Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Івана 2) | (1 Івана 4) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Огієнка

  • Глядїть, яку любов дав нам Отець, щоб ми дїти Божі звались. Тим то не знає нас сьвіт, що не пізнав Його.
  • Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми́ Божими, і ними ми є. Світ нас не знає тому́, що Його не пізнав.
  • Любі, ми тепер дїти Божі; та ще не явилось, що ми будемо; знаємо ж, що, коли явить ся, подібні Йому будемо, бо побачимо Його, яко ж єсть.
  • Улю́блені, — ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що́ ми будемо. Та знаємо, що, коли з'я́виться, то бу́дем подібні до Нього, бо бу́демо бачити Його, як Він є.
  • І всякий, що має сю надїю на Нього, очищує себе, яко і Він чистий.
  • І кожен, хто має на Нього наді́ю оцю, очищає себе так же само, як чистий і Він.
  • Кожен, хто робить гріх, робить також беззаконнє, і гріх єсть беззаконнє.
  • Кожен, хто чинить гріх, чинить і беззако́ння. Бо гріх — то беззако́ння.
  • Знаєте ж, що Він явив ся, щоб гріхи наші взяти, і що гріха нема у Ньому.
  • І ви знаєте, що Він був з'явився, щоб гріхи наші взяти, а гріха в Нім нема.
  • Кожен, хто у Ньому пробуває, не грішить; кожен, хто грішить, не бачив Його, нї пізнав Його.
  • Кожен, хто в Нім пробува́є, не грішить; усякий, хто грішить, не бачив Його, і не пізнав Його.
  • Дїточки, нехай нїхто вас не обманює: хто робить правду, той праведний, яко ж Він праведний,
  • Діточки, хай ніхто вас не зво́дить! Хто чинить праведність, той праведний, як праведний Він!
  • хто робить гріх, той від диявола, бо від почину диявол грішить. На се явив ся Син Божий, щоб зруйновати дїла диявола.
  • Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від поча́тку. Тому́ то з'явився Син Божий, щоб зни́щити справи диявола.
  • Кожен, хто родив ся з Бога, гріха не робить, бо насїннє Його в ньому пробуває; і не може грішити, бо він з Бога родив ся.
  • Кожен, хто родився від Бога, не чинить гріха, бо в нім пробуває насіння Його. І не може грішити, бо від Бога наро́джений він.
  • По сьому явні дїти Божі, і дїти дияволські. Кожен, хто не робить правди, не від Бога, так само й хто не любить брата свого.
  • Цим пізнаю́ться діти Божі та діти дияволові: Кожен, хто праведности не чинить, той не від Бога, як і той, хто брата свого не любить!
  • Се бо віщаннє, котре ви чули від почину, щоб ми любили один одного,
  • Бо це та звістка, яку від початку ви чули, — щоб любили один о́дного,
  • не яко ж Каїн, що від лихого був, і забив брата свого; та й за що забив його? тому, що дїла його лихі були, а (дїла) брата його праведні.
  • не так, як той Каїн, що був від лукавого, і брата свого́ забив. А за що він забив його? Бо лукаві були його вчинки, а брата його — праведні.
  • Не дивуйтесь, брати мої, коли ненавидить вас сьвіт.
  • Не дивуйтеся, бра́ття мої, коли світ вас нена́видить!
  • Ми знаєм, що перейшли від смерти у життє, бо любимо братів; хто не любить брата, пробуває в смертї.
  • Ми знаємо, що ми перейшли від смерти в життя, бо любимо братів. А хто брата не любить, пробуває той в смерті.
  • Кожен, хто ненавидить брата свого, той чоловікогубець; а ви знаєте, що жоден чоловікогубець не має життя вічнього, в ньому пробуваючого.
  • Кожен, хто нена́видить брата свого, той душогу́б. А ви знаєте, що жоден душогуб не має вічного життя, що в нім перебувало б.
  • У сьому пізнали ми любов, що Він за нас душу свою положив; і ми повинні за братів душі класти.
  • Ми з того пізнали любов, що ду́шу Свою́ Він покла́в був за нас. І ми мусимо класти ду́ші за братів!
  • Хто ж має прожиток у сьвітї, і видить брата свого, що в потребі, та й зачинить серце своє перед ним, то як любов Божа пробуває у ньому?
  • А хто має достаток на світі, і бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов пробуває в такому?
  • Дїточки мої, не любім словом, анї язиком, а дїлом і правдою.
  • Ді́точки, — любімо не словом, ані язико́м, але ді́лом та правдою!
  • І по сьому пізнаємо, що ми від правди, і перед Ним втихомирюєм серця наші;
  • Із цього дові́дуємось, що ми з правди, і впокорюєм наші серця́ перед Ним,
  • бо коли винує нас серце, (то о скільки більше Бог); бо більший Бог, нїж серце наше, і знає все.
  • бо коли винуватить нас серце, то Бог більший від нашого серця та ві́дає все!
  • Любі, коли серце наше не винує нас, одвагу маєм перед Богом,
  • Улю́блені, — коли не винуватить нас серце, то маємо відвагу до Бога,
  • і, коли що просимо, приймаємо від Нього, бо хоронимо заповідї Його, і угодне перед Ним робимо.
  • і чого́ тільки попро́симо, одержимо від Нього, бо виконуємо Його заповіді та чинимо любе для Нього.
  • А се заповідь Його, щоб вірували в імя Сина Його Ісуса Христа, й любили один одного, яко ж і дав заповідь нам.
  • І оце Його заповідь, щоб ми вірували в Ім'я́ Сина Його — Ісуса Христа, і щоб любили один о́дного, як Він нам заповідь дав!
  • І, хто хоронить заповідї Його, у тому Він пробуває, а той в Ньому. І по сьому пізнаємо, що пробуває в нас, — по Духові, котрого дав нам.
  • А хто Його заповіді береже́, той у Нім пробуває, а Він у ньому. А що в нас пробуває, пізнає́мо це з того Духа, що Він нам Його дав.

  • ← (1 Івана 2) | (1 Івана 4) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025