Переклад Куліша та Пулюя

King James Bible

Стало ся ж, як був Аполос у Коринтї, пройшовши Павел верхні сторони, прибув у Єфес, і, знайшовши деяких учеників,

The Holy Spirit Received at Ephesus

And it came to pass, that, while Apollos was at Corinth, Paul having passed through the upper coasts came to Ephesus: and finding certain disciples,

2

рече до них: Чи прийняли ви Духа сьвятого, увірувавши? Вони ж сказали йому: Ба й не чували, чи є Дух сьвятий.

2

He said unto them, Have ye received the Holy Ghost since ye believed? And they said unto him, We have not so much as heard whether there be any Holy Ghost.

3

І рече до них: У що ж ви хрестились? Вони ж казали: В Йоанове хрещеннє.

3

And he said unto them, Unto what then were ye baptized? And they said, Unto John's baptism.

4

Рече ж Павел: Йоан хрестив хрещеннєм покаяння, глаголючи людям, щоб у Грядущого за ним вірували, се єсть в Христа Ісуса.

4

Then said Paul, John verily baptized with the baptism of repentance, saying unto the people, that they should believe on him which should come after him, that is, on Christ Jesus.

5

Почувши ж се, хрестились в імя Господа Ісуса.

5

When they heard this, they were baptized in the name of the Lord Jesus.

6

І, як положив на них Павел руки, зійшов Дух сьвятий на них, і заговорили мовами, і пророкували.

6

And when Paul had laid his hands upon them, the Holy Ghost came on them; and they spake with tongues, and prophesied.

7

Було ж усїх до дванайцяти чоловік.

7

And all the men were about twelve.

8

Увійшовши ж у школу, промовляв одважно три місяцї, розмовляючи і доводячи про царство Боже.

8

Paul Ministers in Ephesus

And he went into the synagogue, and spake boldly for the space of three months, disputing and persuading the things concerning the kingdom of God.

9

Як же деякі закаменїли, й не слухали, злословлячи путь (Господень) перед народом, відступив од них і відлучив учеників, та й щодня розмовляв в школї одного Тирана.

9

But when divers were hardened, and believed not, but spake evil of that way before the multitude, he departed from them, and separated the disciples, disputing daily in the school of one Tyrannus.

10

Се дїялось два роки, так що всї, що проживали в Азиї, слухали слово Господа Ісуса, — Жиди й Єленяне.

10

And this continued by the space of two years; so that all they which dwelt in Asia heard the word of the Lord Jesus, both Jews and Greeks.

11

І не малі чудеса робив Бог руками Павловими,

11

And God wrought special miracles by the hands of Paul:

12

так що на недужих вкладали з тїла його хустки або рушники, й покидали їх недуги, й злі духи виходили з них.

12

So that from his body were brought unto the sick handkerchiefs or aprons, and the diseases departed from them, and the evil spirits went out of them.

13

Почали ж деякі з тиняючих ся Жидів-заклинателїв іменувати над маючими духів лукавих імя Господа Ісуса, говорячи: Заклинаємо вас Ісусом, котрого Павел проповідує.

13

The Sons of Sceva

Then certain of the vagabond Jews, exorcists, took upon them to call over them which had evil spirits the name of the Lord Jesus, saying, We adjure you by Jesus whom Paul preacheth.

14

Було ж якихсь сїм синів Скеви Жидовина архиєрея, що се робили.

14

And there were seven sons of one Sceva, a Jew, and chief of the priests, which did so.

15

Та дух лукавий озвавшись, казав: Ісуса знаю, і Павла знаю; ви ж хто такі?

15

And the evil spirit answered and said, Jesus I know, and Paul I know; but who are ye?

16

І кинувсь на них чоловік, що в йому був дух лукавий, і, опанувавши їх, подужав їх так, що нагі й зранені повтїкали з того дому.

16

And the man in whom the evil spirit was leaped on them, and overcame them, and prevailed against them, so that they fled out of that house naked and wounded.

17

Стало ся ж се відоме всїм Жидам і Єленянам, що жили в Єфесї; і попав страх на всїх їх, і величано імя Господа Ісуса.

17

And this was known to all the Jews and Greeks also dwelling at Ephesus; and fear fell on them all, and the name of the Lord Jesus was magnified.

18

І многі з вірних приходили, і визнавали, і виявляли учинки свої.

18

And many that believed came, and confessed, and shewed their deeds.

19

Доволї ж багато з тих, що робили чари, позносивши книги свої, попалили перед усїма; і злїчено цїну їх, і налїчено пятьдесять тисяч срібняків.

19

Many of them also which used curious arts brought their books together, and burned them before all men: and they counted the price of them, and found it fifty thousand pieces of silver.

20

Так потужно росло слово Господнє і укріплялось.

20

So mightily grew the word of God and prevailed.

21

Як же се сповнилось, постановив Павел у дусї, пройшовши через Македонию та Ахаю, ійти в Єрусалим, говорячи, що, побувши там, мушу й Рим побачити.

