Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (Дії 20) | (Дії 22) →

Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Дії 21

Acts 21

  • 1
    Як же сталось, що ми поплили, попрощавшись із ними, то просто верстаючи дорогу, прибули ми в Кон, другого ж дня в Родос, а з відтіля в Патару.
  • 1
    Warnings on the Journey to Jerusalem

    Now it came to pass, that when we had departed from them and set sail, running a straight course we came to Cos, the following day to Rhodes, and from there to Patara.
  • 2
    І, знайшовши корабель, що плив у Финикию, сївши, поплили ми.
  • 2
    And finding a ship sailing over to Phoenicia, we went aboard and set sail.
  • 3
    Зуздрівши Кипр і минувши його лїворуч, поплили ми в Сирию, та й пристали в Тирі; там бо треба було кораблю скинути тягар.
  • 3
    When we had sighted Cyprus, we passed it on the left, sailed to Syria, and landed at Tyre; for there the ship was to unload her cargo.
  • 4
    І, знайшовши учеників, пробули ми там сїм день. Вони Павлові казали Духом не йти в Єрусалим.
  • 4
    And finding [a]disciples, we stayed there seven days. They told Paul through the Spirit not to go up to Jerusalem.
  • 5
    А як ми скінчили днї, вийшовши пійшли ми; а всї провожали нас із жінками й дїтьми аж за город; і, приклонивши колїна на березї, помолились;
  • 5
    When we had come to the end of those days, we departed and went on our way; and they all accompanied us, with wives and children, till we were out of the city. And we knelt down on the shore and prayed.
  • 6
    і, попрощавшись один з одним, увійшли в корабель, вони ж вернулись до дому.
  • 6
    When we had taken our leave of one another, we boarded the ship, and they returned home.
  • 7
    Ми ж, скінчивши плаваннє від Тира, пристали в Птоломаїдї, і, привитавши братів, пробули в них один день.
  • 7
    And when we had finished our voyage from Tyre, we came to Ptolemais, greeted the brethren, and stayed with them one day.
  • 8
    Назавтра ж, вийшовши ті що з Павлом, прибули в Кесарию; і, ввійшовши в господу Филипа благовістника, одного з семи, пробували в него.
  • 8
    On the next day we [b]who were Paul’s companions departed and came to Caesarea, and entered the house of Philip the evangelist, who was one of the seven, and stayed with him.
  • 9
    Було ж у него четверо дочок дївчат, що пророкували.
  • 9
    Now this man had four virgin daughters who prophesied.
  • 10
    Як же пробували там много днїв, прийшов з Юдеї один пророк, на ймя Агав.
  • 10
    And as we stayed many days, a certain prophet named Agabus came down from Judea.
  • 11
    І, прийшовши до нас, і взявши пояс Павла, звязавши руки свої і ноги, рече: Так глаголе Дух сьвятий: Чоловіка, чий се пояс, оттак звяжуть у Єрусалимі Жиди, і видадуть у руки поганам.
  • 11
    When he had come to us, he took Paul’s belt, bound his own hands and feet, and said, “Thus says the Holy Spirit, ‘So shall the Jews at Jerusalem bind the man who owns this belt, and deliver him into the hands of the Gentiles.’ ”
  • 12
    Як же почули ми се, благали ми й тамешні, щоб не йшов він у Єрусалим.
  • 12
    Now when we heard these things, both we and those from that place pleaded with him not to go up to Jerusalem.
  • 13
    Озвав ся ж Павел: Що робите, плачучи та рвучи менї серце? я бо не то звязаним бути готов, а й умерти в Єрусалимі за ймя Господа Ісуса.
  • 13
    Then Paul answered, “What do you mean by weeping and breaking my heart? For I am ready not only to be bound, but also to die at Jerusalem for the name of the Lord Jesus.”
  • 14
    Як же він не дав себе вговорити, замовкли ми, кажучи: Нехай буде воля Господня.
  • 14
    So when he would not be persuaded, we ceased, saying, “The will of the Lord be done.”
  • 15
    По тих же днях, налагодившись, пустились у Єрусалим.
  • 15
    Paul Urged to Make Peace

    And after those days we [c]packed and went up to Jerusalem.
  • 16
    Ішли ж з нами й деякі в учеників із Кесариї, і вели одного Мнасона Кипрянина, старого ученика, в котрого б нам оселитись.
  • 16
    Also some of the disciples from Caesarea went with us and brought with them a certain Mnason of Cyprus, an early disciple, with whom we were to lodge.
  • 17
    Як же прибули в Єрусалим, радо прийняли нас брати.
  • 17
    And when we had come to Jerusalem, the brethren received us gladly.
  • 18
    Назавтра прийшов Павел до Якова, прийшли ж і всї старші.
  • 18
    On the following day Paul went in with us to James, and all the elders were present.
  • 19
    І, привитавши їх, розказував про все, що зробив Бог між поганами через служеннє його.
  • 19
    When he had greeted them, he told in detail those things which God had done among the Gentiles through his ministry.
  • 20
    Вони ж, вислухавши, прославляли Господа, і рекли йому: Бачиш, брате, скільки тут тисяч Жидів, що увірували, а всї вони ревнителї закону.
  • 20
    And when they heard it, they glorified the Lord. And they said to him, “You see, brother, how many myriads of Jews there are who have believed, and they are all zealous for the law;
  • 21
    Про тебе ж дознались, що ти навчаєш відступлення від закону Мойсейового усїх Жидів між поганами, говорячи, щоб не обрізували дїтей своїх, анї додержували звичаїв.
  • 21
    but they have been informed about you that you teach all the Jews who are among the Gentiles to forsake Moses, saying that they ought not to circumcise their children nor to walk according to the customs.
  • 22
    Що ж тепер (робити)? Конче зійдеть ся купа; прочують бо, що прийшов єси.
  • 22
    [d]What then? The assembly must certainly meet, for they will hear that you have come.
  • 23
    З роби ж оце, що тобі скажемо: Є в нас чотири чоловіки таких, що мають на собі обітницю.
  • 23
    Therefore do what we tell you: We have four men who have taken a vow.
  • 24
    Узявши їх, очистись із ними, та й втрать ся на них, щоб обстригли голови; то й знати муть усї, що чого дознались про тебе, се нїщо, та що й ти ходиш у законї, хоронячи його.
  • 24
    Take them and be purified with them, and pay their expenses so that they may shave their heads, and that all may know that those things of which they were informed concerning you are nothing, but that you yourself also walk orderly and keep the law.
  • 25
    Що ж до увірувавших поган, ми писали, присудивши, щоб такого нїчого вони не додержували, а тільки щоб хоронились ідолської жертви, та крові, та давленого, та блуду.
  • 25
    But concerning the Gentiles who believe, we have written and decided [e]that they should observe no such thing, except that they should keep themselves from things offered to idols, from blood, from things strangled, and from [f]sexual immorality.”
  • 26
    Тодї Павел, узявши тих чоловіків, і очистившись із ними, увійшов назавтра в сьвятилище, звіщаючи сповненнє днїв очищення, доки принесеть ся за кожного з них принос.
  • 26
    Arrested in the Temple

