Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Івана 6) | (Івана 8) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Турконяка

  • І ходив Ісус після сього по Галилеї; не хотїв бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити.
  • Після цього Ісус подорожував по Галилеї, бо не хотів ходити по Юдеї, тому що юдеї прагнули Його вбити.
  • Було ж близько Жидівське сьвято кучок.
  • А наближалося юдейське свято Кучок.
  • Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої видїли дїла Твої, що робиш.
  • І сказали Ісусові Його брати: Вийди звідси й піди до Юдеї, щоб і Твої учні побачили діла, які Ти робиш.
  • Нїхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові.
  • Адже ніхто такого не робить таємно, але сам шукає, як стати відомим. Якщо робиш таке, то вияви Себе світові!
  • Бо й брати Його не вірували в Него.
  • Оскільки і Його брати не вірили в Нього.
  • Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова.
  • На це Ісус сказав їм: Мій час ще не настав, але ваш час завжди готовий.
  • Не може сьвіт ненавидїти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що дїла його лихі.
  • Світ не може вас ненавидіти. Мене ж він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що його діла лихі.
  • Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась.
  • Ідіть на свято; Я не йду на це свято, бо Мій час ще не сповнився!
  • Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї.
  • Сказавши це, Він залишився в Галилеї Сам.
  • Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.
  • Коли ж Його брати пішли на свято, то й Він пішов, але не явно, а наче таємно.
  • Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?
  • Тож юдеї розшукували Його під час свята й запитували: Де Він?
  • І було багато говірки про Него в народї: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Нї, а зводить народ.
  • І була щодо Нього велика суперечка між людьми. Деякі казали, що Він добрий; інші ж казали, що ні, — Він обманює народ.
  • Та нїхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.
  • Та відкрито ніхто не говорив про Нього, бо боялися юдеїв.
  • Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав.
  • Посередині свята Ісус увійшов до храму й почав навчати.
  • І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?
  • Тому дивувалися юдеї, кажучи: Як Він знає Писання, хоч не вчився?
  • Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.
  • Тоді у відповідь Ісус їм сказав: Моя наука — не Моя, але Того, Хто Мене послав.
  • Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголю.
  • Якщо хто хоче чинити Його волю, той пізнає вчення, чи воно від Бога, чи Я говорю від Себе.
  • Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.
  • Хто говорить від себе самого, той шукає власної слави, а Хто шукає слави для Того, Хто послав Його, Той правдивий, і немає в Ньому неправди.
  • Хиба не Мойсей дав вам закон? а нїхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити?
  • Чи не Мойсей дав вам Закон? А ніхто з вас не виконує Закону. Чому ж ви Мене хочете вбити?
  • Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе?
  • Натовп відповів [і сказав]: Біса маєш! Хто Тебе хоче вбити?
  • Відказав Ісус і рече їм: Одно дїло зробив я, і всї дивуєтесь.
  • У відповідь Ісус сказав їм: Одне діло зробив Я, — і ви всі дивуєтеся.
  • Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка.
  • Мойсей заповідав вам обрізатися не тому, що воно від Мойсея, але тому, що воно від батьків, і ви в суботу обрізуєте людину.
  • Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу?
  • Якщо чоловік приймає обрізання в суботу, щоб не був порушений Закон Мойсея, то чого ж ви палаєте на Мене гнівом, що Я зробив здоровою в суботу всю людину?
  • Не судїть по виду, а праведний суд судїть.
  • Не судіть за зовнішнім виглядом, але судіть справедливим судом!
  • Казали тодї деякі з Єрусалимцїв: Чи не се Той, що шукають убити Його?
  • Тоді деякі жителі Єрусалима почали говорити: Хіба це не Той, Кого хочуть убити?
  • І ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть. Чи справдї не взнали князї, що Він справдї Христос?
  • І ось, Він говорить відкрито і нічого Йому не кажуть. Чи справді впевнилися старші, що Він Христос?
  • Тільки ж ми Його знаємо, звідкіля Він; Христос же як прийде, нїхто не знати ме, звідкіля Він.
  • Але ж ми знаємо, звідки Він; коли ж прийде Христос, ніхто не знатиме, звідки Він.
  • Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи: І мене знаєте, й знаєте, звідкіля я! а від себе не прийшов я, єсть же правдивий Пославший мене, котрого ви не знаєте.
  • Тоді Ісус, навчаючи й розповідаючи в храмі, голосно промовив: І Мене знаєте, і звідки Я, ви знаєте; Я не прийшов від Себе, але правдивим є Той, Хто послав Мене, Котрого ви не знаєте.
  • Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав.
  • Я ж Його знаю, бо Я від Нього, і Він Мене послав!
  • Шукали тодї, щоб схопити Його, та нїхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його.
  • Тому вони намагалися схопити Його, але ніхто не наклав на Нього рук, бо ще не настав Його час.
  • Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив?
  • Багато людей повірили в Нього і казали: Коли прийде Христос, хіба Він буде робити більші чудеса від тих, які Цей зробив?
  • Почули Фарисеї, що народ поговорював таке про Него, й післали Фарисеї та архиєреї слуги, щоб схопили Його.
  • Почули фарисеї, що юрба гомоніла таке про Нього. І послали фарисеї та первосвященики своїх слуг, щоб вони схопили Його.
  • Рече їм тодї Ісус: Ще малий час я з вами, й пійду до Пославшого мене.
  • Тому сказав Ісус: Ще короткий час буду з вами, та й піду до Того, Хто послав Мене.
  • Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти.
  • Будете шукати Мене — і не знайдете; і де Я буду, ви туди не зможете прийти!
  • Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян?
  • Міркували між собою юдеї: Куди це Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи до розсіяних між греками хоче йти, та й греків навчати?
  • Що се за слово, що каже: Шукати мете мене, та й не знайдете? і: Де я, ви не можете прийти?
  • Що то за слово Він сказав: Будете шукати Мене — і не знайдете; і де Я буду, ви туди не зможете прийти?
  • В останнїй же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє.
  • Останнього великого дня свята Ісус стояв і закликав, кажучи: Якщо хто спраглий, нехай приходить до Мене і п’є.
  • Хто вірує в мене, як рече писаннє, ріки води живої з черева його потечуть.
  • Хто вірить у Мене, як каже Писання, ріки живої води з нутра його потечуть.
  • Се ж глаголав про Духа, що мають прийняти віруючі в Него; ще бо не був (на них) Дух сьвятий, бо Ісус ще не прославив ся.
  • Це Він сказав про Духа, Якого мали одержати ті, котрі повірили в Нього. Але Духа ще не було, бо Ісус ще не був прославлений.
  • Многі ж з народу, почувши се слово, сказали: Се справдї пророк,
  • [Багато хто] з народу, почувши ці слова, міркував: Це справді Пророк!
  • инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити?
  • Інші твердили: Це Христос! Ще інші говорили: Хіба з Галилеї прийде Христос?
  • Чи не глаголе ж писаннє, що з насїння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде?
  • Хіба в Писанні не сказано, що Христос прийде з нащадків Давида, з Вифлеєма — села, звідки був Давид?
  • Тодї повстало роздїленнє в народї через Него.
  • Тож через Нього в народі постала незгода.
  • Деякі ж з них хотїли схопити Його; тільки ж нїхто не зняв на Него рук.
  • Деякі ж з них хотіли схопити Його, але ніхто не накладав на Нього рук.
  • Прийшли тодї слуги до архиєреїв та Фарисеїв, і казали їм вони: Чом не привели Його?
  • Отже, слуги повернулися до первосвящеників і фарисеїв, а ті дорікали їм: Чому ви не привели Його?
  • Відказали слуги: Нїколи так не говорив чоловік, як Сей чоловік.
  • Слуги відповіли: Ніколи ще жодна людина не говорила так, [як Цей Чоловік].
  • Відказали тодї їм Фарисеї: Чи й вас не зведено?
  • Тоді фарисеї їм відповіли: Чи й ви також обмануті?
  • Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв?
  • Хіба хтось зі старших чи з фарисеїв повірив у Нього?
  • А сей народ, що не знає закону, проклятий.
  • Але цей народ, який не знає Закону, — проклятий він!
  • Каже Никодим до них, котрий приходив у ночі до Него, бувши один з них:
  • Каже їм Никодим, який приходив до Нього раніше і був одним із них:
  • Чи закон наш судить чоловіка, коли не вислухає його перше й не знає, що робить?
  • Хіба судить наш Закон людину, не вислухавши її спочатку і не дізнавшись, що вона робить?
  • Озвались вони й казали йому: Чи й ти з Галилеї єси? Пошукай і подивись, що пророк з Галилеї не встає.
  • Та вони у відповідь сказали йому: А ти часом не з Галилеї? Досліди і побачиш, що пророк не приходить з Галилеї!
  • І пійшов кожен до дому свого.
  • І розійшлися всі по своїх домах.

  • ← (Івана 6) | (Івана 8) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025