Переклад Куліша та Пулюя

English Standard Version

Як же вони промовляли до народу, приступили до них священики та старшина церковна та Садукеї,

Peter and John Before the Council

And as they were speaking to the people, the priests and the captain of the temple and the Sadducees came upon them,

2

сердячись, що вони навчають народ і проповідують в Ісусї воскресеннє з мертвих.

2

greatly annoyed because they were teaching the people and proclaiming in Jesus the resurrection from the dead.

3

І наложили на них руки, і оддали їх під сторожу до ранку, бо вже був вечір.

3

And they arrested them and put them in custody until the next day, for it was already evening.

4

Многі ж з них, що слухали слово, увірували; було ж число людей вірних тисяч з пять.

4

But many of those who had heard the word believed, and the number of the men came to about five thousand.

5

І сталось, зібрались уранцї князї їх та старші, та письменники в Єрусалимі,

5

On the next day their rulers and elders and scribes gathered together in Jerusalem,

6

та Анна архиєрей, та Каяфа, та Йоан, та Александр і скільки було з родини архиєрейської,

6

with Annas the high priest and Caiaphas and John and Alexander, and all who were of the high-priestly family.

7

і, поставивши їх посерединї, питали: Якою силою, або яким імям, зробили ви се?

7

And when they had set them in the midst, they inquired, “By what power or by what name did you do this?”

8

Тодї Петр, сповнившись Духом сьвятим, рече до них: Князї людські та старші Ізраїлеві!

8

Then Peter, filled with the Holy Spirit, said to them, “Rulers of the people and elders,

9

коли в нас оце допитують ся про добре дїло (зроблене) недужому чоловікові, чим сей спас ся,

9

if we are being examined today concerning a good deed done to a crippled man, by what means this man has been healed,

10

то нехай знане буде всїм вам і всьому народові Ізраїлевому, що в імя Ісуса Христа Назорея, котрого ви розпяли, котрого Бог воскресив з мертвих; Ним сей стоїть перед вами здоровий.

10

let it be known to all of you and to all the people of Israel that by the name of Jesus Christ of Nazareth, whom you crucified, whom God raised from the dead — by him this man is standing before you well.

11

Се камінь, зневажений од вас будівничих, що став ся головою угла;

11

This Jesusa is the stone that was rejected by you, the builders, which has become the cornerstone.b

12

і нема нї в кому другому спасення, бо й нема иншого імя під небом, даного людям, щоб ним спасатись нам.

12

And there is salvation in no one else, for there is no other name under heaven given among menc by which we must be saved.”

13

Як же побачили вони сьміливість Петра та Йоана, і постерегли, що се люде невчені і прості, то дивувались; і пізнали їх, що вони були з Ісусом,

13

Now when they saw the boldness of Peter and John, and perceived that they were uneducated, common men, they were astonished. And they recognized that they had been with Jesus.

14

і, бачивши чоловіка з ними стоячого сцїленого, не мали нїчого сказати проти.

14

But seeing the man who was healed standing beside them, they had nothing to say in opposition.

15

Звелївши ж їм вийти з ради, радились між собою,

15

But when they had commanded them to leave the council, they conferred with one another,

16

говорячи: Що нам робити з сими людьми? бо велика ознака сталась через них усїм явна, що домують у Єрусалимі, і не можемо відректи.

16

saying, “What shall we do with these men? For that a notable sign has been performed through them is evident to all the inhabitants of Jerusalem, and we cannot deny it.

17

Тільки ж, щоб більш не ширилось між народом, то заказом закажімо їм, щоб більш не говорили в імя сеє нїкому з людей.

17

But in order that it may spread no further among the people, let us warn them to speak no more to anyone in this name.”

18

І, покликавши їх, заповіли їм зовсїм не говорити анї навчати в імя Ісусове.

18

So they called them and charged them not to speak or teach at all in the name of Jesus.

19

Петр же та Йоан, озвавшись до них, рекли: Чи праведно перед Богом слухати вас більш нїж Бога, — судїть.

19

But Peter and John answered them, “Whether it is right in the sight of God to listen to you rather than to God, you must judge,

20

Не можна бо нам того, що видїли й що чули, не говорити.

