Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
І ходив Ісус після сього по Галилеї; не хотїв бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити.
І по тому ходив Ісус Галилеєю; він не хотів більше ходити Юдеєю, бо юдеї бажали убити його.
Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої видїли дїла Твої, що робиш.
Отож мовили до нього брати його: «Йди таки в Юдею звідсіль: нехай і учні твої побачать діла, що їх ти робиш.
Нїхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові.
Ніхто бо не чинить нічого тайно, коли сам явним бути бажає. Якщо ти таке робиш, то і яви себе світові.»
Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова.
Тоді Ісус відказав їм: «Ще мій час не надійшов, для вас же пора — завжди готова.
Не може сьвіт ненавидїти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що дїла його лихі.
Не може світ вас ненавидіти, — а мене він ненавидить, бо я свідчу проти нього, що діла його лихі.
Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась.
Тож ідіте ви на свято. Я на свято тепер не піду, бо не сповнився ще час мій.»
Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.
Та коли брати його пішли на свято, то й він так само пішов, однак не явно, а наче потай.
Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?
Юдеї ж шукали його на святі, питалися: «Де він?»
І було багато говірки про Него в народї: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Нї, а зводить народ.
І говорили багато про нього люди між собою: одні твердили, що він добрий, а інші відказували: Ні, — він лише народ туманить.
Та нїхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.
Однак ніхто не говорив про нього явно — зо страху перед юдеями.
Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав.
А як уже настала середина свята, увійшов Ісус у храм і почав навчати.
І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?
І дивувались юдеї, примовлявши: «Як він знає Писання, не вчившися.»
Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.
А Ісус озвався і мовив до них: «Моя наука не моя, а того, хто послав мене.
Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголю.
Якщо хтось бажає його волю чинити, то і взнає він, чи наука ота від Бога, а чи я промовляю сам від себе.
Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.
Хто говорить сам від себе, той слави власної шукає. Хто ж того слави шукає, який послав його, той правдивий, і немає неправди в ньому.
Хиба не Мойсей дав вам закон? а нїхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити?
Хіба не дав вам Мойсей закону? А ніхто з вас закон не виконує! Чого бажаєте мене вбити?»
Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе?
Озвався народ: «Чи ти навіжений? Хто тебе вбити бажає?»
Відказав Ісус і рече їм: Одно дїло зробив я, і всї дивуєтесь.
А Ісус їм у відповідь: «Одне зробив я діло, і ви всі дивуєтесь.
Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка.
Тим то дав вам Мойсей обрізання, — воно й не від Мойсея, лише від предків, — і ви обрізуєте чоловіка в суботу.
Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу?
Чоловік приймає обрізання в суботу, щоб не був закон Мойсея порушений, — ви ж нарікаєте на мене, що я в суботу цілу людину здоровою вчинив!
Не судїть по виду, а праведний суд судїть.
Не судіте з вигляду зовнішнього — судіте справедливим судом!»
Казали тодї деякі з Єрусалимцїв: Чи не се Той, що шукають убити Його?
Казали отож деякі з єрусалимлян: «Чи не той це, що бажають його вбити?
І ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть. Чи справдї не взнали князї, що Він справдї Христос?
Ось він говорить явно, і йому нічого не кажуть. Невже старшина і справді визнала, що він Христос?
Тільки ж ми Його знаємо, звідкіля Він; Христос же як прийде, нїхто не знати ме, звідкіля Він.
Та ми про нього знаємо, звідкіля він. А Христос коли прийде, то ніхто не знатиме, звідки він.»
Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи: І мене знаєте, й знаєте, звідкіля я! а від себе не прийшов я, єсть же правдивий Пославший мене, котрого ви не знаєте.
Отож Ісус промовив голосно, навчаючи у святині: «І мене знаєте, і знаєте, звідкіля я. Однак прийшов я не від себе самого, правдивий же той, хто послав мене, — а того ви не знаєте.
Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав.
Я ж його знаю, бо я від нього, і він мене послав.»
Шукали тодї, щоб схопити Його, та нїхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його.
Тим то й хотіли вони схопити його. Та ніхто не наклав рук на нього — не настала бо ще його година.
Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив?
Численні з народу увірували в нього і казали: «Невже Христос, коли прийде, то більше чудес чинитиме, аніж цей учинив?»
Почули Фарисеї, що народ поговорював таке про Него, й післали Фарисеї та архиєреї слуги, щоб схопили Його.
Зачули фарисеї, що народ отак гомонів про нього, тож первосвященики й фарисеї вислали слуг, щоб його схопити.
Рече їм тодї Ісус: Ще малий час я з вами, й пійду до Пославшого мене.
Тоді Ісус промовив: «Ще трохи часу я з вами — і піду до того, хто мене послав.
Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти.
Шукатимете мене — і не знайдете. І де я буду — не зможете прийти.»
Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян?
Юдеї ж говорили між собою: «Куди то він хоче податися, що ми і не знайдемо його? Чи не до отих розсіяних між греками волить іти ще й греків навчати?
Що се за слово, що каже: Шукати мете мене, та й не знайдете? і: Де я, ви не можете прийти?
Що він отим словом сказати хотів: Шукатимете мене, і не знайдете, і де я буду, не зможете прийти?»
В останнїй же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє.
Останнього ж великого дня свята стояв Ісус і закликав на ввесь голос: «Коли спраглий хтось, нехай прийде до мене і п'є!
Хто вірує в мене, як рече писаннє, ріки води живої з черева його потечуть.
Хто вірує в мене, як Писання каже, то ріки води живої з нутра його потечуть!»
Се ж глаголав про Духа, що мають прийняти віруючі в Него; ще бо не був (на них) Дух сьвятий, бо Ісус ще не прославив ся.
Так він про Духа казав, що його мали прийняти ті, які увірували в нього. Не прийшов був ще Дух Святий, бо Ісус не був ще прославлений.
Многі ж з народу, почувши се слово, сказали: Се справдї пророк,
Численні ж з народу, вчувши ті слова, казали: «Він дійсно пророк.»
инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити?
Інші ж: «Він — Христос.» Ще інші: «Чи з Галилеї Христос прийде?
Чи не глаголе ж писаннє, що з насїння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде?
Хіба в Писанні не сказано, ще з роду Давидового Христос прийде, з села Вифлеєму, звідки був Давид?»
Деякі ж з них хотїли схопити Його; тільки ж нїхто не зняв на Него рук.
Бажали і схопити його деякі, та ніхто не наклав рук на нього.
Прийшли тодї слуги до архиєреїв та Фарисеїв, і казали їм вони: Чом не привели Його?
Повернулись, отже, слуги до первосвящеників та фарисеїв, а ті питають їх: «Чому не привели його?»
Відказали слуги: Нїколи так не говорив чоловік, як Сей чоловік.
Слуги ж відказують: «Ніколи чоловік не говорив так, як цей чоловік говорить.»
Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв?
Невже хтось із старшини або фарисеїв увірував у нього?
Каже Никодим до них, котрий приходив у ночі до Него, бувши один з них:
Але озвавсь до них Никодим, що приходив до нього вночі, а був же один з них:
Чи закон наш судить чоловіка, коли не вислухає його перше й не знає, що робить?
«Чи дозволяє наш закон засуджувати чоловіка, не вислухавши його спершу та й не довідавшися, що він робить?»
Озвались вони й казали йому: Чи й ти з Галилеї єси? Пошукай і подивись, що пророк з Галилеї не встає.
Ті ж йому: «Чи і ти з Галилеї? Розвідайся, то й побачиш: з Галилеї пророк не приходить.»