Переклад Куліша та Пулюя

Darby Bible Translation

Як же вони промовляли до народу, приступили до них священики та старшина церковна та Садукеї,

Peter and John Before the Council

And as they were speaking to the people, the priests and captain of the temple and the Sadducees came upon them,

2

сердячись, що вони навчають народ і проповідують в Ісусї воскресеннє з мертвих.

2

being distressed on account of their teaching the people and preaching by Jesus the resurrection from among [the] dead;

3

І наложили на них руки, і оддали їх під сторожу до ранку, бо вже був вечір.

3

and they laid hands on them, and put them in ward till the morrow; for it was already evening.

4

Многі ж з них, що слухали слово, увірували; було ж число людей вірних тисяч з пять.

4

But many of those who had heard the word believed; and the number of the men had become [about] five thousand.

5

І сталось, зібрались уранцї князї їх та старші, та письменники в Єрусалимі,

5

And it came to pass on the morrow that their rulers and elders and scribes were gathered together at Jerusalem,

6

та Анна архиєрей, та Каяфа, та Йоан, та Александр і скільки було з родини архиєрейської,

6

and Annas the high priest, and Caiaphas, and John, and Alexander, and as many as were of [the] high priestly family;

7

і, поставивши їх посерединї, питали: Якою силою, або яким імям, зробили ви се?

7

and having placed them in the midst they inquired, In what power or in what name have *ye* done this?

8

Тодї Петр, сповнившись Духом сьвятим, рече до них: Князї людські та старші Ізраїлеві!

8

Then Peter, filled with [the] Holy Spirit, said to them, Rulers of the people and elders [of Israel],

9

коли в нас оце допитують ся про добре дїло (зроблене) недужому чоловікові, чим сей спас ся,

9

if *we* this day are called upon to answer as to the good deed [done] to the infirm man, how *he* has been healed,

10

то нехай знане буде всїм вам і всьому народові Ізраїлевому, що в імя Ісуса Христа Назорея, котрого ви розпяли, котрого Бог воскресив з мертвих; Ним сей стоїть перед вами здоровий.

10

be it known to you all, and to all the people of Israel, that in the name of Jesus Christ the Nazaraean, whom *ye* have crucified, whom God has raised from among [the] dead, by *him* this [man] stands here before you sound [in body].

11

Се камінь, зневажений од вас будівничих, що став ся головою угла;

11

*He* is the stone which has been set at nought by you the builders, which is become the corner stone.

12

і нема нї в кому другому спасення, бо й нема иншого імя під небом, даного людям, щоб ним спасатись нам.

12

And salvation is in none other, for neither is there another name under heaven which is given among men by which we must be saved.

13

Як же побачили вони сьміливість Петра та Йоана, і постерегли, що се люде невчені і прості, то дивувались; і пізнали їх, що вони були з Ісусом,

13

Peter and John Threatened, Released

But seeing the boldness of Peter and John, and perceiving that they were unlettered and uninstructed men, they wondered; and they recognised them that they were with Jesus.

14

і, бачивши чоловіка з ними стоячого сцїленого, не мали нїчого сказати проти.

14

And beholding the man who had been healed standing with them, they had nothing to reply;

15

Звелївши ж їм вийти з ради, радились між собою,

15

but having commanded them to go out of the council they conferred with one another,

16

говорячи: Що нам робити з сими людьми? бо велика ознака сталась через них усїм явна, що домують у Єрусалимі, і не можемо відректи.

16

saying, What shall we do to these men? for that indeed an evident sign has come to pass through their means is manifest to all that inhabit Jerusalem, and we cannot deny it.

17

Тільки ж, щоб більш не ширилось між народом, то заказом закажімо їм, щоб більш не говорили в імя сеє нїкому з людей.

17

But that it be not further spread among the people, let us threaten them severely no longer to speak to any man in this name.

18

І, покликавши їх, заповіли їм зовсїм не говорити анї навчати в імя Ісусове.

18

And having called them, they charged [them] not to speak at all nor teach in the name of Jesus.

19

Петр же та Йоан, озвавшись до них, рекли: Чи праведно перед Богом слухати вас більш нїж Бога, — судїть.