20

for we cannot but speak of what we have seen and heard.”

21

Вони ж заказавши, відпустили їх, не знайшовши нїчого, за що б їх покарати, задля народу; бо всї прославляли Бога за те, що стало ся.

21

And when they had further threatened them, they let them go, finding no way to punish them, because of the people, for all were praising God for what had happened.

22

Було бо більш сорока років чоловікові тому, на котрому стала ся ся ознака сцїлення.

22

For the man on whom this sign of healing was performed was more than forty years old.

23

Відпущені ж прийшли до своїх і сповістили, що казали до них архиєреї та старші.

23

The Believers Pray for Boldness

When they were released, they went to their friends and reported what the chief priests and the elders had said to them.

24

Вони ж, вислухавши те, однодушно підняли голос до Бога й промовили: Владико, Ти єси Бог, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що в них;

24

And when they heard it, they lifted their voices together to God and said, “Sovereign Lord, who made the heaven and the earth and the sea and everything in them,

25

котрий устами Давида, слуги Твого, промовив: Чого збунтувались погане, і люде задумують марні речі?

25

who through the mouth of our father David, your servant,d said by the Holy Spirit,
“‘Why did the Gentiles rage,
and the peoples plot in vain?

26

Повставали царі земні, і князї зібрались докупи на Господа й на Христа Його.

26

The kings of the earth set themselves,
and the rulers were gathered together,
against the Lord and against his Anointed’e —

27

Бо зібрали ся справдї на сьвятого Сина Твого Ісуса, що Його помазав єси, і Ірод, і Понтийський Пилат з поганами й людьми Ізраїлськими,

27

for truly in this city there were gathered together against your holy servant Jesus, whom you anointed, both Herod and Pontius Pilate, along with the Gentiles and the peoples of Israel,

28

зробити, що Твоя рука і рада Твоя наперед призначили статись.

28

to do whatever your hand and your plan had predestined to take place.

29

І нинї, Господи, споглянь на закази їх, і дай слугам Твоїм з усякою одвагою промовляти слово Твоє,

29

And now, Lord, look upon their threats and grant to your servants to continue to speak your word with all boldness,

30

і простягай руку Твою на сцїленнє, і нехай ознаки й чудеса стають ся через імя сьвятого Сина Твого Ісуса.

30

while you stretch out your hand to heal, and signs and wonders are performed through the name of your holy servant Jesus.”

31

А як помолились вони, захитало ся місце, де зібрались, і сповнились усї Духом сьвятим, і промовляли слово Боже з одвагою.

31

And when they had prayed, the place in which they were gathered together was shaken, and they were all filled with the Holy Spirit and continued to speak the word of God with boldness.

32

Множество ж вірних мали одно серце й одну душу; й нї один, що мав, не казав, що се його, а було в них усе спільнє.

32

They Had Everything in Common

Now the full number of those who believed were of one heart and soul, and no one said that any of the things that belonged to him was his own, but they had everything in common.

33

І з великою силою давали апостоли сьвідченнє воскресення Господа Ісуса, й ласка велика була на всїх їх.

33

And with great power the apostles were giving their testimony to the resurrection of the Lord Jesus, and great grace was upon them all.

34

Та й в недостатку нїхто між ними не був; хто бо був властительом земель або домів, ті, продавши, приносили гроші за продане,

34

There was not a needy person among them, for as many as were owners of lands or houses sold them and brought the proceeds of what was sold

35

та й клали у ногах у апостолів, і роздавали кожному, як кому треба було.

35

and laid it at the apostles’ feet, and it was distributed to each as any had need.

36

Так Йосія, названий від апостолів Варнава (що єсть перекладом: Син одради), левит, родом Кипрянин,

36

Thus Joseph, who was also called by the apostles Barnabas (which means son of encouragement), a Levite, a native of Cyprus,

37

мавши поле, продав, та й принїс гроші, та й положив у ногах у апостолів.

37

sold a field that belonged to him and brought the money and laid it at the apostles’ feet.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

English Standard Version

Дії 4

Acts 4