Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Після сього було сьвято Жидівське; і прийшов Ісус у Єрусалим.
Після цього було юдейське свято, і Ісус прийшов у Єрусалим.
У Єрусалимі ж коло Овечих воріт є купіль, що зветь ся по єврейськи Ветезда, з пятьма ходниками.
Є в Єрусалимі біля Овечої брами купальня, що по-юдейському називається Витезда, вона має п’ять критих входів.
В них лежало велике множество недужих, слїпих, кривих, сухих, що дожидали движення води.
У них лежало багато недужих, сліпих, кривих, сухих, [які очікували руху води.
Ангел бо певного часу спускавсь у купіль і збивав воду: хто ж первий улазив після збивання води, одужував, якою б нї мучив ся болестю.
Бо ангел Господній час від часу сходив до купальні й збурював воду. Хто перший заходив після збурення води, той ставав здоровим, хоч би якою була його недуга].
Був же там один чоловік, що трийцять і вісїм років був у недузї.
Був там один чоловік, який тридцять вісім років нездужав.
Сього побачивши Ісус лежачого, й відаючи, що довгий уже час нездужає, рече йому: Хочеш одужати?
Ісус, побачивши його, як лежав, і, знаючи, що довго він уже хворіє, сказав йому: Чи ти хочеш стати здоровим?
Відповів Йому недужий: Господи, чоловіка не маю, щоб, як зібєть ся вода, вкинув мене в купіль; як же прийду я, инший поперед мене влазить.
Хворий відповів Йому: Пане, не маю людини, яка вкинула б мене до купальні, коли забурлить вода. Коли ж я приходжу, то інший уже заходить раніше за мене.
Рече йому Ісус: Устань, візьми постїль твою, та й ходи!
Каже йому Ісус: Устань, візьми постіль свою і ходи!
І зараз одужав чоловік, і взяв постїль свою, та й ходив; була ж субота того дня.
І чоловік тут же став здоровим, узяв свою постіль і почав ходити.
І казали Жиди сцїленому: Субота; не годить ся тобі брати постелї.
Була тоді субота. Тому юдеї казали до того, хто видужав: Нині субота, і не годиться тобі носити свою постіль.
Відказав їм: Хто оздоровив мене, той менї сказав: Візьми постїль твою, та й ходи.
Він же відповів їм: Той, Хто мене оздоровив, сказав мені: Візьми свою постіль і ходи!
Питали ж його: Що то за чоловік, що сказав тобі: Візьми постїль твою, та й ходи?
Вони запитали його: Хто Той Чоловік, Який сказав тобі взяти й ходити?
Той же, що одужав, не знав, хто Він; бо Ісус відійшов геть, як народ був на місцї тому.
Оздоровлений не знав, Хто Він, бо Ісус увійшов у натовп, який був на тому місці.
Опісля знаходить його Ісус у церкві, і рече йому: Оце одужав єси; не гріши більш, щоб гіршого тобі не стало ся.
Згодом Ісус зустрів його в храмі й сказав йому: Ось видужав ти. Не гріши більше, щоби чого гіршого не сталося тобі.
Пійшов чоловік, та й сповістив Жидів, що се Ісус, що оздоровив його.
Пішов цей чоловік і сповістив юдеям, що його оздоровив Ісус.
За се гонили Ісуса Жиди й шукали Його вбити, що се зробив у суботу.
І стали юдеї переслідувати Ісуса [й намагалися Його вбити] за те, що робив таке в суботу.
Ісус же відказав їм: Отець мій і досї робить і я роблю.
Ісус же відповів їм: Мій Отець працює дотепер, — працюю і Я.
За се ж ще більш шукали Його Жиди вбити, що не то ламле суботу, а ще й Отцем своїм зве Бога, рівним себе ставлячи Богу.
Отже, юдеї ще більше намагалися Його вбити не тільки за те, що порушував суботу, але й що Бога називав Своїм Отцем, роблячи Себе рівним Богові.
Озвав ся ж Ісус і рече їм: Істино, істино глаголю вам: Не може Син нїчого робити від себе, коли не бачить, що Отець те робить: що бо Той робить, те й Син так само робить.
У відповідь Ісус говорив їм: Знову й знову запевняю вас: Син не може робити нічого Сам від Себе, а тільки те, що бачить, як Отець робить; що Він робить, — те й Син також робить.
Отець бо любить Сина, і все показує Йому, що сам робить; і більші сих покаже Йому дїла, щоб ви дивувались.
Адже Отець любить Сина й показує Йому все, що Сам робить, і покаже Йому діла ще більші від цих, щоб ви дивувалися.
Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.
Отож, як Отець воскрешає мертвих і оживляє, так і Син, кого хоче, оживляє,
Бо Отець і не судить нїкого, а суд увесь дав Синові,
оскільки Отець не судить нікого, але весь суд передав Синові,
щоб усї шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що післав Його.
щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, той не шанує і Отця, Який Його послав.
Істино, істино глаголю вам: Що, хто слухає слово моє і вірує Пославшому мене, має життє вічнє, і на суд не прийде, а перейде від смерти в життє.
Знову й знову запевняю вас, що хто слухає Моє слово і вірить у Того, Хто послав Мене, має вічне життя і на суд не приходить, але перейшов він від смерті до життя.
Істино, істино глаголю вам: Що прийде час, і нинї єсть, що мертві почують голос Сина Божого, й почувши оживуть.
Знову й знову запевняю вас, що надходить час, — і він вже є, — коли мертві почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть.
Бо, як Отець має життє в собі, так дав і Синові життє мати в собі,
Бо як Отець має життя в Собі, так дав і Синові мати в Собі життя.
і власть дав Йому і суд чинити; бо Він Син чоловічий.
І дав Йому владу [і] суд чинити, бо він є Сином Людським.
Не дивуйтесь сьому, бо прийде час, що в гробах почують голос Його,
Не дивуйтеся цьому, бо надходить час, коли всі, хто в могилах, почують Його голос;
і повиходять: которі добро робили, в воскресеннє життя, а которі зло робили, в воскресеннє суду.
і вийдуть ті, які робили добро, у воскресіння життя, а ті, які робили зло, — у воскресіння суду.
Не можу я робити від себе нїчого: як чую, суджу; і суд мій праведний; бо не шукаю волї моєї, а волї пославшого мене Отця.
Не можу Я Сам від Себе робити нічого. Як Я чую, так і суджу, і Мій суд справедливий, бо не шукаю Своєї волі, але волі Того, Хто Мене послав, — [Отця].
Коли я сьвідкую про себе, сьвідченнє моє не правдиве.
Якщо Я свідчу Сам про Себе, то Моє свідчення неправдиве.
Инший єсть, хто сьвідкує про мене; і я знаю, що правдиве сьвідченнє, котре про мене сьвідкує.
Є інший, Хто свідчить про Мене; і знаю, що свідчення, яким Він свідчить про Мене, істинне.
Я же не від чоловіка сьвідченнє приймаю, а глаголю се, щоб ви спаслись.
Я ж не від людини приймаю свідчення, але кажу це для того, щоб ви були спасенні.
Той був сьвітильник горючий і сьвітючий; ви ж хотїли повеселитись на часину сьвітлом його.
Він був світильником, який горів і світив, ви ж хотіли порадуватися від його світла на якийсь час.
Я ж маю сьвідченнє більше Йоанового: дїла бо, що дав менї Отець, щоб їх скінчити, ті дїла, що я роблю, сьвідкують про мене, що Отець мене післав.
Я ж маю свідчення більше, ніж свідчення Івана, адже діла, які Мені доручив Отець, щоб Я їх довершив, — ті діла, які Я роблю, свідчать про Мене, що Отець Мене послав.
І пославший мене Отець сам сьвідкував про мене. Анї голосу Його не чули ви нїколи, анї виду Його не бачили;
І Сам Отець, Який послав Мене, засвідчив про Мене. А ви голосу Його ніколи не чули і виду Його ніколи не бачили,
і слова Його не маєте пробуваючого в вас; бо кого післав Він, тому ви не віруєте.
і не маєте Його слова, яке перебувало б у вас, тому що не вірите Тому, Кого Він послав.
Прослїдїть писання; бо ви думаєте в них життє вічнє мати; й ті сьвідкують про мене.
Дослідіть Писання! Адже ви думаєте через них мати вічне життя, а вони свідчать про Мене.
Та я спізнав вас, що любови Божої не маєте в собі.
але знаю вас, що Божої любові ви не маєте в собі.
Я прийшов в імя Отця мого, і не приймаєте мене. Коли инший прийде в імя своє, того приймете.
Я прийшов у Ім’я Мого Отця, — і ви не приймаєте Мене. Якщо ж інший прийде у своє ім’я, того приймете.
Як ви можете вірувати, славу один од одного приймаючи, а слави, що від одного Бога, не шукаєте?
Як ви можете повірити, коли приймаєте одне від одного славу, а слави, що від єдиного Бога, — не шукаєте?
Не думайте, що я обвинувачу вас перед Отцем: є хто винуватить вас: Мойсей, що на него вповаєте.
Не думайте, що Я буду оскаржувати вас перед Отцем; є той, хто вас звинувачує, — Мойсей, на якого ви надієтеся.
Коли б ви вірували Мойсейові, вірували б менї; бо про мене той писав.
Бо коли б ви вірили Мойсеєві, то вірили б і Мені, адже він написав про Мене.