Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Римлян 2) | (Римлян 4) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Огієнка

  • Чим же переважує Жидовин? або яка користь з обрізання?
  • Отож, що́ має більшого юдей, або яка ко́ристь від обрі́зання?
  • Велика на всякий спосіб: найперше бо, що їм були звірені словеса Божі.
  • Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були́ Слова́ Божі.
  • Що бо, що не увірували деякі? Хиба невірство їх віру Божу оберне в нїщо?
  • Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу?
  • Нехай не буде (так). Нї, (нехай буде) Бог правдивий, усякий же чоловік омана, яко ж писано: Щоб оправдив ся Ти в словах Твоїх, і побідив, як судити меш ся.
  • Зо́всім ні! Бож Бог правдивий, а кожна люди́на неправдива, як написано: „Щоб був Ти ви́правданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися“.
  • Коли ж неправда наша Божу правду викликає, що скажемо? Хиба неправеден Бог, що посилає кару? (яко чоловік глаголю.)
  • А коли наша неправедність виставляє праведність Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедливий, коли гнів виявляє? Говорю́ по-лю́дському.
  • Нехай не буде (так). Як же бо мав би Бог судити сьвіт?
  • Зо́всім ні! Бож як Бог судитиме світ?
  • Коли бо істина Божа через мою оману ще побагатшала на славу Його, чого ж іще й менї, яко грішникові, осудженим бути?
  • Бо коли Божа правда через мою неправду збі́льшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?
  • А не (так тому бути), як нас хулять, і як говорять деякі, нїби ми кажемо, що нумо робити лихе, щоб прийшло добре? Праведний суд на таких.
  • І чи не так, як нас лають, і як деякі гово́рять, ніби ми кажемо: „Робімо зле, щоб вийшло добре?“ Справедливий о́суд на таких!
  • Що ж? ми луччі? Нїяк (не луччі); попереду бо укорили ми й Жидів і Греків, що вони всї під гріхом,
  • То що ж? Маємо перевагу? Анітро́хи! Бож ми перед тим довели́, що юдеї й ге́ллени — усі під гріхом,
  • яко ж писано: що нема праведного нїкого,
  • як написано: „Нема праведного ані о́дного;
  • нема, хто розумів би, нема, хто шукав би Бога,
  • нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, —
  • всї відхилились, вкупі нїкчемні стали; нема, хто робив би добро, нема аж до одного.
  • усі повідступа́ли, ра́зом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одно́го!
  • Гріб відчинений горло їх, язиками своїми підводили; отрута гадюча під губами їх;
  • Гріб відкритий — їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губа́х,
  • котрих уста клятьби і гіркости повні;
  • уста́ їхні повні прокляття й гірко́ти!
  • скорі ноги їх проливати кров;
  • Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,
  • руїна та злиднї на дорогах їх,
  • руїна та злидні на їхніх дорогах,
  • а дороги мирної не пізнали.
  • а дороги миру вони не пізнали!
  • Нема страху Божого перед очима їх.
  • Нема страху Божого перед очима їхніми“.
  • Знаємо ж, що скільки закон говорить, тим, що під законом, говорить, щоб усякі уста загородились, і винен був увесь сьвіт Богові;
  • А ми знаємо, що скільки гово́рить Зако́н, він говорить до тих, хто під Зако́ном, щоб замкнути всякі уста́, і щоб став увесь світ винний Богові.
  • тим що дїлами закону не оправдить ся всяке тїло перед Ним; через закон бо познаннє гріха.
  • Бо жодне тіло ділами Зако́ну не ви́правдається перед Ним, — Зако́ном бо гріх пізнається.
  • Тепер же окроме закону правда Божа явилась, сьвідкована від закону й пророків;
  • А тепер, без Зако́ну, праведність Божа з'явилась,про яку свідчать Зако́н і Пророки.
  • правда ж Бога через віру Ісус-Христову усїм і на всїх віруючих; нема бо ріжницї:
  • А Божа праведність через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,
  • всї бо згрішили, і лишені слави Божої,
  • бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,
  • оправдають ся (ж) дармо благодаттю Його, викупленнєм, що в Христї Ісусї,
  • але дарма́ виправдуються Його благода́ттю, через відку́плення, що в Ісусі Христі,
  • котрого предложив Бог на вблагальну жертву через віру в кров Його, щоб з'ясувати правду свою одпущеннєм прежнїх гріхів у довготерпінню Божому,
  • що Його Бог дав у жертву прими́рення в крові Його через віру, щоб виявити Свою праведність через відпу́щення давніше вчинених гріхів,
  • щоб з'ясувати (кажу) правду свою нинїшнього часу, щоб був Він праведний і оправдуючий, хто з віри Ісусової.
  • за довготерпі́ння Божого, щоб виявити Свою праведність за теперішнього ча́су, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.
  • Де ж величаннє? Виключене. Которим законом? учинків? Нї, а законом віри.
  • Тож де похвальба́? Виключена. Яким зако́ном? Законом діл? Ні, але зако́ном віри.
  • Думаємо оце, що чоловік оправдуєть ся вірою, без учинків по закону.
  • Отож, ми визнаємо, що люди́на виправдується вірою, — без діл Зако́ну.
  • Або Жидам Бог тільки, а й не поганам? Так, і поганам;
  • Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган,
  • яко ж бо один Бог, що оправдує обрізаннє з віри і необрізаннє вірою.
  • бо є один тільки Бог, що ви́правдає обрізання з віри й необрізання через віру.
  • То ми оце руйнуємо закон вірою? Нехай не буде (так). Нї, ми утверджуємо закон.
  • Тож чи не нищимо ми Зако́на вірою? Зо́всім ні, — але зміцнюємо Зако́на.

  • ← (Римлян 2) | (Римлян 4) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025