Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New King James Version
Прибувши ж Фест у ту країну, по трох днях пійшов у Єрусалим з Кесариї.
Paul Appeals to Caesar
Now when Festus had come to the province, after three days he went up from Caesarea to Jerusalem.
Now when Festus had come to the province, after three days he went up from Caesarea to Jerusalem.
І явились перед ним архиєреї та значні з Жидів проти Павла, й благали його,
просячи ласку в него, щоб післав його в Єрусалим, — змовившись, щоб його вбити на дорозї.
asking a favor against him, that he would summon him to Jerusalem — while they lay in ambush along the road to kill him.
Фест же відказав, що Павла стережуть у Кесариї, і що він сам незабаром має пійти (туди).
But Festus answered that Paul should be kept at Caesarea, and that he himself was going there shortly.
Которі ж з між вас, каже, згідні в сьому, нехай ідуть зо мною, і коли що є в сьому чоловікові, нехай винують його.
“Therefore,” he said, “let those who have authority among you go down with me and accuse this man, to see if there is any fault in him.”
І, пробувши у них більш десяти днїв, прибув у Кесарию; назавтра ж сївши на судищі, звелїв привести Павла.
And when he had remained among them more than ten days, he went down to Caesarea. And the next day, sitting on the judgment seat, he commanded Paul to be brought.
Як же прийшов він, обступили (його) Жиди, що прийшли з Єрусалиму, приносячи на Павла многі і тяжкі вини, котрих не змогли довести.
When he had come, the Jews who had come down from Jerusalem stood about and laid many serious complaints against Paul, which they could not prove,
А він відказав, що нї проти закону Жидівського, нї проти церкви, нї проти кесаря нїчого не провинив.
while he answered for himself, “Neither against the law of the Jews, nor against the temple, nor against Caesar have I offended in anything at all.”
Фест же, хотївши Жидам угодити, озвавшись, каже Павлові: Хочеш іти в Єрусалим, і там судитись передо мною в сьому?
But Festus, wanting to do the Jews a favor, answered Paul and said, “Are you willing to go up to Jerusalem and there be judged before me concerning these things?”
Рече ж Павел: Я стою перед судищем кесаревим; там маю суд приймати. Жидів нїчим не скривдив я, як і ти добре знаєш.
So Paul said, “I stand at Caesar’s judgment seat, where I ought to be judged. To the Jews I have done no wrong, as you very well know.
Коли я не прав і зробив що достойне смерти, не відмовляюсь і вмерти; коли ж нема в менї нїчого, чим мене сї винують, нїхто не може мене їм видати. Покликуюсь до кесаря.
For if I am an offender, or have committed anything deserving of death, I do not object to dying; but if there is nothing in these things of which these men accuse me, no one can deliver me to them. I appeal to Caesar.”
Тодї Фест, поговоривши з радою, відказав: Ти покликуєш ся до кесаря, до кесаря й пійдеш.
Then Festus, when he had conferred with the council, answered, “You have appealed to Caesar? To Caesar you shall go!”
Як же минуло днїв кілька, Агриппа цар та Верникия прибули в Кесарию витати Феста.
Paul Before Agrippa
And after some days King Agrippa and Bernice came to Caesarea to greet Festus.
And after some days King Agrippa and Bernice came to Caesarea to greet Festus.
А як пробули тут многі днї, предложив Фест цареві Павлову справу, говорячи: Є (тут) один чоловік, оставлений вязнем од Феликса;
When they had been there many days, Festus laid Paul’s case before the king, saying: “There is a certain man left a prisoner by Felix,
про него, як прибув я в Єрусалим, обявили архиєреї та старші Жидівські, допевняючись суду на него.
about whom the chief priests and the elders of the Jews informed me, when I was in Jerusalem, asking for a judgment against him.
Відказав я їм, що се не Римський звичай, видавати кого на смерть перш, нїж обвинувачений мати ме винувателїв перед лицем, і дасть ся йому місце оборони від вини.
Як же зійшлись вони сюди, я, не роблячи жадної проволоки, сївши другого дня на судищі, звелїв привести чоловіка.
Therefore when they had come together, without any delay, the next day I sat on the judgment seat and commanded the man to be brought in.
Обступивши його винувателї, нїякої вини не принесли, про які я думав,
були ж між ними деякі змагання про марновірство їх та про якогось Ісуса, що вмер, про котрого казав Павел, що Він живий.
but had some questions against him about their own religion and about a certain Jesus, who had died, whom Paul affirmed to be alive.
Я ж, сумнїваючись про се змаганнє, сказав: коли хоче, нехай іде в Єрусалим і там судить ся про се.
And because I was uncertain of such questions, I asked whether he was willing to go to Jerusalem and there be judged concerning these matters.
Як же Павел покликнув ся, щоб його задержано до розсуду Августа, звелїв я держати його, доки одішлю до кесаря.
But when Paul appealed to be reserved for the decision of Augustus, I commanded him to be kept till I could send him to Caesar.”
Агриппа ж каже до Феста: Хотїв би й я чоловіка сього послухати. Він же: Завтра, каже, чути меш його.
Then Agrippa said to Festus, “I also would like to hear the man myself.”
“Tomorrow,” he said, “you shall hear him.”
“Tomorrow,” he said, “you shall hear him.”
Назавтра ж, як прийшов Агриппа та Верникия з великою пихою та ввійшли в судову палату з тисячниками та городськими переднїми мужами, звелїв Фест привести Павла.
І каже Фест: Агриппо царю і всї мужі, що сидите з нами, гляньте на сього, про котрого все множество Жидів озвалось до мене в Єрусалимі, гукаючи, що не треба йому жити більш.
And Festus said: “King Agrippa and all the men who are here present with us, you see this man about whom the whole assembly of the Jews petitioned me, both at Jerusalem and here, crying out that he was not fit to live any longer.
Я ж, зрозумівши, що нїчого достойного смерти він не зробив, а як і (сам) він покликнув ся до Августа, то й присудив я післати його.
But when I found that he had committed nothing deserving of death, and that he himself had appealed to Augustus, I decided to send him.
Про него ж нїчого докладного писати панові не маю. Тим привів його перед вас, а особливо перед тебе, царю Агриппо, щоб зробивши розпит, мав що написати.
I have nothing certain to write to my lord concerning him. Therefore I have brought him out before you, and especially before you, King Agrippa, so that after the examination has taken place I may have something to write.