Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Римлян 1) | (Римлян 3) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Огієнка

  • Тим без оправдання єси, всякий чоловіче, що судиш; у чому бо судиш другого, себе осуджуєш; те ж бо саме робиш, судячи (другого).
  • Ось тому без виправдання ти, кожний чоловіче, що судиш, бо в чо́му осуджуєш іншого, сам себе осуджуєш, бо чиниш те саме й ти, що судиш.
  • Знаємо ж, що суд Божий по істинї на тих, що роблять таке.
  • А ми знаємо, що суд Божий поправді на тих, хто чинить таке.
  • Чи думаєш же, чоловіче, судячи того, хто таке робить, і роблячи те ж саме, що ти втечеш од суду Божого?
  • Чи ти ду́маєш, чоловіче, судячи тих, хто чинить таке, а сам робиш таке саме, — що ти втечеш від суду Божого?
  • Або богацтвом благости Його та вдержливости та довготерпіння погорджуєш? не знаєш, що благость Божа до покаяння тебе веде?
  • Або пого́рджуєш багатством Його до́брости, ла́гідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа до́брість провадить тебе до покая́ння?
  • По жорстокости ж твоїй і непокаянному серцю збираєш собі гнїв на день гнїву і відкриття праведного суду Бога,
  • Та через жорстокість свою й нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та об'я́влення справедливого суду Бога,
  • котрий віддасть кожному по дїлам його:
  • що „кожному віддасть за його вчинками“:
  • тим, що терпіливостю в доброму дїлї шукають слави, та чести, та нетлїння — життє вічне;
  • тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, — життя вічне,
  • а которі сварливі і противлять ся істинї, корять ся ж неправдї, (тим) ярость та гнїв.
  • а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, — лютість та гнів.
  • Горе й тїснота на всяку душу чоловіка, що робить лихе, Жидовина перше, та й Грека;
  • Недоля та у́тиск на всяку душу людини, хто чинить зле, юдея ж перше та ге́ллена,
  • слава ж, честь і впокій усякому, хто робить добре, Жидовинові перше, та й Грекові.
  • а слава, і честь, і мир усякому, хто чинить добре, юдеєві ж перше та ге́лленові.
  • Нема бо в Бога вважання на лиця.
  • Бо не дивиться Бог на обличчя!
  • Скільки бо без закону згрішило, (стільки їх) без закону й погине; а скільки в законї згрішило, (стільки їх) законом суд прийме
  • Котрі бо згрішили без Зако́ну, без Зако́ну й загинуть, а котрі згрішили в Зако́ні, при́ймуть суд за Зако́ном.
  • (Не слухателї бо закону праведні перед Богом, а чинителї закону оправдять ся.
  • Бо не слухачі Зако́ну справедливі перед Богом, але виконавці Закону ви́правдані бу́дуть.
  • Коли бо погане, не маючи закону, по природї законне чинять, то вони, закону не маючи, самі собі закон:
  • Бо коли погани, що не мають Зако́ну, з природи чинять зако́нне, вони, не мавши Зако́ну, самі собі Зако́н,
  • вони показують дїло законне, написане в серцях їх, як сьвідкує совість їх, і між тим думки їх одна другу осуджують, або оправдують);
  • що виявляють ді́ло Зако́ну, написане в серця́х своїх, як свідчить їм сумлі́ння та їхні думки́, що то осуджують, то виправдують одна о́дну,
  • в день, коли судити ме Бог тайни людські, по благовістю моєму, через Ісуса Христа.
  • дня, коли Бог, згідно з моїм благові́стям, буде судити таємні речі людей через Ісуса Христа.
  • Ось ти Жидовин звеш ся, і почиваєш на законї, і хвалиш ся Богом,
  • Ось ти звешся юдеєм, і спираєшся на Зако́на, і хвалишся Богом,
  • і розумієш волю (Його), і розпізнаєш (що єсть) лучче, навчаючись із закону;
  • і знаєш волю Його, і розумієш, що́ краще, навчившись із Зако́ну,
  • і вповаєш на себе, що ти проводир слїпим, сьвітло тим, що в темряві,
  • і маєш певність, що ти провідни́к для сліпих, світло для тих, хто знахо́диться в те́мряві,
  • наставник незмислям, учитель малолїткам, мавши образ розуму і істини в законї.
  • вихо́вник нерозумним, учитель дітям, що ти маєш зразок знання́ й правди в Зако́ні.
  • Навчаючи ж иншого, себе не навчаєш? проповідуючи не красти, сам крадеш?
  • Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш! Проповідуєш не кра́сти, а сам кра́деш!
  • говорячи, щоб не робили перелюбу, робиш перелюб? гидуючи ідолами, крадеш сьвяте?
  • Наказуючи не чинити пере́любу, чиниш пере́люб! Гиду́ючи і́долами, чиниш святокрадство!
  • ти, що хвалиш ся законом, переступом закону Бога зневажаєш?
  • Ти, що хва́лишся Зако́ном, зневажаєш Бога пере́ступом Зако́ну!
  • Імя бо Боже через вас хулить ся між поганами, яко ж писано.
  • Бо „через вас зневажається Боже Ймення в поган“, як написано.
  • З обрізання бо є користь, коли чиниш закон; коли ж ти переступник закону, обрізаннє твоє сталось необрізаннєм.
  • Обрі́зання кори́сне, коли виконуєш Зако́на; а коли ти пересту́пник Зако́ну, то обрі́зання твоє стало необрі́занням.
  • Коли ж необрізаний хоронить установи закону, чи необрізаннє його за обрізаннє не полїчить ся?
  • Отож, коли необрізаний зберігає постанови Зако́ну, то чи не порахується його необрізання за обрізання?
  • І осудить необрізаннє по природї, котре сповняє закон, тебе, котрий з писаннєм і обрізаннєм переступник єси закону.
  • І необрізаний з природи, виконуючи Зако́на, чи не осудить тебе, переступника Закону з Писа́нням і обрі́занням?
  • Не той бо, хто явно (такий) єсть Жидовин, і не те, що явно по тїлу, обрізаннє,
  • Бо не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі,
  • а котрий потай, (той) Жидовин, і обрізаннє (єсть обрізаннє) серця в дусї, (а) не в писанню; йому ж похвала не від людей, а від Бога.
  • але той, що є юдей потаємно, духо́во, і обрі́зання — серця духом, а не за буквою; і йому похвала́ не від людей, а від Бога.

  • ← (Римлян 1) | (Римлян 3) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025