Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
По пяти ж днях прийшов архиєрей Ананїя з старшими і з речником, Тертилом якимся, і озвались вони перед старостою проти Павла.
            Через п'ять днів прибув первосвященик Ананія з кількома старшими та захисником, якимсь Тертулом, й обвинувачували Павла перед правителем.
            Як же покликано його, почав винувати Тертил, говорячи: Дознаючи через тебе великого впокою і всякого добра, що стало ся народові сьому за твоїм дбаннєм,
            Коли його покликали, Тертул почав його винуватити, кажучи: «Великий мир, що ми завдяки тобі зазнаємо, та поліпшення, зроблені передбачливістю твоєю для народу цього,
            завсїди і всюди приймаємо (се), вельможний Феликсе, з усякою дякою.
            — ми їх у всьому наскрізь приймаємо, вельможний Феліксе, з усякою подякою.
            Та, щоб довго тобі не докучати, благаю вислухати нас у коротцї, твоєю ласкою.
            Та щоб тобі занадто не надокучати, благаю тебе вислухати нас коротко у твоїй ласкавості.
            Знайшли бо ми, що чоловік сей зараза, й зачинщик бучи між усїма Жидами по вселеннїй, і ватажок Назорейської єресї,
            Ми переконалися, що чоловік цей — зараза, що між усіма юдеями всього світу збиває колотнечі, і що він провідник секти назореїв.
            що й церкву зважив ся опоганити; ми його й узяли, й хотїли по нашому закону судити.
            Він навіть пробував і храм опоганити, та ми його схопили й хотіли судити за нашим законом,
            Пристигши ж Лизия тисячник, з великим насильством узяв його з наших рук,
            але тисяцький Лісій надійшов і вирвав його силоміць з наших рук,
            звелївши винувателям його йти до тебе. Від него можеш сам, як схочеш, про все дознатись, за що ми винуємо його.
            звелівши його винуватцям з'явитися у тебе. Від нього можеш сам, як схочеш, дізнатися про все, в чому ми його винуємо.»
            Пристали ж (на се) й Жиди, говорячи, що се так єсть.
            Юдеї ж те ствердили, кажучи, що воно так справді є.
            Озвав ся Павел, як кивнув йому староста говорити: Знаючи від многих лїт тебе суддею народові сьому, тим раднїщ про себе відповідаю.
            Як же намісник дав знак Павлові говорити, цей озвався: «Знаю що ти багато літ суддя над цим народом, тому й з довір'ям буду себе самого боронити.
            Ти можеш розвідатись, що не більш, як дванайцять днїв, відколи я прийшов поклонитись у Єрусалим.
            Можеш розвідатися, що нема більш, ніж дванадцять днів, як я прийшов у Єрусалим на прощу,
            Та й нї в церкві не знайшли мене, щоб я до кого промовляв, або робив усобицю в народї, нї по школах, нї в городї;
            і що мене не знайдено ні в храмі, ані у синагогах, ані в місті, щоб я сперечався з кимось чи робив заколот у народі.
            анї довести менї не можуть, у чому тепер винують мене.
            Та й того, в чому вони перед тобою мене тепер винуватять, вони не можуть доказати.
            Визнаю ж тобі се, що в сьому путю, котрий вони звуть єрессю, служу так отецькому Богу, віруючи всьому, що по закону і що в пророках написане,
            Однак, я тобі признаюся в тому, що я, згідно з путтю, яку вони звуть сектою, служу Богові батьків наших і вірую усьому, що написано в законі та в пророків,
            маючи надїю в Бозї, чого й самі оцї сподївають ся, що має бути воскресеннє мертвих праведних і неправедних.
            маючи на Бога надію, яку й вони самі теж мають, що буде воскресіння праведних і неправедних.
            На те я й подвизаюсь, щоб мати по всяк час чисту совість перед Богом і людьми.
            Тому і я сам стараюсь завжди мати чисту совість перед Богом і перед людьми.
            По многих же лїтах прийшов я зробити милостиню народові моєму та приноси.
            Отож, по багатьох роках прибув я, щоб зробити милость моєму народові і принести офіри.
            У сьому знайшли мене очищеного в церкві, — анї з натовпом, анї з бучею, — деякі Жиди з Азиї,
            Тому вони мене і знайшли очищеного у храмі, без натовпу й без колотнечі.
            котрим би треба перед тебе прийти й винувати, коли б що мали проти мене.
            Це були деякі юдеї з Азії, — їм то належало б з'явитися перед тобою й обвинуватити мене, коли щось мають проти мене.
            Або самі оцї нехай скажуть, чи знайшли в менї яку неправду, як стояв я перед радою,
            Або нехай оці принаймні скажуть, який злочин вони знайшли в мені, коли я стояв перед синедріоном,
            окрім одного голосу сього, котрим покликнув, стоячи між ними, що за воскресеннє мертвих я суд приймаю сьогоднї од вас.
            — якщо не йдеться тут про те єдине слово, що я був крикнув, стоячи між ними: За воскресіння мертвих стою на суді сьогодні перед вами!»
            Вислухавши ж се Феликс, відослав їх, докладнїщ довідавшись про путь сей, говорячи: Як Лизия тисячник прийде, розберу вашу справу.
            Фелікс, дуже точно ознайомлений з тим, що стосувалося до путі цієї, відклав їм (справу), кажучи: «Як тільки прийде тисяцький Лісій, я розберу вашу справу.»
            І звелїв сотникові стерегти Павла, й давати волю, і нїкому з його знакомих не забороняти послугувати або приходити до него.
            І звелів сотникові стерегти Павла, але дати йому полегшу й не боронити нікому з його близьких, щоб йому служили.
            По кількох же днях, прибувши Феликс із жінкою своєю Друзилою, Жидівкою, покликав Павла, і слухав його про віру в Христа.
            А через кілька днів прибув Фелікс із Друзіллою, своєю жінкою, що була юдейка, покликав Павла й слухав його про віру в Христа Ісуса.
            Як же говорив він про правду і здержаннє, і про суд, що має бути, злякавшись Феликс, озвав ся: Тепер годї, іди; мавши час, покличу тебе.
            Коли ж Павло почав говорити про справедливість, про здержливість та про майбутній суд, Фелікс, злякавшись, мовив: «Тепер іди собі! Як буду мати час, тебе покличу.»
            До того ж сподївав ся, що й грошей здобуде від Павла, щоб випустив його, тим же й часто прикликаючи його, бесїдував з ним.
            Він, зрештою, ще сподівався, що від Павла дістане грошей, тому й частенько прикликав його до себе і розмовляв з ним.