Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New Living Translation
Потім повернули ми та й рушили дальше степом до Червоного моря, як велїв менї Господь, і довго ми обминали Сеїр-гори.
Досить довго ви обходили сї гори, повернїте на північ.
‘You have been wandering around in this hill country long enough; turn to the north.
А людові повели, кажучи: Будете тепер переходити через займища братів ваших, синів Єзавових, що живуть на Сеїр-горах, і будуть вони боятись перед вами; тому стережіться.
Give these orders to the people: “You will pass through the country belonging to your relatives the Edomites, the descendants of Esau, who live in Seir. The Edomites will feel threatened, so be careful.
Не зачинайти войни з ними: бо не дам вам нї ступня землї їх; бо Сеїр-гори віддав я Езавові в державу.
Do not bother them, for I have given them all the hill country around Mount Seir as their property, and I will not give you even one square foot of their land.
Харчі купуйте в них за гроші, щоб було що їсти вам, навіть і воду копувати мусите в них за гроші, щоб було що пити вам.
If you need food to eat or water to drink, pay them for it.
Бо Господь, Бог твій, благословив тебе в усякому дїлї руки твоєї. Знав він дороги твої по великому степу сьому: сї сорок років був Господь, Бог твій, з тобою; нічого не бракувало в тебе.
For the LORD your God has blessed you in everything you have done. He has watched your every step through this great wilderness. During these forty years, the LORD your God has been with you, and you have lacked nothing.”’
І йшли ми дальше від братів наших, синів Езавових, що живуть на Сеїр-горах, від дороги на поділлю, від Елата і від Езйон-Гебер; і повернули ми та й пійшли дорогою у степи Моаба.
“So we bypassed the territory of our relatives, the descendants of Esau, who live in Seir. We avoided the road through the Arabah Valley that comes up from Elath and Ezion-geber.
“Then as we turned north along the desert route through Moab,
“Then as we turned north along the desert route through Moab,
І промовив до мене Господь: Не турбуй Моаба і не починай з ними війни, бо не дам тобі нїчого із землї його в державу; бо віддав я Ар синам Лотовим у державу.
the LORD warned us, ‘Do not bother the Moabites, the descendants of Lot, or start a war with them. I have given them Ar as their property, and I will not give you any of their land.’”
Перше жили у сїй землї Еміми, люд великий по лїчбі і ростом високий як Енакими.
(A race of giants called the Emites had once lived in the area of Ar. They were as strong and numerous and tall as the Anakites, another race of giants.
За велетнїв вважали їх, як і Енакимів; а Моабії звуть їх Емимами.
Both the Emites and the Anakites are also known as the Rephaites, though the Moabites call them Emites.
А на Сеїр-горах жили перше Горії, та упокорили їх сини Езавові і знищили їх перед собою, та й поселились на займищах їх, зробивши так, як зробив Ізраїль в землї держави своєї, що дав йому Господь.
In earlier times the Horites had lived in Seir, but they were driven out and displaced by the descendants of Esau, just as Israel drove out the people of Canaan when the LORD gave Israel their land.)
Тепер вставайте і перебирайтесь через Серед-ріку. І перебріли ми Серед-ріку.
Moses continued, “Then the LORD said to us, ‘Get moving. Cross the Zered Brook.’ So we crossed the brook.
А часу того, що йшли ми від Кадес-Барне, покіль перебріли Серед-ріку, минуло трийцять і вісїм років, аж поки ізник увесь рід боївників із табору, як поклявсь їм Господь.
“Thirty-eight years passed from the time we first left Kadesh-barnea until we finally crossed the Zered Brook! By then, all the men old enough to fight in battle had died in the wilderness, as the LORD had vowed would happen.
Сама рука Господня була проти них, щоб вигубити їх із табору, аж їх не стало.
The LORD struck them down until they had all been eliminated from the community.
І сталось, як всї спосібні до війни люде повимірали з між народу,
“When all the men of fighting age had died,
І приближишся проти синів Амона; не тїсни їх і не починай війни з ними, бо не дам тобі держави з землї синів Амонових; бо синам Лотовим я оддав її в державу.
and enter the land of the Ammonites, the descendants of Lot. But do not bother them or start a war with them. I have given the land of Ammon to them as their property, and I will not give you any of their land.’”
Вважали ж і її землею велетнїв; перше жили там велетнї, і Амонії звали їх Самзумимами.
(That area was once considered the land of the Rephaites, who had lived there, though the Ammonites call them Zamzummites.
