Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Дії 6) | (Дії 8) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Турконяка

  • Каже тодї архиєрей: Чи справдї се так?
  • Первосвященик запитав: Чи це так?
  • Він же рече: Мужі брати й батьки, слухайте: Бог слави явивсь отцеві нашому Авраамові, як був у Мезопотамії, перш нїж оселив ся він у Харані,
  • А він промовив: Мужі, брати і батьки, послухайте! Бог слави з’явився нашому батькові Авраамові, коли він був у Месопотамії перед тим, як він оселився в Харані.
  • і рече до него: вийди з землї твоєї, і з родини твоєї, та йди в землю, що я тобі покажу.
  • І сказав йому: Вийди зі своєї землі, від свого роду та піди в край, який Я тобі покажу.
  • Тодї вийшовши з землї Халдейської, оселив ся він у Харанї, а звідтіля, як умер батько його, переселив його (Бог) у сю землю, де ви тепер живете.
  • Тоді він вийшов з Халдейської землі й оселився в Харані. А звідти, після смерті його батька, Бог переселив його в цю землю, де ви тепер живете.
  • І не дав йому наслїддя в нїй нї на ступінь ноги, а обіцяв дати йому її в державу і насїнню його після него, як не було в него дитини.
  • І не дав йому спадщини в ній навіть на стопу ноги, але обіцяв дати її для володіння йому та його нащадкам після нього, хоч не було в нього дитини.
  • Глаголав же Бог так, що буде насїннє його захожим у землї чужій, і підневолять його, і мучити муть чотириста років.
  • І сказав йому Бог, що нащадки його будуть переселенцями в чужій землі, будуть поневолені й гнобитимуть їх чотириста років.
  • А народ, котрому служити муть, буду я судити, рече Бог; і після того вийдуть вони, та служити муть менї у місцї сьому.
  • Але Я, — сказав Бог, — судитиму народ, якому вони служитимуть, і після цього вийдуть і будуть служити Мені на цьому місці!
  • І дав йому завіт обрізання; і так породив Ісаака, та й обрізав його восьмого дня; а Ісаак породив Якова, а Яков дванайцять патриярхів.
  • І дав йому завіт обрізання. І він породив Ісаака й обрізав його восьмого дня, Ісаак — Якова, Яків — дванадцятьох патріархів.
  • А патриярхи через зависть продали Йосифа в Єгипет; і був з ним Бог,
  • А патріархи позаздрили Йосифові й продали його в Єгипет. Та з ним був Бог
  • і визволив його з усякого горя його, і дав йому ласку та премудрість перед Фараоном, царем Єгипецьким; і настановив його той правителем над Єгиптом і над усією господою своєю.
  • і визволив його від усіх утисків, дав йому мудрість і милість перед фараоном, царем єгипетським, і поставив його правителем над Єгиптом і над усім своїм домом.
  • Прийшла ж голоднеча на всю землю Єгипецьку та Канаанську, та горе велике; і не знайшли поживи отцї наші.
  • Настав же голод по всій [землі] Єгипетській та Ханаанській, і прийшла велика скрута, — наші батьки не знаходили поживи.
  • Почувши ж Яков, що є пшениця в Єгиптї, післав отцїв наших найперш.
  • Почувши, що в Єгипті є пшениця, Яків послав спочатку наших батьків.
  • А другого разу був пізнаний Йосиф од братів своїх; і став ся знаним Фараонові рід Йосифів.
  • Коли ж вони прибули вдруге, Йосиф признався своїм братам, і рід Йосифа став відомим фараонові.
  • Піславши ж Йосиф, прикликав батька свого Якова і всю родину свою, сїмдесять і пять душ.
  • Йосиф послав покликати свого батька Якова з усім родом, — сімдесят п’ять [1] душ.
  • Прийшов же Яков у Єгипет, і вмер, він і отцї наші,
  • Тож Яків переселився в Єгипет, де помер сам і батьки наші;
  • і перенесено їх у Сихем, і положено в гробі, що купив Авраам цїною срібла в синів Ємора Сихемевого.
  • і перенесли їх до Сихема й поклали до гробниці, яку Авраам купив за срібло в синів Емора в Сихемі.
  • Як же наближував ся час обітування, котрим кляв ся Бог Авраамові, ріс народ і намножувавсь у Єгиптї,
  • Коли наближався час виконання обітниці, яку Бог проголосив Авраамові, народ в Єгипті збільшився і помножився,
  • аж поки настав инший цар, що не знав уже Йосифа.
  • доки не постав у Єгипті інший цар, який не знав Йосипа.
  • Сей, хитрий проти роду нашого, мучив отцїв наших, щоб викидали дїток своїх, щоб не бути їм живими.
  • Він, замисливши зло проти нашого роду, гнобив наших батьків, примушуючи їх викидати своїх немовлят, аби не давати їм жити.
  • Того часу родивсь Мойсей, і був угоден Богу; годовано його три місяцї в хатї батька його.
  • У цей час народився Мойсей, і був він гарний перед Богом; його годували три місяці в батьківському домі.
