Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання  
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Огієнка
Що ж, скажемо, Авраам, отець наш, знайшов по тїлу?
            Що ж, скажемо, знайшов Авраа́м, наш отець за тілом?
            Коли бо Авраам з учинків оправдив ся, має похвалу, та не перед Богом.
            Бо коли Авраам ви́правдався діла́ми, то він має похвалу', та не в Бога.
            Що бо писаннє глаголе? Увірував же Авраам Богові, і полїчено се йому за праведність.
            Що бо Писа́ння говорить? „Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність“.
            Оце ж хто робить, нагорода не полїчуєть ся по благодатї, а по довгу.
            А заплата викона́вцеві не рахується з милости, але з обов'язку.
            Хто ж не робить, а вірує в Оправдуючого нечестивого, віра його полїчуєть ся за праведність.
            А тому́, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.
            Яко ж і Давид глаголе про блаженство чоловіка, котрому полїчує Бог праведність без учинків:
            Як і Давид називає блаженною люди́ну, якій рахує Бог праведність без діл:
            Блаженні, кому відпущено беззаконня, і кому прикрито гріхи.
            „Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.
            Блажен чоловік, котрому не полїчить Господь гріха.
            Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха́!“
            Чи блаженство ж се на обрізаннє, чи й на необрізаннє? глаголемо бо, що полїчено Авраамові віру за праведність.
            Чи ж це блаже́нство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що „віра залічена Авраамові в праведність“.
            Як же полїчено йому? чи як він в обрізанню був, чи в необрізанню? Не в обрізанню, а в необрізанню.
            Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!
            І знак обрізання прийняв, яко печать праведности (тієї) віри, що в необрізанню, щоб бути йому отцем усїх віруючих через необрізаннє, щоб полїчено й тим за праведність,
            І прийняв він ознаку обрізання, — печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,
            і отцем обрізання не тільки тим, що з обрізання, а й тим, хто ходить по слїдам віри, яку (мав) у необрізанню отець наш Авраам.
            і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.
            Не по закону бо (було) обітуваннє Авраамові або насїнню його, що буде він наслїдником сьвіту, а по праведностї віри.
            Бо обі́тницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Зако́ном, але праведністю віри.
            Коли бо ті, що з закону, наслїдники, то зникне віра, й обітуваннє обернеть ся в нїщо.
            Бо коли спадкоємці ті, хто з Зако́ну, то спорожніла віра й зні́вечилась обі́тниця.
            Закон бо робить гнїв; де бо нема закону, нема й переступу.
            Бо Зако́н чинить гнів; де ж немає Закону, немає й пере́ступу.
            Тим з віри, що по благодатї, щоб було певне обітуваннє всьому насїнню, не тільки тому, що з закону, та й тому, що з віри Авраама, котрий отець усїм нам,
            Через це з віри, щоб було з милости, щоб обі́тниця певна була всім нащадкам, не тільки тому́, хто з Закону, але й тому́, хто з віри Авраама, що отець усім нам,
            (яко ж писано: що отцем многим народам настановив я тебе,) перед Богом, котрий, оживляє мертвих і зове те чого нема, так як те, що є, котрому увірував.
            як написано: „Отцем багатьох наро́дів Я поставив тебе,“ — перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.
            Котрий, окрім надїї, в надїї увірував, що бути йому отцем многим народам, по реченному: Так буде насїннє твоє.
            Він — проти надії — увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: „Таке числе́нне буде насіння твоє!“
            І не знемігши вірою, не вважав тїла свого вже омертвілим, бувши мало не столїтнїм, і Сариної утроби замершою.
            І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утро́би Сариної за змертвілу,
            В обітуваннї ж Божім не сумнив ся невіруваннєм, а покріпшав вірою, давши славу Богові,
            і не мав сумніву в обі́тницю Божу через недові́рство, але зміцни́вся в вірі, і віддав славу Богові,
            і впевнившись, що Обіцявший здолїє й зробити.
            і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.
            Не про того ж одного тільки писано було, що полїчено йому,
            Та не написано за нього одно́го, що залічено йому,
            а й про нас, котрим має полїчитись, віруючим в Того, хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих,
            а за нас, — залі́читься й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,