Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New American Standard Bible
Слухай, Ізраїлю! Ти сьогоднї переходиш через Йордань, щоб увійти й запанувати над народами, що більші й потужніщі за тебе, і заняти міста великі й утверджені під саме небо,
Israel Provoked God
“Hear, O Israel! You are crossing over the Jordan today to go in to dispossess nations greater and mightier than you, great cities fortified to heaven,
“Hear, O Israel! You are crossing over the Jordan today to go in to dispossess nations greater and mightier than you, great cities fortified to heaven,
Над народом великим і високорослим, над синами Енакіїв, що знаєш їх і чув про них: Хто встоїть проти синів Енака?
a people great and tall, the sons of the Anakim, whom you know and of whom you have heard it said, ‘Who can stand before the sons of Anak?’
Знай же, що Господь, Бог твій, іде поперед тебе як огонь пожераючий; він сам їх вигубить і сам їх нахилить перед тобою; і ти проженеш їх і знищиш їх чим скорше, так як тобі казав Господь.
“Know therefore today that it is the LORD your God who is crossing over before you as a consuming fire. He will destroy them and He will subdue them before you, so that you may drive them out and destroy them quickly, just as the LORD has spoken to you.
Як випре їх Господь Бог твїй, перед тобою, не мовляй: За праведність мою привів мене Господь, Бог мій, опанувати сю землю, і за беззаконство сих народів Господь вигубив їх передо мною.
“Do not say in your heart when the LORD your God has driven them out before you, ‘Because of my righteousness the LORD has brought me in to possess this land,’ but it is because of the wickedness of these nations that the LORD is dispossessing them before you.
Не за праведність твою і не за правоту серця твого ти увіходиш сюди, щоб зайняти землю їх, а за беззаконність сих народів Господь, Бог твій, проганяє їх перед тобою та щоб справдити слово, що ним клявся Господь батькам твоїм, Авраамові, Ізаакові і Яковові.
“It is not for your righteousness or for the uprightness of your heart that you are going to possess their land, but it is because of the wickedness of these nations that the LORD your God is driving them out before you, in order to confirm the oath which the LORD swore to your fathers, to Abraham, Isaac and Jacob.
Так знай же, що Господь, Бог твій, дає тобі сю гарну землю на оселю не за твою праведність; бо запеклий ти народ.
“Know, then, it is not because of your righteousness that the LORD your God is giving you this good land to possess, for you are a stubborn people.
Памятай, не забувай, як прогнївляв єси Господа, Бога твого, в степу! З того дня, як вийшов єси з Египту, аж до вашого приходу на се врочище, ви упираєтесь проти Господа.
“Remember, do not forget how you provoked the LORD your God to wrath in the wilderness; from the day that you left the land of Egypt until you arrived at this place, you have been rebellious against the LORD.
І під Горебом прогнївили ви Господа; і розлютився Господь на вас так, що хотїв був вигубити вас.
“Even at Horeb you provoked the LORD to wrath, and the LORD was so angry with you that He would have destroyed you.
Як вийшов я на гору, щоб приняти камяні таблицї, таблицї завіту, що вчинив його Господь із вами, то пробував я на горі сорок день і сорок ночей, хлїба не їв я і води не пив,
“When I went up to the mountain to receive the tablets of stone, the tablets of the covenant which the LORD had made with you, then I remained on the mountain forty days and nights; I neither ate bread nor drank water.
І дав менї Господь дві камяні таблицї, писані пальцем Божим; а на їх були написані всї ті слова, якими розмовляв з вами Господь на горі ізсеред поломя, в день соборний.
“The LORD gave me the two tablets of stone written by the finger of God; and on them were all the words which the LORD had spoken with you at the mountain from the midst of the fire on the day of the assembly.
Тодї, як скіньчилось сорок днїв і сорок ночей, дав Господь менї дві камяні таблицї, таблицї завіту.
“It came about at the end of forty days and nights that the LORD gave me the two tablets of stone, the tablets of the covenant.
І рече до мене Господь: Устань, спустись чим скорше звідсї! Бо нарід твій, що вивів єси з Египту, зледачів, швидко вони покинули дорогу, що я заповідав їм, зробили собі вилиту постать.
“Then the LORD said to me, ‘Arise, go down from here quickly, for your people whom you brought out of Egypt have acted corruptly. They have quickly turned aside from the way which I commanded them; they have made a molten image for themselves.’
