Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Івана 8) | (Івана 10) →

Переклад Куліша та Пулюя

Сучасний переклад

  • І, йдучи мимо, побачив чоловіка, слїпого зроду.
  • По дорозі Ісус побачив чоловіка, який був сліпий від народження.
  • І спитали в Него ученики Його, говорячи: Рави, хто згрішив: він, чи родителї його, що слїпим родив ся.
  • Учні спитали: «Вчителю, хто згрішив: він сам чи його батьки, бо він народився сліпим?»
  • Відказав Ісус: Нї він не згрішив, нї родителї його, тільки щоб явились дїла Божі на йому.
  • Ісус тоді відповів: «Ні він, ані батьки його. Він народився сліпим заради того, щоб Бог виявив Свою силу, коли він зцілиться.
  • Менї треба робити дїла Пославшого мене, поки дня: прийде ніч; тодї нїхто не зможе робити.
  • Поки ще день, ми маємо виконувати волю Того, Хто послав Мене. Коли ж настане ніч, ніхто не може працювати.
  • Доки я в сьвітї, я сьвітло сьвітові.
  • Поки Я є у світі, Я — Світло світу».
  • Се промовивши, плюнув на землю, і зробив грязиво з слини, та й помазав грязивом очі слїпому,
  • Мовивши це, Він сплюнув на землю, тоді змішав слину з землею, помастив цим очі сліпого і сказав: «Йди й умийся в купальні Силоам» (що означає «посланець»). Тож він пішов, умився й повернувся зрячий.
  • і рече йому: Іди, вмий ся в купелї Силоамській (що перекладом: Посланий). Пійшов же і вмивсь, та й прийшов видющий.
  • Сусїди ж, що видїли його перше, що був слїпий, казали: Чи се не той, що сидїв та просив?
  • Тоді сусіди й усі, хто звик бачити його жебраком, запитали: «Чи не той це чоловік, який сидів тут старцем?»
  • Инші казали: Що се той; а другі: Що похожий на него. Він же каже: Що се я.
  • Одні стверджували: «Так, це він!» Інші казали: «Ні, він лише схожий на того!» Він же сам сказав: «Я саме той сліпий».
  • Сказали тодї йому: Як відкрились твої очі?
  • І тоді його запитали: «Як же ти прозрів?»
  • Відказав він, і каже: Чоловік, званий Ісус, зробив грязиво, й помазав мої очі, і рече менї: Іди до Силоамської купелї та вмий ся. Пійшовши ж і вмившись, прозрів я.
  • На те він відповів: «Чоловік, ім’я Якого Ісус, змішав слину Свою з землею, помазав цим мої очі й мовив до мене: „Іди й умийся в Силоамі”. Я пішов, умився там, після чого й прозрів».
  • Сказали тодї йому: Де Він? Каже: Не знаю.
  • Тоді його запитали: «Де ж той Чоловік?» А він відповів: «Я не знаю».
  • Приводять його до Фарисеїв, колись слїпого.
  • І привели того чоловіка, що раніше був сліпим, до фарисеїв.
  • Була ж субота, як грязиво зробив Ісус, і відкрив його очі.
  • (А відбулося все це, коли Ісус змішав слину з землею, і коли прозрів сліпий, у суботу.)
  • Знов же питали його Фарисеї, як прозрів. Він же казав їм: Грязиво положив на очі мої, а я вмивсь, та й бачу.
  • І знову фарисеї питали його, як це сталося, що він прозрів. І той відповів: «Він помазав мені очі грязивом, я вмився і зараз бачу».
  • Казали тодї деякі з Фарисеїв: Сей чоловік не від Бога, бо суботи не хоронить. Инші казали: Як може чоловік грішний такі ознаки робити? І була незгода між ними.
  • Деякі фарисеї почали казати: «Цей Чоловік не від Бога, бо не дотримується Закону про суботу». Та інші сказали: «Чи може грішник чинити такі чудесні діла?» Тож серед них виникла суперечка.
  • Кажуть слїпому знов: Ти що кажеш про Него, що відкрив твої очі? Він же сказав: Що Він пророк.
  • Тоді вони знову звернулися до сліпого: «Що ти можеш сказати про Чоловіка, Який повернув тобі зір?» І той відповів: «Він — пророк».
  • Не увірували ж Жиди про него, що слїпим був і прозрів, аж доки покликали родителїв самого прозрівшого.
  • Та юдейські правителі не вірили, що цей чоловік був сліпим і враз прозрів. Тож покликали його батьків і запитали: «Чи це ваш син — про кого кажете, що він народився сліпим? То як же він став зрячим?»
  • І питали їх, кажучи: Чи се син ваш, про котрого ви кажете, що слїпим родив ся? як же тепер бачить?
  • Відказали їм родителї його, й казали: Знаємо, що син наш, і що слїпим родив ся;
  • Його батьки відповіли: «Ми знаємо, що це наш син, і що народився він сліпим.
  • як же тепер бачить, не знаємо; або хто відкрив його очі, ми не знаємо. Він зріст має, його спитайте; сам про себе нехай говорить.
