Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Після сього пійшов Ісус на той бік моря Галилейського, Тивериядського.
Після цього Ісус пішов на другий бік Тиверіадського моря Галилеї.
І йшло за Ним багато народу, бо бачили Його ознаки, що робив над недужими.
І за Ним ішов великий натовп, оскільки бачили чудеса, які Він здійснював над хворими.
Зійшов же на гору Ісус, і сидїв там з учениками своїми.
Ісус вийшов на гору й сидів там зі Своїми учнями.
Знявши ж Ісус очі і побачивши, що багато народу йде до Него, рече до Филипа: Звідкіля купимо хлїба, щоб вони попоїли?
Тоді Ісус, піднявши очі, побачив, що великий натовп іде до Нього, і каже Филипові: За що купимо хліба, щоб вони поїли?
Се ж сказав, вивідуючи його, бо сам знав, що має робити.
Він говорив це, випробовуючи його, бо Сам знав, що мав робити.
Відказав Йому Филип: За двістї денариїв хлїба не стане їм, щоб кожному з них хоч трохи досталось.
Відповів йому Филип: На двісті динаріїв [1] хліба буде недостатньо, щоб кожний хоч трохи одержав.
Каже Йому один з учеників Його, Андрей, брат Симона Петра:
Каже Ісусові один із Його учнів, Андрій, брат Симона-Петра:
Є тут хлопець один, що має пять хлїбів ячних та дві рибки; тільки що сього на стільки?
Тут є [один] хлопець, який має п’ять ячмінних хлібів та дві риби, але що це на таку кількість?
Рече ж Ісус: Заставте людей сїдати. Була ж трава велика на тому місцї. Посїдали ж чоловіки, числом тисяч з пять.
Промовив Ісус: Розсадіть людей! Було тут багато трави. Тож посідали люди, числом тисяч зо п’ять.
Прийнявши ж хлїби Ісус, і оддавши хвалу, подав ученикам, ученики ж сидячим; так само й риби, скільки хотїли.
Ісус узяв хліби і, віддавши хвалу, подав [учням; учні ж] — тим, які посідали; також і рибу, скільки бажали.
Як же наситились, рече ученикам своїм: Позбирайте останки окрушин, щоб не пропало нїщо.
Коли наїлися, Він сказав Своїм учням: Зберіть залишені куски, щоб нічого не пропало.
Зібрали ж і наповнили дванайцять кошів окрушин із пяти хлїбів ячних, що зосталось у тих, що їли.
Зібрали й наповнили дванадцять кошиків шматками з п’ятьох ячмінних хлібів, що залишилися після тих, які їли.
Люде ж, бачивши, яку ознаку зробив Ісус, сказали, що се справдї пророк, грядущий на сьвіт.
Тоді люди, побачивши чудо, яке [Ісус] учинив, говорили, що Він є справжній Пророк, Який має прийти у світ.
Як же постеріг Ісус, що хочуть прийти та схопити Його, щоб зробити Його царем, то пійшов ізнов на гору сам один.
А Ісус, знаючи, що вони мають намір прийти, взяти й проголосити Його Царем, відійшов знову Сам на гору.
Як же настав вечір, пійшли ученики Його над море,
З настанням вечора Його учні спустилися до моря,
і, ввійшовши в човен, плили на той бік моря у Капернаум. І вже стемнїло, й не приходив до них Ісус.
увійшли в човен і попливли на другий бік моря, до Капернаума. Уже стемніло, а Ісус ще не приходив до них;
Одпливши ж гоней на двайцять і пять або трийцять, бачять, що Ісус ходить по морю, і до човна наближуєть ся, і полякались.
Коли вони пропливли десь двадцять п’ять чи тридцять стадій [2] , то побачили, що Ісус іде по морю й наближається до човна, — і налякалися.
Тодї радо прийняли Його в човен, і зараз човен опинивсь коло землї, куди вони прямували.
Вони хотіли взяти Його до човна, а тим часом човен пристав до берега, куди вони прямували.
Назавтра народ, стоячий по тім боцї моря, побачивши, що иншого човна не було там, тільки один той, у котрий ввійшли ученики Його, й що не ввійшов з учениками своїми Ісус у човен, а що самі ученики Його відчалили,
Наступного дня юрба, яка перебувала на другому боці моря, побачила, що іншого човна там не було, крім [того] одного, [до якого ввійшли Його учні], і що Ісус не входив до човна зі Своїми учнями, а відпливли лише самі Його учні.
инші ж човни поприходили з Тиверияди поблизу місця, де їли хлїб, як хвалу оддав Господь;
Тим часом з Тиверіади припливли інші човни поблизу того місця, де їли хліб після того, як Господь віддав хвалу.
побачивши ж оце люде, що Ісуса там нема, анї учеників Його, ввійшли і вони в човни, та й прибули в Капернаум, шукаючи Ісуса.
