Переклад Куліша та Пулюя

King James Bible

Се слова, що промовляв Мойсей до всього Ізраїля по сїм боцї Йорданї, в степу, на поділлї, проти Червоного моря, між Параном і Тофельом і Лабаном і Газеротом і Ди-Сагабом.

1

The Command to Leave Sinai

These be the words which Moses spake unto all Israel on this side Jordan in the wilderness, in the plain over against the Red sea, between Paran, and Tophel, and Laban, and Hazeroth, and Dizahab.

2

Одинайцять день ходи від Гореба, по дорозї від Сеїр-гори до Кадес-Барнеї.

2

(There are eleven days' journey from Horeb by the way of mount Seir unto Kadeshbarnea.)

3

І сталося в сороковому роцї, в одинайцятому місяцї, на первий день місяця, що промовляв Мойсей до синів Ізраїля усе, що Господь заповідав йому про них.

3

And it came to pass in the fortieth year, in the eleventh month, on the first day of the month, that Moses spake unto the children of Israel, according unto all that the LORD had given him in commandment unto them;

4

Після того, як він побив Сигона, царя Аморійського, та Ога, царя Базанського, що жив в Астаротї і в Єдреї.

4

After he had slain Sihon the king of the Amorites, which dwelt in Heshbon, and Og the king of Bashan, which dwelt at Astaroth in Edrei:

5

По тїм боцї Йорданї, в Моаб землї, почав Мойсей викладати закон сей, говорючи:

5

On this side Jordan, in the land of Moab, began Moses to declare this law, saying,

6

Господь, Бог наш, промовив до нас на Горебі так:

6

The LORD our God spake unto us in Horeb, saying, Ye have dwelt long enough in this mount:

7

Доволї побули ви під сією горою: Обернїтесь і рушайте та й ідїть до гори Аморіїв і до всїх сусїдів їх на поділлї, по горах і по долинах і на полуднї і на березї моря, в Канаан землю і до Либану, аж до великої ріки, до ріки Евфрата.

7

Turn you, and take your journey, and go to the mount of the Amorites, and unto all the places nigh thereunto, in the plain, in the hills, and in the vale, and in the south, and by the sea side, to the land of the Canaanites, and unto Lebanon, unto the great river, the river Euphrates.

8

Дивітесь, надїлив я вам сю землю; ідїть і займіть землю, що про неї клявсь Господь батькам вашим, Авраамові, Ізаакові і Яковові, що оддасть їм і насїнню їх по них.

8

Behold, I have set the land before you: go in and possess the land which the LORD sware unto your fathers, Abraham, Isaac, and Jacob, to give unto them and to their seed after them.

9

І того часу промовив я до вас так: Не здолїю один вести вас.

9

Moses Appoints Leaders

And I spake unto you at that time, saying, I am not able to bear you myself alone:

10

Господь, Бог ваш, намножив вас, і нинї ви лїчбою як зорі небесні стали.

10

The LORD your God hath multiplied you, and, behold, ye are this day as the stars of heaven for multitude.

11

Господь, Бог ваш, нехай прибавить до вас тисячу разів стілько, скілько вас тепер є, і нехай благословить вас, як говорив про вас!

11

(The LORD God of your fathers make you a thousand times so many more as ye are, and bless you, as he hath promised you!)

12

Як би міг я один нести тягарі ваші і журбу вашу і сварки ваші?

12

How can I myself alone bear your cumbrance, and your burden, and your strife?

13

Возьміть собі людей мудрих, і що знаєте їх, по ваших поколїннях, щоб я поставив їх головами над вами.

13

Take you wise men, and understanding, and known among your tribes, and I will make them rulers over you.

14

І відказали ви менї кажучи: Добре так буде, як ти вчинити кажеш.

14

And ye answered me, and said, The thing which thou hast spoken is good for us to do.

15

І взяв я голови з поколїнь ваших, людей мудрих і знаточних, і поставив їх головами над вами, тисячниками і сотниками і пятьдесятниками і десятниками, і правителями поколїнь ваших.

15

So I took the chief of your tribes, wise men, and known, and made them heads over you, captains over thousands, and captains over hundreds, and captains over fifties, and captains over tens, and officers among your tribes.