  • Як же викинуто його, взяла його дочка Фараонова, й вигодувала його собі за сина.
  • Коли ж його покинули, то дочка фараона взяла його й вигодувала собі за сина.
  • І навчивсь Мойсей усієї Єгипецької мудрости, був же потужний у словах і в дїлах.
  • І Мойсей був навчений усієї єгипетської мудрості, був сильний у своїх ділах та словах.
  • Як же сповнивсь йому сороколїтний час, забажало серце його одвідати братів своїх, синів Ізраїлевих.
  • А коли сповнилося йому сорок років, прийшло йому на серце відвідати своїх братів — синів Ізраїля.
  • І, побачивши одного обиженого, уступив ся за него, тай помстив ся за обиженого, вбивши Єгиптянина.
  • Побачивши, як кривдили одного з них, допоміг і, убивши єгиптянина, помстився за покривдженого.
  • Думав же, що зрозуміють брати його, що Бог його рукою дає їм спасеннє; вони ж не зрозуміли.
  • Він думав, що його брати зрозуміють, що це Бог його рукою дає їм спасіння. Та вони не зрозуміли.
  • Другого ж дня явив ся їм, як бились, і приводив їх до поєднання, говорячи: Мужі, ви брати; за що ви обижаєте один одного?
  • Наступного дня з’явився перед ними, коли вони билися, і намагався їх помирити, сказавши: Мужі, та ви ж брати, навіщо кривдите один одного?
  • Той же, що обижав ближнього, відопхнув його, кажучи: Хто тебе настановив князем і суддею над нами?
  • А той, який кривдив ближнього, відштовхнув його, сказавши: Хто тебе поставив старшим і суддею над нами?
  • Чи й мене хочеш убити, як убив єси вчора Єгиптянина?
  • Чи ти хочеш мене вбити так само, як учора вбив єгиптянина?
  • Утїк же Мойсей за словом сим, і зайшов у землю Мадиямську, де зродив двох синів.
  • Через цю справу Мойсей утік і став чужинцем у Мадіямській землі, де породив двох синів.
  • А як уплило сорок років, явивсь йому в пустинї під горою Синаєм ангел Господень у поломї огняного куща.
  • Коли минуло сорок років, з’явився йому в пустелі при Сінайській горі ангел [Господній] у вогняному полум’ї куща.
  • Мойсей же побачивши дивувавсь видїннєм; як же приступив він, щоб придивитись, роздав ся голос Господень до него:
  • Побачивши це, Мойсей дивувався з видіння. А коли він підійшов, щоб роздивитися, то пролунав голос Господа:
  • Я Бог отцїв твоїх, і Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів. Затрусившись же Мойсей, не одважив ся придивлятись.
  • Я, Бог твоїх батьків, Бог Авраама й Ісаака та [Бог] Якова! Охоплений трепетом, Мойсей не наважився поглянути.
  • Рече ж йому Господь: Роззуй обувє ніг твоїх, бо місце, на котрому стоїш, — земля сьвята.
  • Та Господь сказав йому: Зніми взуття зі своїх ніг, бо місце, на якому стоїш, — це свята земля!
  • Дивившись видїв я муку народу мого в Єгиптї, і стогнаннє його чув я, і зійшов визволити його. І тепер іди, пішлю тебе в Єгипет.
  • Я поглянув і побачив гноблення Мого народу, який у Єгипті, Я почув їхній стогін, тож зійшов визволити їх. А тепер іди, Я посилаю тебе до Єгипту!
  • Сього Мойсея, котрого відцурались вони, кажучи: хто тебе настановив князем та суддею над нами? сього Бог князем і збавителем післав рукою ангела, що явивсь йому в кущі (корчі).
  • Цього Мойсея, якого відкинули, сказавши: Хто тебе поставив старшим і суддею? — його, з’явившись у кущі, Бог рукою ангела послав як старшого й визволителя.
  • Сей вивів їх, робивши чудеса та ознаки в Єгиптї, й на Червоному морі, і в пустинї сорок років.
  • Саме він вивів їх, зробивши чудеса й ознаки в Єгипетській землі та на Червоному морі й упродовж сорока років у пустелі.
  • Се той Мойсей, що сказав синам Ізраїлевим: Поставить вам Господь Бог ваш пророка з братів ваших, як мене; Його слухайте.
  • Це той Мойсей, який сказав синам ізраїльським: Пророка поставить вам Бог з ваших братів, як мене, [Його слухайте]!
  • Се той, що був у зборі в пустинї з ангелом, котрий промовляв до него на горі Синаї, та з отцями нашими, що прийняв живі слова, щоб дати нам.
  • Це той, хто в пустелі на зібранні був разом з Ангелом, який на Сінайській горі говорив до нього та до наших батьків, хто одержав живі слова, щоби дати нам;
  • Котрому не хотїли слухняними бути отцї наші, а відопхнули його, і обернулись серцем у Єгипет,
  • якого не схотіли послухатися наші батьки, але відкинули його й повернулися своїми серцями до Єгипту,
  • говорячи Ааронові: Зроби нам богів, котрі б ійшли перед нами; бо Мойсей той, що вивів нас із Єгипту, не знаємо, що стало ся з ним.
