Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Турконяка
Слухай, Ізраїлю! Ти сьогоднї переходиш через Йордань, щоб увійти й запанувати над народами, що більші й потужніщі за тебе, і заняти міста великі й утверджені під саме небо,
Слухай, Ізраїлю: Ти сьогодні переправляєшся через Йордан, щоб увійти в землю і заволодіти великими і значно сильнішими від вас народами, великими містами з укріпленнями аж до небес,
Над народом великим і високорослим, над синами Енакіїв, що знаєш їх і чув про них: Хто встоїть проти синів Енака?
великим, численним і високим народом, синами Енака, яких ти знаєш і про яких ти чув: Хто встоїть проти обличчя синів Енака?
Знай же, що Господь, Бог твій, іде поперед тебе як огонь пожераючий; він сам їх вигубить і сам їх нахилить перед тобою; і ти проженеш їх і знищиш їх чим скорше, так як тобі казав Господь.
Та сьогодні ти дізнаєшся, що Господь, твій Бог, іде попереду, перед твоїм обличчям; Він — нищівний вогонь. Він вигубить їх і змусить їх втікати перед твоїм обличчям, і ти швидко знищиш їх, як Господь і казав тобі.
Як випре їх Господь Бог твїй, перед тобою, не мовляй: За праведність мою привів мене Господь, Бог мій, опанувати сю землю, і за беззаконство сих народів Господь вигубив їх передо мною.
Коли Господь, твій Бог, вигубить ці народи перед твоїм обличчям, — не говори тоді у своєму серці, кажучи: Це за мою праведність Господь увів мене, щоб я заволодів цією землею. Насправді це через безбожність цих народів Господь вигубить їх перед твоїм обличчям.
Не за праведність твою і не за правоту серця твого ти увіходиш сюди, щоб зайняти землю їх, а за беззаконність сих народів Господь, Бог твій, проганяє їх перед тобою та щоб справдити слово, що ним клявся Господь батькам твоїм, Авраамові, Ізаакові і Яковові.
Це не через твою праведність і не через святість твого серця ти входиш, щоб заволодіти їхньою землею, а через безбожність цих народів Господь вигубить їх перед твоїм обличчям, та щоб зберегти завіт, про який Господь поклявся вашим батькам, Авраамові, Ісаакові та Якову.
Так знай же, що Господь, Бог твій, дає тобі сю гарну землю на оселю не за твою праведність; бо запеклий ти народ.
Усвідом сьогодні, що Господь, твій Бог, дає тобі заволодіти цією доброю землею не за твою праведність, адже ти — тугошиїй народ.
Памятай, не забувай, як прогнївляв єси Господа, Бога твого, в степу! З того дня, як вийшов єси з Египту, аж до вашого приходу на се врочище, ви упираєтесь проти Господа.
Пам’ятай, не забувай, як ти гнівив Господа, свого Бога, у пустелі: від дня, коли ви вийшли з Єгипту, і аж доки не прийшли до цього місця, ви не переставали бути неслухняними супроти Господа.
І під Горебом прогнївили ви Господа; і розлютився Господь на вас так, що хотїв був вигубити вас.
І на Хориві ви розгнівили Господа, і Господь так розлютився на вас, що хотів вас вигубити,
Як вийшов я на гору, щоб приняти камяні таблицї, таблицї завіту, що вчинив його Господь із вами, то пробував я на горі сорок день і сорок ночей, хлїба не їв я і води не пив,
коли я піднімався на гору, щоб взяти кам’яні скрижалі, скрижалі завіту, який Господь уклав із вами. Я перебував на горі сорок днів і сорок ночей, хліба я не їв і води не пив.
І дав менї Господь дві камяні таблицї, писані пальцем Божим; а на їх були написані всї ті слова, якими розмовляв з вами Господь на горі ізсеред поломя, в день соборний.
І Господь дав мені дві кам’яні скрижалі, написані Божим пальцем, і написав на них усі слова, які Господь оголосив вам на горі.
Тодї, як скіньчилось сорок днїв і сорок ночей, дав Господь менї дві камяні таблицї, таблицї завіту.
І сталося, — через сорок днів і сорок ночей Господь дав мені дві кам’яні скрижалі, скрижалі завіту.
І рече до мене Господь: Устань, спустись чим скорше звідсї! Бо нарід твій, що вивів єси з Египту, зледачів, швидко вони покинули дорогу, що я заповідав їм, зробили собі вилиту постать.
І Господь сказав мені: Встань, мерщій зійди звідси вниз, бо твій народ, який ти вивів з Єгипетської землі, вчинив беззаконня; швидко вони звернули з дороги, яку ти їм заповів: зробили собі литого ідола.
І промовив до мене Господь: Бачив я нарід сей, та ось він упертий нарід.
І Господь сказав мені: Я говорив тобі вже один раз і другий раз, кажучи: Я побачив цей народ: це тугошиїй народ.