16

І заповідав я суддям вашим того часу так: Вислуховуйте змагання між братами вашими і судїте праведно між чоловіком і братом його, і між ним і приходнем, що в його.

16

And I charged your judges at that time, saying, Hear the causes between your brethren, and judge righteously between every man and his brother, and the stranger that is with him.

17

Не вважати мете на лиця судячи; як малого, так і великого вислуховуйте, нї перед ким не бійтесь, бо суд Божий. А котра справа за важка для вас, передавайте до мене, щоб я вислухав її.

17

Ye shall not respect persons in judgment; but ye shall hear the small as well as the great; ye shall not be afraid of the face of man; for the judgment is God's: and the cause that is too hard for you, bring it unto me, and I will hear it.

18

І заповідав я вам того часу все, що чинити маєте.

18

And I commanded you at that time all the things which ye should do.

19

І рушили ми від Гореба та й пійшли, як заповідав нам Господь, Бог наш, усїм оцїм великим і страшним степом, що вбачали ви, та й прийшли в Кадес-Барне.

19

Twelve Spies Sent Out

And when we departed from Horeb, we went through all that great and terrible wilderness, which ye saw by the way of the mountain of the Amorites, as the LORD our God commanded us; and we came to Kadeshbarnea.

20

І промовив я до вас: Дойшли ви до гір Аморіїв, що дав нам їх Господь, Бог наш.

20

And I said unto you, Ye are come unto the mountain of the Amorites, which the LORD our God doth give unto us.

21

Глань, Господь, Бог твій, надїлив тобі сю землю; ійди, займи її, як казав тобі Господь, Бог батьків твоїх; не бійсь і не падай духом!

21

Behold, the LORD thy God hath set the land before thee: go up and possess it, as the LORD God of thy fathers hath said unto thee; fear not, neither be discouraged.

22

Но всї ви приступили до мене і мовляли: Пошлемо поперед людей, щоб розгледїли нам сю землю та й дали знати, якою дорогою нам підійматись, і на які городи йти нам.

22

And ye came near unto me every one of you, and said, We will send men before us, and they shall search us out the land, and bring us word again by what way we must go up, and into what cities we shall come.

23

І добре було по моїй думцї се дїло; і взяв я зміж вас дванайцять чоловіка, по чоловікові з поколїння.

23

And the saying pleased me well: and I took twelve men of you, one of a tribe:

24

І рушили вони і знялись на гори, та й дійшли до Єколь-долини, та й розгледїли землю.

24

And they turned and went up into the mountain, and came unto the valley of Eshcol, and searched it out.

25

І набравши плодів землї, спустились вони до нас. І принесли нам вістку кажучи: Добра земля, що дає нам Господь, Бог наш.

25

And they took of the fruit of the land in their hands, and brought it down unto us, and brought us word again, and said, It is a good land which the LORD our God doth give us.

26

Та не хотїли ви ійти і противились слову Господа, Бога вашого.

26

Israel's Rebellion

Notwithstanding ye would not go up, but rebelled against the commandment of the LORD your God:

27

І стали ви бурмотїти по наметах ваших, мовляючи: Зненавидїв нас Господь і вивів нас із Египецької землї, щоб нас віддати в руки Аморіям та й вигубити нас.

27

And ye murmured in your tents, and said, Because the LORD hated us, he hath brought us forth out of the land of Egypt, to deliver us into the hand of the Amorites, to destroy us.

28

Куди нам ійти? Браттє наше взяло нам одвагу сказавши: Люд більший і рослїйший від нас, міста великі і утверджені під небо, і навіть синів Енакових ми там бачили!

28

Whither shall we go up? our brethren have discouraged our heart, saying, The people is greater and taller than we; the cities are great and walled up to heaven; and moreover we have seen the sons of the Anakims there.

29

Тодї промовив я до вас: Не лякайтесь і не бійтесь їх!

29

Then I said unto you, Dread not, neither be afraid of them.

30

Господь, Бог ваш, що йде поперед вами, він воювати ме за вас, як се вчинив в Египецькій землї перед очима вашими.