    Then Paul took the men, and the next day, having been purified with them, entered the temple to announce the [g]expiration of the days of purification, at which time an offering should be made for each one of them.
  • 27
    Як же вже мало сїм день скінчитись, Азийські Жиди, побачивши його в сьвятилищі, збунтували ввесь народ, і наложили руки на него,
  • 27
    Now when the seven days were almost ended, the Jews from Asia, seeing him in the temple, stirred up the whole crowd and laid hands on him,
  • 28
    гукаючи: Мужі Ізраїлеві, помагайте! Се чоловік, що проти народу й закону й місця сього всїх усюди навчає, та що й Єленян увів у сьвятилище, й опоганив сьвяте місце се.
  • 28
    crying out, “Men of Israel, help! This is the man who teaches all men everywhere against the people, the law, and this place; and furthermore he also brought Greeks into the temple and has defiled this holy place.”
  • 29
    (Видїли бо Трофима Єфесця у городї з ним, про котрого думали, що його увів у сьвятилище Павел.)
  • 29
    (For they had [h]previously seen Trophimus the Ephesian with him in the city, whom they supposed that Paul had brought into the temple.)
  • 30
    І здвигнувсь увесь город, і постало збіговище народу; і взявши Павла, виволїкли з церкви, і зараз зачинили двері.
  • 30
    And all the city was disturbed; and the people ran together, seized Paul, and dragged him out of the temple; and immediately the doors were shut.
  • 31
    Та, як хотїли вбити його, дойшла вістка до тисячника роти, що ввесь Єрусалим збунтував ся.
  • 31
    Now as they were seeking to kill him, news came to the commander of the [i]garrison that all Jerusalem was in an uproar.
  • 32
    Узявши він зараз воїнів і сотників побіг на них; вони ж, побачивши тисячника та воїнів, перестали бити Павла.
  • 32
    He immediately took soldiers and centurions, and ran down to them. And when they saw the commander and the soldiers, they stopped beating Paul.
  • 33
    Приступивши ж тисячник узяв його і звелїв закувати в два ланцюги, і питав, хто він такий, і що зробив.
  • 33
    Then the commander came near and took him, and commanded him to be bound with two chains; and he asked who he was and what he had done.
  • 34
    І деякі кричали одно, а инші друге між народом; і, не здолївши довідатись нїчого певного за гуком, звелїв вести його в замок.
  • 34
    And some among the multitude cried one thing and some another.
    So when he could not ascertain the truth because of the tumult, he commanded him to be taken into the barracks.
  • 35
    Як же дійшов до сходів, то прилучилось, що мало не несли його воїни задля натовпу народу.
  • 35
    When he reached the stairs, he had to be carried by the soldiers because of the violence of the mob.
  • 36
    Ішло бо за ним множество народу з криком: Страть його!
  • 36
    For the multitude of the people followed after, crying out, “Away with him!”
  • 37
    А, як мали вводити Павла в замок, рече він тисячнику: Чи дозволиш сказати що тобі? Він же каже: Чи вмієш по грецьки?
  • 37
    Addressing the Jerusalem Mob

    Then as Paul was about to be led into the barracks, he said to the commander, “May I speak to you?”
    He replied, “Can you speak Greek?
  • 38
    Чи не ти єси Єгиптянин, що перед сими днями зробив бунт та вивів у пустиню чотири тисячі народу розбишацького?
  • 38
    Are you not the Egyptian who some time ago stirred up a rebellion and led the four thousand assassins out into the wilderness?”
  • 39
    Рече ж Павел: Я чоловік Жидовин Тарсийський, славного города Киликиї житель; прошу тебе, дозволь менї промовити до народу.
  • 39
    But Paul said, “I am a Jew from Tarsus, in Cilicia, a citizen of no [j]mean city; and I implore you, permit me to speak to the people.”
  • 40
    Як же дозволив, тодї Павел, ставши на сходах, махнув рукою до народу, й як настало велике мовчаннє, промовив Жидівською мовою, говорячи:
  • 40
    So when he had given him permission, Paul stood on the stairs and motioned with his hand to the people. And when there was a great silence, he spoke to them in the Hebrew language, saying,
    • ← (Дії 20) | (Дії 22) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025