Коли люди побачили, що там немає ні Ісуса, ні Його учнів, вони самі посідали у човни й попливли до Капернаума, шукаючи Ісуса.
І, знайшовши Його на тім боцї моря, сказали Йому: Рави, коли прибув єси сюда?
Коли знайшли Його на тому боці моря, сказали Йому: Равві, коли Ти прибув сюди?
Відказав їм Ісус і рече: Істино, істино глаголю вам: Шукаєте мене не тому, що бачили ознаки, а що їли хлїб, та й наситились.
У відповідь Ісус сказав їм: Знову й знову запевняю вас: ви шукаєте Мене не тому, що побачили чудеса, але тому, що їли хліб і наситилися.
Трудїть ся не для їжи погибаючої, а для їжи, що зостаєть ся в вічнє життє, котру Син чоловічий вам дасть; Сього бо Отець ствердив, Бог.
Не працюйте для поживи, яка гине, але для поживи, яка залишається на вічне життя, яку дасть вам Син Людський, бо Його призначив Бог Отець!
Казали ж до Него: Що нам робити, щоб чинити дїла Божі?
Запитали в Нього: Що нам робити, аби чинити Божі діла?
Відказав Ісус і рече їм: Се єсть дїло Боже, щоб вірувати в Того, кого післав Він.
У відповідь Ісус їм сказав: Боже діло є те, щоб ви повірили в Того, Кого Він послав.
Казали ж Йому: Що ж робиш Ти за ознаку, щоб видїли ми, та й вірували Тобі? що чиниш?
Тоді сказали Йому: Яку ознаку Ти зробиш, щоб ми побачили і повірили Тобі? Що Ти зробиш?
Батьки наші манну їли в пустинї, як писано: Хлїб з неба дав їм їсти.
Наші батьки їли манну в пустелі, згідно з написаним: Хліб з неба дав їм їсти!
Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Не Мойсей дав вам хлїб з неба, а Отець мій дає вам хлїб з неба правдивий.
А Ісус їм відказав: Знову й знову запевняю вас: не Мойсей дав вам хліб з неба, але Мій Отець дає вам справжній хліб з неба,
Бо хлїб Божий той, що сходить з неба, й життє дає сьвітові.
бо хлібом Божим є Той, Хто сходить з неба і дає світові життя.
Казали ж до Него: Господи, всякого часу давай нам хлїб сей.
Тоді сказали Йому: Господи, давай нам завжди цей хліб!
Рече ж їм Ісус: Я хлїб життя, хто приходить до мене, не голодувати ме, і хто вірує в мене, не жаждувати ме нїколи.
Сказав їм Ісус: Я — хліб життя! Хто приходить до Мене, — не буде голодувати, і хто вірить у Мене, — ніколи не буде спраглим.
Тільки глаголю вам, що й видїли мене, та й не віруєте.
Але Я сказав вам, що ви хоч і побачили Мене, але не вірите.
Усе, що дає менї Отець, до мене прийде; а хто приходить до мене, не вижену геть.
Усе, що дає Мені Отець, прийде до Мене; і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть,
Бо зійшов я з неба, не щоб чинити волю мою, а волю Пославшого мене.
бо Я зійшов з неба виконувати не Мою волю, а волю Того, Хто Мене послав, — [Отця].
Се ж воля пославшого мене Отця, щоб з усього, що дав менї, не погубив я нїчого, а воскресив його останнього дня.
А воля Того, Хто Мене послав, — [Отця], — є та, аби все, що Він Мені дав, Я не втратив, але воскресив це останнього дня.
Се ж воля пославшого мене, щоб кожен, хто видить Сина й вірує в Него, мав життє вічнє, і я воскрешу його останнього дня.
Воля Мого Отця є та, щоб кожний, хто бачить Сина й вірить у Нього, мав вічне життя, — і Я воскрешу його останнього дня.
Миркали тодї Жиди про Него, що сказав: Я хлїб, що зійшов з небес;
Тож нарікали на Нього юдеї, бо Він сказав: Я — хліб, який зійшов з неба, —
і казали: Хиба се не Ісус, син Йосифів, котрого знаємо ми батька й матїр? Як же Він каже: Що з неба зійшов я?
і казали: Хіба це не Ісус, син Йосифа, батька й матір Якого ми знаємо? Як же тепер [Він] каже: Я зійшов з неба?
Озвав ся ж Ісус і рече їм: Не миркайте між собою.
У відповідь Ісус сказав їм: Не ремствуйте між собою.
Нїхто не може прийти до мене, коли Отець, пославший мене, не притягне його, й я воскрешу його останнього дня.
Ніхто не може прийти до Мене, коли Отець, Який Мене послав, не притягне його, — і Я воскрешу його останнього дня.
Написано в пророків: І будуть усї навчені від Бога. Тим кожен, хто чув од Отця і навчивсь, приходить до мене.
Написано в пророків: І всі будуть навчені Богом! Кожний, хто чув Отця і навчився, приходить до Мене.
