Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Дії 3) | (Дії 5) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Турконяка

  • Як же вони промовляли до народу, приступили до них священики та старшина церковна та Садукеї,
  • Коли вони промовляли до народу, підійшли до них священики, начальник сторожі храму та садукеї [1] ,
  • сердячись, що вони навчають народ і проповідують в Ісусї воскресеннє з мертвих.
  • обурені тим, що вони навчали народ, проповідували воскресіння з мертвих в Ісусі.
  • І наложили на них руки, і оддали їх під сторожу до ранку, бо вже був вечір.
  • Вони наклали на них руки і посадили у в’язницю до ранку, оскільки був уже вечір.
  • Многі ж з них, що слухали слово, увірували; було ж число людей вірних тисяч з пять.
  • Багато з тих, які чули слово, повірили; кількість таких людей сягала п’яти тисяч.
  • І сталось, зібрались уранцї князї їх та старші, та письменники в Єрусалимі,
  • А наступного дня в Єрусалимі зібралися їхні начальники, старші й книжники [2];
  • та Анна архиєрей, та Каяфа, та Йоан, та Александр і скільки було з родини архиєрейської,
  • і Анна — первосвященик, і Каяфа, і Іван, і Олександр, і всі інші, які були з первосвященицького роду;
  • і, поставивши їх посерединї, питали: Якою силою, або яким імям, зробили ви се?
  • поставивши їх посередині, вони допитувалися: Якою силою чи яким ім’ям ви це зробили?
  • Тодї Петр, сповнившись Духом сьвятим, рече до них: Князї людські та старші Ізраїлеві!
  • Тоді Петро, сповнений Святим Духом, сказав їм: Начальники народу і старші [ізраїльські]!
  • коли в нас оце допитують ся про добре дїло (зроблене) недужому чоловікові, чим сей спас ся,
  • Якщо нас нині допитують про добрий учинок хворій людині, як вона одужала,
  • то нехай знане буде всїм вам і всьому народові Ізраїлевому, що в імя Ісуса Христа Назорея, котрого ви розпяли, котрого Бог воскресив з мертвих; Ним сей стоїть перед вами здоровий.
  • то хай буде всім вам і всьому народові ізраїльському відомо: Ім’ям Ісуса Христа, Назарянина, Якого ви розіп’яли. Його Бог воскресив із мертвих; це Він зцілив того, хто стоїть перед вами.
  • Се камінь, зневажений од вас будівничих, що став ся головою угла;
  • Він є камінь, знехтуваний вами, будівничими, — камінь, що став наріжним.
  • і нема нї в кому другому спасення, бо й нема иншого імя під небом, даного людям, щоб ним спасатись нам.
  • І в нікому іншому немає спасіння, бо під небом немає іншого імені, даного людям, яким належить нам спастися!
  • Як же побачили вони сьміливість Петра та Йоана, і постерегли, що се люде невчені і прості, то дивувались; і пізнали їх, що вони були з Ісусом,
  • Помітивши відвагу Петра й Івана і дізнавшись, що це люди невчені й прості, вони дивувалися, бо знали їх, що були з Ісусом.
  • і, бачивши чоловіка з ними стоячого сцїленого, не мали нїчого сказати проти.
  • І дивлячись на оздоровленого чоловіка, який стояв з ними, вони нічого не могли сказати проти.
  • Звелївши ж їм вийти з ради, радились між собою,
  • Наказавши їм вийти із синедріону [3] , вони радилися між собою,
  • говорячи: Що нам робити з сими людьми? бо велика ознака сталась через них усїм явна, що домують у Єрусалимі, і не можемо відректи.
  • кажучи: Що нам робити з цими людьми? Адже через них зроблено явне чудо, яке відоме всім, хто живе в Єрусалимі, — і не можемо того заперечувати.
  • Тільки ж, щоб більш не ширилось між народом, то заказом закажімо їм, щоб більш не говорили в імя сеє нїкому з людей.
  • Але щоби більше не поширювалося між народом, заборонімо їм [під загрозою], щоби далі нікому з людей не говорили про це Ім’я!
  • І, покликавши їх, заповіли їм зовсїм не говорити анї навчати в імя Ісусове.
  • І, покликавши їх, наказали зовсім не говорити і не навчати в Ім’я Ісуса.
  • Петр же та Йоан, озвавшись до них, рекли: Чи праведно перед Богом слухати вас більш нїж Бога, — судїть.