19

But Peter and John answering said to them, If it be righteous before God to listen to you rather than to God, judge ye;

20

Не можна бо нам того, що видїли й що чули, не говорити.

20

for as for us *we* cannot refrain from speaking of the things which we have seen and heard.

21

Вони ж заказавши, відпустили їх, не знайшовши нїчого, за що б їх покарати, задля народу; бо всї прославляли Бога за те, що стало ся.

21

But they, having further threatened them, let them go, finding no way how they might punish them, on account of the people, because all glorified God for what had taken place;

22

Було бо більш сорока років чоловікові тому, на котрому стала ся ся ознака сцїлення.

22

for the man on whom this sign of healing had taken place was above forty years old.

23

Відпущені ж прийшли до своїх і сповістили, що казали до них архиєреї та старші.

23

The Believers' Prayer for Boldness

And having been let go, they came to their own [company], and reported all that the chief priests and elders had said to them.

24

Вони ж, вислухавши те, однодушно підняли голос до Бога й промовили: Владико, Ти єси Бог, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що в них;

24

And they, having heard [it], lifted up [their] voice with one accord to God, and said, Lord, *thou* art the God who made the heaven and the earth and the sea, and all that is in them;

25

котрий устами Давида, слуги Твого, промовив: Чого збунтувались погане, і люде задумують марні речі?

25

who hast said by the mouth of thy servant David, Why have [the] nations raged haughtily and [the] peoples meditated vain things?

26

Повставали царі земні, і князї зібрались докупи на Господа й на Христа Його.

26

The kings of the earth were there, and the rulers were gathered together against the Lord and against his Christ.

27

Бо зібрали ся справдї на сьвятого Сина Твого Ісуса, що Його помазав єси, і Ірод, і Понтийський Пилат з поганами й людьми Ізраїлськими,

27

For in truth against thy holy servant Jesus, whom thou hadst anointed, both Herod and Pontius Pilate, with [the] nations, and peoples of Israel, have been gathered together in this city

28

зробити, що Твоя рука і рада Твоя наперед призначили статись.

28

to do whatever thy hand and thy counsel had determined before should come to pass.

29

І нинї, Господи, споглянь на закази їх, і дай слугам Твоїм з усякою одвагою промовляти слово Твоє,

29

And now, Lord, look upon their threatenings, and give to thy bondmen with all boldness to speak thy word,

30

і простягай руку Твою на сцїленнє, і нехай ознаки й чудеса стають ся через імя сьвятого Сина Твого Ісуса.

30

in that thou stretchest out thy hand to heal, and that signs and wonders take place through the name of thy holy servant Jesus.

31

А як помолились вони, захитало ся місце, де зібрались, і сповнились усї Духом сьвятим, і промовляли слово Боже з одвагою.

31

And when they had prayed, the place in which they were assembled shook, and they were all filled with the Holy Spirit, and spoke the word of God with boldness.

32

Множество ж вірних мали одно серце й одну душу; й нї один, що мав, не казав, що се його, а було в них усе спільнє.

32

Sharing among Believers

And the heart and soul of the multitude of those that had believed were one, and not one said that anything of what he possessed was his own, but all things were common to them;

33

І з великою силою давали апостоли сьвідченнє воскресення Господа Ісуса, й ласка велика була на всїх їх.

33

and with great power did the apostles give witness of the resurrection of the Lord Jesus, and great grace was upon them all.

34

Та й в недостатку нїхто між ними не був; хто бо був властительом земель або домів, ті, продавши, приносили гроші за продане,

34

For neither was there any one in want among them; for as many as were owners of lands or houses, selling them, brought the price of what was sold

35

та й клали у ногах у апостолів, і роздавали кожному, як кому треба було.

35

and laid it at the feet of the apostles; and distribution was made to each according as any one might have need.

36

Так Йосія, названий від апостолів Варнава (що єсть перекладом: Син одради), левит, родом Кипрянин,

36

And Joseph, who had been surnamed Barnabas by the apostles (which is, being interpreted, Son of consolation), a Levite, Cyprian by birth,

37

мавши поле, продав, та й принїс гроші, та й положив у ногах у апостолів.

37

being possessed of land, having sold [it], brought the money and laid it at the feet of the apostles.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

Darby Bible Translation

Дії 4

Acts 4