, тот не чтит и Отца, пославшего Его.
Істино, істино глаголю вам: Що, хто слухає слово моє і вірує Пославшому мене, має життє вічнє, і на суд не прийде, а перейде від смерти в життє.
Истинно, истинно говорю вам: слушающий слово Моё и верующий в Пославшего Меня имеет жизнь вечную, и на суд не приходит, но перешёл от смерти в жизнь.
Істино, істино глаголю вам: Що прийде час, і нинї єсть, що мертві почують голос Сина Божого, й почувши оживуть.
Истинно, истинно говорю вам: наступает время, и настало уже, когда мёртвые услышат глас Сына Божия и, услышав, оживут.
Бо, як Отець має життє в собі, так дав і Синові життє мати в собі,
Ибо, как Отец имеет жизнь в Самом Себе, так и Сыну дал иметь жизнь в Самом Себе.
і власть дав Йому і суд чинити; бо Він Син чоловічий.
И дал Ему власть производить и суд, потому что Он есть Сын Человеческий.
Не дивуйтесь сьому, бо прийде час, що в гробах почують голос Його,
Не дивитесь сему; ибо наступает время, в которое все, находящиеся в гробах, услышат глас Сына Божия;
і повиходять: которі добро робили, в воскресеннє життя, а которі зло робили, в воскресеннє суду.
и изыдут творившие добро в воскресение жизни, а делавшие зло — в воскресение осуждения.
Не можу я робити від себе нїчого: як чую, суджу; і суд мій праведний; бо не шукаю волї моєї, а волї пославшого мене Отця.
Я ничего не могу творить Сам от Себя. Как слышу, так и сужу, и суд Мой праведен; ибо не ищу Моей воли, но воли пославшего Меня Отца.
Коли я сьвідкую про себе, сьвідченнє моє не правдиве.
Если Я свидетельствую Сам о Себе, то свидетельство Моё не есть истинно.
Инший єсть, хто сьвідкує про мене; і я знаю, що правдиве сьвідченнє, котре про мене сьвідкує.
Есть другой, свидетельствующий о Мне; и Я знаю, что истинно то свидетельство, которым он свидетельствует о Мне.
Ви посилали до Йоана, й сьвідкував правдї.
Вы посылали к Иоанну, и он засвидетельствовал об истине.
Я же не від чоловіка сьвідченнє приймаю, а глаголю се, щоб ви спаслись.
Впрочем, Я не от человека принимаю свидетельство, но говорю это для того, чтобы вы спаслись.
Той був сьвітильник горючий і сьвітючий; ви ж хотїли повеселитись на часину сьвітлом його.
Он был светильник, горящий и светящий; а вы хотели малое время порадоваться при свете его.
Я ж маю сьвідченнє більше Йоанового: дїла бо, що дав менї Отець, щоб їх скінчити, ті дїла, що я роблю, сьвідкують про мене, що Отець мене післав.
Я же имею свидетельство больше Иоаннова: ибо дела, которые Отец дал Мне совершить, самые дела сии, Мною творимые, свидетельствуют о Мне, что Отец послал Меня.
І пославший мене Отець сам сьвідкував про мене. Анї голосу Його не чули ви нїколи, анї виду Його не бачили;
И пославший Меня Отец Сам засвидетельствовал о Мне. А вы ни гласа Его никогда не слышали, ни лица Его не видели;
і слова Його не маєте пробуваючого в вас; бо кого післав Він, тому ви не віруєте.
и не имеете слова Его, пребывающего в вас, потому что вы не веруете Тому, Которого Он послал.
Прослїдїть писання; бо ви думаєте в них життє вічнє мати; й ті сьвідкують про мене.
Исследуйте Писания, ибо вы думаете через них иметь жизнь вечную; а они свидетельствуют о Мне.
Та не хочете прийти до мене, щоб життє мати.
Но вы не хотите прийти ко Мне, чтобы иметь жизнь.
Та я спізнав вас, що любови Божої не маєте в собі.
но знаю вас: вы не имеете в себе любви к Богу.
Я прийшов в імя Отця мого, і не приймаєте мене. Коли инший прийде в імя своє, того приймете.
Я пришёл во имя Отца Моего, и не принимаете Меня; а если иной придёт во имя своё, его примете.
Як ви можете вірувати, славу один од одного приймаючи, а слави, що від одного Бога, не шукаєте?
Как вы можете веровать, когда друг от друга принимаете славу, а славы, которая от Единого Бога, не ищете?
Не думайте, що я обвинувачу вас перед Отцем: є хто винуватить вас: Мойсей, що на него вповаєте.
Не думайте, что Я буду обвинять вас пред Отцом: есть на вас обвинитель Моисей, на которого вы уповаете.
Коли б ви вірували Мойсейові, вірували б менї; бо про мене той писав.
Ибо если бы вы верили Моисею, то поверили бы и Мне, потому что он писал о Мне.