  • А Петро та Іван у відповідь сказали їм: Розсудіть, чи справедливо перед Богом більше слухати вас, аніж Бога?
  • Не можна бо нам того, що видїли й що чули, не говорити.
  • Адже ми не можемо не розповідати про те, що бачили і чули!
  • Вони ж заказавши, відпустили їх, не знайшовши нїчого, за що б їх покарати, задля народу; бо всї прославляли Бога за те, що стало ся.
  • Вони ж, погрозивши, відпустили їх, нічого не знаходячи, щоби покарати їх, — через народ, бо всі прославляли Бога за те, що сталося.
  • Було бо більш сорока років чоловікові тому, на котрому стала ся ся ознака сцїлення.
  • А чоловік, з яким сталося це чудо зцілення, мав понад сорок років.
  • Відпущені ж прийшли до своїх і сповістили, що казали до них архиєреї та старші.
  • Коли їх відпустили, вони прийшли до своїх і переказали те, що їм говорили первосвященики і старші.
  • Вони ж, вислухавши те, однодушно підняли голос до Бога й промовили: Владико, Ти єси Бог, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що в них;
  • Ті, коли почули, однодушно піднесли голос до Бога й сказали: Владико [Боже], Ти, Котрий створив небо і землю, море й усе, що в них!
  • котрий устами Давида, слуги Твого, промовив: Чого збунтувались погане, і люде задумують марні речі?
  • Який Святим Духом устами нашого батька, Твого слуги Давида, сказав: Чому розбушувалися люди, і народи задумали марноту?
  • Повставали царі земні, і князї зібрались докупи на Господа й на Христа Його.
  • Зійшлися земні царі, зібралися правителі разом проти Господа та проти Його Христа!
  • Бо зібрали ся справдї на сьвятого Сина Твого Ісуса, що Його помазав єси, і Ірод, і Понтийський Пилат з поганами й людьми Ізраїлськими,
  • Адже справді в цьому місті зібралися проти святого Слуги Твого Ісуса, Якого Ти помазав, — Ірод і Понтій Пилат із язичниками та людьми Ізраїлю,
  • зробити, що Твоя рука і рада Твоя наперед призначили статись.
  • аби здійснити те, що наперед призначила Твоя рука і Твоя воля, щоб воно сталося.
  • І нинї, Господи, споглянь на закази їх, і дай слугам Твоїм з усякою одвагою промовляти слово Твоє,
  • Тепер же, Господи, поглянь на їхні погрози і дай Своїм рабам з усією сміливістю говорити Твоє слово.
  • і простягай руку Твою на сцїленнє, і нехай ознаки й чудеса стають ся через імя сьвятого Сина Твого Ісуса.
  • Коли простягнеш Свою руку для оздоровлення, ознак і чудес, щоби збувалися вони святим Ім’ям Твого слуги Ісуса!
  • А як помолились вони, захитало ся місце, де зібрались, і сповнились усї Духом сьвятим, і промовляли слово Боже з одвагою.
  • І як вони помолилися, затряслося те місце, де вони були зібрані, і всі наповнилися Святим Духом і сміливо почали говорити Боже Слово.
  • Множество ж вірних мали одно серце й одну душу; й нї один, що мав, не казав, що се його, а було в них усе спільнє.
  • Усі ті, які повірили, мали одне серце і душу; і ніхто нічого зі свого майна не називав власним, бо все було в них спільне.
  • І з великою силою давали апостоли сьвідченнє воскресення Господа Ісуса, й ласка велика була на всїх їх.
  • Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса, і велика благодать була на них усіх.
  • Та й в недостатку нїхто між ними не був; хто бо був властительом земель або домів, ті, продавши, приносили гроші за продане,
  • Не було між ними жодного нужденного. Бо ті, хто мав поле або дім, продавали їх та приносили кошти від проданого
  • та й клали у ногах у апостолів, і роздавали кожному, як кому треба було.
  • і клали біля ніг апостолів, а кожному давалося те, чого хто потребував.
  • Так Йосія, названий від апостолів Варнава (що єсть перекладом: Син одради), левит, родом Кипрянин,
  • Так Йосиф, прозваний апостолами Варнавою, — що в перекладі означає «син потіхи», — левіт, родом з Кіпру,
  • мавши поле, продав, та й принїс гроші, та й положив у ногах у апостолів.
  • мав поле; він продав його, приніс гроші й поклав біля ніг апостолів.

  • ← (Дії 3) | (Дії 5) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025