Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Івана 2) | (1 Івана 4) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

  • Глядїть, яку любов дав нам Отець, щоб ми дїти Божі звались. Тим то не знає нас сьвіт, що не пізнав Його.
  • Дивіться, яку велику любов дарував нам Отець, щоб ми дітьми Божими звалися. Ми і є ними. І тому світ нас не знає, бо він його не спізнав.
  • Любі, ми тепер дїти Божі; та ще не явилось, що ми будемо; знаємо ж, що, коли явить ся, подібні Йому будемо, бо побачимо Його, яко ж єсть.
  • Любі! Ми тепер — діти Божі, і ще не виявилося, чим будемо. Та знаємо, що коли виявиться, ми будемо до нього подібні, бо ми побачимо його, як є.
  • І всякий, що має сю надїю на Нього, очищує себе, яко і Він чистий.
  • І кожен, хто має на нього цю надію, себе очищує, так само, як і він чистий.
  • Кожен, хто робить гріх, робить також беззаконнє, і гріх єсть беззаконнє.
  • Кожен, хто чинить гріх, чинить також беззаконня, бо гріх є беззаконня.
  • Знаєте ж, що Він явив ся, щоб гріхи наші взяти, і що гріха нема у Ньому.
  • Ви ж знаєте, що він з'явився, щоб наші гріхи взяти, а гріха в ньому нема.
  • Кожен, хто у Ньому пробуває, не грішить; кожен, хто грішить, не бачив Його, нї пізнав Його.
  • Кожен, хто в ньому перебуває, не грішить. Кожен, хто грішить, його не бачив і його не спізнав.
  • Дїточки, нехай нїхто вас не обманює: хто робить правду, той праведний, яко ж Він праведний,
  • Дітоньки, ніхто нехай не вводить вас в оману. Хто чинить правду, той праведний, як і він — праведний.
  • хто робить гріх, той від диявола, бо від почину диявол грішить. На се явив ся Син Божий, щоб зруйновати дїла диявола.
  • Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. На це з'явився Син Божий, щоб знищити діла диявола.
  • Кожен, хто родив ся з Бога, гріха не робить, бо насїннє Його в ньому пробуває; і не може грішити, бо він з Бога родив ся.
  • Кожен, хто народився від Бога, гріха не чинить, бо його насіння в ньому перебуває; і він не може грішити, бо він від Бога народився.
  • По сьому явні дїти Божі, і дїти дияволські. Кожен, хто не робить правди, не від Бога, так само й хто не любить брата свого.
  • З того виявляються діти Божі й діти дияволові: кожен, хто не чинить справедливости, не є від Бога, а й той, хто не любить брата свого.
  • Се бо віщаннє, котре ви чули від почину, щоб ми любили один одного,
  • Бо це та звістка, яку ви від початку чули: щоб один одного любити,
  • не яко ж Каїн, що від лихого був, і забив брата свого; та й за що забив його? тому, що дїла його лихі були, а (дїла) брата його праведні.
  • а не як Каїн, який був від лукавого й убив брата свого. Та й за що він забив його? Бо лихі були його вчинки, а брата його — справедливі.
  • Не дивуйтесь, брати мої, коли ненавидить вас сьвіт.
  • Не дивуйтеся, брати, коли світ вас ненавидить.
  • Ми знаєм, що перейшли від смерти у життє, бо любимо братів; хто не любить брата, пробуває в смертї.
  • Ми знаємо, що ми перейшли від смерти до життя, бо любимо братів. Хто не любить, той у смерті перебуває.
  • Кожен, хто ненавидить брата свого, той чоловікогубець; а ви знаєте, що жоден чоловікогубець не має життя вічнього, в ньому пробуваючого.
  • Кожен, хто ненавидить брата свого, — душогубець, а ви знаєте, що ніякий душогубець не має в собі життя вічного, що в ньому перебувало б.
  • У сьому пізнали ми любов, що Він за нас душу свою положив; і ми повинні за братів душі класти.
  • З цього ми спізнали любов, бо він за нас поклав свою душу; і ми також повинні за братів душі класти.
  • Хто ж має прожиток у сьвітї, і видить брата свого, що в потребі, та й зачинить серце своє перед ним, то як любов Божа пробуває у ньому?
  • Коли хтось має достатки цього світу і бачить брата свого в нестачі й замикає перед ним своє серце, то як любов Божа може перебувати в ньому?
  • Дїточки мої, не любім словом, анї язиком, а дїлом і правдою.
  • Дітоньки! Не любімо словом, ані язиком, лише — ділом і правдою.
  • І по сьому пізнаємо, що ми від правди, і перед Ним втихомирюєм серця наші;
  • З цього ми спізнаємо, що ми від правди, і заспокоїмо перед ним серце наше;
  • бо коли винує нас серце, (то о скільки більше Бог); бо більший Бог, нїж серце наше, і знає все.
  • коли б нас обвинувачувало серце: Бог більший, ніж наше серце, і він усе знає.
  • Любі, коли серце наше не винує нас, одвагу маєм перед Богом,
  • Любі! Коли серце не винує, то ми маємо довір'я перед Богом,
  • і, коли що просимо, приймаємо від Нього, бо хоронимо заповідї Його, і угодне перед Ним робимо.
  • і що б ми не просили, одержуєм від нього, бо заповіді його бережемо і чинимо те, що йому вгодне.
  • А се заповідь Його, щоб вірували в імя Сина Його Ісуса Христа, й любили один одного, яко ж і дав заповідь нам.
  • А ось його заповідь: Вірувати в ім'я його Сина Ісуса Христа й любити один одного, як він дав був нам заповідь.
  • І, хто хоронить заповідї Його, у тому Він пробуває, а той в Ньому. І по сьому пізнаємо, що пробуває в нас, — по Духові, котрого дав нам.
  • Хто його заповіді зберігає, той і перебуває в нім, а він у ньому; і ми знаємо, що він у нас перебуває, від Духа, що його він дав нам.

  • ← (1 Івана 2) | (1 Івана 4) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025