30

The LORD your God which goeth before you, he shall fight for you, according to all that he did for you in Egypt before your eyes;

31

І в степу, де бачив єси, що Господь, Бог твій, нїс тебе, як чоловік носить сина свого, по всїй дорозї, що нею йшли ви, поки дійшли до місця сього.

31

And in the wilderness, where thou hast seen how that the LORD thy God bare thee, as a man doth bear his son, in all the way that ye went, until ye came into this place.

32

Та не вірували ви Господеві, Богу вашому,

32

Yet in this thing ye did not believe the LORD your God,

33

Що йшов поперед вами в дорозї, щоб вишукати вам місце, де можна вам отаборитись; поночі в поломї, щоб бачити вам дорогу, що нею йшли ви, а за дня у хмарі.

33

Who went in the way before you, to search you out a place to pitch your tents in, in fire by night, to shew you by what way ye should go, and in a cloud by day.

34

І почув Господь голос ваших розмов, і запалав гнївом, і поклявся словами:

34

Israel's Penalty

And the LORD heard the voice of your words, and was wroth, and sware, saying,

35

Не бачити ме нїхто з сїх людей, із сього злого кодла тієї доброї землї, що я клявся дати батькам вашим,

35

Surely there shall not one of these men of this evil generation see that good land, which I sware to give unto your fathers,

36

Окрім Калеба Єфуненка! Він бачити ме її, і дам йому і синам його землю, по котрій ступав, він бо зовсїм йшов слїдом за Господом.

36

Save Caleb the son of Jephunneh; he shall see it, and to him will I give the land that he hath trodden upon, and to his children, because he hath wholly followed the LORD.

37

І на мене теж розгнївивсь Господь кажучи:

37

Also the LORD was angry with me for your sakes, saying, Thou also shalt not go in thither.

38

І ти не прийдеш туди! Йозей Нуненко, що стоїть перед тобою, він прийде туди; утверди його, він бо має віддати її в наслїддє Ізрайлеві.

38

But Joshua the son of Nun, which standeth before thee, he shall go in thither: encourage him: for he shall cause Israel to inherit it.

39

А дїточки ваші, що про них ви казали: на здобич будуть вони, і сини ваші, що тепер не розберуть ще добра від зла, вони прийдуть туди, і їм дам її, і вони запанують над нею.

39

Moreover your little ones, which ye said should be a prey, and your children, which in that day had no knowledge between good and evil, they shall go in thither, and unto them will I give it, and they shall possess it.

40

Ви ж повернїтесь і рушайте в степ, в дорогу Червоного моря!

40

But as for you, turn you, and take your journey into the wilderness by the way of the Red sea.

41

І відказали ви й промовили до мене: Согрішили ми перед Господом; пійдемо в гори і бити мемось, як заповідав Господь, Бог наш. І підперезавши кожен з вас зброю свою, пустились ви в гори, не обдумавши.

41

The Defeat at Hormah

Then ye answered and said unto me, We have sinned against the LORD, we will go up and fight, according to all that the LORD our God commanded us. And when ye had girded on every man his weapons of war, ye were ready to go up into the hill.

42

І рече менї Господь: Промов до них: Не йдїть і не бийтесь, бо не буде мене серед вас; щоб не побили вас вороги ваші!

42

And the LORD said unto me, Say unto them, Go not up, neither fight; for I am not among you; lest ye be smitten before your enemies.

43

І промовив я до вас, та ви не послухали; і спротивились ви слову Господньому, і як очайдухи пустились в гори.

43

So I spake unto you; and ye would not hear, but rebelled against the commandment of the LORD, and went presumptuously up into the hill.

44

І вийшли проти вас Аморії, що жили на горах тих, та й гнались за вами ройом, і розпорошили вас від Сеїру до Горми.

44

And the Amorites, which dwelt in that mountain, came out against you, and chased you, as bees do, and destroyed you in Seir, even unto Hormah.

45

Вернувшись ви стали плакати перед Господом; та не слухав Господь голосу вашого і не вважав на вас.

45

And ye returned and wept before the LORD; but the LORD would not hearken to your voice, nor give ear unto you.

46

І пробували ви в Кадесї довго, лїчивши днї, скільки ви були там.

46

So ye abode in Kadesh many days, according unto the days that ye abode there.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

King James Bible

Повторення 1

Deuteronomy 1