Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Дії 14) | (Дії 16) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

  • І, поприходивши деякі з Юдеї, навчали братів: що коли не обріжетесь по звичаю Мойсейовому, не можете спасти ся.
  • Тим часом деякі, що прийшли з Юдеї, навчали братів: «Коли ви не обріжетеся за звичаєм Мойсея, не зможете спастися.»
  • Як же почав ся спір і немале змаганнє Павла та Варнави з ними, то постановили, щоб Павел та Варнава і деякі инші з них пійшли до апостолів та старших у Єрусалим ради сього питання.
  • По чималій суперечці та змаганні Павла і Варнави з ними, вирішено, щоб Павло і Варнава, і деякі інші з них, пішли в цій справі в Єрусалим до апостолів і старших.
  • Вони ж, послані від церкви, проходили Финикию та Самарию, оповідуючи про наверненнє поган; і зробили великі радощі всїм братам.
  • Тож вони, виряджені Церквою, проходили через Фінікію і Самарію, розповідаючи про навернення поган, і чинили всім братам велику радість.
  • Прийшовши ж у Єрусалим, прийняті були від церкви і апостолів і старших, і сповістили про все, що Бог з ними зробив.
  • Прибувши ж у Єрусалим, вони були прийняті Церквою, апостолами та старшими й оповіли, що Бог зробив через них.
  • Устали ж деякі з єресї Фарисейської, що увірували, кажучи, що треба обрізати їх та наказати, щоб хоронили закон Мойсеїв.
  • Та деякі з секти фарисеїв, що були увірували, встали, кажучи, що треба їх обрізати та наказати, щоб берегли закон Мойсея.
  • І зібрались апостоли та старші вглянути в сю річ.
  • От і зібралися апостоли та старші, щоб розглянути цю справу.
  • Як же постало велике змаганнє, вставши Петр, рече до них: Мужі брати, ви знаєте, що з давнїх днїв Бог між нами вибрав мене, щоб через мої уста погане чули слово благовістя, та й увірували.
  • По довгій суперечці встав Петро і до них промовив: «Мужі брати! Ви знаєте, що вже віддавна Бог вибрав був мене між вами, щоб погани з уст моїх чули слово Євангелії й увірували.
  • І Бог, що знає серця, сьвідкував їм, давши їм Духа сьвятого, як нам,
  • І серцевідець Бог засвідчив їм, давши їм Святого Духа, як і нам,
  • і не розріжнив нїчого між нами й ними, вірою очистивши серця їх.
  • і не вчинив ніякої різниці між нами та між ними, очистивши вірою серця їхні.
  • Тепер же чого спокушуєте Бога, щоб наложив ярмо на шию ученикам, котрого нї батьки наші, нї ми не здолїли носити.
  • Чого ж ото тепер спокушаєте Бога, бажаючи накинути учням на шию ярмо, якого ні батьки наші, ані ми не здоліли нести?
  • Нї віруємо, що благодаттю Господа Ісуса Христа спасемось, яко ж і вони.
  • А втім, ми благодаттю Господа Ісуса віруємо, що спасемося так само, як ті.»
  • Умовкла ж уся громада, й слухала, як Варнава та ІІавел оповідували про ознаки та чудеса, що зробив Бог через них між поганами.
  • Затихла вся громада й почала слухати Варнаву та Павла, як вони розповідали про ті знаки та чуда, що їх Бог учинив був через них між поганами.
  • Як же вмовкли вони, озвав ся Яков, говорячи: Мужі брати, вислухайте мене.
  • А як вони замовкли, озвався Яків і мовив: «Мужі брати, вислухайте мене!
  • Симон оповів, як Бог перше зглянув ся, щоб з поган прийняти людей в імя своє.
  • Симон розповів, як Бог спершу навідався до поган, щоб узяти з-поміж них народ для імени його.
  • З сим сходять ся слова пророчі, яко ж писано:
  • З тим згоджуються і слова пророків, як написано:
  • Після сього знов верну ся, і збудую намет Давидів, що впав, і руїни його збудую знов і поставлю його,
  • А після цього я повернуся і відбудую намет Давида занепалий; я його руїну відбудую і знов його поставлю,
  • щоб остальні з людей шукали Господа, і всї народи, на котрих призвано імя моє, глаголе Господь, що робить оце все.
  • щоб решта людей Господа шукала, і всі народи, на яких призване ім'я моє, — каже Господь, що чинить це,
  • Звісні од віку Богові всї дїла Його.
  • йому відоме споконвіку.
  • То ж суджу, що не треба тим докучати, которі від поган обернулись до Бога;
  • Тому я думаю, що не треба турбувати тих із поган, що навертаються до Бога,
  • а написати їм, нехай удержують ся від ідолських гидот, та блуду, та давленого, та крови.
  • але їм приписати, щоб стримувалися від нечистот ідольських, від розпусти, від задушеного та від крови.