  • сказавши Ааронові: Зроби нам богів, які йтимуть перед нами, бо не знаємо, що сталося з цим Мойсеєм, який вивів нас із Єгипетської землі!
  • І зробили телця в днї ті, і приносили посьвяти ідолу, і втїшались дїлами рук своїх.
  • І тими днями вони зробили теля, принесли жертву ідолові й веселилися з витвору своїх рук.
  • Одвернув ся ж Бог і попустив їх кланятись воїнству небесному, як написано в книзї пророків: Хиба заколене та посьвяти приносили ви менї сорок років у пустинї, доме Ізраїлїв?
  • Тож Бог відвернувся і передав їх служити небесному війську, як написано в книзі Пророків: Доме Ізраїля, чи приносили ви Мені сорок років у пустелі заколення і жертви?
  • Нї, ви підняли намет Молохів і зорю бога вашого Ремфана, боввани, що поробили на поклоненнє їм; і переселю я вас дальш Вавилона.
  • Ви ж підняли намет Молоха і зірку вашого бога Райфана — зображення, які самі зробили, щоби поклонятися їм! Я переселю вас аж за Вавилон!
  • Намет сьвідчення був у отцїв наших у пустинї, як звелїв Той, хто глаголав Мойсейові зробити його по взорцеві, який бачив.
  • Наші батьки мали в пустелі намет свідчення, як наказав Той, Хто велів Мойсеєві зробити його за зразком, який він бачив.
  • Котрий також узявши отцї наші винесли з Ісусом у державу поган, що прогнав Бог од лиця отцїв наших, аж до днїв Давидових.
  • Узявши його, батьки наші занесли його разом з Ісусом у землю тих народів, які вигнав Бог з-перед обличчя наших батьків, — і так аж до днів Давида,
  • Котрий знайшов ласку перед Богом, і просив, щоб знайти намет для Бога Якового.
  • який знайшов благодать у Бога і просив, щоби знайти дім для Бога Якова.
  • Соломон же збудував йому храм.
  • Та дім Йому збудував Соломон.
  • Тільки ж Вишнїй не в рукотворних церквах домує, як глаголе пророк:
  • Але Всевишній проживає не в рукотворному, як каже пророк:
  • Небо менї престол, а земля підніжок ніг моїх; який храм збудуєте менї? рече Господь, або яке місце відпочинку мого?
  • Небо — Мій престол, а земля — підніжжя для Моїх ніг. Який дім збудуєте Мені, — каже Господь, — або яке місце для Мого спочинку?
  • Хиба не моя рука зробила се все?
  • Хіба не Моя рука все це зробила?
  • Люде тугошиі і необрізані серцем і ушима, ви завсїди Духові сьвятому противитесь; як батьки ваші, так і ви.
  • Ви, твердошиї, з необрізаними серцями й вухами! Ви завжди противитеся Святому Духові, — як батьки ваші, так і ви!
  • Кого з пророків не гонили батьки ваші? і повбивали тих, що наперед звіщали про прихід Праведного, котрого ви тепер зрадниками й убийцями стались.
  • Кого з пророків не переслідували ваші батьки? І повбивали тих, які наперед провіщали про прихід Праведника, Якого ви тепер зрадили й убили.
  • Ви прийняли закон через розпорядки ангелів, та й не хоронили його.
  • Ви, котрі одержали Закон через веління ангелів, але не зберегли його!
  • Почувши ж се, запалали серцем своїм, і скреготали зубами на него.
  • Слухаючи це, вони палали гнівом у своїх серцях і скреготали на нього зубами.
  • Він же, будучи повний сьвятого Духа, споглянувши на небо, побачив славу Божу, й Ісуса, стоячого по правицї у Бога,
  • Але Степан, сповнений Святого Духа, поглянув на небо, побачив славу Божу й Ісуса, Який стояв праворуч Бога,
  • і рече: Ось, виджу небеса відчинені, і Сина чоловічого, стоячого по правицї в Бога.
  • і сказав: Ось я бачу відкриті небеса й Сина Людського, Який стоїть праворуч Бога!
  • Вони ж закричали голосом великим, позатуляли уші свої, та й кинулись однодушно на него,
  • Голосно закричавши й затуливши свої вуха, вони одностайно накинулися на нього.
  • і, випровадивши за город, укаменували його; а сьвідки поклали одежу свою у ногах у молодця, званого Савлом,
  • І, вивівши за місто, вони почали побивати його камінням. А свідки поклали свій одяг біля ніг юнака, якого звали Савлом.
  • і каменували Стефана, молячогось і глаголючого: Господи Ісусе, прийми дух мій.
  • І побивали камінням Степана, а він молився і казав: Господи Ісусе, прийми дух мій!
  • Приклонивши ж колїна, покликнув голосом великим: Господи, не постав їм сього за гріх. І, се промовивши, уснув.
  • Ставши на коліна, він скрикнув голосно: Господи, не зарахуй їм це за гріх! І, промовивши це, він упокоївся.

  • ← (Дії 6) | (Дії 8) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025