Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
А як скінчив ся день пятидесятницї, були всї однодушно вкупі.
А як настав день П'ятидесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці.
І роздав ся зразу гук із неба, мов би од віючого буйного вітру, й сповнив увесь дім, де вони сидїли.
Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи.
І явились їм подїлені язики, нїби огняні, і сїв на кожному з них.
І з'явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них.
І сповнились усї Духом сьвятим, і почали розмовляти иншими мовами, як Дух давав їм промовляти.
Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти.
Домували ж у Єрусалимі Жиди, люде побожні, з усякого народу під небом.
А перебували в Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом.
Як же роздав ся сей голос, зійшлось множество, і стрівожились, бо чув кожен, що вони говіркою їх розмовляють.
І як зчинився той шум, зійшлась велика юрба і хвилювалася, бо кожний чув, як вони говорили його мовою.
Здуміли ся ж усї і дивувались, говорячи один до одного: Чи не всї оце сї, що розмовляють, Галилейцї?
Здивовані й остовпілі, вони один до одного казали: «Хіба не галилеяни всі оці, що розмовляють?
Як же се чуємо кожний власну говірку свою, в якій родились,
Як же воно, що кожний з нас чує нашу рідну мову:
Парфяне, й Мидяне, й Єламити, й що домуємо в Мезопотамії, і в Юдеї, і Каппадокиї, і Понтї, і Азиї,
партяни, мідяни, еламії, і мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту й Азії,
і Фригиї, і Памфилиї, й Єгиптї, і в сторонах Ливийських, що коло Киринеї, і захожі Римляне, й Жиди, і нововірцї,
Фригії і Памфілії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Кирени, римляни, що тут перебувають,
Критяне й Араби, чуємо, що вони розмовляють нашими мовами про величчє Боже?
юдеї і прозеліти, крітяни й араби — ми чуємо їх, як вони нашими мовами проголошують величні діла Божі?»
Здуміли ся ж усї, і в сумнїві казали один до одного: Що се має бути?
Всі дивувались і, збентежені, один до одного казали: «Що б це могло бути?»
Инші ж, сьміючись, казали, що молодим вином повпивались.
Інші ж з насмішкою казали: «То вони молодим вином повпивалися.»
Ставши ж Петр з одинайцятьма, зняв голос свій і промовив до них: Люде Юдейські, і всї жителї Єрусалимські, нехай се відомо вам буде, і вислухайте слово моє.
Тоді Петро виступив з одинадцятьма, підняв свій голос і так до них промовив: «Мужі юдейські та всі ви, мешканці Єрусалиму! Нехай це буде вам відомим, і вислухайте моє слово:
Сї бо не пяні, як думаєте, бо третя година дня.
Люди ці не п'яні, як ви гадаєте, бо тільки третя година дня.
І буде останнього дня, глаголе Бог, виллю я Духа мого на всяке тїло; й пророкувати муть сини ваші і дочки ваші, і молодцї ваші видїння бачити муть, і старшим вашим сни снити муть ся;
— І буде останніми днями, — каже Бог, — я виллю мого Духа на всяке тіло. Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, і ваші юнаки будуть бачити видіння, і старшим вашим будуть сни снитись.
і на слуг моїх і на служниць моїх виллю в ті днї Духа мого, й пророкувати муть.
І на слуг моїх і на слугинь моїх я сими днями виллю мого Духа, і вони будуть пророкувати.
І дам чудеса вгорі на небі, і ознаки внизу на землї: кров і огонь і димову куряву.
І я дам чуда вгорі на небі, і знаки внизу на землі: кров, вогонь і кіптяву диму.
Сонце обернеть ся в темряву, і місяць у кров, перш нїж прийде день Господень великий і славний.
Сонце обернеться у темряву, місяць у кров, перш, ніж настане день Господній, великий і славний.
І буде, що всякий, хто призивати ме ймя Господнє, то спасеть ся.
А кожний, хто призве ім'я Господнє, той спасеться.
Мужі Ізраїлські, вислухайте сї слова: Ісуса Назорея, чоловіка, від Бога прославленого між вами силою, і чудесами, і ознаками, які робив через Него Бог серед вас, як і самі знаєте,
Мужі ізраїльські! Послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, якого Бог засвідчив серед вас силою, чудами і знаками, що їх Бог зробив між вами через нього, як ви самі знаєте, —
Сього, призначеного радою і провидїннєм Божим виданого, ви, взявши руками беззаконних, і пригвоздивши, вбили.
отого (Ісуса), згідно з визначеною постановою і передбаченням Божим, ви видали і вбили руками беззаконних, прибивши до хреста;
Котрого Бог воскресив, розвязавши болестї смерти; яко ж бо не було можливе вдержаним Йому бути від неї.
його Бог воскресив, порвавши пута смерти, бо неможливо було, щоб вона держала його в своїй владі.