21

The Riot in Ephesus

After these things were ended, Paul purposed in the spirit, when he had passed through Macedonia and Achaia, to go to Jerusalem, saying, After I have been there, I must also see Rome.

22

Піславши ж у Македонию двох послугуючих йому, Тимотея та Єраста, сам пробув (який ся) час ув Азиї.

22

So he sent into Macedonia two of them that ministered unto him, Timotheus and Erastus; but he himself stayed in Asia for a season.

23

Стала ся ж часу того немала трівога про Господень путь.

23

And the same time there arose no small stir about that way.

24

Один бо, на ймя Димитрий, золотар, що робив срібні храми Артемиди, давав ремесникам немалий заробіток.

24

For a certain man named Demetrius, a silversmith, which made silver shrines for Diana, brought no small gain unto the craftsmen;

25

Зібравши їх і инших сього дїла робітників, каже: Люде, ви знаєте, що з сього заробітку прожиток наш;

25

Whom he called together with the workmen of like occupation, and said, Sirs, ye know that by this craft we have our wealth.

26

та бачите й чуєте, що не то в Єфесї, а мало не по всїй Азиї сей Павел, пересьвідчивши, одвернув багато народу, говорячи, що нема богів рукотворних.

26

Moreover ye see and hear, that not alone at Ephesus, but almost throughout all Asia, this Paul hath persuaded and turned away much people, saying that they be no gods, which are made with hands:

27

І не тільки се ремеслу нашому грозить, прийти в упадок, та щоб і храм великої богинї Артемиди не обернувсь у нїщо, і не пропало величчє тієї, котрій вся Азия і вселенна покланяєть ся.

27

So that not only this our craft is in danger to be set at nought; but also that the temple of the great goddess Diana should be despised, and her magnificence should be destroyed, whom all Asia and the world worshippeth.

28

Вислухавши се і сповнившись гнївом, закричали, говорячи: Велика Артемида Єфеська!

28

And when they heard these sayings, they were full of wrath, and cried out, saying, Great is Diana of the Ephesians.

29

І ввесь город був повен заколоту; і кинулись однодушно до театру, схопивши Гайя та Аристарха, Македонян, подорожнїх товаришів Павлових.

29

And the whole city was filled with confusion: and having caught Gaius and Aristarchus, men of Macedonia, Paul's companions in travel, they rushed with one accord into the theatre.

30

Як же хотїв Павел увійти між народ, не пустили його ученики.

30

And when Paul would have entered in unto the people, the disciples suffered him not.

31

І деякі з Азийської старшини, бувши йому приятелями, піславши до него, благали, щоб не йшов до театру.

31

And certain of the chief of Asia, which were his friends, sent unto him, desiring him that he would not adventure himself into the theatre.

32

Инші ж що инше гукали; була бо громада заколочена, і більша з них (часть) не знала, чого посходились.

32

Some therefore cried one thing, and some another: for the assembly was confused; and the more part knew not wherefore they were come together.

33

З народу ж вивели Александра, і Жиди попихали його наперед. Александр же, махнувши рукою, хотїв був оправдуватись перед народом.

33

And they drew Alexander out of the multitude, the Jews putting him forward. And Alexander beckoned with the hand, and would have made his defence unto the people.

34

Як же довідались, що він Жидовин, то всї гукали в один голос годин зо дві: Велика Артемида Єфеська!

34

But when they knew that he was a Jew, all with one voice about the space of two hours cried out, Great is Diana of the Ephesians.

35

Утихомиривши ж писар народ, каже: Мужі Єфеські, що б то був за чоловік, котрий не знав би, що город Єфес шануватель великої богинї Артемиди і Диопета!

35

And when the townclerk had appeased the people, he said, Ye men of Ephesus, what man is there that knoweth not how that the city of the Ephesians is a worshipper of the great goddess Diana, and of the image which fell down from Jupiter?

36

А коли нїчого проти сього не можна сказати, то треба вам угамуватись і нїчого нерозважно не робити.

36

Seeing then that these things cannot be spoken against, ye ought to be quiet, and to do nothing rashly.

37

Привели бо ви чоловіків сих, що нї сьвятого не крали, нї богинї вашої не хулили.

37

For ye have brought hither these men, which are neither robbers of churches, nor yet blasphemers of your goddess.

38

Коли ж Димитрий та ремісники що з ним, мають з ким справу, то (на се) суддї судять і є старости; нехай позивають один одного.

38

Wherefore if Demetrius, and the craftsmen which are with him, have a matter against any man, the law is open, and there are deputies: let them implead one another.

39

А коли чого иншого допевняєтесь, то у законному зборі розсудить ся.

39

But if ye inquire any thing concerning other matters, it shall be determined in a lawful assembly.

40

Бо ще опасуємось, щоб не обвинувачено нас за сегоднїшню бучу, не маючи жадної причини, котрою могли б оправдити се збіговище.

40

For we are in danger to be called in question for this day's uproar, there being no cause whereby we may give an account of this concourse.

41

І, се промовивши, розпустив громаду.

41

And when he had thus spoken, he dismissed the assembly.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

King James Bible

Дії 19

Acts 19