Люд той був великий лїчбою, і ростом високий як Енакії; і вигубив їх Господь перед ними, і прогнали вони їх, та осїлись на їх місцї,
They were also as strong and numerous and tall as the Anakites. But the LORD destroyed them so the Ammonites could occupy their land.
Так як вчинив синам Езавовим, що жиють на Сеїр-горах, перед котрими він вигубив Горіїв; і прогнали вони їх і живуть на займищі їх й досї.
He had done the same for the descendants of Esau who lived in Seir, for he destroyed the Horites so they could settle there in their place. The descendants of Esau live there to this day.
А Авимів, що жили селами до Гази, вигубили Кафторими, що, вийшовши з Кафтора, осїлись на займищах їх.
Вставайте, рушайте в дорогу і переходьте Арнон-ріку. Глянь, оддав я тобі в руки Сигона, царя з Гезбона, Аморія, і землею його; починай, бери в державу, і бий на його!
Moses continued, “Then the LORD said, ‘Now get moving! Cross the Arnon Gorge. Look, I will hand over to you Sihon the Amorite, king of Heshbon, and I will give you his land. Attack him and begin to occupy the land.
З того дня почну наводити ляк і пострах перед тобою на всї народи під небесами, що перечують поголоску про тебе і дрожати і тремтїти муть перед тобою.
Beginning today I will make people throughout the earth terrified because of you. When they hear reports about you, they will tremble with dread and fear.’”
І послав я посли з Кадемот-степу до Сигона, царя Гезбонського, з мирними словами, кажучи:
Victory over Sihon of Heshbon
Moses continued, “From the wilderness of Kedemoth I sent ambassadors to King Sihon of Heshbon with this proposal of peace:
Дозволь перейти менї через землю твою! Буду йти тілько по дорозї, не звертати му нї на право, нї на лїво.
‘Let us travel through your land. We will stay on the main road and won’t turn off into the fields on either side.
Харчі за гроші давати меш менї, щоб було нам що їсти, і воду за гроші давати меш менї, щоб було нам що пити. Тілько ногами перейду,
Sell us food to eat and water to drink, and we will pay for it. All we want is permission to pass through your land.
Як се вчинили менї сини Езавові, що живуть на Сеїр-горах, і Моабії, що живуть в Арі, покіль перейду через Йордань у землю, що Господь, Бог наш, дає нам.
The descendants of Esau who live in Seir allowed us to go through their country, and so did the Moabites, who live in Ar. Let us pass through until we cross the Jordan into the land the LORD our God is giving us.’
Та затявся Сигон, царь Гезбонський, і не дозволив нам перейти через землю свою; бо Господь, Бог твій, зробив духа його запеклим а серце його камінним, щоб віддати його в руки тобі, як се й сталось.
“But King Sihon of Heshbon refused to allow us to pass through, because the LORD your God made Sihon stubborn and defiant so he could help you defeat him, as he has now done.
І промовив Господь до мене: Дивись, я почав оддавати тобі Сигона і землю його; починай займати, щоб земля його була твоя.
“Then the LORD said to me, ‘Look, I have begun to hand King Sihon and his land over to you. Begin now to conquer and occupy his land.’
І виступив Сигон проти нас, сам він і ввесь люд його до бою, під Язазом.
“Then King Sihon declared war on us and mobilized his forces at Jahaz.
Та опустив його перед нами Господь, Бог наш, і ми побили його й синів його і ввесь люд його.
But the LORD our God handed him over to us, and we crushed him, his sons, and all his people.
І того часу підневолили ми всї городи його, та й обрекли всїх людей: мужчин і жіноцтво і дїтей; не дали нїкому втїкти.
Взяли про себе тільки скотину як здобиччу і луп по городах, що їх попідневолювали.
We took all the livestock as plunder for ourselves, along with anything of value from the towns we ransacked.
Від Ароеру, що по берегах ріки Арнона, та від міста, що по долинї коло ріки розкинулось, аж до Гілеаду не було міста, щоб його не подужали; все передав нам Господь, Бог наш.
“The LORD our God also helped us conquer Aroer on the edge of the Arnon Gorge, and the town in the gorge, and the whole area as far as Gilead. No town had walls too strong for us.
Тільки до землї синів Амонових ти не приступав, нї до всього побережжя Ябока, нї до городів у горах, нї до всього, що заповідав Господь, Бог наш, не чіпати.
However, we avoided the land of the Ammonites all along the Jabbok River and the towns in the hill country — all the places the LORD our God had commanded us to leave alone.