Ійди від мене геть, я вигублю їх і зітру імя їх спід небес, і зроблю тебе людом більшим і потужніщим за них.
Залиш Мене, щоб Я вигубив їх, і Я зітру їхнє ім’я з-під небес. Я вчиню тебе великим, сильним і ще численнішим народом, ніж цей.
І я повернувся та й спустивсь із гори, а гора палала поломєм, і на обох руках в мене дві камяні завітні таблицї.
Тоді я повернувся і зійшов з гори, гора ж палала вогнем, а у двох моїх руках були дві скрижалі.
І глянув я, та й бачу, ви согрішили проти Господа, Бога вашого; ви зробили собі вилитого бичка; швидко ви звернули з дороги, що її заповідав вам Господь.
Побачивши, що ви згрішили перед Господом, вашим Богом, зробили самі собі литого ідола і звернули з дороги, яку Господь вам заповів, —
І вхопив я обидві таблицї, та й кинув їх обома руками моїми і розбив їх перед очима вашими.
взявши дві скрижалі, я кинув їх із двох своїх рук і розбив їх перед вами.
І припав я до землї перед Господом сорок день і сорок ночей, як перше, хлїба не ївши й води не пивши, за всї гріхи ваші, якими ви согрішили, витворюючи ледаче перед очима Господа, чим ви дразнили його.
І я молився перед Господом ще раз, як і першого разу, сорок днів та сорок ночей, хліба не їв і води не пив, за всі ваші гріхи, якими ви згрішили, вчинивши зло перед Господом, вашим Богом, і розгнівивши Його.
Бо лякався я гнїва і лютостї, якою закипів Господь на вас, так що хотїв погубити вас. Та послухав Господь мене й сим разом.
І я був переляканий гнівом і люттю Господа, бо Господь розлютився на вас так, що був готовий вигубити вас. І Господь вислухав мене і того разу.
І на Арона вельми гнївавса Господь, так що хотїв був згубити його, та благав я тодї й за Арона.
Господь дуже розгнівався і на Аарона, бувши готовим його погубити, та я помолився того часу й за Аарона.
А бичка, гріх ваш, що ви зробили, взяв я і спалив його огнем, і розбивши в грудки, розмолов їх аж порохом стали: і викинув я сей порох до потока, що із гори збігав.
А ваш гріх, який ви вчинили, — тельця — я взяв, спалив його у вогні та розтовк його, добре розтерши, аж він став дрібним і став як порох; і я кинув той порох у потік, що стікав із гори.
Так само розгнївили ви Господа при Табері й при Массі і при Киброт-Гаттааві.
Також у Спаленні, у Випробуванні та в Гробівцях Пожадання ви гнівили Господа.
І як вас послав Господь із Кадес-Барне кажучи: Ідїть в гори і займіть землю, що я дав вам, так встали ви проти слова Господа, Бога вашого, і не поняли віри йому і не послухали голосу його.
Коли Господь вислав вас із Кадис-Варни, кажучи: Ідіть та заволодійте землею, яку Я даю вам! — ви були неслухняні слову Господа, вашого Бога, не повірили Йому і не послухались Його голосу.
Противились ви Господеві з того дня, від коли я зазнав вас.
Ви були неслухняні Господу від дня, коли Він став вам знаний.
І припав я ниць перед Господом, благав я сорок день і сорок ночей на колїнках; казав бо Господь, що хоче погубити вас.
Я молився перед Господом сорок днів і сорок ночей, які я молився, бо Господь сказав, що вигубить вас.
І моливсь я перед Господом словами: Добродїю мій, Господе! Не побивай люду твого й наслїддя твого, що визволив єси їх потугою твоєю, що вивів їх сильною рукою з Египту.
Я молився до Бога й казав: Господи, Господи, царю богів! Не губи Свого народу і Своєї спадщини, яку Ти визволив Своєю великою силою, яких Ти вивів з Єгипетської землі Своєю великою силою, Своєю могутньою рукою і Своїм піднесеним раменом!
Спогадай слугів твоїх, Авраама, Ізаака й Якова; не вважай на закаменїле серце люду сього, на беззаконня його й на гріх його;
Згадай Своїх слуг — Авраама, Ісаака та Якова, яким Ти клявся Самим Собою. Не зважай на впертість цього народу, на їхню безбожність і їхні гріхи.
Щоб в землї, що з неї вивів єси нас, не сказали: Господь не здолїв провести їх у землю, що про неї казав їм; і зненавидїв тому й вивів їх, щоб погибли смертю у степу.
Щоб мешканці тієї землі, з якої Ти нас вивів, не сказали, мовляв: Це сталося через неспроможність Господа ввести їх у землю, про яку Він говорив їм! Або: Це через Свою ненависть до них Він вивів їх, щоб повбивати в пустелі!