Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
Браттє, бажаннє мого серця і молитва (йде) до Бога за Ізраїля про спасеннє.
Браття, бажа́ння мого серця й молитва до Бога за Ізраїля на спасі́ння.
Сьвідкую бо їм, що ревність Божу мають, та не по розуму.
Бо я свідчу їм, що вони мають ре́вність про Бога, але не за розумом.
Не розуміючи бо праведностї Божої, і шукаючи свою праведність поставити, праведностї Божій не корили ся.
Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій.
Кінець бо закону — Христос, на праведність кожному віруючому.
Бо кінець Зако́ну — Христос на праведність кожному, хто вірує.
Мойсей пише про праведність, що від закону: що которий чоловік робити ме се, жити ме ним.
Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що „люди́на, яка його виконує, буде ним жити“.
А та, що од віри, праведність, так говорить: Не кажи в серцї твоїм: Хто зійде на небо? (се єсть: Христа звести додолу;)
А про праведність, що від віри, говорить так: „Не кажи в своїм серці: Хто вийде на небо?“ цебто зве́сти додолу Христа,
або: Хто зійде в безодню? (се єсть: Христа з мертвих угору звести.)
або: „Хто зі́йде в безодню?“ цебто ви́вести з мертвих Христа.
А що ж глаголе (писаннє)? Близько тебе слово в устах твоїх і в серцї твоїм, се єсть слово віри, що ми проповідуємо;
Але що каже ще? „Бли́зько тебе слово, — в устах твоїх і в серці твоїм“, цебто слово віри, що його проповідуємо.
щоб, коли визнавати меш устами твоїми Господа Ісуса, і вірувати меш в серцї твоїм, що Бог Його підняв з мертвих, ти спас ся.
Бо коли ти уста́ми своїми визнаватимеш Ісуса за Господа, і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся,
Серцем бо віруєть ся на праведність, устами ж визнаєть ся на спасеннє.
бо серцем віруємо для праведности, а устами іспові́дуємо для спасі́ння.
Глаголе бо писаннє: Всяк, хто вірує в Него, не осоромить ся.
Каже бо Писа́ння: „Кожен, хто вірує в Нього, не буде засоро́млений“.
Бо нема ріжницї між Жидовином і Греком; Він бо Господь усїх, богатий для всїх, хто призиває Його.
Бо нема різниці поміж юдеєм та ге́лленом, бо той же Госпо́дь є Господом усіх, багатий для всіх, хто кличе Його.
Всяк бо, хто призове імя Господнє, спасеть ся.
Бо „кожен, хто покличе Господнє Ім'я, буде спасе́ний“.
Як же призивати муть Того, в кого не увірували? як же вірувати муть, про кого не чули, як же чути муть без проповідаючого?
Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?
А як же проповідати муть, коли не будуть послані? яко ж писано: Що за красні ноги благовіствуючих впокій, благовіствуючих про добре?
І як будуть проповідувати, коли не будуть по́слані? Як написано: „Які гарні ноги благовіссників миру, благовісників добра́“.
Та не всї послухали благовістя. Ісаїя бо глаголе: Господи, хто увірував голосу нашому?
Але не всі послухались Єва́нгелії. Бо Ісая каже: „Господи, хто повірив тому, що почув був від нас?“
Тим же то віра (приходить) через слуханнє, слуханнє ж через слово Боже.
Тож віра від слу́хання, а слу́хання через Слово Христо́ве.
Тільки ж глаголю: Хиба вони не чули? Нї, по всїй землї бо розійшов ся гомін їх і до кінцїв вселенної глаголи їх.
Та кажу́: Чи не чули вони? Отож: „По всій землі їхній голос пішов, і їхні слова́ в кінці світу!“
І ще питаю: Хиба не розумів Ізраїль? Первий Мойсей глаголе: Завдам вам зависти через (тих, що) не (єсть мій) нарід, народом безумним завдам жалю вам.
Але кажу́: Чи Ізраїль не знав? Перший Мойсей говорить: „Я викличу заздрість у вас ненаро́дом, — роздражню́ вас нерозумним народом“.
Ісаїя ж зосьміливсь і глаголе: Знайшли мене ті, що не шукали, обявивсь я тим, що не питали про мене.
А Ісая сміли́во говорить: „Знайшли Мене ті, хто Мене не шукав, відкрився Я тим, хто не питався про Мене!“