Давид бо глаголе про Него: Мав я Господа перед очима завсїди, бо Він по правицї в мене, щоб я не захитав ся.
Бо Давид про нього казав: Я бачив Господа передо мною завжди, бо він у мене по правиці, щоб я не захитався.
Тим звеселилось серце моє, і зрадїв язик мій; ще ж і тїло моє оселить ся в надїї.
Ось чому звеселилось моє серце і зрадів мій язик. До того й тіло моє відпочине в надії.
Бо не зоставиш душі моєї в пеклї, анї даси сьвятому Твоєму видїти зотлїння.
Бо ти не зоставиш душі моєї в аді і не даси твоєму святому бачити зітління.
Обявив єси менї дороги життя; сповниш мене радощами перед лицем Твоїм.
Ти дав мені дороги життя знати; сповниш мене радощами перед твоїм видом.
Мужі брати, дайте говорити явно до вас про праотця Давида, що вмер і поховано його, і гріб його у нас до сього дня.
Мужі брати! Дозвольте мені сміло вам сказати про патріярха Давида, що помер і був похований, і гріб його у нас по цей день.
Бувши ж пророком і знавши, що клятьбою клявсь йому Бог, що з плоду поясницї його по тїлу підійме Христа сидїти на престолї його,
Але, бувши пророком і знавши, що Бог клятвою йому поклявся посадити на його престолі потомка з його лона,
предвидївши, глаголав про воскресеннє Христове, що душа Його не зоставлена в пеклї, а тїло не видїло зотлїння.
він предвидів і говорив про Христове воскресіння, що ані його душа не була зоставлена в аді, ані його тіло не бачило зітління.
Сього Ісуса воскресив Бог; Йому всї ми сьвідки.
Оцього Ісуса Бог воскресив, — ми всі цьому свідки.
Правицею ж Божою вознїсшись і обітуваннє сьвятого Духа прийнявши від Отця, злив се, що ви тепер бачите і чуєте.
Він, отже, вознесений Божою правицею, одержав від Отця обіцяного Святого Духа й вилив його: ось воно те, що ви бачите й чуєте.
Бо Давид не зійшов на небеса; глаголе ж сам: Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене,
Давид бо не зійшов на небо, сам же він каже: Господь мовив Владиці моєму: Сядь праворуч мене,
доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг Твоїх.
поки не покладу ворогів твоїх підніжком ніг твоїх.
Твердо ж нехай знає ввесь дім Ізраїлїв, що Господом і Христом зробив Його Бог, сього Ісуса, котрого ви розпяли.
Нехай, отже, ввесь дім Ізраїля напевно знає, що Бог зробив Господом і Христом оцього Ісуса, якого ви розіп'яли.»
Почувши ж се, помякли серцем, і казали до Петра та до инших апостолів: Що ж робити нам, мужі брати?
Почувши це, вони розжалобилися серцем і сказали до Петра й до інших апостолів: «Що нам робити, мужі брати?»
Петр же рече до них: Покайтесь, і нехай охрестить ся кожен з вас в імя Ісуса Христа на оставленнє гріхів, і приймете дар сьвятого Духа.
Петро ж до них: «Покайтесь», каже, «і нехай кожний з вас охриститься в ім'я Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших, і ви приймете дар Святого Духа.
Для вас бо обітниця, і для дїтей ваших, і для всїх далеких, скільки їх покличе Господь Бог ваш.
Для вас бо ця обітниця і для дітей ваших та й для всіх тих, що далеко, скільки б їх покликав Господь, наш Бог.»
І иншими многими словами сьвідкував і напоминав, глаголючи: Спасайте себе з сього розворотного кодла.
І ще іншими багатьма словами він свідчив їм та умовляв їх: «Рятуйтеся від цього лукавого поріддя.»
Хто ж залюбки прийняв слово його, охрестились; і пристало того дня душ тисяч зо три.
Ті ж, що прийняли його слово, охристились, і того дня до них пристало яких три тисячі душ.
Пробували ж у науцї апостолській, і в общинї, і в ламанню хлїба, і в молитвах.
Вони постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба й молитвах.
Був же на кожній душі страх, і багато чудес і ознак робилось через апостолів.
І страх напав на кожну душу: багато було чудес і знаків, що їх апостоли робили.
І всї віруючі були вкупі, і все було в них спільне;
Всі віруючі були вкупі й усе мали спільним.
і продавали маєтки та достатки, і дїлили їх на всїх, як кому було треба.
Вони продавали свої маєтки та достатки й роздавали їх усім, як кому чого треба було.
І щодня пробували одностайно в церкві, і ламлючи по домах хлїб, приймали харч в радостї і простотї серця,
Щодня вони однодушно перебували у храмі, ламали по домах хліб і споживали харчі з радістю і в простоті серця;