І промовив до мене Господь: Бачив я нарід сей, та ось він упертий нарід.
“The LORD spoke further to me, saying, ‘I have seen this people, and indeed, it is a stubborn people.
Ійди від мене геть, я вигублю їх і зітру імя їх спід небес, і зроблю тебе людом більшим і потужніщим за них.
‘Let Me alone, that I may destroy them and blot out their name from under heaven; and I will make of you a nation mightier and greater than they.’
І я повернувся та й спустивсь із гори, а гора палала поломєм, і на обох руках в мене дві камяні завітні таблицї.
“So I turned and came down from the mountain while the mountain was burning with fire, and the two tablets of the covenant were in my two hands.
І глянув я, та й бачу, ви согрішили проти Господа, Бога вашого; ви зробили собі вилитого бичка; швидко ви звернули з дороги, що її заповідав вам Господь.
“And I saw that you had indeed sinned against the LORD your God. You had made for yourselves a molten calf; you had turned aside quickly from the way which the LORD had commanded you.
І вхопив я обидві таблицї, та й кинув їх обома руками моїми і розбив їх перед очима вашими.
“I took hold of the two tablets and threw them from my hands and smashed them before your eyes.
І припав я до землї перед Господом сорок день і сорок ночей, як перше, хлїба не ївши й води не пивши, за всї гріхи ваші, якими ви согрішили, витворюючи ледаче перед очима Господа, чим ви дразнили його.
“I fell down before the LORD, as at the first, forty days and nights; I neither ate bread nor drank water, because of all your sin which you had committed in doing what was evil in the sight of the LORD to provoke Him to anger.
Бо лякався я гнїва і лютостї, якою закипів Господь на вас, так що хотїв погубити вас. Та послухав Господь мене й сим разом.
“For I was afraid of the anger and hot displeasure with which the LORD was wrathful against you in order to destroy you, but the LORD listened to me that time also.
І на Арона вельми гнївавса Господь, так що хотїв був згубити його, та благав я тодї й за Арона.
“The LORD was angry enough with Aaron to destroy him; so I also prayed for Aaron at the same time.
А бичка, гріх ваш, що ви зробили, взяв я і спалив його огнем, і розбивши в грудки, розмолов їх аж порохом стали: і викинув я сей порох до потока, що із гори збігав.
“I took your sinful thing, the calf which you had made, and burned it with fire and crushed it, grinding it very small until it was as fine as dust; and I threw its dust into the brook that came down from the mountain.
Так само розгнївили ви Господа при Табері й при Массі і при Киброт-Гаттааві.
“Again at Taberah and at Massah and at Kibroth-hattaavah you provoked the LORD to wrath.
І як вас послав Господь із Кадес-Барне кажучи: Ідїть в гори і займіть землю, що я дав вам, так встали ви проти слова Господа, Бога вашого, і не поняли віри йому і не послухали голосу його.
“When the LORD sent you from Kadesh-barnea, saying, ‘Go up and possess the land which I have given you,’ then you rebelled against the command of the LORD your God; you neither believed Him nor listened to His voice.
Противились ви Господеві з того дня, від коли я зазнав вас.
“You have been rebellious against the LORD from the day I knew you.
І припав я ниць перед Господом, благав я сорок день і сорок ночей на колїнках; казав бо Господь, що хоче погубити вас.
“So I fell down before the LORD the forty days and nights, which I did because the LORD had said He would destroy you.
І моливсь я перед Господом словами: Добродїю мій, Господе! Не побивай люду твого й наслїддя твого, що визволив єси їх потугою твоєю, що вивів їх сильною рукою з Египту.
“I prayed to the LORD and said, ‘O Lord GOD, do not destroy Your people, even Your inheritance, whom You have redeemed through Your greatness, whom You have brought out of Egypt with a mighty hand.
Спогадай слугів твоїх, Авраама, Ізаака й Якова; не вважай на закаменїле серце люду сього, на беззаконня його й на гріх його;
‘Remember Your servants, Abraham, Isaac, and Jacob; do not look at the stubbornness of this people or at their wickedness or their sin.
Щоб в землї, що з неї вивів єси нас, не сказали: Господь не здолїв провести їх у землю, що про неї казав їм; і зненавидїв тому й вивів їх, щоб погибли смертю у степу.
‘Otherwise the land from which You brought us may say, “Because the LORD was not able to bring them into the land which He had promised them and because He hated them He has brought them out to slay them in the wilderness.”