Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Римлян 3) | (Римлян 5) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Огієнка

  • Що ж, скажемо, Авраам, отець наш, знайшов по тїлу?
  • Що ж, скажемо, знайшов Авраа́м, наш отець за тілом?
  • Коли бо Авраам з учинків оправдив ся, має похвалу, та не перед Богом.
  • Бо коли Авраам ви́правдався діла́ми, то він має похвалу', та не в Бога.
  • Що бо писаннє глаголе? Увірував же Авраам Богові, і полїчено се йому за праведність.
  • Що бо Писа́ння говорить? „Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність“.
  • Оце ж хто робить, нагорода не полїчуєть ся по благодатї, а по довгу.
  • А заплата викона́вцеві не рахується з милости, але з обов'язку.
  • Хто ж не робить, а вірує в Оправдуючого нечестивого, віра його полїчуєть ся за праведність.
  • А тому́, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.
  • Яко ж і Давид глаголе про блаженство чоловіка, котрому полїчує Бог праведність без учинків:
  • Як і Давид називає блаженною люди́ну, якій рахує Бог праведність без діл:
  • Блаженні, кому відпущено беззаконня, і кому прикрито гріхи.
  • „Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.
  • Блажен чоловік, котрому не полїчить Господь гріха.
  • Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха́!“
  • Чи блаженство ж се на обрізаннє, чи й на необрізаннє? глаголемо бо, що полїчено Авраамові віру за праведність.
  • Чи ж це блаже́нство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що „віра залічена Авраамові в праведність“.
  • Як же полїчено йому? чи як він в обрізанню був, чи в необрізанню? Не в обрізанню, а в необрізанню.
  • Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!
  • І знак обрізання прийняв, яко печать праведности (тієї) віри, що в необрізанню, щоб бути йому отцем усїх віруючих через необрізаннє, щоб полїчено й тим за праведність,
  • І прийняв він ознаку обрізання, — печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,
  • і отцем обрізання не тільки тим, що з обрізання, а й тим, хто ходить по слїдам віри, яку (мав) у необрізанню отець наш Авраам.
  • і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.
  • Не по закону бо (було) обітуваннє Авраамові або насїнню його, що буде він наслїдником сьвіту, а по праведностї віри.
  • Бо обі́тницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Зако́ном, але праведністю віри.
  • Коли бо ті, що з закону, наслїдники, то зникне віра, й обітуваннє обернеть ся в нїщо.
  • Бо коли спадкоємці ті, хто з Зако́ну, то спорожніла віра й зні́вечилась обі́тниця.
  • Закон бо робить гнїв; де бо нема закону, нема й переступу.
  • Бо Зако́н чинить гнів; де ж немає Закону, немає й пере́ступу.
  • Тим з віри, що по благодатї, щоб було певне обітуваннє всьому насїнню, не тільки тому, що з закону, та й тому, що з віри Авраама, котрий отець усїм нам,
  • Через це з віри, щоб було з милости, щоб обі́тниця певна була всім нащадкам, не тільки тому́, хто з Закону, але й тому́, хто з віри Авраама, що отець усім нам,
  • (яко ж писано: що отцем многим народам настановив я тебе,) перед Богом, котрий, оживляє мертвих і зове те чого нема, так як те, що є, котрому увірував.
  • як написано: „Отцем багатьох наро́дів Я поставив тебе,“ — перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.
  • Котрий, окрім надїї, в надїї увірував, що бути йому отцем многим народам, по реченному: Так буде насїннє твоє.
  • Він — проти надії — увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: „Таке числе́нне буде насіння твоє!“
  • І не знемігши вірою, не вважав тїла свого вже омертвілим, бувши мало не столїтнїм, і Сариної утроби замершою.
  • І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утро́би Сариної за змертвілу,
  • В обітуваннї ж Божім не сумнив ся невіруваннєм, а покріпшав вірою, давши славу Богові,
  • і не мав сумніву в обі́тницю Божу через недові́рство, але зміцни́вся в вірі, і віддав славу Богові,
  • і впевнившись, що Обіцявший здолїє й зробити.
  • і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.
  • Тим же й полїчено йому за праведність.
  • Тому й „залічено це йому в праведність“.
  • Не про того ж одного тільки писано було, що полїчено йому,
  • Та не написано за нього одно́го, що залічено йому,
  • а й про нас, котрим має полїчитись, віруючим в Того, хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих,
  • а за нас, — залі́читься й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,
  • котрий був переданий за погрішення наші, і воскрес на оправданнє наше.
  • що був виданий за наші гріхи, і воскрес для ви́правдання нашого.

  • ← (Римлян 3) | (Римлян 5) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025