  • Але ми не знаємо ні як сталося, що він може тепер бачити, ані того Чоловіка, Який повернув йому зір. Запитайте в нього! Він уже достатньо дорослий і може розповісти про себе сам».
  • Се казали родителї його, бо боялись Жидів; уже бо постановили Жиди, щоб, коли хто Його визнає Христом, того вилучити із школи.
  • Його батьки сказали так, бо боялися юдейських правителів, які попередньо змовилися, що як хтось визнає Ісуса Христом, то вони того виженуть із синагоги.
  • Тим родителї його казали: Що зріст має, його питайте.
  • Тому й сказали батьки: «Він уже дорослий. Запитайте в нього!»
  • Покликали тодї вдруге чоловіка, що був слїпим, і сказали йому: Дай славу Богу; ми знаємо, що чоловік сей грішний.
  • Тоді юдейські правителі вже вдруге покликали чоловіка, який прозрів, і знову звернулися до нього: «Заклинаємо тебе, скажи правду перед Богом. Ми знаємо, що той Чоловік — грішний».
  • Озвав ся ж той, і сказав: Чи грішний, не знаю; одно знаю, що, слїпим бувши, тепер бачу.
  • І він відповів: «Я не знаю, грішний той Чоловік, чи ні. Я знаю лиш одне: я був сліпий, а зараз бачу!»
  • Сказали ж йому знов: Що зробив тобі? як одкрив очі твої?
  • Тоді вони запитали: «Що Він тобі зробив? Як Він повернув тобі зір?»
  • Відказав їм: Я сказав вам уже, й ви чули. Чого знов хочете чути? Хиба й ви хочете Його учениками бути?
  • «Я ж уже вам розповідав, — відповів він, — але ви не слухали мене! То навіщо ж ви знову хочете почути це? Чи, може, теж хочете стати Його учнями?»
  • Налаяли його тодї, і казали: Ти ученик Його, ми ж Мойсейові ученики.
  • Тоді, намагаючись образити його, вони сказали: «Це ти Його учень, а ми — Мойсеєві учні.
  • Ми знаємо, що Мойсейові глаголав Бог; Сього ж не знаємо, звідкіля Він.
  • Ми знаємо, що Бог розмовляв з Мойсеєм, та не знаємо, звідки цей Чоловік».
  • Озвавсь чоловік, і каже їм: Тим воно й дивно, що ви не знаєте, звідкіля Він, а відкрив очі мої.
  • А прозрілий відповів їм: «Дивина, що ви не знаєте, звідки Він, адже Він повернув мені зір!
  • Ми ж знаємо, що грішників Бог не слухає; хто ж побожний та волю Його чинить, того слухає.
  • Ми знаємо, що Бог не слухає того, що кажуть грішники. Він слухає лише благовірних, тих, хто виконує Його волю.
  • Од віку не чувано, щоб одкрив хто очі зроду слїпому.
  • Ще ніколи не чувано, щоб хтось дав зір людині, народженій сліпою.
  • Коли б Сей не був від Бога, не міг би робити нїчого.
  • Якби цей Чоловік не був від Бога, то не зміг би зробити такого».
  • Озвались і казали йому: У гріхах ти родивсь увесь, і ти навчаєш нас? Та й вигнали його геть.
  • Тоді фарисеї розгнівалися й сказали: «Ти завжди був грішником і народжений увесь у гріху, а тепер намагаєшся повчати нас?» І вони вигнали його з синагоги.
  • Почув Ісус, що вигнали його геть, і, знайшовши його, сказав йому: Ти віруєш у Сина Божого?
  • Ісус, почувши, що вони вигнали цього чоловіка з синагоги, знайшов його і мовив: «Чи віриш ти у Сина Людського?»
  • Озвав ся той, і сказав: Хто Він, Господи, щоб увірував я в Него?
  • Тож прозрілий спитав Його: «А Хто ж Він, Господи? Скажи мені, щоб я міг повірити в Нього».
  • Рече ж йому Ісус: І видїв єси Його, й хто говорить з тобою, се Він.
  • Тоді Ісус і каже: «Ти Його вже бачив, це Той, з Ким ти розмовляєш зараз».
  • Він же каже: Вірую, Господи, та й поклонивсь Йому.
  • «Я вірю, Господи!» — сказав чоловік і впав перед Ним на коліна.
  • І рече Ісус: На суд я в сьвіт сей прийшов, щоб которі не бачять, почали бачити, й щоб которі бачять, слїпими робились.
  • Ісус продовжував: «Я прийшов у цей світ судити його: щоб сліпі [35] прозріли, а ті, хто вважають, що вони зрячі, осліпли».
  • І почули се деякі з Фарисеїв, що були з Ним, і казали Йому: То й ми слїпі?
  • Дехто з фарисеїв, які були з Ним, почувши це, мовили: «Невже Ти маєш на увазі, що ми сліпі?»
  • Рече їм Ісус: Коли б слїпі були, не мали б гріха; тепер же кажете: Що бачимо; тим гріх ваш остаєть ся.
  • А Ісус їм відповів: «Якби ви були сліпі, то не були б винні в гріхах. Ви ж кажете: „Ми зрячі”. Отож і гріхи ваші залишаються з вами».

  • ← (Івана 8) | (Івана 10) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025