Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Петра 1) | (1 Петра 3) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Турконяка

  • Тим то, відложивши всяку злобу, і всякий підступ і лицемірство і зависть і всяку осуду,
  • Отже, відкладіть усяке зло, усякий обман, лицемірство, заздрість та всілякі обмови
  • яко ж новорожденні дїти будьте жадні словесного чистого молока, щоб у ньому виросли на спасеннє;
  • і, як новонароджені немовлята, жадайте чистого духовного молока, щоб на ньому ви зросли для спасіння,
  • коли покушали, що благий Господь.
  • бо ви скуштували, що Господь добрий.
  • Приступаючи до Него, до каменя живого, від людей відкинутого, від Бога ж вибраного, дорогого,
  • Приходьте до Нього — живого коштовного Каменя, знехтуваного людьми, але вибраного Богом.
  • і самі, яко живе каміннє, будуйте дім духовний, сьвященство сьвяте, щоб приношено духовні жертви любоприємні Богу через Ісуса Христа.
  • І ви самі, немов живе каміння, збудовуйтеся в духовний дім, щоби бути святим священством, приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа.
  • Тим то й стоїть в писанню: "Ось, кладу в Сионї угольний, камінь, вибраний, дорогий; і віруючий в Него не осоромить ся."
  • Адже в Писанні зазначено: Ось, Я кладу на Сіоні Камінь наріжний, вибраний, коштовний, і хто вірить у Нього, не буде засоромлений!
  • Оце ж вам віруючим, — дорогий, неслухняним же "камінь, що відкинули будівничі, та став ся у голову угла, — камінь спотикання і скеля поблазнї";
  • Отже, для вас, які вірите, — дорогоцінність, а для тих, хто не вірить, — камінь, яким знехтували будівничі. Він став наріжним каменем,
  • і спотикають ся, не слухаючи слова, на що вони й полишені.
  • і каменем спотикання, і скелею спокуси! Вони спотикаються, не вірячи в Слово; на це вони й поставлені.
  • Ви ж — рід вибраний, царське сьвященство, нарід сьвятий, люде прибрані, щоб звіщали чесноти Покликавшого вас із темряви у дивне своє сьвітло;
  • А ви — рід вибраний, царське священство, святий народ, придбаний, аби звіщати чесноти Того, Хто вас покликав із темряви до дивного Його світла.
  • ви, колись і не народ, а тепер народ Божий; непомилувані, а тепер помилувані.
  • Ви колись були «ненарод», а тепер народ Божий; ви колись були «непомилувані», а тепер ви помилувані.
  • Любі, молю, як чужосторонцїв і прохожих, ухилятись від тїлесного хотїння, котре воює проти душі,
  • Улюблені, благаю вас, як чужинців і мандрівників, стримуватися від тілесних пожадливостей, які воюють проти душі,
  • і вести добре життє своє між поганами, щоб, у чому судять вас яко лиходїїв, наглядаючи добрі дїла (ваші), славили Бога в день одвідання.
  • мати добру поведінку серед язичників, щоби через те, за що вас обмовляють, мов злочинців, побачивши добрі діла, прославили Бога в день відвідин.
  • Тим то коріть ся всякому чоловічому начальству ради Господа: чи то цареві, яко значному,
  • Отже, підкоріться всякій людській владі задля Господа, — чи цареві, як володареві,
  • чи то начальникам, яко від него посланим на одмщеннє лиходїям, а на хвалу добротворцям.
  • чи правителям, як від Нього посланих, аби карати злочинців і хвалити тих, хто чинить добро.
  • Така бо воля Божа, щоб ви, роблячи добро, затикали уста невіжи безрозумних людей,
  • Оскільки така Божа воля, щоб вони добрими вчинками приборкували неуцтво немудрих людей,
  • яко свобідні, а не яко ті, що мають свободу за покриттє злоби, а яко слуги Божі.
  • як вільні, — котрі не використовують свободу як прикриття для зла, — але як раби Божі.
  • Усїх шануйте; браттівство любіте; Бога лякайтесь; царя честїть.
  • Шануйте всіх, любіть братерство, бійтеся Бога, поважайте царя.
  • Слуги, з усяким страхом корітесь панам, не тільки добрим і лагідним, а також лукавим.
  • Слуги, із повним страхом коріться панам не тільки добрим та лагідним, а й прикрим.
  • Се бо угодно перед Богом, коли хто ради совісти Божої переносить смуток, страждаючи не по правдї.
  • Тому що це благодать [перед Богом], коли хто свідомо, задля Бога переносить злидні, страждаючи несправедливо.
  • Яка бо похвала, коли, согрішаючи й биті в лице, терпите? Тільки коли добре робите, і, страждаючи терпите, то се угодно перед Богом.
  • Адже яка честь, коли зазнаєте покарання за провини? Але коли терпите й страждаєте, роблячи добро, — це благодать перед Богом.
  • На се бо ви покликані, бо і Христос страждав за вас, оставляючи вам приклад, щоб ви йшли слїдом за Його стопами;
  • На це ви були покликані, тому що й Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли Його слідами.
  • котрий не зробив гріха, анї не знайдено підступу в устах Його;
  • Він не вчинив гріха, і не знайдено підступу в устах Його;
  • котрий, злословлений, не злословив, і страждаючи, не грозив, а передав Судячому праведно;
  • коли Його лихословили, Він не лихословив; страждаючи, не погрожував, а передавав Тому, Хто судить справедливо.
  • котрий гріхи наші сам піднїс на тїлї своїм на дереві, щоб ми, для гріхів умерши, правдою жили; котрого "ранами сцїлились".
  • Він Сам Своїм тілом підняв наші гріхи на дерево, щоб ми, померши для гріхів, жили для праведності; Його ранами ви оздоровлені.
  • Були бо ви, як вівцї блукаючі; тільки ж вернулись нинї до Пастиря і Владики душ ваших.
  • Адже ви були як блукаючі вівці, а тепер повернулися до пастиря і наставника ваших душ.

  • ← (1 Петра 1) | (1 Петра 3) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025