Не то, щоб Отця хто видїв, тільки Той, хто від Бога, Той видїв Отця.
Не тому, що Отця хтось бачив; хіба лише Той, Хто є від Бога, — Він і бачив Отця.
Істино, істино глаголю вам: Хто вірує в мене, має життє вічнє.
Знову й знову запевняю вас: той, хто вірить [у Мене], має вічне життя.
Батьки ваші їли манну в пустинї, та й повмирали.
Ваші батьки їли манну в пустелі, — і повмирали.
Се хлїб, що з неба сходить, щоб, хто їсть Його, не вмер.
Цей же — хліб, який сходить із неба, аби той, хто його їсть, не помер.
Я хлїб живий, що з неба зійшов. Коли хто їсть сей хлїб, жити ме по вік; а хлїб, що я дам, се тїло моє, що я дам за життє сьвіту.
Я — хліб живий, який зійшов з неба; якщо хто буде їсти цей хліб, житиме вічно. Хліб, який Я дам, — це Моє тіло, [яке Я віддам] для життя світу!
Змагались тодї між собою, говорячи: Як може Він дати нам тїло їсти?
Тоді стали сперечатися між собою юдеї, кажучи: Як це може Він дати нам їсти Своє тіло?
Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Як не їсте тїла Сина чоловічого й не пєте Його крові, не маєте життя в собі.
А Ісус сказав їм: Знову й знову запевняю вас: якщо не будете їсти тіла Сина Людського і не будете пити Його крові, не будете мати в собі життя.
Хто їсть тїло моє і пє мою кров, має життє вічнє, і я воскрешу його останнього дня.
Хто їсть Моє тіло і п’є Мою кров, той має вічне життя, і Я його воскрешу останнього дня.
Тїло моє справдї єсть їжа, а кров моя справдї єсть напиток.
Адже Моє тіло — справжня пожива, а Моя кров — справжній напій.
Хто їсть тїло моє і пє кров мою, в менї пробуває, а я в йому.
Хто споживає Моє тіло і п’є Мою кров, той перебуває в Мені, і Я в ньому.
Як післав мене живий Отець, і я живу Отцем, так і хто їсть мене, й той жити ме мною.
Як послав Мене живий Отець, так і Я живу через Отця, — і той, хто буде споживати Мене, житиме через Мене.
Се хлїб, що з неба зійшов. Не як батьки ваші їли манну та й повмирали; хто їсть сей хлїб, жити ме по вік.
Це є хліб, який зійшов із неба. Не так, як батьки [ваші манну] їли й померли, а хто споживатиме цей хліб, буде жити вічно!
Се Він глаголав у школї, навчаючи в Капернаумі.
Так говорив Він, навчаючи в синагозі в Капернаумі.
Многі ж слухавши з учеників Його казали: Жорстоке се слово; хто може його слухати?
Чимало Його учнів, почувши це, казали: То жорстокі слова! Хто може їх слухати?
Знаючи ж Ісус сам у собі, що миркають про Него ученики Його, рече їм: Се вас блазнить?
Ісус же, знаючи в Собі, що Його учні нарікають через це, сказав їм: Чи це вас спокушує?
Що ж, коли побачите Сина чоловічого, як входить туди, де перше був?
А що ж буде, як ви побачите, що Син Людський підіймається туди, де був раніше?
Се дух, що оживлює; тїло не годить ся нї на що. Слова, що я глаголю вам, се дух і життє.
Дух оживляє, а тіло ніяк не допомагає. Слова, які Я вам сказав, є дух і життя.
Тільки ж є такі між вами, що не вірують. Знав бо з почину Ісус, котрі не вірують, і хто зрадить Його.
Але є деякі з вас, які не вірять! Ісус із самого початку знав, хто є ті, які не вірять, і хто є той, котрий Його зрадить.
І рече: Тим глаголав вам, що нїхто не може прийти до мене, коли не буде дано йому від Отця мого.
І Він додав: Тому Я сказав вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо йому не було дано від [Мого] Отця.
Після сього багато з учеників Його пійшли назад, і вже більш з Ним не ходили.
Від того часу багато хто з Його учнів відійшов геть і вже не ходив з Ним.
Рече ж Ісус дванайцятьом: Чи й ви хочете йти?
Тоді Ісус сказав дванадцятьом: Може, і ви хочете відійти?
Відказав тодї Йому Симон Петр: Господи, до кого йти нам? у Тебе слова життя вічнього,
А Симон-Петро відповів Йому: Господи, до кого ми підемо? Ти маєш слова вічного життя;
і ми увірували й взнали, що Ти єси Христос, Син Бога живого.
і ми повірили й пізнали, що Ти є Святий — [Син живого] Бога!
Відказав їм Ісус: Хиба не я вас дванайцятьох вибрав? а один з вас диявол.
Відповів їм Ісус: Чи не дванадцятьох вас Я вибрав? Але один з вас є дияволом.