Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Івана 5) | (Римлян 2) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Турконяка

  • Павел, слуга Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний на благовістуваннє Боже,
  • Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для Божого Євангелія, [1]
  • (котре наперед обіцяв [Бог] через пророків своїх у сьвятих писаннях,)
  • яке Він заздалегідь пообіцяв через Своїх пророків у Святих Писаннях,
  • про Сина свого (народженого з насїння Давидового по тїлу,
  • про Свого Сина, Який тілом був нащадком Давида
  • обявленого Сина Божого в силї, по Духу сьвятости, через воскресеннє з мертвих), Ісуса Христа, Господа нашого,
  • і настановлений Сином Божим у силі, за Духом Святості, через воскресіння з мертвих — про Ісуса Христа, Господа нашого,
  • (котрим прийняли ми благодать і апостольство на впокореннє вірі між усїма народами ради імени Його,
  • через Якого ми прийняли благодать і апостольство, щоби через Його Ім’я були послушні вірі всі народи,
  • між котрими й ви покликані, Ісус-Христові;)
  • між якими і ви, покликані Ісуса Христа, —
  • Усїм вам, що єсте в Римі, любленим від Бога, покликаним сьвятим: благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.
  • усім, хто в Римі, улюбленим Божим, покликаним святим: благодать і мир вам від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!
  • Перш усего дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всїх вас, що віра ваша проповідуєть ся по всему сьвіту.
  • Насамперед дякую моєму Богові через Ісуса Христа за всіх вас, що ваша віра звіщається в усьому світі.
  • Сьвідок менї Бог, котрому служу духом моїм у благовіствуванню Сина Його, що без перестану спомни про вас роблю,
  • І свідком мені є Бог, Якому служу своїм духом у Євангелії Його Сина, що завжди про вас пам’ятаю,
  • усе в молитвах моїх молячись, щоб колись довелось менї по волї Божій, прийти до вас.
  • постійно прошу у своїх молитвах, щоб колись вдалося, з Божої волі, відвідати вас.
  • Бажаю бо бачити вас, щоб передати вам даруваннє духовне для утвердження вашого;
  • Прагну побачити вас, щоби передати вам якийсь духовний дар для вашого зміцнення;
  • се ж єсть утїшитись укупі з вами спільною вірою вашою і моєю.
  • тобто разом з вами втішитися спільною вірою — вашою і моєю.
  • Не хочу ж таїти од вас, браттє, що часто заміряв я прийти до вас (та й досї спиняло мене), щоб який овощ мати й між вами, яко ж і між иншими поганами.
  • Не хочу, брати, щоб ви не знали того, як часто я бажав, аби мати якийсь плід і серед вас, як і серед інших язичників, прийти до вас, але все щось перешкоджало — аж до сьогодні.
  • Єленянам і чужоземцям, мудрим і нерозумним довжен я.
  • Я боржник перед греками і варварами, мудрими і немудрими;
  • От же, що до мене, готов я й вам, що в Римі, благовіствувати.
  • тому, щодо мене, то я готовий і вам, які в Римі, звістити Євангеліє.
  • Бо не соромлюсь благовіствування Христового, сила бо Божа на спасеннє всякому віруючому, Жидовинові перше, а потім і Грекові.
  • Адже я не соромлюся Радісної Звістки [Христа], тому що вона — Божа сила на спасіння кожному, хто вірить: перше — юдеєві, а тоді — грекові.
  • Правда бо Божа в йому відкриваєть ся до віри в віру, яко ж написано: Праведний вірою жив буде.
  • Адже праведність Божа відкривається в ній з віри у віру, як написано: А праведний вірою житиме.
  • Одкриваєть ся бо гнїв Божий з неба на всяке нечестє і неправду людей, що держять істину в неправдї.
  • Оскільки гнів Божий з’являється з неба на всяку безбожність і неправедність людей, які правду стримують неправедністю;
  • Тим, що розумне про Бога, явно в них; Бог бо явив їм.
  • адже те, що можна знати про Бога, відоме їм, тому що Бог їм відкрив.
  • Невидиме бо Його від создання сьвіту думаннєм про твори робить ся видиме, і вічна Його сила і божество, щоб бути їм без оправдання.
  • Тож Його невидиме — Його вічна сила і Божественність — від створення світу через творіння стає зрозумілим. Так що немає їм виправдання.
  • Тим, що знаючи Бога, не яко Бога прославляли або дякували, а осуєтились думками своїми і оморочилось нерозумне серце їх.
  • Адже пізнавши Бога, вони не прославили Його як Бога, не подякували Йому. Але їхні думки стали нікчемними, а нерозумні їхні серця — оповиті темрявою.
  • Славлячи себе мудрими, потуманїли,
  • Називаючи себе мудрими, вони стали нерозумними,
  • і обернули славу нетлїнного Бога на подобину образа тлїнного чоловіка, і птиць і четвероногих і гаду.
  • і славу нетлінного Бога вони замінили подобою тлінної людини, птахів, чотириногих і плазунів.
  • Тим же й передав їх Бог нечистотї в похотях сердець їх, щоб сквернили тїла свої між самими собою.
  • Тому Бог через пожадання їхніх сердець віддав їх нечистоті, щоб вони самі між собою безчестили свої тіла.
  • Вони перемінили істину Божу на лжу і поклонялись і служили тварі більш Творця, котрий благословен на віки. Амінь.
  • Вони замінили Божу істину на неправду, поклонялися і служили творінню більше, ніж Творцеві, Який є благословенний навіки! Амінь [2].
  • За се передав їх Бог карі безчестя, бо й жінки їх обернули природню подобу на протиприродню;
  • Тому Бог віддав їх ганебним пристрастям: їхні жінки замінили природне єднання на протиприродне;
  • так само й чоловіки, оставивши природнє вживаннє женського полу, розгорілись похоттю своєю один на одного, чоловіки на чоловіках сором роблячи, і заплату, яка подобала заблудові їх, у собі приймаючи.
  • так само й чоловіки, залишивши природне єднання з жінкою, розпалилися своєю пристрастю один до одного; чоловіки із чоловіками роблять ганьбу і самі в собі пожинають належну відплату за свій блуд.
  • І, яко ж не вподобалось їм мати Бога в розумі, передав їх Бог ледачому уму, робити неподобне, —
  • Оскільки вони вважали за непотрібне пізнати Бога, то видав їх Бог їхньому перекрученому розумові, щоби чинили те, чого не личить.
  • сповнених усякої неправди, перелюбу, лукавства, зажерливости, злоби, сповнених зависти, убийства, сварнї, підступу, лихих звичаїв,
  • Вони сповнені всякої неправди, лукавства, зажерливості, злоби; повні заздрості, вбивства, суперечок, підступу, поганих звичок, пліткарства;
  • осудників, поклїпників, богоненавидників, гордувників, хвастунів, пишних, видумщиків лихого, родителям непокірних,
  • вони наклепники, богоненависники, напасники, зухвалі, горді, хвалькуваті, винахідники зла, непокірні батькам,
  • нерозумних, ламателїв умови, нелюбовних, невблагальних, немилостивих.
  • нерозумні, зрадливі, безсердечні, [непримиренні], немилосердні.
  • Котрі, хоч Божий присуд розуміють, що хто таке робить, достоін смерти, не тільки самі се роблять, та й похваляють роблячих.
  • Вони, знаючи про суд Божий, що ті, хто таке коїть, варті смерті, не тільки продовжують це робити, але й схвалюють інших, які таке чинять.

  • ← (1 Івана 5) | (Римлян 2) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025