Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Сучасний переклад
Стало ся ж в Ікониї, увійшли вони вкупі в Жидівську школу, і промовляли так, що увірувало велике множество і Жидів і Єленян.
Так само і в Іконії Павло та Варнава пішли до юдейської синагоги, і говорили там так, що величезна кількість як юдеїв, так і поган, увірували.
Невірні ж Жиди підіймали й озлобляли душі поган на братів.
Але юдеї, котрі не повірили, почали підбурювати поган, викликавши в тих лихі почуття до віруючих.
Доволї ж часу пробували вони, одважно промовляючи про Господа, що сьвідкував словом благодати своєї, і давав, щоб ознаки та чудеса робились руками їх.
Павло й Варнава довго лишалися в Іконії, і відважно проповідували в ім’я Господа. Та Він підтверджував Послання милості Своєї, допомагаючи Павлу і Варнаві творити дивовижні знамення й чудеса.
Та роздїлилась громада городська, і одні були з Жидами, а другі з апостолами.
Тож люди в місті розділилися: одні підтримували юдеїв, інші — апостолів.
Як же підняв ся заколот поган та Жидів з князями їх, щоб зневажати і покаменувати їх,
Деякі погани та юдеї на чолі зі своїми вождями, намагалися побити Павла і Варнаву камінням.
вони довідавшись, повтїкали в городи Ликаонські, Листру та Дервию, і в околицю,
Довідавшись про це, Павло з Варнавою втекли до міст Лістри й Дервії, що в Лікаоніі, та довколишніх земель, де продовжували проповідувати Благовість.
і там благовіствували.
А один чоловік у Листрі сидїв нездужавши ногами, кривий бувши від утроби матери своєї, котрий нїколи не ходив.
У Лістрі мешкав один каліка, кривий від народження, який ніколи не ходив.
Сей слухав, як Павел говорив; а той подививсь на него і, постерігши, що має віру, щоб одужати,
Він уважно слухав, як говорив Павло. Павло пильно подивився на каліку і, відчувши, що той мав віру зцілитися,
рече голосом великим: Стань просто на ноги твої. І підскочив і ходив.
голосно промовив: «Підведися й стань на ноги!» І тієї ж миті каліка скочив на ноги й почав ходити.
Народ же, видївши, що зробив Павел, підняв голос свій, говорячи по ликаонськи: Боги, уподобившись людям, зійшли до нас.
Коли люди в натовпі побачили, що зробив Павло, вони почали голосно вигукувати лікаонською мовою: «Боги стали подібні до людей і зійшли до нас!»
Назвали ж Варнаву Зевесом, а Павла Гермесом; бо він був проводирем слова.
Варнаву вони називали Зевсом, а Павла — Гермесом, оскільки здебільшого він говорив.
Жерець же (ідола) Зевеса, що був перед городом їх, привівши воли з вінками до воріт, хотїв зробити посьвят разом з народом.
Жрець, який служив у храмі Зевса, що був розташований відразу за містом, привів биків, та приніс вінки до міської брами. Він, а також і весь натовп, збиралися принести пожертву Варнаві та Павлу.
Почувши ж апостоли Варнава та Павел, роздерли одежу свою, і вбігли, покликуючи, між народ,
Почувши про це, апостоли Павло та Варнава у гніві роздерли на собі одяг.[37] Вони кинулися у натовп, вигукуючи:
і глаголали: Мужі, на що се робите? Ми такі ж люде, як ви; благовіствуємо вам, щоб від сих дурниць навернулись до Бога живого, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що є в них.
«Люди! Нащо ви таке робите? Ми такі ж люди, як і ви! Ми прийшли, щоб розповісти вам Благовість, і відвернути вас від цих негідних справ до живого Бога. Бога, Який створив небо і землю, і море, і все, що є на небі, на землі та в морі.
Він у минувші часи попустив усїм поганам ходити дорогами їх.
В минулі часи Він дав волю кожному народові йти своїм власним шляхом,
Тільки ж не оставляв себе без сьвідчення, роблячи добро: даючи дощі з неба й пори вроджайні, та сповняючи їжею й радощами серця наші.
але Він ніколи не залишав вас без свідчень про Себе. Він творив добро для вас: проливаючи на вас дощ із небес, і даючи збіжжя в належну пору, даруючи вам хліб щоденний і сповнюючи радістю ваші серця».
І, се говорячи, ледве впинили народ, щоб не приносили їм посьвяту.
Навіть промовляючи таке, Павлові й Варнаві було важко втримати людей, які прагнули принести їм пожертви.
Прийшли ж з Антиохиї та Ікониї Жиди, і наустивши народ, і вкаменувавши Павла, виволїкли геть з города, думаючи, що він умер.
Згодом прийшли деякі юдеї з Антиохії та Іконії, й переконали натовп піти проти Павла. Тоді люди закидали Павла камінням, а потім витягли його за межі міста і кинули, вважаючи, що він мертвий.
Як же обступили його ученики, уставши ввійшов у город, а назавтра вийшов з Варнавою в Дервию.
Але коли над ним зійшлися учні, Павло підвівся й повернувся до міста, а наступного дня разом з Варнавою вирушив до Дервії.
І благовіствувавши городу сьому, і навчивши многих, вернулись вони в Листру, і Іконию, і Антиохию,
В Дервії вони проповідували Благовість і придбали багато послідовників, а потім повернулися до Лістри, Іконії та Антиохії. Там вони зміцнювали душі віруючих, надихали їх перебувати у вірі. Вони казали: «Щоб увійти до Царства Божого, ми маємо пройти через багато страждань».
укріпляючи душі учеників, благаючи пробувати у вірі, і що многими муками треба нам увійти в царство Боже.
Рукоположивши ж їм пресвитерів по церквах і помолившись з постом, передали їх Господеві, в котрого увірували.
Павло і Варнава призначали старійшин у кожній церкві. Молитвою і постом вони ввіряли старійшин Господу, в Якого ті повірили.
І, перейшовши Писидию, прийшли в Памфилию.
Пройшовши через Пісідію, Павло й Варнава прийшли до Памфилії.
А глаголавши в Пергиї слово, прийшли в Аталию,
А коли розповіли про Послання Господа в Пергії, то вирушили до Атталії.
а з відсіля поплили в Антиохию, звідкіля були передані благодатї Божій на дїло, котре сповнили.
А звідти відпливли до Антиохії, де їм було Божою милістю доручено справу, яку вони виконали.
Прибувши ж та зібравши церкву, оповідали все, що зробив Бог з ними, і як Він відчинив поганам двері віри.
Прибувши до Антиохії, вони зібрали всіх віруючих й розповіли їм про все, що Бог зробив через них. Павло й Варнава також повідомили, що Бог відчинив браму віри для поган.