Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Римлян 2) | (Римлян 4) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Хоменка

  • Чим же переважує Жидовин? або яка користь з обрізання?
  • В чому вищість юдея? Або яка користь з обрізання?
  • Велика на всякий спосіб: найперше бо, що їм були звірені словеса Божі.
  • Велика з кожного погляду: їм бо, насамперед, були довірені пророцтва Божі.
  • Що бо, що не увірували деякі? Хиба невірство їх віру Божу оберне в нїщо?
  • Що ж бо, коли деякі не повірили? Хіба ж їхня невірність знищить вірність Божу?
  • Нехай не буде (так). Нї, (нехай буде) Бог правдивий, усякий же чоловік омана, яко ж писано: Щоб оправдив ся Ти в словах Твоїх, і побідив, як судити меш ся.
  • Ясно, що ні! Треба визнати радше, що Бог правдомовний, а кожний чоловік брехливий, як написано: «Щоб ти оправдався у твоїх словах і переміг, коли будуть тебе судити.»
  • Коли ж неправда наша Божу правду викликає, що скажемо? Хиба неправеден Бог, що посилає кару? (яко чоловік глаголю.)
  • Коли ж наша неправедність виявляє Божу праведність, то що скажемо? Чи ж Бог є несправедливий — по-людському говорю! — коли наводить гнів свій?
  • Нехай не буде (так). Як же бо мав би Бог судити сьвіт?
  • Зовсім ні! Бож як би Бог мав світ судити?
  • Коли бо істина Божа через мою оману ще побагатшала на славу Його, чого ж іще й менї, яко грішникові, осудженим бути?
  • Та коли Божа правда моєю неправдою більше сяє, йому на славу, то нащо мене ще як грішника судити?
  • А не (так тому бути), як нас хулять, і як говорять деякі, нїби ми кажемо, що нумо робити лихе, щоб прийшло добре? Праведний суд на таких.
  • Чому ж тоді деякі нас очорнюють і деякі говорять, нібито ми кажемо: «Робімо зло, щоб із нього вийшло добро»? На таких суд справедливий.
  • Що ж? ми луччі? Нїяк (не луччі); попереду бо укорили ми й Жидів і Греків, що вони всї під гріхом,
  • То що ж? Маємо перевагу? Зовсім ні! Бож ми перед тим обвинуватили юдеїв і греків, що вони всі під гріхом,
  • яко ж писано: що нема праведного нїкого,
  • як написано: «Немає справедливого, ані одного!
  • нема, хто розумів би, нема, хто шукав би Бога,
  • Немає тямущого, немає, хто шукав би Бога.
  • всї відхилились, вкупі нїкчемні стали; нема, хто робив би добро, нема аж до одного.
  • Усі з дороги збилися, зробилися нікчемні! Немає, хто добро творив би, ані одного!
  • Гріб відчинений горло їх, язиками своїми підводили; отрута гадюча під губами їх;
  • Їхнє горло — гріб відкритий, до обману язик їх схильний, отрута гадюча у них під губами.
  • котрих уста клятьби і гіркости повні;
  • Уста у них прокльонів повні і гіркоти.
  • скорі ноги їх проливати кров;
  • Щоб проливати кров, швидкі їхні ноги.
  • руїна та злиднї на дорогах їх,
  • На їхніх дорогах злидні і руїна.
  • а дороги мирної не пізнали.
  • Вони не відають дороги миру.
  • Нема страху Божого перед очима їх.
  • Немає Божого остраху у них перед очима.»
  • Знаємо ж, що скільки закон говорить, тим, що під законом, говорить, щоб усякі уста загородились, і винен був увесь сьвіт Богові;
  • Ми ж знаємо, що все, що закон говорить, тим, які під законом, говорить, щоб усякі уста замкнулись і щоб увесь світ визнав себе винним перед Богом,
  • тим що дїлами закону не оправдить ся всяке тїло перед Ним; через закон бо познаннє гріха.
  • бо ніхто не оправдається перед ним ділами закону: законом бо гріх пізнається.
  • Тепер же окроме закону правда Божа явилась, сьвідкована від закону й пророків;
  • Тепер же без закону з'явилася Божа справедливість, засвідчена законом і пророками;
  • правда ж Бога через віру Ісус-Христову усїм і на всїх віруючих; нема бо ріжницї:
  • справедливість Божа через віру в Ісуса Христа для всіх, хто вірує, бо нема різниці.
  • всї бо згрішили, і лишені слави Божої,
  • Всі бо згрішили й позбавлені слави Божої,
  • оправдають ся (ж) дармо благодаттю Його, викупленнєм, що в Христї Ісусї,
  • і оправдуються даром його ласкою, що через відкуплення, в Ісусі Христі:
  • котрого предложив Бог на вблагальну жертву через віру в кров Його, щоб з'ясувати правду свою одпущеннєм прежнїх гріхів у довготерпінню Божому,
  • якого видав Бог як жертву примирення, в його крові, через віру, щоби виявити свою справедливість відпущенням гріхів колишніх,
  • щоб з'ясувати (кажу) правду свою нинїшнього часу, щоб був Він праведний і оправдуючий, хто з віри Ісусової.
  • за час довготерпіння Божого, щоби виявити свою справедливість за нинішнього часу, — щоб він був справедливий і усправедливлював того, хто вірує в Ісуса.
  • Де ж величаннє? Виключене. Которим законом? учинків? Нї, а законом віри.
  • Де ж тоді хвальба? Вона виключена. — Яким законом? Діл? Ні, але законом віри.
  • Думаємо оце, що чоловік оправдуєть ся вірою, без учинків по закону.
  • Бо ми вважаємо, що чоловік оправдується вірою, без діл закону.
  • Або Жидам Бог тільки, а й не поганам? Так, і поганам;
  • Хіба Бог — тільки юдеїв, а не й поган? Авжеж, і поган,
  • яко ж бо один Бог, що оправдує обрізаннє з віри і необрізаннє вірою.
  • бо є лиш один Бог, що оправдує обрізаних завдяки вірі і необрізаних через віру.
  • То ми оце руйнуємо закон вірою? Нехай не буде (так). Нї, ми утверджуємо закон.
  • То, значить, вірою ми касуємо закон? Ні, навпаки, ми його стверджуємо.

  • ← (Римлян 2) | (Римлян 4) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025