  • Мойсей бо від стародавнїх родів має проповідуючих його по городах, і читаний по школах що-суботи.
  • Мойсей бо з давен-давна має по містах своїх проповідників, що його читають у синагогах щосуботи.»
  • Зволили тодї апостоли і старші і вся церква вибраних мужів з між себе післати в Антиохию з Павлом та Варнавою: Юду, названого Варсавою, та Силу, мужів-проводирів між братами,
  • Тоді апостоли і старші разом з усією Церквою схвалили вибрати кількох з-між себе і послати в Антіохію з Павлом та Варнавою: Юду, званого Варсавою, і Силу, мужів-проводирів поміж братами.
  • написавши через руки їх так: Апостоли та старші і брати — братам з поган, що в Антиохиї, і Сириї і Киликиї, радуйте ся.
  • Вони написали і доручили через них ось що: «Апостоли і старші, брати ваші, братам з поган в Антіохії, Сирії та Кілікії, привіт!
  • Яко ж чули ми, що деякі з між нас вийшовши, потрівожили вас словами і захитали душі ваші, говорячи, щоб обрізувались та хоронили закон, чого ми їм не наказували;
  • Через те, що ми чули, як деякі з нас, вийшовши без нашого доручення, потурбували вас словами та схвилювали ваші душі,
  • то зволилось нам, зібравшим ся однодушно вибраних мужів післати до вас з любими нашими Варнавою та Павлом,
  • то ми й постановили однодушно вибрати мужів і їх до вас послати разом з любим нам Варнавою та Павлом,
  • людьми, що віддавали душі свої за імя Господа нашого Ісуса Христа.
  • людьми, що душі свої віддали за ім'я Господа нашого Ісуса Христа.
  • Післали ми оце Юду та Силу, котрі й самі розкажуть про те словом.
  • Отож, ми вислали вам Юду й Силу, і вони усно викладуть те саме.
  • Зволилось бо сьвятому Духу та й нам, нїякої тяготи більш не накладувати вам, опріч сього конечного:
  • Подобалось бо Святому Духові й нам ніякого більше не складати на вас тягару, крім цього необхідного:
  • щоб удержувались від жертів ідолам, та крови, та давленого, та блуду. Від чого оберегаючи себе, добре робити мете. Бувайте здорові.
  • стримуватися від ідоложертвенного м'яса, крови, душенини та розпусти. Ви добре зробите, коли будете берегтися цього. Будьте здорові.»
  • Послані ж прийшли в Антиохию і, зібравши громаду, подали посланнє.
  • Висланці ж прийшли в Антіохію і, скликавши громаду, доручили листа,
  • Прочитавши ж (ті), зрадїли від сього потїшення.
  • а вони, прочитавши його, зраділи тією втіхою.
  • Юда ж та Сила, будучи самі пророками, многими словами втїшали братів і утверджували.
  • Юда та Сила, які й самі були пророки, втішили і скріпили братів частим словом.
  • Пробувши ж (там якийсь) час, відпущені були з упокоєм од братів до апостолів.
  • По деякім часі брати відпустили їх у мирі до тих, що їх вислали.
  • Зволив же Сила зостатись там.
  • Сила задумав зостатися там.
  • Павел же та Варнава пробували в Антиохиї, навчаючи та благовіствуючи слово Господнє з многими иншими.
  • Павло ж з Варнавою лишилися в Антіохії, де вони з багатьма іншими навчали та звіщали слово Господнє.
  • По кількох же днях рече Павел до Варнави: Вернувшись одвідаємо братів наших по всїх городах, де проповідували ми слово Господнє, як вони мають ся.
  • По кількох днях Павло промовив до Варнави: «Повернімось і відвідаймо братів у кожному місті в яких ми були звіщали Господнє слово, щоб довідатися, як маються.»
  • Варнава ж раяв узяти з собою Йоана, званого Марком.
  • А Варнава хотів узяти з собою і Йоана, прозваного Марком.
  • Павло ж не удостоїв брати з собою того, хто одлучивсь од них з Памфилиї, і не пійшов з ними на дїло.
  • Та Павло вважав ліпше не брати з собою того, хто відлучився від них у Памфілії і не пішов був з ними на роботу.
  • Постала ж ріжниця, так, що вони розлучились між собою; і Варнава, взявши Марка, поплив у Кипр,
  • І виникла гостра суперечка, так, що вони розстались. Варнава взяв із собою Марка й відплив до Кіпру.
  • Павел же, вибравши Силу, пійшов, переданий благодатї Божій від братів,
  • А Павло, вибравши Силу, рушив у дорогу, переданий братами Господній благодаті.
  • і проходив Сирию і Киликию, утверджаючи церкви.
  • І проходив він через Сирію та Кілікію, зміцняючи Церкви.

  • ← (Дії 14) | (Дії 16) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025